ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року Справа № 904/7958/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Корсак В.А. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АСС", с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області (далі - Товариство),

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2016 та

постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2017

зі справи № 904/7958/16

за позовом Товариства

до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро (далі - територіальне відділення АМК),

про визнання недійсним та скасування рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'яв.,

відповідача - Новицького М.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 05.07.2017 №21/01-14/05-16 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" (далі - оспорюване рішення).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2016 (суддя Бондарєв Е.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 (колегія суддів у складі: Орєшкіна Е.В. - головуючий, Широбокова Л.П. і Подобєд І.М.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаргу мотивовано прийняттям згаданих судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та за невідповідності висновків, викладених у цих рішеннях, обставинам справи, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Від Товариства надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що ухвала Вищого господарського суду України від 03.04.2017, якою касаційну скаргу прийнято до провадження, "отримана ТОВ "АСС" лише в день судового засідання, тобто сьогодні, 18 квітня 2017 р., що позбавляє можливості направити уповноваженого представника для участі в судовому зсіданні". Вищим господарським судом України не знайдено підстав для задоволення даного клопотання, оскільки: згадану ухвалу Вищого господарського суду України від 03.04.2017 надіслано Товариству 05.04.2017, тобто своєчасно; доданим до клопотання "відстеженням пересилання поштових відправлень" НЕ підтверджується НАДХОДЖЕННЯ відповідного поштового відправлення на адресу Товариства 18.04.2017. До того ж вказаною ухвалою Вищого господарського суду України явку представників сторін в судове засідання визнано необов'язковою, а матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду касаційної скарги і без участі Товариства.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

Згідно з оспорюваним рішенням:

- дії Товариства щодо поширення на етикетках продукції "Соус томатний краснодарський" нестерилізований 480 г ± 3% (штриховий код 4820047002524; далі - Продукція) інформації у вигляді відомостей "ГОСТ", "ГОСТюга" та ромбоподібної емблеми з написом "гост", у той час як продукція виготовлена по ТУ У 15.8-30260000-004:2010 "Консерви. Соуси томатні "Помідора", та поширення у такий спосіб неточних відомостей про товар визнано порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання, через інших осіб, невизначеному колу осіб неточних відомостей, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання (пункт 1);

- за відповідне порушення на Товариство накладено штраф згідно з частиною першою статті 21 названого Закону в сумі 68 000 грн. (пункт 2).

Товариство є виробником Продукції.

На лицьовій стороні етикетки Продукції зазначено інформацію у вигляді напису "Соус томатний краснодарський" та інформацію у вигляді напису "ГОСТ" і поряд з цим - ромбоподібна емблема з написом "Гост юга".

Водночас на боковій стороні етикетки Продукції зазначено, що вона виготовлена по ТУ У 15.8-30260000-004:2010 "Консерви. Соуси томатні "Помідора" (зі змінами) та зазначено її склад: паста томатна, підготовлена вода, цукор-пісок, пюре яблучне, згущувач - крохмаль кукурудзяний модифікований, сіль кухонна харчова, регулятор кислотності кислота оцтова, гвоздика, кориця, перець духмяний, часник, мускатний горіх, перець чорний, консерванти сорбат калію, бензоат натрію.

ДСТУ (Державний стандарт України) та ГОСТ (Державний стандарт) регулюють обов'язкові вимоги до якості продукції (сухість, вологість, кількість білків-жирів-вуглеводів тощо).

Поряд з відомим ще за радянських часів "ГОСТ" та діючими в Україні ДСТУ (державними стандартами) в Україні діють ТУ (технічні умови), розроблені самими виробниками певної продукції.

Так, "Знак якості" у вигляді ромбоподібної емблеми, в яку вписано зображення у вигляді перевернутої літери "К", та написи "ГОСТ" були відомі ще за часів колишнього СРСР.

