Історія справи

Постанова ВГСУ від 22.04.2015 року у справі №904/2440/14
Постанова ВГСУ від 17.09.2014 року у справі №904/2440/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 904/2440/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2015у справі № 904/2440/14 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго"простягнення 16 606 285, 69 грн.в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаПрокоф'єва Л.В.- - відповідачане з'явивсяВ С Т А Н О В И В:

В жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії державної виконавчої служби, в якій просило суд: 1. Визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 03.10.2014 про зупинення виконавчого провадження ВП № 44427886 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2014 по справі № 904/2440/14. 2. Визнати незаконною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 03.10.2014 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 44427886 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2014 року у справі № 904/2440/14. 3. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України поновити виконавче провадження ВП № 44427886, про що винести відповідну постанову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2014 (суддя Кармазіна Л.П.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 (головуючий Чоха Л.В., судді: Антонік С.Г., Чимбар Л.О.) у даній справі скаргу позивача задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Нікопольське комунальне підприємство "Нікопольтеплоенерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні скарги.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Нікопольське комунальне підприємства "Нікопольтеплоенерго" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2014, яке набрало законної сили, стягнуто з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 15 222 980 грн. 32 коп. - основного боргу, 623 348 грн. 31 коп. - пені, суму 166 761 грн. 68 коп.- інфляційних втрат, 321 965 грн. 90 коп. - 3 % річних та 73 080 грн. 00 коп. - судового збору.

23.06.2014 на виконання рішення суду Господарським судом Дніпропетровської області виданий відповідний наказ.

Даний наказ було пред'явлено стягувачем для примусового його виконання до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

03.10.2014 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 44427886 на підставі пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Дана постанова мотивована тим, що боржника було внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Заборгованість за виконавчим документом виникла в зв'язку з неповними розрахунками за енергоносії.

Колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" достатньо обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою та другою статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 15 частини першої статті 37 Закону передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Пунктами 3.1., 3.2. статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" передбачено, що для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок участі підприємств паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підтверджується внесенням підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру.

Перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1. статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 № 568 "Про затвердження переліку підприємств".

Відповідно до абзацу шостого пункту 3.7. статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року. Відтак, заходи примусового виконання рішення щодо заборгованості, яка виникла після 1 січня 2013 року повинні застосовуватися на загальних підставах в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

В рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012 у справі № 1-26/2012 (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) зазначено, що: обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"; внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

За змістом рішення Конституційного Суду України, положення Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1 цього Закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2014 у даній справі, яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача на користь позивача борг за природний газ, поставлений в січні-квітні та жовтні-грудні 2013 року.

Оскільки борг за спожитий газ, який стягнуто за рішенням суду, виник після 01.01.2013, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що заходи примусового виконання рішення повинні застосовуватися на загальних підставах в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Встановивши зазначені обставини на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недотримання відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України вимог Закону України "Про виконавче провадження" щодо вжиття заходів примусового виконання рішення, неупередженого, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Надавши правову оцінку викладеним у скарзі доводам, суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованими вимоги позивача про визнання незаконними дій державного виконавця, визнання незаконної постанови про зупинення виконавчого провадження та зобов'язання державного виконавця поновити виконавче провадження, з чим погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для їх зміни або скасування.

Доводи, що викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 у справі № 904/2440/14 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова