ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Справа № 902/638/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпер-СБ" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі№ 902/638/16 Господарського суду Вінницької області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Агростар-Україна" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Кіпер-СБ"простягнення 218 135,00 грн

за участю представників сторін:

позивача: Гайсенюк О.В.,

відповідача: не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до господарського суду Вінницької області про стягнення з відповідача збитків в розмірі 226800 грн .

В суді першої інстанції позивачем було подану заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути на його користь 218135 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 12.12.2016 залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі № 902/638/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 218135 грн збитків та 3272,03 грн судового збору.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 та рішення господарського суду Вінницької області від 12.12.2016 скасувати , прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.09.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "Агростар-Україна" (замовник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кіпер-СБ" (охорона, відповідач) укладено договір №2 про надання охоронних послуг (Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а охорона бере на себе зобов'язання забезпечити схоронність приміщень та майна замовника на об'єктах, вказаних у дислокації (додаток №1) та згідно опису майна до договору (об'єкт). Послуги будуть надаватися працівниками охорони підготовленими з питань охорони об'єктів (територій), організацій, офіційних приміщень та іншої власності. Працівники охорони будуть забезпечені форменим одягом та засобами активного захисту за рахунок охорони. Працівники охорони про умови несення служби проінструктовані.

Згідно із п.п. 1.2., 1.3. Договору охорона об'єкта здійснюється у дні і годин, вказані у дислокації, згідно Інструкції "По несенню служби на постах та об'єкті" (додаток №3 до Договору). Додаток №1 "Дислокація постів", додаток №2 "Протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони", додаток №3 "Інструкція по несенню служби на постах та об'єкті", додаток №4 "Акт про виставлення наряду охорони" є невід'ємними складовими частинами договору.

Обов'язками охорони є приймати об'єкт під охорону (знімати з-під охорони) згідно з Додатком №3 до договору. Забезпечувати охорону товарно-матеріальних цінностей та майна замовника, прийнятих під охорону, від розкрадання і не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт, що охороняється (п.п. 3.1., 3.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1.1. Договору охорона несе повну матеріальну відповідальність за збитки спричинені внаслідок неналежного виконання нею своїх зобов'язань: заподіяні розкраданням товарно-матеріальних цінностей та іншого майна переданого під охорону згідно опису під час знаходження об'єкта під охоронною, здійснене шляхом крадіжки, грабежу, розбійного нападу, в результаті не забезпечення належної охорони або внаслідок не виконання охороною встановленого на об'єкті порядку вивезення (винесення) майна замовника.

Згідно із п.п. 5.2., 5.3. Договору про факт порушення цілісності приміщень, та об'єктів згідно п.п. 5.1.4., що охороняються, пошкодження майна замовника, охорона повідомляє в чергову частину територіального органу внутрішніх справ і замовнику або його представнику. До прибуття замовника або його представника та представників правоохоронних органів, охорона забезпечує недоторканність місця події. Факти крадіжки, грабежу, а також знищення або пошкодження майна замовника сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, або внаслідок пожежі, чи в силу інших причин, встановлюється правоохоронними органами.

Відповідно до п.п. 5.4., 5.5. Договору при наявності письмового повідомлення замовника про заподіяні збитки відповідальні представники охорони зобов'язані брати участь у визначені розміру цих збитків та в знятті залишків товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, які порівнюються з даними бухгалтерського обліку на день події. Зняття залишків товарно-матеріальних цінностей та іншого майна повинно бути проведено терміново по прибуттю працівників сторін на місце події. У разі не з'явлення представника охорони для зняття залишків товарно-матеріальних цінностей протягом однієї доби з моменту отримання охороною повідомлення, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей та іншого майна проводиться замовником без участі представника охорони. Відшкодування замовнику заподіяних збитків здійснюється охороною на підставі відповідних документів і розрахунків вартості вкрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, складених за участі охорони та звіреними з бухгалтерським даними замовника. До збитків, що підлягають відшкодуванню включається вартість викраденого або знищеного майна, розмір зниження у ціні пошкоджених товарно-матеріальних цінностей або витрати, проведені на відновлення пошкодженого майна.

Судами також встановлено, що Додатками №1, 2, 3, 4 до Договору сторонами визначено дислокацію об'єкта охорони ТОВ "Агростар-Україна"; узгоджено договірну ціну за здійснення заходів охорони; затверджено Інструкцію "По несенню служби на постах на об'єкті ТОВ "Агростар-Україна" та акт про виставлення наряду охорони, що здійснюватиме заходи по забезпеченню охорони об'єкту, який знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Горбатюка, 9.

Згідно із п. 1.1. Інструкці "По несенню служби на постах на об'єкті ТОВ "Агростар-Україна" (Інструкція) цілодобовий пост охорони №1 (Пост №1) відповідає серед іншого за охорону: майна, яке передане під охорону, згідно опису і розташоване на території будівельного майданчика; КТП-1 шт.

