ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 914/2340/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач), суддівВасищака І.М., Студенця В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" від позивача: Гусєв П.В. від відповідача: не з'явились від третьої особи: не з'явилисьна рішенняГосподарського суду Львівської області від 28.11.2016 року та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 рокуу справі№ 914/2340/16за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна""до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерський торговий дім "Броди"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4простягнення 10189,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна"" (далі позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерський торговий дім "Броди" (далі відповідач) про стягнення 10189,00 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.11.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львіського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 року апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що підстави для стягнення з відповідача (власника транспортного засобу) виплаченого позивачем страхового відшкодування відсутні, оскільки на момент вчинення ДТП особою, яка володіла транспортним засобом на відповідній правовій підставі, був водій даного транспортного засобу - ОСОБА_4 (далі третя особа).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Позивач звертає увагу на ту обставину, що в матеріалах справи відсутні докази передачі транспортного засобу відповідачем третій особі, зокрема, відсутні докази укладення між ними правочину про передачу службового транспорту третій особі для власного користування.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

05.07.2014 року на дорозі М-09 Львів - Рава-Руська (на Люблін) 23 км. 37 м. трапилася ДТП за участю комбайну Е-514, номерний знак НОМЕР_3, який належить відповідачу та був під керуванням третьої особи, та автомобіля "Volvo" FM12, номерний знак НОМЕР_1, з причіпом марки "Kaessbohrer", номерний знак НОМЕР_2.

До матеріалів справи (т. 1 а.с. 43) залучена копія постанови Сихівського районного суду м. Львова від 30.07.2014 року у справі №464/7446/14-п.

В резолютивній частині даної постанови зазначено, що ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З тексту вказаної постанови також вбачається, що в судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що не працює на фірмі, якій належить комбайн, однак, вміючи керувати цим комбайном, погодився переїхати ним на інше місце локації.

Внаслідок ДТП, у вчиненні якої визнано винним ОСОБА_4, було пошкоджено причіп марки "Kaessbohrer", номерний знак НОМЕР_2, застрахований позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/0671029/9069/14 від 27.02.2014 року (т. 1 а.с. 18-35).

До матеріалів справи (т. 1 а.с. 38-39, 51-52) залучені копії заяви №2300051574 про факт настання події та страхового акту 1 №2300051574 від 26.08.2015 року.

В матеріалах справи (т. 1 а.с 54) також міститься копія платіжного доручення №0037104 від 08.09.2015 року, згідно з яким позивач перерахував страхувальнику (власнику причіпа) 10189,00 грн. оплати страхового відшкодування.

Таким чином, зібрані у справі матеріали свідчать про те, що позивачем було виплачено страхову виплату для здійснення відновлювального ремонту причіпа марки "Kaessbohrer", номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У зв'язку з цим, позивач вважає, що після виплати страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків.

Зважаючи на те, що на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність третьої особи застрахована не була, позивач, посилаючись на приписи ст. 1187 ЦК України, вважає, що особами відповідальними за завдані збитки є третя особа (безпосередній заподіювач шкоди) та відповідач (власник транспортного засобу, на якому було вчинено ДТП).

Позивач звертався з відповідними вимогами про відшкодування шкоди (т. 1 а.с. 55-56, а.с. 82-84) як до відповідача, так і до третьої особи. Однак, відповідні вимоги були залишені ними без виконання, що і стало підставою для виникнення спору, який розглядається в межах даної судової справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно абз. 2 п.2.2 Правил дорожнього руху України (в редакції чинній на момент ДТП), власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Тобто, в розуміння приписів ст. 1187 ЦК України, особою, яка володіє транспортним засобом на відповідній правовій підставі, зокрема, є особа, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та якій власник транспортного засобу надав його у користування, передавши при цьому реєстраційний документ на даний транспортний засіб. Саме ця особа повинна відшкодовувати шкоду завдану під час використання відповідного транспортного засобу.

У даному випадку на підставі наданих відповідачем та третьою особою пояснень, судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідач добровільно надав треті особі транспортний засіб у керування та передав реєстраційний документ на нього.

З огляду на це, місцевий та апеляційний господарські суди прийшли до висновку, що на момент вчинення ДТП володільцем транспортного засобу була саме третя особа, яка керувала ним та визнана винною у скоєнні ДТП, а тому підстави для стягнення суми страхового відшкодування з відповідача відсутні.

Враховуюче викладене, колегія суддів вважає, що судами обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог, а доводи позивача викладені в касаційній скарзі не можуть бути прийняті до уваги.

За таких обставин касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а рішення, прийняті у справі, повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволені касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 року, прийняті у справі № 914/2340/16, залишити без змін.

Головуючий С.В.Бондар

Судді І.М. Васищак

В.І. Студенець