ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 916/4940/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівШвеця В.О., Корсака В.А.за участю представників: позивача, відповідачівне з'явились (про час і місце слухання справи повідомлено належним чином)розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Реал - Дорожник"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 07.02.2017у справі№ 916/4940/15 Господарського суду Одеської областіза позовомПриморської сільської ради Татарбунарського району Одеської областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Реал - Дорожник"простягнення 494 942, 02 грн. та зобов'язання звільнити земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Приморська сільська рада Татарбунарського району Одеської області та Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал - Дорожник" звернулись до Господарського суду Одеської області із заявою про затвердження мирової угоди на стадії виконання, за умовами якої Приморська сільська рада Татарбунарського району Одеської області, як стягувач, відмовляється від подальшого виконання рішення суду в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал - Дорожник" звільнити земельну ділянку, а боржник зобов'язується виконати рішення суду в частині стягнення збитків та орендної плати на певних умовах в строк до 15.10.2019.

Ухвалою Господарського суду Одеської області 26.12.2016 (суддя Желєзна С.П.) частково затверджено мирову угоду по справі № 916/4940/15, укладену 15.11.2016 між Приморською сільською радою Татарбунарського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал - Дорожник" на наступних умовах:

Боржник зобов'язується після винесення державним виконавцем Татарбунарського районного ВДВС ГТУЮ в Одеській області постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №51539896, перерахувати на рахунок стягувача №31411544700490 УДКСУ у Татарбунарському районі, ГУДКУ в Одеській області, код одержувача 38012170 МФО 828011 відшкодування збитків в загальній сумі 120 000, 00 грн. наступним чином: 120 000,00 грн. в строк до 15.12.2016.

Відшкодування збитків (не отриманого прибутку) в сумі 331 625, 22 грн., що підлягають стягненню на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 22.03.2016 по справі № 916/4940/15 здійснюється боржником на протязі трьох років рівними частинами: до 15.10.2017 - 110 541,74 грн., до 15.10.2018 - 110 541, 22 грн. до 15.10.2019 - 110 541, 74 грн., від дня затвердження господарським судом цієї мирової угоди (п. 6 мирової угоди задоволено частково).

Якщо в процесі виконання цієї мирової угоди відбудуться реорганізація, зміна підпорядкованості чи форми власності однієї із сторін або обох сторін, ця мирова угода зберігає чинності для правонаступника такої сторони.

В решті вимог про затвердженні мирової угоди відмовлено.

Задовольняючи частково спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди місцевий господарський суд виходив з того, що декілька її пунктів відповідають вимогам чинного законодавства та їх затвердження судом не призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб, а мирова угода в частині відмови стягувача від виконання суперечить нормам діючого законодавства. На думку суду першої інстанції, заявниками було включено умови, які безпосередньо не стосуються предмета позову, а крім того, мирова угода спрямована на подальше користування земельною ділянкою стороною, яка винна її звільнити.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 (головуючий суддя Лисенко В.А., судді Ліпчанська Н.В., Ярош А.І.) ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.12.2016 про затвердження мирової угоди по справі № 916/4940/15 - скасувати частково. Прийняти нове рішення: "У задоволенні спільної заяви Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал - Дорожник" про затвердження мирової угоди, укладеної в процесі примусового виконання рішення, в порядку, передбаченому ст. 121 Господарського процесуального кодексу України - відмовити".

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал - Дорожник" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та постановити нову ухвалу, якою затвердити мирову угоду в наданій до суду першої інстанції редакції, посилаючись на неналежне встановлення судами попередніх інстанцій всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на його думку, до порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Швець В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

У судове засідання 19.04.2017 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія визнала за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутністю представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 22.03.2016 по справі № 916/4940/15, яке набрало законної сили 07.06.2016, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал - Дорожник" на користь Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області 43 316, 80 грн. - заборгованість з орендної плати, 451 625, 22 грн. - збитків; 7 424, 15 грн. - судовий збір. Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал -Дорожник" зобов'язано повернути Приморській сільській раді Татарбунарського району Одеської області земельну ділянку площею 1,201 га, яка розташована на території курорту "Рассейка" села Приморське Татарбунарського району Одеської області.

Станом на 15.11.2016 Татарбунарським районним ВДВС ГТУЮ в Одеській області відкрито виконавчі провадження ВП № 51539687 та ВП № 51539896 з примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 22.06.2016 по справі №916/4940/15.