Зображення "Знак якості СРСР" є видозміненим зображенням п'ятикутної зірки; у цю фігуру під певними кутами, з суворим дотриманням розмірних ліній, вписано зображення у вигляді перевернутої літери "К", яка означає "Качество" (російською мовою). Цей знак регламентувався ГОСТ 1.9-67 ГСС.

На лицьовій стороні етикетки Продукції міститься інформація у вигляді напису "ГОСТ", "ГОСТюга" та ромбоподібна емблема з написом "гост", в яку вписано зображення у вигляді перевернутої літери "К", що має візуальну схожість із "Знаком качества", вживаним за часів колишнього СРСР.

Водночас соус томатний Краснодарський - це томатний соус, відомий більшості споживачів ще за часів колишнього СРСР; його виробництво регламентувалося ГОСТ 17471-83 Соусы томатные. Технические условия (російською мовою). Даним ГОСТ було передбачено калорійність "соуса томатного краснодарського" на рівні 109 ккал/100 г, з них вуглеводів на рівні 25,3г/100г; крім того, визначена масова доля сухих речовин по рефрактометру на рівні 27%.

На етикетці Продукції зазначено, що її калорійність становить 67,03 ккал/100г, з них вуглеводи - 17,20 г/100 г, масова частка розчинних сухих речовин 18% та у складі зазначено, що Продукція містить згущувач - крохмаль кукурудзяний модифікований, консерванти сорбат калію, бензоат натрію (які не були передбачені ГОСТ 17471-83 Соусы томатные. Технические условия).

Крім того, відповідно до ТУ У 15.8-30260000-004:20100 "Консерви. Соуси томатні "Помідора" (зі змінами), згідно з якими Товариством виробляється Продукція, передбачено додавання до останньої томатного порошку, стабілізаторів, крохмальної та мальтозної патоки, картопляної клітковини тощо, - що не передбачалося ГОСТ 17471-83 Соусы томатные. Технические условия.

Поряд з цим названими технічними умовами передбачається дозвіл заміни: цукру цукровим сиропом; томатної пасти - томатним порошком (з відповідним перерахунком сухих речовин). Згідно з ними виробник має право скоригувати рецептуру.

Отже, Товариство, виготовляючи Продукцію за власними технічними умовами, виробляє інший вид продукції, ніж той, що був передбачений названим ГОСТ'ом.

У розгляді справи № 02/05-03-4/16 було проведено опитування суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку виробництва та реалізації соусів томатних, і опитування споживачів, за результатами якого встановлено, що:

- переважній більшості споживачів (83,3% опитаних) відомий "соус томатний "Краснодарський";

- 100% споживачів знають такі поняття, як "ГОСТ", "ДСТУ", "ТУ" та розрізняють їх між собою;

- 87,5 % опитаних споживачів вважають, що продукція, вироблена за "ГОСТ", "ДСТУ", проходить більш суворий контроль (контролюється державою), ніж продукція, виготовлена за ТУ;

- 79,16 % опитаних споживачів вважають, що продукція, виготовлена за "ГОСТ", "ДСТУ", містить більш суворі вимоги до сировини та технології виробництва, ніж продукція, виготовлена за ТУ;

- 70,8% опитаних споживачів вважають, що продукція, виготовлена за "ГОСТ", "ДСТУ", більш високоякісна;

- 79,16 % опитаних споживачів асоціюють інформацію у вигляді напису "ГОСТ", "ГОСТюга" ™, що розміщена на лицьовій стороні етикетки Продукції, з тим, що така продукція виготовлена саме за "ГОСТ", тобто "государственным стандартом";

- 87,5 % опитаних споживачів асоціюють малюнок у вигляді ромбоподібної емблеми з написом "ГОСТ", що розміщена на лицьовій стороні етикетки Продукції, з тим, що дана продукція вироблена за "ГОСТ" ("государственный стандарт"), який діяв ще за радянських часів;

- 95,8% опитаних споживачів вважають, що зазначена інформація може вплинути на їх намір щодо придбання Продукції;

- 91,6% опитаних споживачів вважають, що на їх намір щодо придбання Продукції може вплинути малюнок у вигляді ромбоподібної емблеми з написом "ГОСТ", що розміщений на лицьовій стороні етикетки Продукції;

- 100% опитаних споживачів вважає, що їх може ввести в оману інформація у вигляді напису "ГОСТ", "ГОСТюга" ™, що розміщена на лицьовій стороні етикетки Продукції, у той час як остання вироблена за технічними умовами;

- 95,8% опитаних споживачів може ввести в оману малюнок у вигляді ромбоподібної емблеми з написом "ГОСТ", що розміщена на лицьовій стороні етикетки Продукції, у той час як остання вироблена за технічними умовами.

Споживач, ґрунтуючись на оманливій інформації, може віддати перевагу товарам певного суб'єкта господарювання, а його конкуренти, які конкурують добросовісно, можуть втратити своїх покупців через дезорієнтацію споживача. Товариство, поширюючи оманливу інформацію щодо свого товару, може набути перевагу в конкуренції не завдяки власним досягненням, а шляхом введення споживачів в оману. Адже не кожний пересічний споживач звертає увагу на написи на Продукції, нанесені дрібним шрифтом, а приділяє більше уваги інформації, яка зазначена на лицьовій поверхні етикетки Продукції.

Товариство, ввівши у господарський обіг та реалізовуючи Продукцію, на етикетках якої міститься інформація у вигляді напису "ГОСТ" та ромбоподібна емблема з написом "ГОСТюга", у той час як Продукція виготовлена за ТУ У 15.8-30260000-004:2010 "Консерви. Соуси томатні "Помідора", поширило неточні відомості про товар, що могли вплинути на наміри споживачів щодо придбання товарів Товариства.

Судами не встановлено порушення територіальним відділенням АМК у прийнятті оспорюваного рішення приписів статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Зокрема, не встановлено порушення визначеної законом компетенції органів Антимонопольного комітету України та/або невідповідності законові розміру застосованого до Товариства штрафу.

Згідно з Технічним регламентом щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487:

- маркування харчових продуктів та спосіб, яким його виконують, не повинні:а) вводити в оману споживача стосовно: характеристик харчового продукту, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), походження, способу виробництва чи одержання; необґрунтованого зазначення інформації про властивості харчового продукту, яких у нього немає; повідомлення щодо особливих властивостей харчового продукту, хоча всі подібні продукти мають такі самі властивості; б) містити інформацію щодо наявності у харчовому продукті (крім природних мінеральних вод та харчових продуктів, призначених для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів, дієтичних добавок) властивостей, які сприяють профілактиці, загоюванню та лікуванню будь-якого захворювання або посилатися на такі властивості (пункт 5);

- вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт. У маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає. Маркування харчових продуктів повинно містити таку обов'язкову інформацію:1) назву харчового продукту; 2) склад харчового продукту; 3) кількість окремих інгредієнтів (класу інгредієнтів) для випадків, що визначені в пункті 18 цього Технічного регламенту; 4) кількість харчового продукту у встановлених одиницях виміру; 5) часові характеристики придатності харчового продукту; 6) умови зберігання, якщо харчовий продукт потребує особливих умов зберігання; 7) умови та рекомендації використання, якщо харчовий продукт потребує особливих умов використання; 8) найменування та місцезнаходження і номер телефону виробника або гарячої лінії, фактичну адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - найменування та місцезнаходження і номер телефону імпортера; 9) найменування та місцезнаходження і номер телефону підприємства, яке здійснює функції щодо прийняття претензій від споживача, у разі якщо цим підприємством не є виробник; 10) номер партії виробництва; 11) інформацію про генетично модифіковані організми в складі харчового продукту (відповідно до чинного законодавства); 12) інформацію щодо місця походження для харчових продуктів, які лише упаковані або розфасовані в Україні, якщо відсутність такої інформації може ввести в оману споживача; 13) поживну (харчову) цінність із позначенням кількості білків, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г (100 мл) харчового продукту та енергетичну цінність (калорійність), виражену в кДж та/або ккал на 100 г (100 мл) харчового продукту; 14) застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями споживачів (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні; 15) позначення знака для товарів і послуг, за яким харчовий продукт реалізується (за наявності) (пункт 6);

