Історія справи
Ухвала КГС ВП від 09.08.2018 року у справі №5011-15/2551-2012Постанова ВСУ від 26.02.2026 року у справі №5011-15/2551-2012
Постанова ВГСУ від 21.03.2017 року у справі №5011-15/2551-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2017 року Справа № 5011-15/2551-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргуЗаступника прокурора міста Києва Репецького С.на постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 року у справі Господарського суду№ 5011-15/2551-2012 міста Києваза заявоюДержавного агентства резерву УкраїнидоДержавної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод"провизнання банкрутомліквідаторМенчак В.В. в судовому засіданні взяли участь представники:
Генеральної прокуратури України: прокурор Суходольський С.М. (посвідчення №041032 від 02.02.2016 року),Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод": ліквідатор Менчак В.В., арбітражний керуючий.
В С Т А Н О В И В :
ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" (далі - боржника, ДАХК "Київський радіозавод") за заявою Державного агентства резерву України (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника (том 1, а.с. 1-3).
Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 27.03.2012 року, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції від 26.04.2012 року та постановою суду касаційної інстанції від 22.08.2012 року, визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 15 697 935, 73 грн., розпорядником майна боржника призначено ОСОБА_8 (том 1, а.с. 120 - 124, том матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.03.2012 у справі №5011-15/2551-2012, а.с. 163 - 165, 234 - 236).
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 19.06.2012 року (залишена без змін постановою апеляційного суду від 27.09.2012 року) затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з вимогами конкурсних кредиторів ТОВ "Спілка нерухомості" на суму 1 596 109, 20 грн., з яких 1 134 грн. у першу чергу та 1 594 975, 20 грн. у четверту чергу; Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" на суму 4 077 887, 71 грн., з яких 1 134 грн. у першу чергу, 3 827 846, 76 грн. у четверту чергу та 248 906, 95 грн. у шосту чергу; Державного агентства резерву України на суму 15 697 935, 73 грн., з яких 8 108 350, 96 грн. у третю чергу та 7 589 584, 77 грн. у шосту чергу (том 2, а.с. 131 - 138, том 2 матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 19.06.2012 у справі №5011-15/2551-2012, а.с. 41 - 44).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2012 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду від 26.12.2012 року, припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна ОСОБА_8, введено процедуру санації боржника та призначено керуючим санацією у справі арбітражного керуючого ОСОБА_8 (том 4, а.с. 23 - 27, 80 - 87).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 року продовжено строк процедури санації боржника до 09.05.2014 року (том 5, а.с. 111 - 117).
Постановою Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції від 26.08.2014 року, припинено процедуру санації боржника та повноваження керуючого санацією ОСОБА_8, боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Менчака В.В. (том 6, а.с. 132 - 142, 244 - 253).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2014 року розглянуто та визнано вимоги поточних кредиторів: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві на суму 272 029, 76 грн. у другу чергу; ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на суму 118 986, 99 грн. у третю чергу; ОСОБА_7 на суму 8 669, 10 грн. у першу чергу та ОСОБА_8 на суму 20 325, 97 грн. у першу чергу (том 8, а.с. 164 - 175).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 року розглянуто та визнано вимоги поточного кредитора - ТОВ "Національна компанія "Укрексперт" на суму 165 144, 81 грн. у шосту чергу (том 9, а.с. 38 - 41).
19.08.2016 року ліквідатором Менчаком В.В. подано до місцевого господарського суду звіт ліквідатора ДАХК "Київський радіозавод" з додатками, складений за наслідками проведення ліквідаційної процедури (вх. №06-37/60126/16) (том 9, а.с. 147 - 330).
02.09.2016 року до місцевого господарського суду надійшло клопотання ліквідатора Менчака В.В. про долучення до матеріалів справи ліквідаційного балансу ДАХК "Київський радіозавод" станом на 07.07.2016 року, погодженого комітетом кредиторів банкрута, який складено за формою фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (вх. №06-37/62906/16) (том 9, а.с. 351 - 353).
