Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року Справа № 920/404/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С.,суддівКоробенко Г.П., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиВідділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, м. Сумина постанову за скаргою на діїХарківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927", м. Суми Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, м. Сумиу справі господарського суду Сумської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с. Косівщина, Сумська обл.доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927", м. Сумипростягнення 1 418 200,00 грн.

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

відділу ДВС: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.06.2013 року у справі № 920/404/13-г позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927" (далі за текстом - ТОВ "Сумське АТП-15927") на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 1 418 200, 00 грн. поворотної фінансової допомоги, а також 28 764, 00 грн. витрат по оплаті судового збору.

12.07.2013 року на виконання рішення господарського суду Сумської області від 06.06.2013 року у справі №920/404/13-г видано відповідний наказ, в якому зазначено, що наказ дійсний до пред'явлення протягом року з дня набрання рішенням законної сили.

14.08.2013 року відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (далі за текстом - ВДВС СМУЮ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Сумської області від 12.07.2013 року № 920/404/13-г та встановлено семиденний строк з дня винесення постанови для добровільного виконання наказу.

29.08.2013 року позивачем та відповідачем укладено мирову угоду на стадії виконання судового рішення.

23.09.2013 року ухвалою господарського суду Сумської області затверджено мирову угоду від 29.08.2013 року у справі № 920/404/13-г на стадії виконання судового рішення.

13.12.2013 року ТОВ "Сумське АТП-15927" звернулось до господарського суду Сумської області зі скаргою на бездіяльність ВДВС, в якій просило визнати незаконною бездіяльність ВДВС СМУЮ; зобов'язати ВДВС СМУЮ зняти накладені арешти у виконавчому провадженні № 39401697 по примусовому виконанню наказу № 920/404/13-г; зобов'язати ВДВС СМУЮ закінчити виконавче провадження № 39401697 по примусовому виконанню наказу № 920/404/13-г.

13.03.2014 року ухвалою господарського суду Сумської області задоволено скаргу ТОВ "Сумське АТП-15927" на бездіяльність ВДВС СМУЮ у справі № 920/404/13-г; визнано незаконною бездіяльність ВДВС СМУЮ; зобов'язано ВДВС СМУЮ зняти накладені арешти у виконавчому провадженні № 39401697 з примусового виконання наказу у справі № 920/404/13-г; зобов'язано ВДВС СМУЮ закінчити виконавче провадження № 39401697 з примусового виконання наказу у справі № 920/404/13-г.

27.03.2014 року державним виконавцем ВДВС СМУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначено закінчити виконавче провадження з примусового виконання наказу від 12.07.2013 року № 920/404/13-г, виданого господарським судом Сумської області, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження"; постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 144 696, 40 грн. від 04.09.2013 року та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 48, 76 грн. вивести в окреме виконавче провадження.

07.04.2014 року ТОВ "Сумське АТП-15927" звернулось до господарського суду Сумської області із скаргою (вх. № 894) на постанову про закінчення виконавчого провадження № 39401697 від 27.03.2014 року, в якій просило визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 39401697 від 27.03.2014 року по примусовому виконанню наказу № 920/404/13-г від 12.07.2013 року та зобов'язати ВДВС СМУЮ виконати п. п. 3, 4 ухвали господарського суду Сумської області від 13.03.2014 року у справі № 920/404/13-г.

В обґрунтування вищезазначеної скарги ТОВ "Сумське АТП-15927" зазначало про те, що пунктом 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Сумської області від 13.03.2014 року у даній справі зобов'язано ВДВС СМУЮ зняти накладені у виконавчому провадженні арешти, а п. 4 зобов'язано закінчити виконавче провадження. Державний виконавець виконав п. 4 зазначеної ухвали, проте проігнорував п. 3 - не зняв накладені у виконавчому провадженні арешти боржника.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.08.2014 року залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року задоволено скаргу ТОВ "Сумське АТП-15927") на постанову ВДВС СМУЮ про закінчення виконавчого провадження № 39401697 від 27.03.2014 року; скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 39401697 від 27.03.2014 року по примусовому виконанню наказу № 920/404/13-г від 12.07.2013 року господарського суду Сумської області; зобов'язано ВДВС СМУЮ виконати пункти 3, 4 ухвали господарського суду Сумської області від 13.03.2014 року у справі № 920/404/13-г.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що ВДВС СМУЮ порушено приписи ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ВДВС СМУЮ звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 07.08.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року і винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Сумське АТП-15927".

ТОВ "Сумське АТП-15927" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

Розпорядженням від 17.03.2015 року № 03-05/398 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді - Коробенко Г.П., Сибіга О.М.

Сторін та ВДВС згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

За приписами ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2013 року господарським судом Сумської області затверджено мирову угоду сторін у справі.

27.03.2014 року державним виконавцем ВДВС СМУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. В пункті 1 резолютивної частини постанови про закінчення виконавчого провадження зазначено про закінчення виконавчого провадження № 39401697.

В ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені підстави закінчення виконавчого провадження, зокрема, в п. 2 ч. 1 ст. 49 зазначеного Закону встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Сумської області від 13.03.2014 року зобов'язано ВДВС СМУЮ зняти накладені у виконавчому провадженні арешти. Пунктом 4 зазначеної ухвали зобов'язано закінчити виконавче провадження.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що пункт 4 зазначеної ухвали державним виконавцем виконано - закінчено виконавче провадження, але пункт 3 про зняття арештів накладених у виконавчому провадженні державним виконавцем виконано не було, що стало підставою для звернення відповідача до місцевого господарського суду з відповідною скаргою.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконується в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

До того ж, ухвала господарського суду Сумської області від 13.03.2014 року не оскаржувалась в апеляційному та касаційному порядку, набрала законної сили, є обов'язковою та повинна виконуватись в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження", а ,отже, державний виконавець частково виконав вимоги ухвали господарського суду Сумської області від 13.03.2014 року.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про необхідність задоволення скарги відповідача на постанову ВДВС СМУЮ про закінчення виконавчого провадження № 39401697 від 27.03.2014 року, оскільки ВДВС порушено приписи ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження".

Відтак, суд касаційної інстанції відзначає, що висновки господарських судів попередніх інстанцій у даній справі відповідають встановленим ним обставинам справи і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що доводи ВДВС СМУЮ, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних та обгрунтованих висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року у справі № 920/404/13-г - залишити без змін.

Головуючий суддяВ.С. Божок СуддіГ.П. Коробенко О.М. Сибіга