Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 914/102/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б., Алєєвої І.В.. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивача: не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідача: не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) третіх осіб: не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю -Фірма "Габен" на постанову від 29.06.2016 Львівського апеляційного господарського суду у справі№ 914/102/16 господарського суду Львівської області за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю -Фірма "Габен" третя особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області - Сихівський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції пророзірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва та зобов'язання повернути об'єкт приватизації у державну власність за актом приймання-передачі В С Т А Н О В И В :

У січні 2016 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма "Габен" про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - очисні споруди у місті Львові, вул. Персенківка, 19, який укладений 26.09.2005 р. між РВ ФДМУ по Львівській області та ТОВ - фірма "Габен" (із змінами, внесеними додатковою угодою від 10.01.2011 р.), реєстровий номер 2167; та зобов'язання ТОВ - фірма "Габен" повернути спірний об'єкт приватизації у державну власність за актом приймання-передачі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором, а саме: пунктів 5.3, 5.4 договору щодо підготовки відповідачем документів і здійснення ним дій з переоформлення права забудовника на об'єкт приватизації та завершення будівництва спірного об'єкта і введення його в експлуатацію. У зв'язку з цим позивач вважав підставним розірвання договору та повернення об'єкта незавершеного будівництва в державну власність.

При цьому, позивач посилався на приписи статей 526, 530, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, частини 8 статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", Положення про Регіональне відділення ФДМУ по Львівській області, затвердженого наказом ФДМУ від 02.10.2012 р. №3607.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.02.2016 р. (суддя Пазичев В.М.) залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та Сихівський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.03.2016 р. (суддя Пазичев В.М.) позов задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - очисних споруд у м. Львові, вул. Персенківка, 19, за реєстровим №2167, який укладений 26.09.2005 р. між РВ ФДМУ по Львівській області та ТОВ - фірма "Габен", із змінами, внесеними додатковою угодою від 10.01.2011 р. Зобов'язано ТОВ - фірма "Габен" повернути об'єкт незавершеного будівництва - Очисні споруди у м. Львові, вул. Персенківка, 19, у державну власність за актом приймання-передачі.

Мотивуючи рішення, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про порушення ТОВ - фірма "Габен" умов спірного договору купівлі-продажу в частині переоформлення прав забудовника на об'єкт приватизації та порушення строків завершення будівництва і введення об'єкта в експлуатацію, що відповідно до приписів частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", є підставою для розірвання договору купівлі-продажу та повернення спірного об'єкта в державну власність.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірма "Габен" Львівський апеляційний господарський суд (судді: Данко Л.С., Галушко Н.А., Орищин Г.В.), переглянувши рішення господарського суду Львівської області від 22.03.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 29.06.2016 р. залишив його без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю - Фірма "Габен" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 22.03.2016 р. і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові, посилаючись на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 526, 530, 607, 610, 612, 617, 651 Цивільного кодексу України, статей 43, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, частину 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", частину 8 статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Скаржник не погоджується з висновком господарських судів про наявність підстав для розірвання спірного договору і повернення об'єкта у державну власність та наголошує на відсутності своєї вини у неналежному виконанні зобов'язань за спірним договором.

Скаржник зазначає, що порушення зобов'язань сталося з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з накладенням арештів на його рахунки та майно, внаслідок чого він був позбавлений можливості вчиняти будь-які дії щодо власного майна. Наведені обставини, на думку скаржника, підтверджуються інформаційною довідкою №53640828 від 19.02.2016 р., яка не була належно оцінена судами.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Від Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби України надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представників.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 26.09.2005 р. між Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області - продавцем та ТОВ - фірма "Габен" - покупцем був укладений договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - очисні споруди у м. Львові, вул. Персенківка, 19.

Цей договір підписаний сторонами та посвідчений нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, про що зроблений запис в реєстрі за №2167. Державна реєстрація договору здійснена 25.12.2007 р. Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, реєстраційний №1468-А.

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцеві об'єкт незавершеного будівництва очисні споруди у м. Львові, вул. Персенківка, 19, а покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну згідно з умовами, що визначені в цьому договорі.

У розділі 5 спірного договору (пункти 5.1-5.7) визначені обов'язки покупця.

Згідно з пунктом 5.3 договору покупець зобов'язаний у шестимісячний термін з моменту підписання цього договору підготувати документи та здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на об'єкт та права землекористування на земельну ділянку під ним.

Відповідно до пункту 5.4 договору покупець зобов'язаний завершити будівництво без збереження первісного призначення об'єкта приватизації упродовж 5-ти років з моменту укладення договору купівлі-продажу.