- назва харчового продукту повинна бути зрозумілою для споживача, конкретно та точно характеризувати продукт, розкривати його природу, походження, надавати можливість відрізняти певний вид харчового продукту від інших аналогічних видів харчових продуктів. Назва харчового продукту повинна відповідати назві, установленій нормативно-правовими актами, а в разі їх відсутності - установленій нормативними документами, або відповідати усталеним назвам харчових продуктів, що застосовуються в країні, а в разі їх відсутності - як назва харчового продукту застосовується опису продукту, а в разі потреби - і опис його застосування, що є досить точним для того, щоб надати покупцеві можливість визначити вид продукту харчування і відрізнити його від інших аналогічних продуктів. Назву продукту встановлює виробник з урахуванням вимог цього Технічного регламенту. Назва харчового продукту може бути доповнена комерційною (фірмовою) назвою, яка може бути зазначена літерами латинської абетки та/або знаком для товарів і послуг. Комерційна (фірмова) назва продукту не характеризує продукт, його властивості, проте дає змогу відрізняти його від інших аналогічних продуктів, близьких за складом і органолептичними показниками. Комерційна (фірмова) назва та знак для товарів і послуг не можуть заміняти назву харчового продукту. До назви продукту необхідно долучати інформацію щодо характерних властивостей, фізичного стану продукту або спеціального оброблення, якому піддавався харчовий продукт (наприклад, порошкоподібний, сухий, концентрований, заморожений, копчений, пастеризований, охолоджений, стерилізований тощо), якщо відсутність такої інформації може ввести в оману споживача. Для харчових продуктів, які безпосередньо або їх інгредієнти (складники) піддавались обробці іонізувальним опромінюванням, поряд з назвою обов'язково зазначають "опромінено" або "оброблено іонізувальним опроміненням". Поряд з назвою харчового продукту або в кінці переліку його інгредієнтів повинна бути зазначена відповідна додаткова інформація, передбачена додатком 5 до цього Технічного регламенту (пункт 7);

- склад харчового продукту - це перелік всіх інгредієнтів цього продукту, який зазначається в маркуванні харчового продукту з урахуванням вимог цього пункту та згідно з додатками 1 - 5 до цього Технічного регламенту. Перелік усіх інгредієнтів зазначають у порядку зменшення їх масової частки, яка була використана в процесі виробництва або приготування харчового продукту. Перед переліком інгредієнтів наводиться заголовок "Склад:". Зазначений перелік наводять для всіх харчових продуктів. У разі якщо інгредієнт харчового продукту в свою чергу складається з кількох інгредієнтів, вони також вважаються інгредієнтами цього харчового продукту (пункт 9).

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним.

Відповідно до Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції":

- поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання; інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору (стаття 151);

- вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (частина перша статті 21).

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для, зокрема, визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на наведені законодавчі приписи та з'ясувавши: доведеність факту вчинення Товариством порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неточних відомостей, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів Товариства (Продукції); відсутність визначених законом підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним, - попередні судові інстанції дійшли висновку й про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують. По суті, вони зводяться до незгоди скаржника з оцінкою попередніми судовими інстанціями доказів зі справи. Проте згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права, зокрема, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, перевірка по суті даних доводів перебуває поза визначеними названим Кодексом межами перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Передбачених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 зі справи № 904/7958/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АСС" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Корсак

Суддя В. Палій