Розглянувши подані документи у судовому засіданні від 03.10.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чеберяк П.П., судді: Лиськов М.О., Спичак О.М.), місцевий господарський суд ухвалою затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 07.07.2016 року; вимоги кредиторів - ТОВ "Укрексперт" на суму 165 144, 81 грн., Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" на суму 248 906, 95 грн., Державного агентства резерву України на суму 7 645 284, 77 грн., а всього вимог на загальну суму 8 059 336, 53 грн. ухвалив вважати погашеними у зв'язку з недостатністю майнових активів боржника; зобов'язав Головне управління статистики у місті Києві виключити банкрута - Державну акціонерну холдингову компанію "Київський радіозавод" з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; зобов'язав ДПІ у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві зняти банкрута з податкового обліку; ліквідував банкрута - Державну акціонерну холдингову компанію "Київський радіозавод" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством; зобов'язав Дарницьку районну у місті Києві державну адміністрацію провести державну реєстрацію припинення Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" як юридичної особи та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про проведення державної реєстрації припинення Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" як юридичної особи не пізніше наступного робочого дня з дати надходження ухвали; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений законом строк або відхилені господарським судом, ухвалено вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню; дію мораторію припинив; провадження у справі припинив (том 9, а.с. 374 - 379). Судове рішення мотивоване встановленням обставин повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про належне завершення процедури ліквідації з незадоволеними в ході ліквідаційної процедури кредиторськими вимогами на суму більш як 8 млн. грн. за недостатністю активів боржника.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, заступник прокурора Прокуратури міста Києва Репецький С., прокурор якої вступив у дану справу про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури ДАХК "Київський радіозавод" відповідно до повідомлення від 16.02.2015 року, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 03.10.2016 року, справу направити до місцевого господарського суду для продовження розгляду, стягнути з боржника на користь прокуратури судовий збір, мотивуючи порушенням судом першої інстанції положень статей 39, 46, 96 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року та статті 43 ГПК України, а також неповнотою дослідження обставин, що мають значення для справи (том 9, а.с. 52, том 10, а.с. 3 - 16).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Верховця А.А., суддів: Пантелієнка В.О., Остапенка О.М.) апеляційну скаргу Прокуратури міста Києва залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 року у даній справі - без змін з тих же підстав (том 10, а.с. 46 - 51).
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями про завершення ліквідаційної процедури у справі, заступник прокурора міста Києва Репецький С. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 07.12.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 03.10.2016 року, справу направити до місцевого господарського суду для продовження розгляду, стягнути з боржника на користь Прокуратури міста Києва судовий збір, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 39, 46, 96 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, статей 1, 6 Закону України "Про холдингові компанії в Україні", пунктів 8 - 10 Положення про Державне космічне агентство України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №281 від 14.05.2015 року, статей 42, 43, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник доводить передчасність висновків судів про можливість завершення ліквідаційної процедури у даній справі без погодження звіту ліквідатора із органом управління майном державного підприємства-банкрута та без з'ясування його позиції щодо можливості ліквідації боржника, як юридичної особи, у зв'язку з банкрутством.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 07.12.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 03.10.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши прокурора Генеральної прокурату України Суходольського С.М. та ліквідатора ДАХК "Київський радіозавод" Менчака В.В., дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 22 Закону про банкрутство (в редакції Закону України №2343-ХІІ, чинній до 19.01.2013 року) регламентовано, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою місцевого господарського суду від 02.03.2012 року за заявою ініціюючого кредитора порушено провадження у справі про банкрутство ДАХК "Київський радіозавод".
13.03.2012 року ухвалою місцевого господарського суду залучено до участі в справі Прокуратуру Дарницького району міста Києва та Державне космічне агентство України як орган управління боржником (том 1, а.с. 56 - 57).
Ухвалою підготовчого судового засідання від 27.03.2012 року визнано вимоги ініціюючого кредитора Державного агентства державного резерву України на суму 15 697 935, 73 грн., призначено розпорядником майна боржника ОСОБА_8 (том 1, а.с. 120-124).
Зазначена ухвала оскаржувалась в апеляційному та касаційному порядку з підстав недотримання передбаченого законом трьохмісячного строку здійснення виконавчого провадження та постановами апеляційного (26.04.2012 року) та касаційного (22.08.2012 року) судів скарги були залишені без задоволення, а рішення судів без змін (том матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.03.2012 у справі №5011-15/2551-2012, а.с. 163 - 165, 234 - 236).
