ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року Справа № 904/1792/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Козир Т.П.,розглянувши касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" Товариства з обмеженою відповідальністю "КМС Інвест"на рішення та постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2017у справі№ 904/1792/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"доТовариства з обмеженою відповідальністю "КМС Інвест"простягнення 201240, 00 грн.за участю представників сторін:

позивача: Ряснянська І.С.

відповідача: Кеда А.О., Солошенко С.В.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМС Інвест" про стягнення 201240,00 грн. штрафу та неустойки за порушення строків виконання зобов`язань за договором підряду № 1870 від 27.04.2015.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2016 у справі № 904/1792/16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Соловйова А.Є, судді Кеся Н.Б., Манько Г.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді Сизько І.А., суддів Кузнєцової І.Л., Іванова І.Г.), позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КМС Інвест" на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" 25800,00 грн. штрафу, 77400,00 грн. неустойки та 1548,00 грн. витрат по сплаті судового збору; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у справі № 904/1792/16, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зазначаючи про помилковість висновків судів щодо доведеності відповідачем факту повного виконання робіт за договором та неправильне застосування судами ст.ст. 627, 629 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 179, 193 ГК України в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу за порушення графіку освоєння грошових коштів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КМС Інвест", не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, також звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у справі № 904/1792/16 в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове рішення про відмову у позові в повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує про те, що судами надана невірна правова оцінка обставинам продовження строків виконання підрядних робіт, яке було погоджене сторонами, та відсутність у зв'язку із цим підстав для покладення на відповідача відповідальності за порушення умов договору.

До Вищого господарського суду України від Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" надійшов відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КМС Інвест", в якому позивач просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 27.04.2015 між Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КМС Інвест" (підрядник) було укладено договір підряду № 1870, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботу демонтажу градирні № 26Б ЦВП металургійного виробництва ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в строки, установлені план-графіком виконання робіт у 2015 році (додаток 1); у разі зміни строків виконання робіт їх тривалість визначається узгодженим обома сторонами план-графіком виконання робіт, або будь-яким іншим документом, що узгоджений і підписаний обома сторонами; замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (п. 1.1 договору).

Згідно із п. 2.1 договору вартість робіт складає 430000,00 грн., згідно з договірною ціною (додаток 4), у тому числі вартість матеріалів підрядника складає 10139,96 грн., ПДВ у розмірі 20% складає 86000,00 грн., усього вартість робіт за договором, включаючи ПДВ, складає 516000,00 грн., у тому числі: демонтаж 516000,00 грн., і лишається незмінною до повного виконання робіт.

При необхідності виконання інших робіт, не передбачених в п. 1.1 договору, їх вартість і обсяг узгоджуються сторонами шляхом укладання додаткових угод до даного договору (п. 2.2 договору).

Як передбачено п. 3.1.1 договору, підрядник зобов'язується проводити роботи в обсягах згідно з проектно-кошторисною документацією і в строки, що обумовлені в плані-графіку виконання робіт.