13.12.2016 Приморська сільська рада Татарбунарського району Одеської області та Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал - Дорожник" звернулись до Господарського суду Одеської області із заявою про затвердження мирової угоди на стадії виконання на наступних умовах:

1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.03.2016 позовні вимоги Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал - Дорожник" задоволено у повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал - Дорожник" на користь Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області 43 316,80 грн. в рахунок відшкодування заборгованості з орендної плати, а також збитки (не отриманий прибуток) у сумі 451 625, 22 грн. та судовий збір в сумі 7 424, 15 грн. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал -Дорожник" повернути Приморській сільській раді Татарбунарського району Одеської області земельну ділянку площею 1,201 га, яка розташована на території курорту "Рассейка" села Приморське Татарбунарського району Одеської області. Рішення набрало чинності 07.06.2016. Станом на 15.11.2016 Татарбунарським районним ВДВС ГТУЮ в Одеській області відкрито виконавчі провадження ВП № 51539687 та ВП № 51539896 з примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 22.06.2016 по справі №916/4940/15.

2. В строк до 18.11.2016 боржник зобов'язується перерахувати на рахунок стягувача № 33215812700490 УДКСУ у Татарбунарському районі, ГУДКУ в Одеській області, код одержувача 38012170 МФО 828011 заборгованість з орендної плати за земельну ділянку площею 1,201 га, яка розташована на території курорту "Рассейка" села Приморське Татарбунарського району Одеської області в сумі 43 318, 80 грн. та відшкодувати витрати стягувача по сплаті судового збору в сумі 7 424, 15 грн. на рахунок стягувача № 31411544700490 УДКСУ у Татарбунарському районі, ГУДКУ в Одеській області, код одержувача 38012170 МФО 828011.

3. В 10-денний строк від дати виконання боржником пункту 2 цієї мирової угоди, стягувач зобов'язується звернутись до Татарбунарського районного ВДВС ГТУЮ в Одеській області із заявою належного змісту і форми про закінчення виконавчого провадження № 51539896 щодо повернення Приморській сільській раді Татарбунарського району Одеської області земельної ділянки площею 1,201 га, яка розташована на території курорту "Рассейка" села Приморське Татарбунарського району Одеської області в порядку ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". Також в межах прав, наданих йому як учаснику виконавчого провадження, стягувач зобов'язується вжити всі інші необхідні заходи, спрямовані на закінчення виконавчого провадження ВП № 51539896 та скасування усіх заходів, які можливо були застосовані з метою забезпечення можливості здійснення примусового виконання.

4. Боржник зобов'язується після винесення державним виконавцем Татарбунарського районного ВДВС ГТУЮ в Одеській області постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 51539896, перерахувати на рахунок стягувача № 31411544700490 УДКСУ у Татарбунарському районі, ГУДКУ в Одеській області, код одержувача 38012170 МФО 828011 відшкодування збитків в загальній сумі 120 000, 00 грн. наступним чином: 120 000, 00 грн. в строк до 15.12.2016.

5. Стягувач зобов'язується в 5-денний строк після виконання боржником свої зобов'язань за пунктом 4 цієї мирової угоди, звернутись до Татарбунарського районного ВДВС ГТУЮ в Одеській області із заявою встановленої форми та належного змісту про закінчення ВП №51539687 в порядку ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". Також в межах прав, наданих йому як учаснику виконавчого провадження, стягувач зобов'язується вжити всі необхідні заходи, спрямовані на закінчення виконавчого провадження ВП № 51539687 та скасування усіх заходів, які були застосовані з метою забезпечення можливості здійснення примусового виконання.

6. Відшкодування збитків (не отриманого прибутку) в сумі 331 625, 22 грн., що підлягають стягненню на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 22.03.2016 по справі № 916/4940/15 здійснюється боржником на протязі трьох років рівними частинами: до 15.10.2017 - 110 541, 74 грн., до 15.10.2018 - 110 541, 22 грн., до 15.10.2019 - 110 541, 74 грн. від дня затвердження господарським судом цієї мирової угоди. Після затвердження господарським судом цієї мирової угоди стягувач не вимагатиме примусового виконання рішення Господарського суду Одеської області від 22.03.2016 по справі № 916/4940/15 щодо повернення Приморській сільській раді Татарбунарського району Одеської області земельної ділянки площею 1,201 га, яка розташована на території курорту "Рассейка" села Приморське Татарбунарського району Одеської області з підстав, зазначених у рішенні суду по справі № 916/4940/15.

