ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Справа № 910/32300/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Могил С.К.,розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Судовий будівельно-експертний центр"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 18.02.2016 Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017у справі№ 910/32300/15 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного підприємства "Строитель-7"ДоДержавного підприємства "Судовий будівельно-експертний центр"Про за участю від позивача: від відповідача:стягнення 1984054,93 грн., Ципляк П. С., Клюца С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Строитель - 7" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Судовий будівельно-експертний центр" про стягнення 1984054,93 грн. заборгованості, у тому числі: 1081103,32 грн. основного боргу, 840129,14 грн. інфляційних втрат, 62822,47 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 1015-2013 від 15.10.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі № 910/32300/15 (суддя Бондарчук В.В.) позовні вимоги ПП "Строитель - 7" частково задоволено. Стягнуто із Державного підприємства "Судовий будівельно-експертний центр" на користь Приватного підприємства "Строитель - 7" 1081103,32 грн. заборгованості, 840129,14 грн. інфляційних втрат, 62378,18 грн. 3 % річних та 29754,16 грн. витрат з оплати судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за договором підряду № 1015-2013 від 15.10.2013. Суд дійшов до висновку, що відповідачем порушено умови договору підряду № 1015-2013 від 15.10.2013, положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 1081103,32 грн. основної заборгованості. У наданому позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних допущено помилку у визначенні періоду простроченого грошового зобов'язання, при цьому суму інфляційних втрат у розмірі 840129,14 грн. нараховано правильно. За розрахунком суду обґрунтованою є сума 3 % річних у розмірі 62378,18 грн., що розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання, а саме: за період з 14.01.2014 по 16.12.2015, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 920-р "Про перенесення робочих днів у 2014 році": 01 та 07 січня - святкові дні, 02, 03, та 06 січня - вихідні дні, тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 у справі № 910/32300/15 (у складі колегії суддів: Сітайло Л. Г. - головуючого, Жук Г. А., Калатай Н. Ф.) рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі № 910/32300/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 у справі № 910/32300/15, Державне підприємство "Судовий будівельно-експертний центр" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 у справі № 910/32300/15, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права господарськими судами.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційних скарг, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Державним підприємством "Судовий будівельно-експертний центр" та Приватним підприємством "Строитель-7" 15.10.2013 укладено договір підряду № 1015-2013, умовами якого передбачено, що підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи, визначені у проектно-кошторисній документації та договорі на умовах та в строк, передбачені договором, у будівлі, вказаній генпідрядником, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити роботи підрядника відповідно до умов договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що, вартість будівельно-монтажних робіт за договором складає 4000000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 666666, 67 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору підрядник виконує всі передбачені договором будівельно-монтажні роботи у строк до 31.12.2013 включно. Договір вступає в дію з дня підписання договору сторонами, затвердження та підписання проектно-кошторисної документації. Підрядник має право достроково завершити виконання будівельно-монтажних робіт.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що оплата вартості будівельно-монтажних робіт здійснюється наступним чином:

3.2.1. враховуючи договірні відносини генпідрядника із первинним замовником, сторони дійшли згоди щодо вартості послуг генпідрядника у розмірі 5 % від вартості будівельно-монтажних робіт, передбаченої у п. 2.1. договору, що становить 200000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 33333, 33 грн.

3.2.2. сума до сплати за виконані підрядником будівельно-монтажні роботи за договором 3800000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 633333, 33 грн.

Умовами п. 3.3. договору встановлено, що розрахунок за виконані підрядником будівельно-монтажні роботи здійснюється шляхом сплати генпідрядником грошової суми на поточний рахунок підрядника, відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт форми № КБ-2в.

Згідно із п. 4.2. договору генпідрядник зобов'язаний сплатити підряднику вартість виконаних підрядником будівельно-монтажних робіт відповідно до акта приймання-передачі виконаних робіт у строк, у порядку та у розмірі, встановленому договором, а також прийняти в строк ці роботи.

Відповідно до п. 9.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, включаючи зобов'язання з оплати штрафу і відшкодування збитків у розмірі та у випадках, передбачених договором.

Між сторонами 01.12.2013 укладено додаткову угоду № 1, якою сторонами внесено зміни до п. 2.1., п. п. 3.2.1, п. п. 3.2.2 договору підряду № 1015-2013 від 15.10.2015.

Відповідно п. 2.1. договору вартість будівельно-монтажних робіт за договором складає 1138003, 49 грн., в т.ч. 189667, 25 грн. 20 % ПДВ.

Відповідно до п. 3.2.1., враховуючи договірні відносини генпідрядника з первинним замовником, сторони дійшли згоди щодо вартості послуг генпідрядника у розмірі 5 % від вартості будівельно-монтажних робіт, передбаченої в п. 2.1. договору, що становить 56900,17 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 9483, 36 грн.

Пунктом 3.2.2. договору сторонами передбачено, що сума до сплати за виконані підрядником будівельно-монтажні роботи за договором 1081103,32 грн., в т.ч. 180183,89 грн. ПДВ 20%.

На виконання умов договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято підрядні роботи на загальну суму 1138003,49 грн. При цьому відповідачем свої зобов'язання за договором, в частині оплати за виконані підрядні роботи не виконано, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1081103,32 грн., за вирахуванням 5 % вартості послуг відповідача, як генпідрядника, передбаченої п. 3.2.1. договору.

Судами зазначено, що вказаний договір є договором будівельного підряду, який підпадає під регулювання норм статей 875-886 ЦК України та статей 317-324 ГК України.

Судами встановлено, що відповідачем прийнято виконані роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт від 30.12.2013 (6 од.), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за грудень 2013 року, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи із завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Звертаючись до місцевого господарського суду з позовом у даній справі, позивач просив стягнути з відповідача 1081103,32 грн. основного боргу, 840129,14 грн. інфляційних втрат та 62822,47 грн. 3 % річних. На підтвердження виконання договірних зобов'язань позивачем надано акти виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідка про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), які підписано сторонами без будь-яких зауважень, скріплено їх печатками.

Посилаючись на те, що позивач як підрядник виконав умови договору № 1015-2013 у повному обсязі, а відповідач оплату цих робіт не здійснив, суди дійшли до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 1081103,32 грн. заборгованості та нарахувань на підставі ст. 625 ЦК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з таким висновком господарських судів та вважає його передчасним, виходячи з наступного.

Судами не досліджено на відповідність договору № 1015-2013 від 15.10.2013 вимогам ст.ст. 2, 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Судами не досліджено: предмет договору, чи була складена проектно-кошторисна документація до вказаного договору, якою погоджено об'єм, характер, вартість матеріалів та робіт, чи виконано роботи за договором № 1015-2013 від 15.10.2013, чи відповідають складені акти предмету договору № 1015-2013 від 15.10.2013.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Беручи до уваги наведене, враховуючи, що оскаржувані рішення прийняті судами за неповно встановленими обставинами, ці рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Судовий будівельно-експертний центр" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 у справі № 910/32300/15 Господарського суду міста Києва задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 у справі № 910/32300/15 Господарського

суду міста Києва скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді:Грек Б.М. Могил С.К.