Замовник зобов'язується після виконання робіт забезпечити приймання основних фондів і, після проведення необхідних іспитів, оформити акт приймання основних фондів; в разі відсутності зауважень до якості виконаних робіт оплатити вартість виконаних підрядником робіт у встановлений даним договором строк (пункти 3.2.4, 3.2.5 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що при завершенні роботи на об'єкті підрядник надає замовникові акт виконаних робіт по типовій формі № КБ-2в, оформлений у двосторонньому порядку, але не пізніше 25-го числа звітного місяця; у випадку мотивованої відмови замовника від підписання акта виконаних робіт сторонами складається двосторонній акт з переліком недоліків і строків їх усунення (акт складається в порядку, визначеному в частині а) пункту 6.1); у випадку порушення узгоджених строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену п. 6.1 цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору оплата замовником виконаних підрядником робіт проводиться на підставі актів виконаних робіт по типовій формі № КБ-2В та довідки по формі № КБ-3, оформлених у двосторонньому порядку, рахунків, доданих до них, та податкових накладних, шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок підрядника; при цьому підрядник зобов'язаний пред'явити замовнику оформлені документи до оплати в місяці, коли була виконана робота, але не пізніше 25-го числа звітного місяця; підрядник зобов'язаний надати замовнику податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи підрядника у порядку, встановленому законодавством, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту виникнення права на віднесення сум податку на додану вартість в податковий кредит; у випадку прострочення оплати з причини не надання підрядником податкової накладної або в разі порушення ним порядку заповнення і порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, замовник звільняється від відповідальності за прострочення платежу; рахунок-фактура повинен містити юридичний номер договору, номер SАР специфікації, номер SАР замовлення на закупівлю, номер підрядника, під яким він зареєстрований в SАР; підрядник повинен направити оригінал рахунку-фактури до Центру об'єднаних бізнес-послуг замовника; у разі відсутності в рахунку-фактурі необхідної для оплати інформації замовник має право повернути рахунок-фактуру підряднику для виправлення або заміни; дата отримання належно оформленого рахунку з урахуванням усіх зазначених у цьому пункті вимог замовника буде вважатися датою отримання рахунку; у випадку прострочення оплати з причини неналежно оформленого рахунку, замовник звільняється від відповідальності за прострочення платежу.

Згідно з п. 5.2 договору, розрахунок за виконані роботи проводиться протягом 25 календарних днів з моменту акцепту рахунків замовником, але не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним; за згодою сторін допускаються інші форми розрахунків, що не суперечать чинному законодавству України.

Як визначено підпунктом "б" п. 6.1 договору, за порушення строків, що зазначені в план-графіку виконання робіт, підрядник оплачує замовнику штраф в розмірі 5% від загальної вартості договору за відрахуванням вартості вже виконаних етапів робіт одноразово, а також неустойку в наступних розмірах:

- 0,5% від загальної вартості договору за кожний тиждень прострочення на протязі перших двох тижнів;

- 1% від загальної вартості договору за кожний послідуючий тиждень прострочення, починаючи з третього тижня.

Підпунктом "в" п. 6.1 договору визначено, що за порушення графіку освоєння грошових коштів (толеранс - 5%), замовник має право стягнути з підрядника штраф у розмірі 10% від суми грошових коштів, що мали бути освоєні в відповідному місяці.

Відповідно до п. 11.2 договору всі зміни та доповнення до цього договору є його невід'ємною частиною і вважаються дійсними, якщо вони зроблені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками обох сторін і завірені печатками сторін.

До договору сторонами були підписані додатки: № 1 план-графік виконання робіт, за яким роботи мали бути виконані з 01.05.2015 по 31.08.2015, № 1 графік освоєння грошових коштів, за яким освоєння коштів на травень 2015 року становить 106000 грн., а за червень-серпень 2015 року по 108000 грн. щомісяця; № 2 класифікація видів порушень правил внутрішнього трудового розпорядку та вимог з охорони праці та пожежної безпеки на території позивача; № 3 звіт про стан промислової безпеки; № 4 договірна ціна № 511-Л-1-3, за якою сума робіт за договором становить 516000 грн., з яких 430000 грн. підрядні роботи, 86000 грн. ПДВ; № 5 відомість матеріалів підрядника на суму 10139,96 грн.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що 03.09.2015 відповідач надіслав позивачу лист № 848, в якому зазначив про неможливість виконання робіт за договором в строки, передбачені додатком № 1 до договору, та зобов`язався розпочати роботи з 01.10.2015.

20.10.2015 позивач направив відповідачу претензію № 141-7/457 на суму 99760 грн. за порушення строків виконання робіт, з якою відповідач не погодився в інформаційному листі від 29.10.2015р. №939 та зазначив про зміну строків робіт за договором.

Судами також встановлено, що відповідач виконав роботи з демонтажу градирні № 26Б ЦВП металургійного виробництва ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" загальною вартістю 482715,36 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2В: № 511-09-11 за листопад 2015 на суму 461661,82 грн. з ПДВ; № 511-09-12 за грудень 2015 на суму 19692,04 грн. з ПДВ; № 511-17-12 за грудень 2015 на суму 1361,50 грн. з ПДВ, які підписані обома сторонами без будь-яких зауважень щодо якості, кількості, вартості виконаних робіт, скріплені печатками підприємств.

Виконання робіт також підтверджується довідкою позивача за підписом начальника ЦВС Глотова В.А. № 988 від 27.11.2015, листом відповідача № 1019 від 28.12.2015, погодженого позивачем, відповідно до якого роботи виконані без претензій сторін, а підставою неосвоєння коштів в повному обсязі зазначені зміни й уточнення фактичного обсягу робіт.

Відповідачем наданий розрахунок вартості виключених робіт за грудень 2015 року на суму 8669,72 грн. без ПДВ, всього на суму 10403,66 грн. з ПДВ.

Невиконання відповідачем підрядних робіт у передбачені договором строки стало підставою звернення позивача з позовом до суду у цій справі про стягнення з відповідача штрафу в сумі 25800,00 грн. та неустойки в сумі 123840,00 грн. за порушення строку виконання робіт, а також штрафу за порушення графіку освоєння грошових коштів в сумі 51600,00 грн.

Як передбачено ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Частинами 1, 2 ст. 883 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини; за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За положеннями ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Встановивши, що відповідачем порушено строки виконання робіт, передбачені додатком №1 до договору, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача передбачених п.п. "б" п. 6.1 договору штрафу в розмірі 25800 грн. та часткове стягнення заявленої суми неустойки у розмірі 77400 грн., виходячи з того, що за перші два тижні прострочення з 01.09.2015 по 14.09.2015 сума пені складає 0,5% від суми договору, тобто 5160 грн., а починаючи з третього тижня сума пені становить 1% від суми договору, що складає 72240 грн., оскільки з 15.09.2015 прострочення виконання робіт становило 14 тижнів.

При цьому, виходячи з норм ст. 654 Цивільного кодексу України та з огляду на положення п. 1.1 та п. 11.2 договору № 1870, якими визначено, що у разі зміни строків виконання робіт їх тривалість визначається погодженим обома сторонами план-графіком виконання робіт або іншим документом, узгодженого обома сторонами, викладеного письмово, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками підприємств, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили як доказ продовження строків виконання робіт лист відповідача № 848 від 03.09.2015, який не відповідає вищевказаним вимогам, а отже і не є двостороннім узгодженням зміни строків виконання підрядних робіт, та, крім цього, був направлений позивачеві тільки 03.09.2015, тобто вже після закінчення строку виконання робіт, передбаченого додатком № 1 до договору.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення штрафу передбачено підпунктом "в" п. 6.1 договору, суди попередніх інстанцій, з яким погоджується і колегія суддів касаційної інстанції, вірно виходили з того, що предметом договору № 1870 від 27.04.2015 є виконання відповідачем підрядних робіт, за які позивач має сплатити певну суму грошових коштів, і сторонами передбачена неустойка (штраф та пеня) за несвоєчасне виконання цих робіт. Натомість освоєння грошових коштів відповідачем не є господарським зобов`язанням в силу вимог закону ст. 173 Господарського кодексу України і ст. 509 Цивільного кодексу України та враховуючи, що умовами договору не було передбачено поетапного виконання і прийняття підрядних робіт, оплата виконаних робіт здійснюється після їх виконання підставі актів виконаних робіт, а не графіку освоєння коштів, колегія суддів вважає правомірними висновки судів про відсутність підстав для застосування неустойки, передбаченої підпунктом "в" п. 6.1 договору.

Вказані висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають встановленим обставинам справи та зроблені із вірним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції в порядку ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржників обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судами попередніх інстанцій, в той час як згідно з вимогами ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлені судами обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КМС Інвест" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у справі № 904/1792/16 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

Т. Барицька

Т. Козир