7. Якщо в процесі виконання цієї мирової угоди відбудуться реорганізація, зміна підпорядкованості чи форми власності однієї із сторін або обох сторін, ця мирова угода зберігає чинності для правонаступника такої сторони.

8. Боржник і стягувач домовились, що витрати, пов'язані із сплатою виконавчого збору за виконавчими провадженнями ВП № 51539687 та ВП № 51539896, що виникли у зв'язку з примусовим виконанням наказів Господарського суду Одеської області від 22.06.2016р. по справі № 916/4940/15, покладаються на боржника та сплачуються боржником протягом 5 календарних днів після набрання чинності ухвали Господарського суду Одеської області про затвердження мирової угоди по справі № 916/4940/15.

9. Боржник і стягував підтверджують, що вони ознайомлені із текстом цієї мирової угоди, не мають заперечення щодо її зміст та заявляють, що а ні в процесі укладання цієї мирової угоди, а ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб.

10. Ця мирова угода набуває чинності з дня її затвердження господарським судом Одеської області і є обов'язковою для боржника і стягувача.

11. Ця мирова угода укладена у трьох оригінальних примірниках: один примірник залишається Господарському суду Одеської області в матеріалах справи № 916/4940/15, другий - у Боржника, третій примірник залишається у стягувача.

Положеннями частини 4 статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження Господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана згідно з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, у даному конкретному випадку умова мирової угоди про відмову власника земельної ділянки від подальшого виконання рішення суду в частині зобов'язання боржника звільнити земельну ділянку без надання доказів виконання судового рішення у цієї частині спрямована на набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Реал - Дорожник" права на фактичне користування земельною ділянкою всупереч діючим нормам земельного законодавства. Оскільки право користування земельною ділянкою однозначно врегульовано законом і не може бути змінено за волевиявленням сторін, така мирова угод не має бути затвердженою. У даному випадку сторони фактично домовилися про поновлення договірних відносин стосовно оренди земельної ділянки, в той час як рішенням суду був встановлений факт припинення договірних відносин з оренди землі та використання земельної ділянки відповідачем за умови відсутності законних підстав. Передбачене умовами мирової угоди обмеження стягувача щодо звернення до органів державної виконавчої служби з приводу примусового виконання судового рішення має на меті поновлення між сторонами договірних відносин щодо оренди землі, які не були предметом спору по даній справі, а також суперечить як конституційним принципам так і приписам діючого законодавства.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про неможливість судового затвердження цих умов мирової угоди.

Між тим, суд апеляційної інстанції вірно звернув увагу на те, що відсутні підстави частково задовольняти заяву про затвердження мирової угоди.

Так, за результатами розгляду питання про затвердження мирової угоди господарський суд затверджує мирову угоду або відмовляє у її затвердженні. Господарський суд відмовляє у затвердженні мирової угоди, якщо вона: а) суперечить закону; б) порушує права й законні інтереси інших осіб.

Законом не передбачено часткове задоволення мирової угоди, оскільки сама мирова угода за своєю правовою природою є змістом волевиявлення сторін, втручатися в яке суд не має повноважень. Приймаючи рішення про часткове затвердження мирової угоди, суд першої інстанції фактично вирішив питання щодо відстрочки та розстрочки виконання рішення, що не було предметом заяви сторін.

Досліджуючи умови мирової угоди, суд повинен виходити з норм статті 13 Цивільного кодексу України, яка визначає межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Суд також відмовляє в затвердженні мирової угоди, якщо: а) мирова угода не відповідає загальним вимогам норм матеріального права щодо змісту угод; б) мирову угоду підписано представником, який не має на це повноважень; в) мирова угода містить умови, які виходять за межі предмета спору; г) мирова угода не містить відомостей про умови, розмір і строки виконання зобов'язання сторін; д) мирова угода стосується осіб, які не є сторонами спору.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відмову у затвердженні мирової угоди у зв'язку з тим, що вона суперечить нормам діючого законодавства.

Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені судами попередніх інстанцій докази, колегія суддів касаційної інстанції вважає постанову суду апеляційної інстанції такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Натомість, доводи, викладені у касаційній скарзі колегія суддів касаційної інстанції вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими обставинами.

Враховуючи наведене, та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал - Дорожник" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі №916/4940/15 Господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді В. Корсак

В.Швець