ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року Справа № 904/7012/16

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючий, суддяЯценко О.В., суддіДанилова М.В., Ходаківська І.П.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 у справі№ 904/7012/16Господарського судуДніпропетровської областіза позовомКомпанії "ДВС Компані ЛТД"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Мінералс" 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр"простягнення 64 128 168,00 доларів США

в засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився- відповідачі:не з'явилися- скаржник (особа не залучена до участі у справі) Оніщук В.М.

ВСТАНОВИВ:

Компанія "ДВС Компані ЛТД" звернулася до господарського суду Дніпропетровської області із позовом та з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просила стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси", Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Мінералс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" штраф у розмірі 64 128 168,00 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 16.08.2016 р. 1 долар США = 25,11 грн., становить 1 610 258 298,48 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 (суддя Мілєва І.В.) позов задоволено частково:

- стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси", Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Мінералс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" на користь Компанії "ДВС Компані ЛТД" штраф у розмірі 64 116 424,00 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 16.08.2016 р. 1 долар США = 25,11 грн., становить 1 610 258 298,48 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" на користь Компанії "ДВС Компані ЛТД" витрати по сплаті судового збору у сумі 51 664,67 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" на користь Компанії "ДВС Компані ЛТД" витрати по сплаті судового збору у сумі 51 664,67 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Мінералс" на користь Компанії "ДВС Компані ЛТД" витрати по сплаті судового збору у сумі 51 664,66 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" на користь Компанії "ДВС Компані ЛТД" витрати по сплаті судового збору у сумі 51 664,67 грн.

Рішення місцевого суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за контрактом №20/010-1 від 20.12.2007 року в частині поставки каоліну за Специфікаціями №№1, 2 (частково), 3, 4, 5, 6, 7 на загальну суму 64 116 424,00 доларів США. За порушення зобов'язання щодо поставки товару, згідно пункту 6.1 контракту, позивачем нарахований штраф у розмірі 100% вартості непоставленого товару у сумі 64 128 168,00 доларів США, оскільки місцевим господарським судом встановлений факт не поставки товару на суму 64 116 424,00 доларів США, позовні вимоги про стягнення штрафу задоволені частково у сумі суму 64 116 424,00 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 16.08.2016 року 1 долар США = 25,11 грн., становить 1 610 258 298,48 грн.

Оскільки за договором поруки №20/07 від 20.12.2007 року з урахуванням додаткової угоди від 24.12.2007 року відповідачі-2,3,4 поручилися за виконання відповідачем-1 зобов'язання згідно пункту 6.1. контракту № 20/01-1 від 20.12.2007 року з оплати штрафу в розмірі 100% вартості непоставленого в строк товару за непоставку боржником товару в кількості, узгодженій контрактом, місцевий господарський суд дійшов до висновку про правомірність позовних вимог про солідарну відповідальність відповідачів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 (судді: Пархоменко Н.В., Коваль Л.А., Чередко А.Є.) апеляційне провадження за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" та Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року у справі №904/7012/16 припинено.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення господарського суду у справі стосується виконання відповідачем-4 (Товариством з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр") зобов'язань за договором поруки №20/01-1 від 20.12.2007 року з урахуванням додаткової угоди від 24.12.2007 року, які укладені до укладення договору №7 від 25.03.2010 року до договору кредитування №77/07В виникли 13.07.2007 року, тому оскаржуваним рішенням права публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" не порушені, питання про права та обов'язки публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" не вирішувалися, правового зв'язку між цим скаржником і сторонами у справі, який безпосередньо стосується предмету спору у даній справі не існує, а відтак відсутній суб'єкт апеляційного оскарження, тому апеляційне провадження у даній справі й за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на судове рішення необхідно припинити з підстав, встановлених пунктом 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в касаційній скарзі просить ухвалу апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм процесуального права, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Заявник вважає, що суд порушив ст. 27 ГПК України, не залучивши його до участі у справі у якій оскаржуване судове рішення прямо впливає на його права, оскільки впливає на майновий стан боржників та ускладнить своєчасне та повне виконання ними кредитних зобов'язань за умовами кредитного договору перед заявником.

Заявник стверджує, що виступивши поручителем, його боржник за кредитним зобов'язанням порушив умови кредитного договору, не повідомивши банк про надання поруки третій особі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.03.2017 у складі колегії: головуючий, суддя - Яценко О.В., судді - Бакуліної С.В., Данилова М.В. касаційна скарга публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 30.03.2017.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.03.2017 розгляд справи продовжено та відкладено на 20.04.2017.

Розпорядженням щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи від 18.04.2017 у зв'язку з відпусткою судді Бакуліної С.В. призначено повторний автоматизований розподіл справи; протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначений склад колегії: Яценко О.В., Данилова М.В., Ходаківська І.П..

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 20.12.2007 року між Компанією "ДВС Компані ЛТД" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" (продавець) був укладений контракт №20/01-1, відповідно до пункту 1.1 якого (в редакції додаткової угоди №1 від 20.12.2007 року) продавець продав, а покупець купив товар, найменування, кількість і якість якого визначається в додатках до цього контракту, на умовах, передбачених нижче. Виробником товару по даному контракту є "Просянський ГЗК" по маркам КС, КФ-3, КФ-2, КН-83, П-2, КРТШП-1, КРТШП-2. Виробником товару по даному контракту є ЗАТ "АО Дніпро Каолін" по маркам КНФ-84, КНФ-86, КВФ-90 (пункт 2.1 контракту в редакції додаткової угоди №1 від 20.12.2007 року).

