ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року Справа № 904/6444/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Студенця В.І.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2013 р.та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 р.у справі № 904/6444/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомпублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Інвест Плюс"простягнення 6 815,36 грн.в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Самойленко О.А. (дов. від 11.03.2014р.);

відповідача: не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013 року публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Інвест Плюс" на свою користь 6 815 грн. 36 коп. збитків та понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2013 року у справі №904/6444/13 (суддя Петрова В.І.) в задоволені позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 року (головуючий суддя: Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П., Чус О.В.), апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2013 року у справі №904/6444/13 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 року скасувати у даній справі, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в сумі 6815,36 грн.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

В судове засідання представники відповідача не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності представників відповідача.

Відповідач не скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України та не надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржених судових актів.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (замовник) та ТОВ "Альфа-Інвест Плюс" (підрядник) укладений договір №960/10 від 20.05.2010 року на капітальне будівництво (далі по тексту -договір), за умовами якого підрядник зобов'язався здійснити будівництво КЛ-10кВ від РП-1 до ПС "СТ" Синельниківського району згідно затвердженої проектно-клшторисної документації, а замовник, в свою чергу, прийняти об'єкт та здійснити відповідну оплату. Загальна вартість робіт складає 897 225 грн. 60 коп. (п.2.1 договору).

Вартість об'єкту визначається договірною ціною, складеною на підставі проектно-кошторисної документації, затвердженої сторонами, яка є невід'ємною частиною договору (п.2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що початок робіт вважається дійсним з дня укладення договору, строк їх виконання становить 90 календарних днів.

Відповідно п.5.1 договору підрядник складає двосторонній акт (акти) виконаних робіт (акт форми КБ-2В і КБ-3), які підписуються уповноваженими представниками сторін та надає його не пізніше 20 числа кожного місяця до відділу капітального будівництва. Разом з актами форми КБ-2В і КБ-3 надаються податкові накладні та розшифровка інших витрат, що були передбачені договірною ціною.

При комплектуванні будівельних робіт матеріалами і виробами, що передаються підряднику замовником, їх вартість враховується в актах виконаних робіт (п. 5.2 договору).

Відповідно до п.4.2.3, п.4.2.10 договору підрядник зобов'язаний забезпечити поставку якісного обладнання, комплектуючих виробів і матеріалів, відшкодовувати замовнику понесені останнім збитки внаслідок неякісного будівництва або застосування неякісних виробів і матеріалів, які виникли протягом гарантійного терміну усунення дефектів.

Гарантійний строк встановлений сторонами договором тривалістю у 3 роки з моменту підписання ними акту виконаних робіт (п. 5.8 договору).

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу ( ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 526, 525 ЦК України).

Спір між сторонами у справі виник відносно того, що після приймання об'єкту в експлуатацію, позивач за свій рахунок та власними засобами двічі проводив ремонтні роботи на КЛ-10 кВ з метою усунення дефектів, які виникли через застосування відповідачем під час будівництва неякісних виробів та матеріалів. Вартість таких робіт у сумі 6 815 грн. 36 коп. позивач просить стягнути з відповідача на свою користь в якості збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, в силу ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

При цьому, згідно ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень, листопад та грудень 2010 року підтверджується виконання відповідачем будівельних робіт за договором.

Згідно ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами (ч.2 ст.884 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ч.1 ст. 879 Цивільного кодексу України).

Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором (ч.1 ст. 858 Цивільного кодексу України).

У тих випадках, коли умовами договору передбачений обов'язок підрядника використовувати в роботі придбані ним самим матеріали, підрядник зобов'язаний використовувати матеріали належної якості. Оскільки використані підрядником матеріали разом із результатом роботи переходять у власність замовника, ці правовідносини можна кваліфікувати як правовідносини купівлі-продажу матеріалів, де підрядник виступає продавцем, а замовник - покупцем. Відповідно до такого підходу норма ч. 5 ст. 858 Цивільного кодексу щодо відповідальності підрядника за якість наданих ним матеріалів є відсильною нормою.

У цьому випадку відповідальність підрядника визначається за правилами, встановленими ст. 678 Цивільного кодексу України. Мірами відповідальності підрядника за якість наданих ним неякісних матеріалів є, зокрема, пропорційне зменшення ціни роботи; безоплатне усунення недоліків то вару; відшкодування витрат замовника на усунення недоліків; розірвання замовником договору і повернення сплачених за матеріали коштів; заміна матеріалів тощо.

Статтями 33, 34 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Між тим, позивачем належними та допустимими доказами не доведено понесення ним збитків.

Крім того, слід зауважити, що позивач свідомо не виконав вимоги ухвали апеляційного суду від 18.12.2013 року, не пояснив суду причин її невиконання, не довів підставність таких своїх дій, у зв'язку з чим апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність у позивача поважних причин для невиконання вимог суду.

З вказаних обставин правильно суд апеляційної інстанції правомірно залишив рішення господарського суду першої інстанції без змін, яким відмовлено в позові.

Враховуючи викладене, судами на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Доводи скаржника, які по суті стосуються переоцінки обставин справи та доказів у справі, були предметом розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій та обґрунтовано ними відхилені, не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі. Так, відповідно до ч.2 ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування рішення та постанови у справі, а тому, оскаржувані судові акти слід залишити без змін, так як вони ухвалені при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2013 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 р. у справі № 904/6444/13 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Студенець В.І.