Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 року Справа № 910/7937/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Алєєвої І.В., Рогач Л.І. (доповідача) за участю представників: позивачане з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)відповідачаМастикаш Ю.І. -предст.дов. від 27.10.2014третьої особине з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.10.2015у справі№ 910/7937/15-гГосподарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой"доПублічного акціонерного товариства "Київметробуд"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Київський метрополітен"простягнення 2292960,94 грн

ВСТАНОВИВ:

31.03.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення заборгованості за виконані роботи за договором №33/002 від 21.10.2013 у розмірі 2292960,94 грн, мотивуючи позов неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасного прийняття виконаних робіт по відновленню дорожнього покриття автомобільної дороги М-05 за вказаним договором та оплати їх вартості.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву просив суд в позові відмовити повністю за недоведеністю обставин, викладених у позові.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 до участі у справі залучено Комунальне підприємство ,,Київський метрополітен" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

06.07.2015 позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи, в якому просив доручити її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз або КП "Київекспертиза" з правом залучення до проведення, крім судових експертів, також інших фахівців з відповідних галузей знань з визначеним переліком питань. Мотивуючи заявлене клопотання, позивач вказав про необхідність проведення такої експертизи з метою перевірки обсягів та вартості виконаних основних та додаткових робіт, встановлення необхідності виконання додаткових робіт, виходячи із пов'язаності та залежності між основними та додатковими роботами та враховуючи правову позицію відповідача.

22.07.2015 відповідачем заявлялось клопотання, в якому відповідач просив суд, у випадку призначення судом експертизи за клопотанням позивача, призначити її проведення у державній установі - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та надав на вирішення судової експертизи перелік запропонованих ним питань. У заяві, наданій 22.07.2015, відповідач заперечував проти проведення судової експертизи в недержавній судовій установі "Київекспертиза" визначеними експертами Журбою І.П. та Пилипчуком В.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2015 у справі №910/7937/15-г (суддя Мельник В.І.) призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експертизи поставлено наступні питання: 1) чи відповідає перелік, обсяг, вартість фактично виконаних будівельних основних та додаткових робіт на об'єкті: дільниця Куренівсько-Червоноармійської лінії Київського метрополітену від станції ,,Виставковий центр" до Одеської площі, за договором субпідряду № 33/002 від 21 жовтня 2013 року, представленій документації - актам приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за лютий 2015р., довідкам про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3?; 2) у якому розмірі документально підтверджується заборгованість Публічного акціонерного товариства ,,КИЇВМЕТРОБУД" перед Товариством з обмеженою відповідальністю ,,РОСТДОРСТРОЙ" за виконані основні роботи, відповідно до договору субпідряду на будівництво дільниці Куренівсько-Червоноармійської лінії Київського метрополітену від станції ,,Виставковий центр" до Одеської площі № 33/002 від 21 жовтня 2013 року?; 3) у якому розмірі документально підтверджується заборгованість Публічного акціонерного товариства ,,КИЇВМЕТРОБУД" перед Товариством з обмеженою відповідальністю ,,РОСТДОРСТРОЙ" за виконані додаткові роботи, відповідно до договору субпідряду на будівництво дільниці Куренівсько- Червоноармійської лінії Київського метрополітену від станції ,,Виставковий центр" до Одеської площі № 33/002 від 21 жовтня 2013 року?; 4) чи можливо було виконати основні будівельні роботи на об'єкті: дільниця Куренівсько-Червоноармійської лінії Київського метрополітену від станції ,,Виставковий центр" до Одеської площі, за договором субпідряду № 33/002 від 21 жовтня 2013 року, без додаткових робіт, визначених актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в?; 5) чи є додаткові роботи, визначені актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, необхідними, відносно основних робіт на об'єкті: дільниця Куренівсько- Червоноармійської лінії Київського метрополітену від станції ,,Виставковий центр" до Одеської площі, за договором субпідряду № 33/002 від 21 жовтня 2013 року?; 6) Чи може бути визначена вартість виконаних робіт без надання субпідрядником видаткових накладних на використані будівельні матеріали, паливно-мастильні матеріали, електроенергією, тощо. А у випадку якщо їх вартість вище за середньо регіональну чи повинні вони бути погоджені з замовником будівництва?; 7) Чи відповідають акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, надані в лютому 2015р., проектно-кошторисній документації та умовами договору № 33/002 від 21.10.2013р.?; 8) Чим підтверджується якість робіт, виконаних ТОВ ,,Ростдорстрой" а також фактичні фізичні обсяги виконаних робіт (товщина шарів укладання піску, щебеню, асфальтобетонних сумішей, тощо)?; зобов'язано сторони своєчасно надавати на вимогу експертів всі необхідні для проведення експертизи документи, пояснення, тощо, а також забезпечувати всі необхідні умови та всіляко сприяти проведенню експертизи, витрати на проведення експертизи покладено на позивача; у зв'язку з чим на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 у справі № 910/7937/15-г (судді Суховий В.Г. - головуючий, Жук Г.А., Руденко С.Г.) вказану ухвалу залишено без змін з підстав законності та обґрунтованості.