В подальшому, 10.01.2011 р. між позивачем і відповідачем був укладений додатковий договір про внесення змін та доповнень до вказаного договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, який є його невід'ємною частиною. Зокрема, сторони домовилися викласти пункт 5.4. договору купівлі-продажу від 26.09.2005 р. у новій редакції, а саме: "пункт 5.4. Покупець зобов'язаний завершити будівництво та ввести в експлуатацію до 23 вересня 2015 року без збереження первісного призначення. Сторони при виконанні умов договору купівлі-продажу керуються чинним законодавством".

Пунктом 7.3 спірного договору купівлі-продажу передбачено, що у разі невиконання покупцем умов цього договору продавець має право, у встановленому порядку, на розірвання договору, відшкодування завданих збитків у цінах, діючих на момент розірвання договору та повернення об'єкта незавершеного будівництва у власність продавця.

Відповідно до пункту 10.1 усі спори, що виникають при виконанні умов цього договору або у зв'язку з тлумаченням його положень, вирішуються шляхом переговорів. Якщо сторони не досягли домовленості, то спір передається на розгляд судових органів у порядку, встановленому чинним законодавством.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій також було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24.09.2015 р. Регіональне відділення ФДМУ по Львівській області у відповідності до вимог статей 7, 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 23 "Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємстві (малу приватизацію)", Порядку контролю за виконанням умов договору купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом ФДМУ від 10.05.2012 р. №631, за місцем знаходження майна провело перевірку виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 26.09.2005 р.

За результатами цієї перевірки був складений акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 26.09.2005 р. реєстраційний №1485-А (із змінами).

У вказаному акті перевірки зафіксовано факт невиконання покупцем-відповідачем умов спірного договору купівлі-продажу від 26.09.2005 р., а саме: пунктів 5.3, 5.4 договору щодо переоформлення прав забудовника та завершення будівництва об'єкта приватизації і введення його в експлуатацію в строк до 23.09.2015 р.

Позивач 19.10.2015 р. направляв відповідачеві претензію №11-11-06782 з пропозицією розірвати договір та повернути приватизований об'єкт у державну власність, проте останнім вона була залишена без відповіді.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, предметом спору у даній справі є вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - очисні споруди у місті Львові, вул. Персенківка, 19, укладеного 26.09.2005 р. між сторонами у справі, та зобов'язання ТОВ - фірма "Габен" повернути спірний об'єкт приватизації у державну власність за актом приймання-передачі. Як на підставу позову позивач посилався на істотне порушення умов договору відповідачем, а саме: невиконання останнім зобов'язань, передбачених пунктами 5.3, 5.4 спірного договору.

Статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору купівлі-продажу) унормовано, що приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва, що перебувають у державній власності, включаючи законсервовані об'єкти, а також за ініціативою органів, уповноважених управляти відповідним державним майном, об'єктів незавершеного будівництва, що утримуються на балансах підприємств, які не підлягають приватизації визначені Законом України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва".

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" (у відповідній редакції) обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва; заборона відчуження об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, до завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

За приписами частин 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Вказана норма кореспондується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України.

За приписами частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Право на розірвання договору у разі невиконання покупцем його умов та повернення об'єкта незавершеного будівництва у власність продавця передбачено і пунктом 7.3 спірного договору купівлі-продажу.

Під час розгляду справи, на підставі належних та допустимих доказів, судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено невиконання відповідачем вимог пунктів 5.3, 5.4 спірного договору.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій та це підтверджено матеріалами справи, ТОВ - фірма "Габен" не завершено будівництво спірного об'єкта нерухомості у визначені договором строки, і, відповідно, не введено його в експлуатацію, а також не переоформлено право забудови на спірний об'єкт, що є підставою для розірвання зазначеного договору і повернення об'єкта незавершеного будівництва у державну власність.

Водночас, дослідивши обставини і зібрані у справі докази, надавши оцінку доводам відповідача, господарські суди першої і апеляційної інстанцій, не установили наявності обставин, які б унеможливили виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань та котрі могли б бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання ним умов спірного договору.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Беручи до уваги викладене, приписи наведеного законодавства та встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини справи, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Довід скаржника про те, що у невиконанні відповідачем своїх договірних зобов'язань відсутня вина останнього був предметом розгляду судом апеляційної інстанції і відхилений ним як необґрунтований і недоведений.

Інші доводи заявника викладені ним у касаційній скарзі, колегія вважає також непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, вони спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 р. у справі № 914/102/16 та рішення господарського суду Львівської області від 22.03.2016 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л. Рогач