Ухвалою попереднього засідання суду від 19.06.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів у складі: ТОВ "Спілка нерухомості" на суму 1 596 109, 20 грн., з яких 1 134 грн. як вимоги першої черги та 1 594 975, 20 грн. як вимоги четвертої черги; Державного НВП "Об'єднання Комунар" на суму 4 077 887, 71 грн., з яких 1 134 грн. як вимоги першої черги, 3 827 846, 76 грн. як вимоги четвертої черги та 248 906, 95 грн. як вимоги шостої черги; Державного агентства резерву України на суму 15 697 935, 73 грн., з яких 8 108 350, 96 грн. як вимоги третьої черги та 7 589 584, 77 грн. як вимоги шостої черги. Отже, загальна сума конкурсних вимог кредиторів (вимог 1-4 черги) складала 13 533 440, 92 грн. (том 2, а.с. 131 - 138).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2012 року за клопотанням комітету кредиторів боржника в особі його голови - Державного агентства резерву України введено процедуру санації боржника, призначено керуючим санації боржника ОСОБА_8 (ліцензія АВ №470359, ідентифікаційний НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) (том 4, а.с. 23 - 27).
Зазначена ухвала оскаржувалась боржником в апеляційному порядку з підстав її прийняття без належного повідомлення та участі боржника, однак була залишена в силі Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2012 року (том 4, а.с. 80 - 87). В касаційному порядку рішення судів про введення процедури санації боржника не оскаржувалися.
Постановою місцевого господарського суду від 09.07.2014 року, залишеною без змін судом апеляційної інстанції згідно постанови від 26.08.2014 року, боржника визнано банкрутом за ініціативою суду з підстав непогодження у визначений судом строк плану санації з органом управління боржником та за наявності клопотання комітету кредиторів боржника про продовження санації, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Менчака В.В. за ініціативою суду без відповідної заяви Менчака В.В. та його згоди на виконання повноважень ліквідатора (том 6, а.с. 132 - 142, 244 - 253). В касаційному порядку постанови судів про введення ліквідаційної процедури не оскаржувалися.
В ході ліквідаційної процедури, яка здійснювалась з 09.07.2014 року по 03.10.2016 року ліквідатор Менчак В.В. регулярно звітував суду про вчинення ним дій з організації реалізації майна боржника в ході ліквідаційної процедури, обрання організатора торгів, оцінювача майна боржника, здійснення кроків з реалізації активів боржника, погодження його дій з комітетом кредиторів боржника, що підтверджує належну поінформованість суду та учасників провадження про хід ліквідаційної процедури та надавало можливість оскарження окремих дій ліквідатора учасниками провадження до суду з посиланням на їх незаконність.
Разом з тим, ні органом управління боржником - Державним космічним агентством України, ні прокуратурою, яка набула статусу учасника провадження у справі ще на стадії розпорядження майном та працівники якої неодноразово знайомились з матеріалами справи, дії ліквідатора Менчака В.В. з реалізації майна боржника в ліквідаційній процедурі не оскаржувалися, вимоги про визнання недійсними правочинів з відчуження державного майна, щодо якого є спеціальна заборона його приватизації, не заявлялися у справі про банкрутство.
19.08.2016 року ліквідатором Менчаком В.В. подано суду Звіт ліквідатора про проведену ним ліквідаційну процедуру з наведенням інформації про реалізацію майна боржника в ході ліквідаційної процедури, часткове задоволення вимог кредиторів та висновками про необхідність ліквідації боржника як такого, що не здатний задоволити вимоги кредиторів в ході ліквідаційної процедури, та припинення справи про банкрутство за наслідком ліквідації боржника, який ухвалою суду від 31.08.2016 року прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.09.2016 року (том 9, а.с.147 - 330, 333 - 335).
Розглядаючи справу у підсумковому засіданні від 03.10.2016 року на стадії ліквідаційної процедури, суд першої інстанції прийняв до уваги та надав оцінку як належним доказам проведення ліквідаційної процедури поданим ліквідатором Менчаком В.В. звіту ліквідатора ДАХК "Київський радіозавод" станом на 19.08.2016 року; фінансовому звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 07.07.2016 року та звіту про фінансові результати за липень 2016 року; обставинам вжиття ліквідатором заходів щодо виявлення активів боржника шляхом направлення запитів до відповідних органів та установ та встановлення відсутності у державного підприємства-банкрута майна на праві власності або праві повного господарського відання; обставинам включення ліквідатором за результатами інвентаризації майна боржника до складу ліквідаційної маси за погодженням із Державним космічним агентством України, як органом управління банкрута, рухомого та нерухомого майна, матеріальних цінностей та пакетів акцій щодо участі боржника у корпоративних правах інших юридичних осіб; обставинам спрямування ліквідатором одержаних в ході ліквідаційної процедури грошових коштів від реалізації активів підприємства-банкрута з аукціону на повне погашення вимог кредиторів ОСОБА_7, ОСОБА_8, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві, ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві, ТОВ "Спілка нерухомості", а також часткове погашення вимог Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" та Державного агентства резерву України; обставинам прийняття комітетом кредиторів рішення про визнання безнадійною дебіторської заборгованості ДАХК "Київський радіозавод" на суму 837 132, 67 грн. з підстав неможливості її стягнення з дебіторів; обставинам непогашення вимог кредиторів на загальну суму 8 059 336, 53 грн. у зв'язку з відсутністю активів підприємства-боржника на кінець ліквідаційної процедури, що виключає можливість подальшого здійснення ним господарської діяльності.
Матеріалами справи підтверджується, що за наслідком проведеної ліквідаційної процедури, відповідно до Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №БВ 7/4-15 від 18.02.2015 року, зазначене в ньому майно боржника було продано ТОВ "Мікромодуль" за ціною 5 129 263, 83 грн. При цьому, до складу "цілісного майнового комплексу" було включено інвентар та державні пакети акцій таких юридичних осіб: ПрАТ "Гарантспецсервіс", АТ "Енергетичний завод "Енергетик", ПАТ "Інструментальний завод-У", ПАТ "Ремонтно-механічний завод "Модуль", ПрАТ "Схід", ПрАТ "НВК Курс", АТ "Контур", ПАТ "ПІСІБІ-Радіозавод", ПрАТ "Автотранспортне підприємство "Транспортник", ВАТ "Дослідно-експериментальний завод "Каскад", переданих в управління боржнику, як холдинговій компанії, балансовою (номінальною вартістю) станом на 2014 рік на суму 35 045 500 грн. (том 9, а.с. 230 - 245). При цьому, до складу зазначеного "цілісного майнового комплексу" не включались об'єкти нерухомого майна, право оренди земельних ділянок, що суперечить вимогам статті 191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) на предмет визначення цілісного майнового комплексу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №БВ88/6-16 від 01.07.2016 року зазначене в ньому майно було продано ПрАТ "Елекон" за ціною 10 190 400 грн. При цьому, до складу "цілісного майнового комплексу" було включено 4 нежитлові приміщення №9 (літери 57а, 57Б, 9А, 215 (корпус №13 А комплекс "Інструмент"), загальною площею 3281,9 кв.м; нежитлове приміщення №9, корпус №9 (Заводоуправління), загальною площею 2134,4 кв.м., виробничий будинок загальною площею 4404,9 кв.м., що знаходяться в місті Києві по вул. Бориспільській, 9, а також прості акції ПАТ "Київський радіозавод" (код 30722314), кількістю 140 182 001, номінальною вартістю 35 045 500, 25 грн. (том 9, а.с. 275 - 294). При цьому, зазначене майно повторно визначено як "цілісний майновий комплекс" боржника, що суперечить вимогам статті 191 ЦК України, оскільки підприємство як єдиний майновий комплекс може становити один, а не два "цілісні майнові комплекси", відчужені за двома договорами 18.02.2015 року та 01.07.2016 року.
Також, місцевим господарським судом встановлено обставини проведення 07.07.2016 року засідання комітету кредиторів, за результатами якого схвалено звіт ліквідатора Менчака В.В. за підсумками ліквідаційної процедури у даній справі та ліквідаційний баланс ДАХК "Київський радіозавод", про що складено протокол №5, надання додатково згідно клопотання від 02.09.2016 року "оригіналу ліквідаційного балансу станом на 07.07.2016 року " (том 9, а.с. 351 - 353).
Затверджуючи звіт ліквідатора банкрута станом на 19.08.2016 року та припиняючи провадження у справі про банкрутство ДАХК "Київський радіозавод", суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором Менчаком В.В. виконано всі дії з ліквідації банкрута та надано суду належні документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури, в тому числі ліквідаційний баланс банкрута із заборгованістю на загальну суму понад 8 млн. грн., що залишилась незадоволеною за недостатністю майна боржника.
Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором усіх дій в ході ліквідаційної процедури та не вбачав правових підстав для скасування прийнятої ним ухвали від 03.10.2016 року.
Колегія суддів касаційного суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про завершення ліквідаційної процедури з припиненням підприємства-банкрута як юридичної особи та припиненням провадження у даній справі про банкрутство у зв'язку із затвердженням звіту ліквідатора, з огляду на таке.
Частиною 3 пункту 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" від 24.10.2011 року роз'яснено про те, що суд касаційної інстанції не зв'язаний доводами касаційної скарги щодо порушення чи неправильного застосування нижчими судовими інстанціями норм матеріального права та може встановлювати порушення чи неправильне застосування відповідних норм, на які не було посилання в такій скарзі.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у ній порушено 02.03.2012 року, отже на час здійснення процедури розпорядження майном боржника на нього поширювалась дія Закону про банкрутство в редакції до внесення змін 19.01.2013 року. Згідно з частиною 5 статті 5 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції), положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.
Статтею 1, частинами 2, 9 - 13 статті 6 Закону України "Про холдингові компанії в Україні" визначено поняття державної холдингової компанії як холдингової компанії, утвореної у формі акціонерного товариства, не менш як 100 відсотків акцій якої належить державі та її правовий статус, згідно якого "єдиним акціонером державної холдингової компанії від моменту її утворення до завершення процедури приватизації або припинення є держава. Засновниками державних холдингових компаній у процесі корпоратизації державних підприємств є органи, уповноважені управляти державним майном. Статутний капітал державної холдингової компанії формується за рахунок належних державі акцій (часток, паїв) відповідних господарських товариств у встановленому законодавством порядку. Акції державних холдингових компаній не можуть бути передані в управління будь-яким особам. Державні пакети акцій (часток, паїв) та державне майно, передані державою до статутного капіталу державної холдингової компанії, не можуть бути відчужені або перебувати в заставі, використані для формування статутних капіталів будь-яких підприємств. Державній холдинговій компанії забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до відчуження акцій (часток, паїв) або майна, внесених до її статутного капіталу, до завершення процесу її приватизації. Державна холдингова компанія може бути корпоративним підприємством лише Державної керуючої холдингової компанії. Рішення про приватизацію державної холдингової компанії може бути прийнято лише після прийняття рішення про приватизацію всіх корпоративних підприємств, пакети акцій (часток, паїв) яких передано до статутного капіталу такої холдингової компанії. Підготовку до продажу акцій державної холдингової компанії проводять її засновник (засновники) та державні органи приватизації у встановленому законодавством порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому акції (частки, паї) корпоративних підприємств, внесені до її статутного капіталу, не передаються державним органам приватизації з метою їх подальшого продажу. Пакети акцій (часток, паїв) або інше майно, передані до статутного капіталу державної холдингової компанії, перебувають у державній власності і закріплюються за нею на праві господарського відання.".
Отже, нормами спеціального закону (Закону України "Про холдингові компанії в Україні") передбачено заборону приватизації державної холдингової компанії, як в цілому (юридичної особи) до прийняття рішення про приватизацію всіх корпоративних підприємств, пакети акцій (часток, паїв) яких передано до статутного капіталу такої холдингової компанії, так і щодо окремих державних пакетів акцій та державного майна, переданих до статутного капіталу такої холдингової компанії.