Переглядаючи справу за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що статтею 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на визначення остаточного кола питань судовому експерту; поставлені місцевим господарським судом питання на вирішення будівельно-технічної експертизи є спірними, та з огляду на специфіку спору потребують спеціальних знань в галузі будівництва; місцевий суд діяв згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено право суду зупинити провадження у справі у разі призначення судової експертизи, а також враховуючи, що для її проведення матеріали справи направляються до судово - експертної установи і у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить ухвалу та постанову у даній справі скасувати, поновивши провадження у справі. Касаційну скаргу обґрунтовано порушенням судами норм процесуального права, а саме: з огляду на приписи статей 34, 41, 86 Господарського процесуального кодексу України скаржник не погоджується з призначенням місцевим судом експертизи; вважає, що на вирішення експертизи судом поставлені питання, які не потребують спеціальних знань, натомість, питання, запропоновані відповідачем, не взяті місцевим судом до уваги; судом попри заперечення відповідача та третьої особи залучено до матеріалів справи докази (акти огляду прихованих робіт і проміжного приймання), які не відповідають пункту 9.8.2 ДБН А.3.1-5:2009 "Управління, організація і технологія"; суди неповно встановили необхідні обставини справи, порушили та неправильно застосували норми процесуального права при призначенні експертизи та розгляді апеляційної скарги.

Позивач та третя особа не скористались процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції своїх представників.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи відхилено колегією суддів відповідно до приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки участь представників у судовому засіданні обов'язковою не визнавалась.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи позов подано про стягнення вартості виконаних робіт з підстав невиконання відповідачем своїх зобовязань оплатити зазначені роботи.

Відповідач у відзиві доводи позивача заперечував з тих підстав, що виконання додаткових робіт за договором суперечать умовам договору, а акти передачі виконаних робіт оформлені неналежним чином та не відповідають проектно-кошторисній документації.

Призначаючи експертизу, суди попередніх інстанцій досліджували, як спірне, питання щодо виконання додаткових робіт та їх вартості, а також відповідність актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) проектно-кошторисній документації.

Відповідно до статті 1 Закону України ,,Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

За змістом частин першої та другої статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу; учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом; остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Виходячи із змісту наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

За статтею статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках, зокрема, призначення господарським судом судової експертизи.

Також слід відзначити, що за загальними вимогами, встановленими статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду повинна містити, зокрема, стислий виклад суті питання, з якого виноситься ухвала, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання, вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони.

Судова колегія зазначає, що за змістом статті 106 Господарського процесуального кодексу України ухвала про призначення експертизи не підлягає оскарженню окремо від судового рішення; доводи про скасування ухвали про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням, зокрема, судової експертизи, повинні ґрунтуватися на обставинах, з яких би вбачалася відсутність умов щодо неможливості вирішення спору відповідно до заявлених предмету та підстав позову.

Натомість з доводів касаційної скарги не вбачається жодних обставин відсутності підстав для зупинення провадження у справі через призначення судової експертизи щодо наведених в спірній ухвалі суду питань; також за змістом матеріалів справи сторони були обізнані з клопотанням про проведення експертизи та мали змогу реалізувати свої процесуальні права в зв'язку з призначенням експертизи, недодержання встановлених законодавчо вимог щодо порядку призначення судової експертизи, з яких вбачалися б порушення принципів здійснення господарського судочинства зі змісту проаналізованих судових актів та доводів касаційної скарги також не вбачається.

Ухвала про призначення експертизи відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 86 Господарського процесуального кодексу України; відповідно, зміст постанови суду апеляційної інстанції також не суперечить вимогам статті 101 Господарського процесуального кодексу України.

Вказуючи на невідповідність обставин, про які йдеться в ухвалі місцевого господарського суду, фактичним, скаржник не вказує, яким чином це впливає на законність висновків про призначення експертизи; загалом, доводи касаційної скарги фактично зводяться до заперечень по суті позовних вимог, що не стосується предмету перегляду в даному касаційному провадженні.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного суду та ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди, розглядаючи справу відповідно до вимог статей 43, 84, 101 Господарського процесуального кодексу України, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належно дослідили наявні у матеріалах справи докази та вірно застосували норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на помилковому застосуванні норм Господарського процесуального кодексу України та не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 у справі № 910/7937/15-г Господарського суду міста Києва та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2015 залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді І. Алєєва

Л. Рогач