Контракт набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018 року (пункт 10.7 контракту в редакції додаткової угоди №1 від 20.12.2007 року).

20.12.2007 року між Компанії "ДВС Компані ЛТД" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" (боржник) був укладений договір поруки №20/07, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором виконати зобов'язання боржника згідно пункту 6.1. контракту №20/01-1 від 20.12.2007 року, що укладений між кредитором і боржником, по оплаті штрафу в розмірі 100 % вартості непоставленого в строк товару за не поставку боржником товару в кількості, узгодженій контрактом.

Цей договір набуває чинності з 20.12.2007 року і діє до 31.12.2018 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами грошових зобов'язань (пункт 6.7 договору поруки).

24.12.2007 року сторони договору поруки підписали та скріпили печатками додаткову угоду до договору поруки, відповідно до якої кредитор, боржник, поручитель, а також Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Мінералс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" домовилися залучити ТОВ "Юкрейн Мінералс" та ТОВ "Любимівський кар'єр" сторонами договору як поручителями поряд з ТОВ II "Кольорові Метали". ТОВ II "Кольорові Метали", ТОВ "Юкрейн Мінералс" та ТОВ "Любимівський кар'єр" зобов'язуються перед кредитором виконати зобов'язання боржника згідно пункту 6.1. контракту №20/01-1 від 20.12.2007 року, що укладений між кредитором і боржником, по оплаті штрафу в розмірі 100% вартості непоставленого в строк товару за непоставку боржником товару в кількості, узгодженій контрактом. Вказана додаткова угода підписана та скріплена печатками ТОВ "Юкрейн Мінералс" та ТОВ "Любимівський Кар'єр".

Між Публічним акціонерним товариства "ВТБ Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" (позичальник) був укладений кредитний договір №77/07В від 13.12.2007 року, предметом якого є надання банком позичальнику грошових коштів (кредит) у вигляді відзивної не відновлювальної кредитної лінії з правом конвертації в національну валюту. Сума кредитної лінії - 5000000,00 доларів США.

Відповідно до пункту 4.3.8 договору (в редакції договору №7 про внесення змін до кредитного договору від 25.03.2010 року) позичальник зобов'язався письмово повідомляти банк протягом 5-ти робочих днів про здійснення позичальником наступних дій: отримання будь-яких позик та кредитів, надання гарантій, порук і застави будь-яких своїх активів з метою забезпечення як своїх зобов'язань, так і зобов'язань третіх осіб.

Тобто, зобов'язання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" перед Публічним акціонерного товариства "ВТБ Банк" за договором кредитування №77/07В виникли 13.07.2007 року; а обмеження щодо здійснення правочинів виникли на підставі договору №7 про внесення змін до кредитного договору від 25.03.2010 року.

Враховуючи, що рішення господарського суду у справі стосується виконання відповідачем-4 (Товариством з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр") зобов'язань за договором поруки №20/01-1 від 20.12.2007 року з урахуванням додаткової угоди від 24.12.2007 року, який укладений до укладення договору №7 від 25.03.2010 року до договору кредитування №77/07В, апеляційний господарський суд дійшов правильного правового висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не стосується прав Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк".

При цьому, як зазначив суд апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" приєдналося до договору поруки №20/07 від 20.12.2007 року шляхом підписання додаткової угоди від 24.12.2007 року, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" стало поручителем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Проско ресурси" зобов'язання згідно пункту 6.1. контракту №20/01-1 від 20.12.2007 року по оплаті штрафу в розмірі 100% вартості непоставленого в строк товару за непоставку боржником товару в кількості, узгодженій контрактом 27.12.2007 року.

Предметом спору у справі №904/7012/16 є стягнення штрафу (відповідальність) за контрактом №20/01-1 від 20.12.2007 року, зобов'язання стосовно поставки товару з якого виникли у Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси".

За змістом норми статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Виходячи з положень наведеної вище норми процесуального права, у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження, повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або судове рішення містить судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" не було учасником господарських правовідносин, які виникли між сторонами у справі та були предметом розгляду в суді першої інстанції, а господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення не вирішувались питання про права та обов'язки Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" як у цих відносинах, так і взагалі.

Зокрема, резолютивна частина рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року не містить жодних приписів щодо прав та обов'язків заявника касаційної скарги; в мотивувальній частині оскаржуваного рішення також жодним чином не зазначено про права і обов'язки Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк".

Доводи Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", що рішення суду у спорі щодо відповідальності поручителя, який є його боржником за кредитним договором, стосується його прав та обов'язків слід відхилити, оскільки зацікавленість публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" у результатах вирішення спору, предметом якого є відповідальність за контрактом №20/01-1 від 20.12.2007 року, в тому числі поручителя, не зумовлює правових підстав для оскарження прийнятого місцевим господарським судом рішення.

Оскільки апеляційною інстанцією встановлено, що права публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" оскаржуваним судовим рішенням не порушені, апеляційний господарський суд правомірно припинив апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, дійшовши правильного правового висновку про відсутність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі та як наслідок відсутність суб'єкта апеляційного оскарження (пункт 5-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильності правових висновків суду апеляційної інстанції, неправильного застосування норм процесуального права не доводить, зводяться до вимог заперечити правильність висновків суду на підставі неправильного трактування положень закону.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду про відсутність у скаржника права на оскарження судового рішення, тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови ухвали не вбачає.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 у справі № 904/7012/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без зміни.

Головуючий, суддяО.В. Яценко СуддіМ.В. Данилова І.П. Ходаківська