Також, частинами 4 - 6 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції як на час порушення справи про банкрутство 02.03.2012 року, так введення санації боржника 08.11.2012 року) передбачено заборону щодо приватизації державних підприємств та корпоративних прав держави в акціонерних товариствах, які: "є високотехнологічними експортоорієнтованими підприємствами, що формують конкурентні переваги України на міжнародному ринку та створюють мультиплікативний ефект для розвитку суміжних галузей, - підприємства, які здійснюють виробництво об'єктів космічної діяльності (пункт "в").
Не підлягають приватизації інші державні підприємства, за якими на праві господарського відання закріплено майно, визначене у частині другій цієї статті, та акціонерні товариства, до статутного капіталу яких передано майно, визначене у частині другій цієї статті, якщо ці підприємства не зможуть продовжувати господарську діяльність у разі передачі відповідного майна іншим суб'єктам господарювання державного сектору економіки. Об'єкти державної власності, вказані у частині другій цієї статті, не підлягають приватизації незалежно від їх включення до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, який затверджується Верховною Радою України".
Отже, вирішуючи питання про можливість введення процедури санації та процедури ліквідації боржника, судами порушено вимоги частини 5 статті 5 Закону про банкрутство (в редакції на момент прийняття судових рішень) та помилково прийнято рішення про введення зазначених процедур, без дослідження належним чином правового статусу боржника, як державної холдингової компанії, якій передано на праві господарського відання державні пакети акцій інших юридичних осіб та державне майно, та щодо яких існує передбачена спеціальним законом заборона приватизації, як самої юридичної особи боржника, так переданого їй в статутний капітал майна і корпоративних прав учасників холдингової компанії.
З огляду на зазначене, ухвала суду від 08.11.2012 року про введення процедури санації, постанова апеляційного суду від 26.12.2012 року про залишення без змін ухвали суду про введення санації, постанова суду першої інстанції від 09.07.2014 року про введення ліквідаційної процедури та постанова апеляційного суду від 26.08.2014 року про залишення її без змін є такими, що прийняті з істотним порушенням зазначених вище норм матеріального права, не переглядалися в касаційному порядку та повинні бути скасовані за наслідком касаційного перегляду судових рішень про завершення ліквідаційної процедури як такі, що дали початок процедурі банкрутства, провадження якої виключалось законодавцем щодо даного боржника та потягнули наслідки незаконності усіх дій, що здійснювалися ліквідатором (керуючим санацією) у незаконно введених процедурах.
Правову позицію про можливість виходу касаційного суду за межі касаційного оскарження при перегляді незаконно введених судових процедур у справі про банкрутство висловив Верховний Суд України у Постанові №09/008 від 30.12.2008 року у справі №Б15/77-07, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій про введення санації, які передували затвердженню мирової угоди у справі про банкрутство на стадії санації, яка була предметом касаційного перегляду за касаційною скаргою Генерального прокурора України у справі про банкрутство Державного підприємства "Нікопольський трубний завод", який також перебував в управлінні Національного космічного агентства України та який не підлягав приватизації в силу діючого на той час законодавства про приватизацію.
Аналізуючи дотримання судами законодавства про банкрутство про відповідність дій ліквідатора Менчака В.В. в ході ліквідаційної процедури, повноту та належність поданих ним документів, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що до Звіту ліквідатора було подано як обов'язковий додаток "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва Державної акціонерної компанії "Київський радіозавод"", основним видом діяльності якої зазначено "виробництво інструментів", що не відповідає статусу боржника, як холдингової компанії, не узгоджується з вимогами Закону про банкрутство про подання "Ліквідаційного балансу" за наслідком проведення ліквідаційної процедури (том 9, а.с. 352 - 353). Отже, суди в порушення статті 46 Закону про банкрутство затвердили не Ліквідаційний баланс боржника, а "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", що виключає можливість припинення провадження у справі про банкрутство.
Також, досліджуючи подані докази в обґрунтування відчуження майна боржника в ліквідаційній процедурі, суди не звернули уваги на очевидну невідповідність цивільному законодавству правочинів з відчуження майна боржника, яке двічі відчужувалось ліквідатором, як "цілісний майновий комплекс" (договори купівлі-продажу 18.02.2015 року та 01.07.2016 року), не дали оцінки правовим підставам відчуження державного майна, щодо якого існує пряма законодавча заборона про його приватизацію (частина 9 статті 6 Закону України "Про холдингові компанії в Україні").
