Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року Справа № 915/1190/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач)суддівГоголь Т.Г., Костенко Т.Ф.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24.06.14за заявою Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток"про розстрочку виконання рішенняГосподарського суду Миколаївської області від 11.03.13у справі№915/1190/13 Господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"доКомунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток"простягнення Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 18.08.14 для розгляду даної справи, сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Добролюбова Т.В. , судді - Гоголь Т.Г., Костенко Т.Ф.

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явилися, проте належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги;

від відповідача: Титовська Т.В. - за дов. від 30.12.13.

Публічним акціонерним товариством "Миколаївобленерго" заявлений позов про стягнення з Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" 442335,21 грн. боргу за спожиту електроенергію. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.08.13, ухваленим суддею Семеновим А.К., позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" 401 014,01 грн. - боргу, 14 390,65 грн. - пені, 2 234,96 грн. - 3% річних, 257, 37 грн. - інфляційних, 12 149,30 грн. - пені та 8 838, 74 грн. - судового збору. В іншій частині позову судом відмовлено. У травні 2014 року Комунальне підприємство "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про розстрочку виконання рішення від 28.08.13 згідно з наданим графіком у зв'язку з скрутним фінансовим становищем та тим, що відповідно до постанови Ленінського відділу ДВС ММУЮ від 25.04.14 на кошти, які містяться на рахунках заявника, накладено арешт. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.05.14, ухваленою суддею Васильєвою Л.І., відмовлено у задоволенні заяви Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" про розстрочку виконання рішення від 28.08.13. Суд першої інстанції визнав недоведеними доводи заявника щодо наявності обставин, які б ускладнювали виконання рішення у справі. Суд керувався приписами статей 33, 34, 36, 121 Господарського процесуального кодексу України. Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Мацюри П.Ф. - головуючого, Ліпчанської Н.В., Лисенко В.А., постановою від 24.06.14, перевірену ухвалу суду першої інстанції скасував, а заяву Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" про розстрочку виконання рішення задовольнив, надавши розстрочку виконання рішення на один рік згідно графіку, викладеному в резолютивній частині постанови. Суд апеляційної інстанції установив, що наведений відповідачем аналіз економічного стану свідчить про можливість надання розстрочки виконання рішення у даній справі з метою спрямування заявником упродовж поточного року отриманих ним від своєї господарської діяльності грошових коштів на відновлення платоспроможності підприємства, минаючи можливу ситуацію застосування до відповідача процедури банкрутства. Апеляційний суд також врахував, що відповідач не уникає виконання рішення, шукає способи погашення заборгованості. Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати із залишенням в силі ухвали місцевого суду. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на залишенні апеляційним судом поза увагою, що відповідач не здійснює регулярних платежів, оскільки за ним рахується борг як поточний, так і той який стягнутий за рішеннями суду; відсутні виняткові випадки, які б мали своїм наслідком розстрочення виконання судового рішення; не враховані судом і матеріальні інтереси сторін та наявність судових рішень у інших справах №915/186/13, №915/181/13 в яких відповідачеві також було надано відстрочку виконання рішень. Скаржник вважає, що апеляційним судом не прийнято до уваги його доводи про те, що у Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" також існує заборгованість перед ДП "Егергоринок", сплату якого було реструктуризовано і у разі надання відстрочки відповідачеві, унеможливиться виконання позивачем існуючого графіку перед ДП "Егергоринок". Від Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" отримано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., та пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.08.13 позовні вимоги Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" задоволені частково, а саме стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на користь позивача 401 014,01 грн. - боргу, 14 390,65 грн. - пені, 2 234,96 грн. - 3% річних, 257, 37 грн. - інфляційних, 12 149,30 грн. - пені та 8 838, 74 грн. - судового збору. Предметом касаційного оскарження є постанова апеляційного суд від 24.06.14, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції та задоволено заяву Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" про розстрочку виконання рішення у справі. Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення. Про розстрочку виконання судового рішення виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Зокрема, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк. При цьому, згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, приписи цієї статті не вимагають, і господарський суд законодавчо не обмежений конкретними термінами розстрочки виконання рішення. Тому, вирішуючи питання про надання розстрочки виконання рішення чи навпаки, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, інші надзвичайні події тощо. Як убачається з матеріалів справи, скасовуючи ухвалу місцевого суду та задовольняючи заяву Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" про розстрочку виконання рішення, суд апеляційної інстанції дослідивши усі обставини та надавши оцінку наданим заявником документам установив наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення. До таких обставин апеляційний суд обґрунтовано відніс, зокрема, відсутність у власності відповідача майна, на яке можливо б було звернути стягнення, загроза банкрутства, наявність значної заборгованості населення перед відповідачем і ненадання фінансової підтримки міськрадою з місцевого бюджету. Водночас, апеляційним судом враховано і вживання відповідачем заходів для виконання зобов'язань перед позивачем. Отже, надання відстрочки відбулось у винятковому випадку, який суд апеляційної інстанції визначив виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють виконання рішення. Враховуючи наведені вимоги законодавства суд апеляційної інстанції правомірно розстрочив виконання рішення у справі. Доводи, викладені в касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови у справі, оскільки не спростовують викладеного та ґрунтуються на переоцінці, яка відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування, зокрема норм процесуального права. З огляду на те, що порушень чи неправильного застосування судом апеляційної інстанції процесуальних норм не виявлено, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції не убачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника. Окрім цього, подаючи касаційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" зайво сплатило 243,60 грн. судового збору. Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.11. розмір судового збору із апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, справляється у сумі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду. Дана касаційна скарга подана у 2014 році, в якому за приписами статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.14 визначена у розмірі 1218 грн. Відтак судовий збір, при зверненні Приватним акціонерним товариством "Миколаївобленерго" з даною касаційною скаргою, якою оскаржено постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.14 про перегляд ухвали суду першої інстанції, повинен був складати 609,00 грн., проте, скаржником до касаційної скарги додане платіжне доручення №1063 від 10.07.14 про сплату судового збору у розмірі 852,60 грн. Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом. З огляду на викладене, надмірно сплачений судовий збір у розмірі 243,60 грн підлягає поверненню скаржникові.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117 , 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.14 у справі № 915/1190/13 залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" залишити без задоволення.

Повернути на користь Приватного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820019) 243 (двісті сорок три ) грн. 60 коп. надмірно сплаченого судового збору за платіжним дорученням № 1063 від 10.07.14.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Т.Костенко