ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 911/3684/16 Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І. М., суддів Бондар С. В., Грека Б. М., за участі представника відповідача А. Скороход (дов. від 23.01.2017), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2017 року у справі № 911/3684/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес" про стягнення 166 028 грн 40 коп.,

УСТАНОВИВ: У листопаді 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес" про стягнення 147 000 грн основного боргу, 14 463 грн 95 коп., 2 085 грн інфляційних втрат і 1 479 грн 45 коп. річних з підстав неналежного виконання умов договору від 17 06 2016 року № АБУ-1706/1 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16 грудня 2016 року (суддя О. Христенко) позов задоволено в частині стягнення 147 000 грн боргу, 15 304 грн 75 коп. пені, 2 085 грн інфляційних втрат і 1 478 грн 45 коп. річних; у решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2017 року (судді Л. Сітайло, С. Пашкіна, Г. Жук) рішення скасовано з мотивів розгляду господарським судом справи за відсутності сторони, не повідомленої належним чином про місце засідання суду і позов задоволено в частині стягнення 142 000 грн боргу, 15 304 грн 75 коп. пені, 2 085 грн інфляційних втрат і 1 478 грн 45 коп. річних; у частині стягнення 5 000 грн боргу провадження у справі припинено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес" просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування апеляційним господарським судом статей 42, 43, 43, 80, 99 і 101 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

17 червня 2016 року сторони уклали договір № АБУ-1706/1 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (позикодавець) зобов'язався надати позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в розмірі 150 000 грн, а відповідач (позичальник) - використати її в цілях здійснення власної господарської діяльності та в строк, визначений договором, повернути фінансову допомогу в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця.

Умовами договору сторони погодили, що фінансова допомога надається строком 20 календарних днів з дати зарахування грошових коштів на рахунок позичальника та має бути повернута позикодавцю не пізніше 10 липня 2016 року; договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його повного виконання (пункти 1.4, 3.1 договору).

За правилами частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 150 000 грн, проте відповідач свої зобов'язання виконав неналежним чином, що й спричинило спір.

Задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що відповідач у визначений договором термін грошові кошти не повернув. При цьому, ураховуючи, що в розрахунок пені позивачем безпідставно включений день часткової оплати заборгованості, здійснив її перерахунок.

Скасовуючи рішення з підстав неналежного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та приймаючи нове рішення про задоволення позовних вимог у частині стягнення 142 000 грн заборгованості, 15 304 грн 75 коп. пені, 2 085 грн інфляційних втрат і 1 478 грн 45 коп. річних, апеляційний господарський суд виходив з того, що господарським судом не враховано часткову сплату боргу в розмірі 5 000 грн, яка здійснена відповідачем до прийняття рішення та провадження в цій частині у справі припинив.

Водночас, здійснюючи перегляд рішення, апеляційний господарський суд прийняв подані стороною додаткові докази - платіжні доручення від 26 грудня 2016 року № 105, від 20 січня 2017 року № 127, від 15 лютого 2017 року та встановив факт сплати відповідачем суму боргу у розмірі 142 000 грн.

За змістом пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Приписи статті 80 Господарського процесуального кодексу України застосовуються в судах апеляційної та касаційної інстанцій (з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, передбачених статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України) щодо розгляду відповідно апеляційних і касаційних скарг.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про зміну постанови апеляційного господарського суду в частині задоволення позову про стягнення 142 000 грн основного боргу та припинення провадження у справі в цій частині.

Водночас колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про задоволення позовних вимог у частині стягнення пені, інфляційних втрат і річних та припиненні провадження у справі в частині стягнення 5 000 грн боргу.

Твердження скаржника про неправильність нарахування пені, інфляційних втрат і річних, починаючи з 11 липня 2016 року, спростовується пунктом 1.4 договору, яким сторони погодили, що фінансова допомога надається строком на 20 календарних днів з дати зарахування грошових коштів на рахунок позичальника та має бути повернута позикодавцю не пізніше 10 липня 2016 року. Вказаний у цьому пункті строк може бути продовжений за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.

У справі відсутні докази щодо укладення між сторонами додаткової угоди про зміну цього строку.

Ураховуючи викладене, постанова Київського апеляційного господарського суду підлягає зміні, а провадження у справі в частині стягнення основного боргу припиненню на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись пунктом 11 частини першої статті 80, статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2017 року у справі № 911/3684/16 у частині стягнення 142 000 грн заборгованості змінити.

Провадження у справі в цій частині припинити.

У решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2017 року залишити без мін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс будівельників України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес" 2 988 грн 52 коп. у рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату судового збору за подання касаційної скарги.

Видати наказ.

Доручити видати наказ господарському суду Київської області.

Головуючий, суддя І. М. ВасищакСуддя С. В. БондарСуддя Б .М. Грек