Історія справи

Постанова ВГСУ від 20.01.2015 року у справі №б-39/72-10
Постанова ВГСУ від 08.07.2014 року у справі №б-39/72-10
Постанова ВГСУ від 05.07.2016 року у справі №б-39/72-10
Постанова ВГСУ від 21.01.2014 року у справі №б-39/72-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року Справа № Б-39/72-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційні скарги1. Арбітражного керуючого Капустіна Володимира Володимировича 2. Приватного підприємства "Юридично-інвестиційна група"на постановуХарківський апеляційного господарського суду від 30.10.2014 року у справі№Б-39/72-10 господарського суду Харківської областіза заявоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_5до Приватного підприємства "Альянс-Інвест"провизнання банкрутом,

за участю представників сторін: арбітражний керуючий Леснов С.О., від Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" - Семеняка В.В., дов. № 529/14-Н від 28.10.20014 року; від Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" - Бічуков А.В., дов. № 754 від 13.03.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.09.2014 року у справі № Б-39/72-10 (головуючий суддя - Дзюба О.А., суддя - Казарцева В.В., суддя - Швидкін А.О.) задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен банк Аваль") про відкладення розгляду заяви банку про визнання недійсними відкритих торгів із продажу майна банкрута на наступне засідання суду; відмовлено Лєснову С.О. в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи; задоволено скаргу голови комітету кредиторів боржника на дії ліквідатора Лєснова С.О.; усунуто арбітражного керуючого Лєснова С.О. від виконання обов'язків ліквідатора; задоволено клопотання членів комітету кредиторів про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капустіна В.В.; призначено ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Капустіна В.В.; зобов'язано Лєснова С.О. передати всі матеріали, пов'язані з ліквідаційною процедурою, арбітражному керуючому Капустіну В.В., а останнього - прийняти вказані документи по акту прийому-передачі; зобов'язано ліквідатора Капустіна В.В. виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та постанови господарського суду Харківської області у даній справі, надати суду звіт ліквідатора про виконану роботу та всі документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури; відкладено розгляд справи, заяви ПАТ "Райффайзен банк Аваль" про визнання недійсними відкритих торгів із продажу майна банкрута; заяви Козятинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області з грошовими вимогами до боржника; заяви ПП "Юридично - інвестиційна група" про надіслання матеріалів справи № Б-39/72-10 до прокуратури Харківської області для проведення слідчих дій, з метою з'ясування фактів злочину, зупинення провадження у справі до одержання результатів перевірки слідчими органами та накладення арешту на майно банкрута; заяви ТОВ "ФК "Кванта" про заміну кредитора у справі на 13.10.2014 року на 14:30 год.; зобов'язано ліквідатора Капустіна В.В. надати суду письмові відзиви на вказані заяви; зобов'язано ПАТ "Райффайзен банк Аваль" надати суду письмові пояснення та документальні докази щодо своєї правової позиції у даній справі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 року у справі № Б-39/72-10 (головуючий суддя - Гетьман Р.А., суддя - Плахов О.В., суддя - Шутенко І.А.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лєснова С.О. задоволено. Апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 30.09.2014 року у справі № Б-39/72-10 скасовано.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 року у справі № Б-39/72-10, арбітражний керуючий Капустін В.В. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 року у справі № Б-39/72-10, а ухвалу господарського суду Харківської області від 30.09.2014 року у справі № Б-39/72-10 залишити без змін.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 31, 22, 24, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство) та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Крім того, не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 року у справі № Б-39/72-10, до Вищого господарського суду України звернулося Приватне підприємство "Юридично-інвестиційна група" (далі - ПП "Юридично-інвестиційна група") з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 року у справі № Б-39/72-10, а ухвалу господарського суду Харківської області від 30.09.2014 року у справі № Б-39/72-10 залишити без змін.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст. ст. 31, 16, 25 Закону про банкрутство.

Ліквідатор Приватного підприємства "Альянс-Інвест" (далі - ПП "Альянс-Інвест") арбітражний керуючий Лєснов С.О. подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційні скарги арбітражного керуючого Капустіна В.В. та ПП "Юридично-інвестиційна група", в якому просить відмовити в їх задоволенні, залишивши постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 року у справі № Б-39/72-10 без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутсво.

Ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Харківської області від 23.01.2012 року боржника ПП "Альянс-Інвест" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Клочко О.М., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 10.05.2012 року задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на дії ліквідатора Клочко О.М.; звільнено арбітражного керуючого Клочко О.М. від виконання обов'язків ліквідатора ПП "Альянс-Інвест"; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Лєснова С.О., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі, надати суду звіт ліквідатора про виконану роботу та всі документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду;

ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до п. 4 ст. 24 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Згідно з п. 4 ст. 25 Закону про банкрутство дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2014 року до господарського суду Харківської області зі скаргою (вх. №31055) на дії (бездіяльність) ліквідатора - арбітражного керуючого Лєснова С.О. звернувся голова комітету кредиторів ПП "Альянс-Інвест", в якій, посилаючись на рішення комітету кредиторів від 11.08.2014 року, просив суд усунути Лєснова С.О. від виконання повноважень ліквідатора у даній справі та призначити нового ліквідатора.

Розглянувши вказану скаргу на дії ліквідатора, суд першої інстанції 30.09.2014 року дійшов висновку про необхідність її задоволення та усунув арбітражного керуючого Лєснова С.О. від виконання обов'язків ліквідатора у даній справі.

Також, розглянувши пропозицію комітету кредиторів щодо призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Капустіна В.В., суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капустіна В.В. та зобов'язав його виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі відповідно до Закону про банкрутство та постанови господарського суду Харківської області у даній справі, надати суду звіт ліквідатора про виконану роботу та всі документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури.

При цьому, мотивуючи винесену ухвалу від 30.09.2014 року у справі № Б-39/72-10, господарський суд першої інстанції вказав на те, що під час перевірки діяльності арбітражного керуючого Лєснова С.О. в якості ліквідатора банкрута державним органом з питань банкрутства виявлені численні порушення; ліквідатором обов'язки, покладені на нього постановою господарського суду Харківської області у даній справі, не виконані; строк ліквідаційної процедури закінчився, однак, суду не надано ліквідаційного звіту та доказів завершення ліквідаційної процедури. Крім того, ліквідатором не виконувались приписи ст. ст. 23 та 30 Закону про банкрутство та за час провадження у справі про банкрутство щомісячні звіти суду не надавались.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вказану ухвалу суду першої інстанції, після оцінки наданих доказів та доводів і вимог апеляційних скарг, а також відзивів та заперечень на них, не погодився з такими висновками суду першої інстанції та зазначив, що вони не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.

Зокрема, суд апеляційної інстанції, скасовуючи вказану ухвалу суду першої інстанції, вказав на те, що в ній відсутнє викладення конкретних порушень, за допущення яких суд дійшов висновку про усунення арбітражного керуючого Лєснова С.О. від виконання обов'язків ліквідатора.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, в обґрунтування своєї скарги голова комітету кредиторів посилався на те, що ліквідатор в порушення вимог ст. ст. 31, 22 - 32 Закону про банкрутство не з'являється на засідання комітету кредиторів, не погоджує з комітетом кредиторів порядок продажу майна банкрута, не надає комітету кредиторів звіти про свою діяльність у справі, хід ліквідаційної процедури. Також, ліквідатором до матеріалів справи не надано доказів здійснення аналізу фінансового становища боржника, не надано доказів розшуку активів підприємства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказані питання вже були предметом розгляду судами (ухвала господарського суду Харківської області від 22.04.2013 року у справі № Б-39/72-10, залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 10.09.2013 року).

При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що ліквідатором у передбаченому чинним законодавством порядку виконуються всі необхідні дії з ліквідації банкрута, ліквідатор діє в інтересах банкрута та всіх його кредиторів. Будь-яких порушень з боку ліквідатора або підстав для визнання його діяльності неналежною судами попередніх інстанцій не було встановлено. Суд касаційної інстанції погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій та залишив їх без змін.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що ухвалою від 30.09.2014 року у справі № Б-39/72-10 господарський суд першої інстанції фактично переглянув своє ж судове рішення, постановлене раніше, а також судові рішення апеляційної та касаційної інстанцій, що суперечить ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та Рішенню Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 року у справі "Науменко проти України" щодо дотримання принципу остаточності судового рішення, в яком, зокрема, зазначено, що правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для повторного дослідження зазначених питань у судовому процесі.

Щодо посилання у скарзі голови комітету кредиторів на проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого Лєснова С.О. відділом з питань банкрутства, в ході якої виявлені порушення та винесено розпорядження на їх усунення, судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.01.2014 року у справі № 805/17378/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.02.2014 року, припис Головного управління юстиції у Донецькій області про недопущення повторних порушень від 29.10.2013 року №19 та розпорядження Головного управління юстиції у Донецькій області про усунення порушень від 29.10.2013 року № 13 скасовані через недоведеність правомірності винесених припису та розпорядження.

Будь-яких інших порушень з боку ліквідатора або підстав для визнання його діяльності неналежною судом апеляційної інстанції не встановлено, а ухвала господарського суду Харківської області від 30.09.2014 року у справі № Б-39/72-10 не містить доказів, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання ліквідатором ПП "Альянс-Інвест" Лєсновим С.О. своїх обов'язків.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування ухвали суду першої інстанції, як такої, не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційних скарг зводяться до встановлення нових обставин у справі та переоцінки доказів, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги арбітражного керуючого Капустіна Володимира Володимировича та Приватного підприємства "Юридично-інвестиційна група" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 року у справі № Б-39/72-10 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді: Білошкап О.В. Погребняк В.Я.