Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року Справа № 910/2979/14

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участю представників сторін Є. Токаря (дов. від 03.04.2014), А. Халіної (дов. від 18.04.2014), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 8 квітня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 червня 2014 року у справі № 910/2979/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ: У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання до виконання обов'язку, передбаченого пунктом 3.4 договору від 31 липня 2012 року № 2676-БО шляхом повернення по одному примірнику, надісланих позивачем 3 грудня 2012 року та 3 січня 2013 року оригіналів актів приймання-передачі природного газу за договором від 31 липня 2012 року № 2676-БО за листопад, грудень 2012 року, підписаних уповноваженим представником і скріплених печаткою.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 8 квітня 2014 року (суддя П. Паламар), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 червня 2014 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності.

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, пункту 8 частини 2 статті 20 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 31 липня 2012 року сторони уклали договір № 2676-БО купівлі-продажу природного газу (далі - договір), на умовах якого відповідач (продавець) зобов'язався передати у серпні-грудні 2012 року до 3 473 000 м3 природного газу, а позивач (покупець) сплатити його вартість.

Сторони погодили, що приймання-передачі газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом; обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця; не пізніше п'ятого числа, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість; продавець не пізніше восьмого числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта; акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами; сторони встановили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до чотирнадцятого числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункти 3.3, 3.4, 6.1 договору).

3 грудня 2012 року і 3 січня 2013 року позивач надіслав акти приймання-передачі газу за листопад і грудень 2012 року, проте відповідач їх не підписав, посилаючись на невідповідність актів Методиці визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 15 липня 2010 року № 288.

Відмовляючи в задоволенні позову господарські суди виходили з того, що позивач не довів наявності у відповідача підписаних та скріплених печаткою актів приймання-передачі природного газу за листопад-грудень 2012 року; законодавством не передбачені правові наслідки невиконання продавцем обов'язку передати документи, що стосуються товару, у вигляді виникнення у покупця права вимагати передачі цих документів; договір не пов'язує обов'язок оплати вартості газу з підписанням актів, необхідних лише для остаточного розрахунку; заявлені вимоги не відповідають визначеним законодавством способам захисту порушених прав покупця.

Згідно договору спірні акти оформляються сторонами на підтвердження обсягів продажу, ціни та вартості газу, є підставою для проведення остаточних розрахунків. Позивач не довів належними і допустимими доказами передачу відповідачеві для підписання примірників актів приймання-передачі природного газу за листопад-грудень 2012 року.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів судом. Дана норма кореспондує з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Заявлена вимога про зобов'язання відповідача повернути підписані акти не може бути предметом позову, оскільки такий акт є доказом підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, а також не може бути матеріально-правовою чи немайновою вимогою позивача на підставі якої суд приймає рішення.

На підставі викладеного господарські суди правомірно відмовили в позові.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду міста Києва від 8 квітня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 червня 2014 року у справі № 910/2979/14 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" без задоволення.

Головуючий, суддя М.В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. І. Студенець