Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року Справа № 4/183

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_4

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року

у справі № 4/183

господарського суду міста Києва

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_5

до Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_4

про стягнення 9 450 грн.

за участю представників:

позивача - не з"явились

відповідача - ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2011 року Суб'єкт підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення неустойки у розмірі 9 450 грн. за договором оренди офісу від 24.06.2010 року, укладеного між сторонами.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.06.2011 року (суддя Борисенко І.І.), підписаним 24.06.2011 року, позов задоволено повністю; з відповідача на користь позивача стягнуто заявлений розмір штрафу та судові витрати.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, 14.02.2014 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив поновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2011 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року (судді: Авдеєв П.В., Куксов В.В., Яковлєв М.Л.) на підставі частини 2 статті 93 та пункту 4 статті 97 ГПК України відмовлено Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 у поновленні процесуального строку на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повернуто скаржнику.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року, пославшись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні доводи касаційної скарги та правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи на підставі статті 93 ГПК України апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, апеляційний господарський суд вказав на відсутність належних доказів на підтвердження причин неможливості своєчасного подання апеляційної скарги.

В силу статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Як зазначалось вище, апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення суду першої інстанції від 16.06.2011 року, підписане 24.06.2011 року і відправлене 29.06.2011 року, подана лише 14.02.2014 року, тобто, після закінчення 10-денного строку з дня прийняття та підписання рішення місцевого господарського суду, встановленого для її подання частиною першою статті 93 ГПК України.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник послався на поважність причин пропуску строку для своєчасного подання апеляційної скарги, оскільки про оскаржуване рішення він дізнався лише 10.02.2014 року після ознайомлення з матеріалами справи і в судовому засіданні місцевого господарського суду присутнім не був.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, господарський суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2013 року прийнято до розгляду заяву Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 про видачу дублікату наказу на виконання рішення цього ж суду від 16.06.2011 року у справі № 4/183.

Даний процесуальний документ отриманий також Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 17.07.2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 40).

23.07.2013 року боржник звернувся до місцевого господарського суду із заявою про приєднання документів, зазначивши, що вони подаються на виконання ухвали суду від 01.07.2013 року (а.с. 46).

Вказані обставини свідчать про обізнаність відповідача щодо існування оскаржуваного ним рішення.

Проте, в апеляційній скарзі Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 не обґрунтовано поважність причин, які зумовили неможливість подання апеляційної скарги в період з 17.07.2013 року (отримання ухвали суду від 01.07.2013 року) до 14.02.2014 року (подання апеляційної скарги).

Враховуючи, що господарським процесуальним законодавством не пов'язано право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тому доводи, наведені в обґрунтування клопотання про відновлення строку, мають бути підтверджені належними доказами відповідно до вимог статей 33, 34 ГПК України та оцінюватись згідно норм статті 43 цього ж Кодексу.

Разом з тим, апеляційною інстанцією не встановлено факту наявності доказів існування у скаржника обставин, пов'язаних з істотними перешкодами чи труднощами, для своєчасного подання апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Таким чином, повертаючи апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, Київський апеляційний господарський суд обгрунтовано відмовив в задоволенні клопотання скаржника про відновлення пропущеного процесуального строку, оскільки діяв в межах наданих йому повноважень, а тому не мав законних підстав для перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Відтак, доводи касаційної скарги щодо відсутності можливості своєчасної подачі апеляційної скарги в зв"язку з ознайомленням скаржника зі змістом рішення місцевого господарського суду від 16.06.2011 року лише 10.02.2014 року, не спростовують правильних висновків апеляційного господарського суду.

За таких обставин, ухвала суду апеляційної інстанцій відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року у справі № 4/183 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.С. Самусенко