На посту №1 постійно знаходиться наступна документація: журнал ввозу-вивозу товарно-матеріальних цінностей та майна; журнал "заїзду-виїзду автотранспорту"; журнал прийому-передачі під охоронну приміщень та майна згідно опису, аркуші яких повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріпленні печаткою замовника; опис майна переданого під охорону; номери телефонів уповноважених осіб замовника; схема об'єкту, що охороняється з маршрутом руху охорони по території об'єкту (п. 1.11. Інструкції).

Відповідно до п.п. 2.2., 2.3. Інструкції передача приміщень об'єкту проводиться у присутності охоронника і уповноваженої особи замовника. У присутності уповноваженої особи охоронник перевіряє зовні стан приміщення та закриття вікон, дверей. У присутності охоронника уповноважена особа зачиняє приміщення та опечатує двері. Охоронник перевіряє факт опечатування дверей приміщення.

Згідно із п.п. 2.4., 2.5. Інструкції з моменту опечатування приміщення вони вважаються переданим під охорону, про що робиться запис в журналі "Прийому-передачі під охоронну приміщень та майна згідно опису", який зберігається на посту охорони №1. При цьому в журналі зазначається дата та час прізвища та ініціали охоронника та уповноваженої особи замовника. Охоронник після прийняття об'єкта під охорону періодично перевіряє наявність печаток на дверях приміщень та стан цих приміщень.

Відповідно до п. 2.6. Інструкції порядок передачі ТМЦ та майна на відкритих майданчиках: на відкритих майданчиках зберігання ТМЦ та майна у присутності уповноваженої особи замовника охоронник перевіряє кількість та стан ТМЦ, майна. Після даної перевірки здійснюється запис в журналі "Прийому передачі під охорону приміщень та майна згідно опису", який скріплюється підписами уповноваженої особи та охоронника. Після чого об'єкт вважається прийнятим під охорону.

За змістом п. 3.1. Інструкції зняття з-під охорони приміщень проводиться у присутності охоронника і уповноваженої особи замовника, зокрема в журналі "Прийому-передачі об'єкту під охорону приміщень та майна згідно опису" проводиться письмовий запис: "Претензій до охорони не маю", вказується дата і час, прізвища та ініціали уповноваженої особи та охоронника, підписи вищевказаних осіб. Після цього приміщення, ТМЦ та майно на відкритих майданчиках вважається знятими з охорони і переданим уповноваженій особі замовника.

Відповідно до п. 1.1. Інструкції (Пост №2) Вечірньо-нічний пост охорони №2 (Пост №2) відповідає за охорону, зокрема КТП-2шт; кабельної лінії (підстанція м. Бориспіль до КТП 1000 м. Бориспіль, вул. Горбатюка, 9).

Згідно із п. 1.5. Інструкції (Пост №2) у випадку виявлення фактів вчинення протиправних дій щодо об'єкта замовника охоронник зобов'язаний негайно сповістити про це замовника або його представника та орган внутрішніх справ за місцем знаходження об'єкта охорони, та вживати заходів щодо недопущення сторонніх осіб на місце події до прибуття замовника або його представника та представників органу внутрішніх справ.

Пост №2 несе службу з 19:00 до 07:00 год. наступної доби в режимі патрулювання (п. 1.10. Інструкції).

Крім того, згідно вказаної Інструкції охоронникам забороняється допускати сон під час несення служби.

24.09.2015р. товариство з обмеженою відповідальністю "Агростар-Україна" згідно акту прийому-передачі матеріальних цінностей під охорону передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Кіпер-СБ" прийняло під охорону матеріальні цінності згідно опису (Додаток №1 до акту прийому-передачі матеріальних цінностей під охорону).

Відповідно до опису переданого майна, серед матеріальних цінностей, переданих під охорону, значиться КТП у кількості 3 шт.

Позивач зазначав, що представником замовника ОСОБА_6 при огляді трансформаторної підстанції ТП 1000 Квт. виявлено відсутність її деталей та комплектуючих, про що було повідомлено охоронників та викликано поліцію, однак відомості про скоєне кримінальне правопорушення не були внесені до Єдиного реєстру кримінальних розслідувань.

Згідно відібраних інспектором ВП ГУ НП в Київській області в якості свідка пояснень у ОСОБА_5, який працює охоронцем ТОВ "Кіпер-СБ" та здійснює охорону території разом зі своїм напарником, під час здійснення охорони ним було здійснено обхід даної території до 23:00 год. та не було виявлено нічого підозрілого. Прокинувшись о 07:00 год. ним було виявлено відсутність електроенергії, що його здивувало, в подальшому після обходу території ним було виявлено відсутність деяких предметів в електрощитовій. Підозрілих осіб або таких що могли бути причетними до даної події виявлено не було.

17.03.2016 директором товариства з обмеженою відповідальністю "Агростар-Україна" видано наказ по підприємству №1/16, яким зобов'язано провести вибірково інвентаризацію необоротних активів ТОВ "Агростар-Україна", а саме товарно-матеріальних цінностей, що входять до складу трансформаторної підстанції РУ-0,4 кВ ТП 1000кВА, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Є.Горбатюка, 9. Для призначення інвентаризації призначено комісію у складі: голови комісії ОСОБА_7 (директор), членів комісії: ОСОБА_8 (енергетик) та ОСОБА_9 (за довіреністю).