З огляду на таке, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що прийняті у даній справі №5011-15/2551-2012 про банкрутство ДАХК "Київський радіозавод" рішення судів першої та апеляційної інстанцій про завершення ліквідаційної процедури, про визнання боржника банкрутом, про введення процедури санації боржника необхідно скасувати як такі, що прийняті з порушенням законодавства про банкрутство, законодавства про приватизацію, законодавства про холдингові компанії та норм процесуального права, а справу передати для розгляду на стадію розпорядження майном до місцевого господарського суду в іншому складі суду.
Колегія суддів касаційного суду зазначає про те, що судами не досліджено правового статусу боржника, як державної холдингової компанії, відповідного до його Статуту, затвердженого наказом Національного космічного агентства України №256 від 24.10.2005 року (зі змінами від 19.02.2009 року), зокрема, згідно пункту 4.2. Статуту (том 7, а.с. 55-68).
При подальшому розгляді справи №5011-15/2551-2012 суду належить вирішити питання про можливість припинення повноважень ліквідатора боржника Менчака В.В. з огляду на зазначені в даній постанові касаційного суду порушення норм законодавства про банкрутство при здійсненні ліквідаційної процедури ДАХК "Київський радіозавод", вчинення дій з реалізації майна боржника, яке не підлягало приватизації, що ставить під сумнів в цілому його достатню кваліфікованість як кризис-менеджера неплатоспроможного підприємства (арбітражного керуючого).
При подальшому розгляді справи на стадії розпорядження майном суду належить вжити заходів до визнання недійсними укладених в ліквідаційній процедурі правочинів з відчуження майна боржника, щодо якого існує пряма законодавча заборона його приватизації, а отже й відчуження суб'єктам недержавної форми власності, та заходів до повернення майна боржнику в порядку віндикації в межах справи про банкрутство за заявою ліквідатора боржника, а у випадку неподання таких заяв ліквідатором, вирішити питання про можливість припинення його повноважень як особи, яка порушує чинне законодавство про банкрутство.
В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 року та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998 року). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").
Відтак, рішення судів, прийняті з порушенням норм матеріального права та неповним дослідженням фактичних обставин справи, не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України. Допустивши очевидні порушення норм матеріального права, суди повинні вжити всіх передбачених законом заходів для відновлення порушеного правового порядку, майнових прав та статусу особи як учасника цивільних правовідносин, відновлюючи тим самим довіру до правосуддя, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість.
Положеннями частини 1 статті 122 ГПК України до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) віднесено вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.
Відтак, суд касаційної інстанції вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про скасування державної реєстрації припинення провадження у справі №5011-15/2551-2012 про банкрутство юридичної особи - Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" (02099, місто Київ, Дарницький район, вулиця Бориспільська, будинок 9, код ЄДРПОУ 24586045) у зв'язку з прийняттям зазначеної Постанови Вищого господарського суду України.
Судові витрати Прокуратури міста Києва за розгляд справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій на суму 12 339, 50 грн. (5 901, 50 грн. + 6 438 грн.) слід стягнути з боржника на користь Прокуратури міста Києва.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва Репецького С. задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року, постанову Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2012 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2012 року у справі №5011-15/2551-2012 скасувати.
Справу №5011-15/2551-2012 передати для розгляду на стадію розпорядження майном до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
3. Державному реєстратору Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (02068, місто Київ, вулиця Олександра Кошиця, будинок 11) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про прийняття Постанови Вищого господарського суду України від 21.03.2017 року та скасування державної реєстрації припинення юридичної особи - Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" (02099, місто Київ, Дарницький район, вулиця Бориспільська, будинок 9, код ЄДРПОУ 24586045).
4. Стягнути з Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" (02099, місто Київ, Дарницький район, вулиця Бориспільська, будинок 9, код ЄДРПОУ 24586045) на користь Прокуратури міста Києва (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9, код ЄДРПОУ 02910019, рахунок №35215057011062, банк - ДКСУ, м. Київ, код банку - 820172) 12 339 (дванадцять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.
Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді С.В. Куровський
Н.Г. Ткаченко