За результатами проведеної інвентаризації складено інвентаризаційну відомість від 17.03.2016 в якій зазначено, що при інвентаризації встановлено, що станом на 17.03.2016 в складі трансформаторної підстанції ТП 1000 кВА відстуні наступні товарно-матеріальні цінності: вимикач автоматичний ВА 55-43-344730-1600А-690АС-НР230АС/DС-230АС-УХЛЗ; (1 шт.); вимикач автоматичний ВА 55-43-344730-1600А-690АС-НР230АС/DС-230АС-УХЛЗ; (2 шт.); роз'єднувач РЕ 19-43 31160 1600 (Коренево) (1 шт.); роз'єднувач РЕ 19-43 31160 1600 (Коренево) (2 шт.); ізолятор опорний (20 шт.); шина алюмінієва (66 кг.) та трансформатор струму Т-0,66 2000/5.

06.04.2016 представником позивача до Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області подано заяву про перевірку правомірності прийняття рішення працівниками поліції. За результатами перевірки відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_10 було внесено до ЄДР ( кримінальне провадження №42016111100000127 від 21.04.2016р.).

17.06.2016 товариством з обмеженою відповідальністю "Агростар-Україна" направлено на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпер-СБ" вимогу про забезпечення 24.06.2016 о 15 год. 00 хв. явки уповноваженого представника товариства для визначення розміру збитків із залученням відповідних спеціалістів, яка отримана відповідачем 29.06.2016.

14.07.2016 постановою слідчого Бориспільського відділу поліції ГУ Національної поліції України у Київській області призначено судову товарознавчу експертизу для визначення вартості викрадених комплектуючих складових з трансформаторної підстанції, за результатами якої ПП "Авто-експрес" складено висновок від 12.09.2016, згідно якого матеріальний збиток, завданий власникові майна в результаті викрадення комплектуючих складових з трансформаторної підстанції склав 218135 грн.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача збитків, спричинених неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання охоронних послуг.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, вказав на те, що позивачем доведено у встановленому порядку наявність, а відповідачем не спростовано відсутність, повного складу цивільного правопорушення вчиненого останнім.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, виходячи з наступного.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За приписами ст. 978 ЦК України, за договором охорони охоронець, який є б'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

У відповідності до ч.1 ст.906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.4 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Як свідчать матеріали позовної заяви, предметом спору є питання наявності підстав покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню збитків, завданих внаслідок викрадення комплектуючих складових трансформаторної підстанції позивача, що знаходились під охороною відповідача.

Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Водночас, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 20.12.2010р. у справі №06/113-38).

Відповідно до ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як вірно встановлено судами попередніх судових інстанцій, у п.5.1.1 договору від 24.09.2015 №2 про надання охоронних послуг, охорона несе повну матеріальну відповідальність за збитки спричинені внаслідок неналежного виконання нею своїх зобов'язань: заподіяні розкраданням товарно-матеріальних цінностей та іншого майна переданого під охорону згідно опису під час знаходження об'єкта під охоронною, здійснене шляхом крадіжки, грабежу, розбійного нападу, в результаті не забезпечення належної охорони або внаслідок не виконання охороною встановленого на об'єкті порядку вивезення (винесення) майна замовника.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

Правильне встановлення порушеного цивільно-правового обов'язку за договором є необхідним для відповідної кваліфікації змісту правовідносин, що виникли із факту порушення.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Отже, вимоги про стягнення завданих збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе кожний з елементів складу правопорушення.

Колегія суддів вважає, що суди правомірно взяли до уваги, в якості належного та допустимого доказу визначення розміру збитків, висновок товарознавчої експертизи, проведений суб'єктом оціночної діяльності ПП "Авто-експрес", згідно якого матеріальний збиток, завданий власникові майна в результаті викрадення комплектуючих складових з трансформаторної підстанції склав 218135,00грн.

Також колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем доведено належними доказами факт передачі відповідачу під охорону, станом на 24.09.2015р. КТП -1000/10/0,4, в належному та комплектному стані матеріальні цінності (КТП) для відповідного функціонування за призначенням.

У відповідності до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, проаналізувавши вище викладене, а також те, що відповідач не довів, що ним ужито усіх заходів для недопущення господарського правопорушення, суд дійшов висновку щодо наявності в діях відповідача такого четвертого критерію цивільного правопорушення як вини.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини та наведені приписи чинного законодавства слід дійти висновку про те, що позивачем доведено у встановленому порядку наявність, а відповідачем не спростовано відсутність повного складу цивільного правопорушення вчиненого останнім.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про задоволення позову та стягнення на користь позивача суми збитків у розмірі 218135,00грн.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2017, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпер-СБ" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі №902/638/16 - без змін.

Головуючий Н. Нєсвєтова

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко