Історія справи
Постанова ВГСУ від 14.03.2017 року у справі №918/110/15
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2017 року Справа № 918/110/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Куровського С.В. - головуючого,
Катеринчук Л.Й., Ткаченко Н.Г.,
за участю представників:
ПАТ "Родовід Банк" - Янголь О.О. (дов. від 03.01.2017),
ТОВ "Мерідіан плюс/Україна/" - Мельника М.А. (дов. від 10.03.2017),
арбітражного керуючого Сокольвак М.В. (особисто),
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2016
на ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.16
(в частині відмови у задоволенні кредиторських вимог
ПАТ "Родовід Банк" у розмірі 23048831,45 грн.)
у справі №918/110/15 господарського суду Рівненської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета смаку"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан
плюс/Україна/"
про визнання банкрутом,
встановив:
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.11.2016 у справі №918/110/15, було зокрема, включено до реєстру вимог кредиторів боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів - ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/" у наступному складі та обсязі: ТОВ "Планета смаку (Україна)" в розмірі 3212 415 грн. 01 коп. (4 черга вимог) ; судові витрати - 7 308 грн. 00 коп. (1 черга вимог); ТОВ "Актум" в розмірі 329566 грн. 91 коп. (4 черга вимог); судові витрати - 1 218грн. 00 коп. (1 черга вимог); ТОВ "ВЕРБУД" в розмірі 3457167 грн. 80 коп. (4 черга вимог); судові витрати - 1218грн. 00 коп. (1 черга вимог), ТОВ "ЕКСПЕРТ МОТОРС" в розмірі 4062278 грн. 20 коп. (4 черга вимог); судові витрати - 1218грн. 00 коп. (1 черга вимог), ПАТ "Родовід Банк" в розмірі 59087 грн. 13 коп. (4 черга вимог); 12837651 грн. 93 коп.( вимог забезпечених заставою (позачергові)); судові витрати - 1218грн. 00 коп. (1 черга вимог), гр.ОСОБА_7 в розмірі 476257 грн.00 коп. (4 черга вимог); судові витрати 1218 грн. 00 коп. (1 черга вимог); відхилено заявлені вимоги ПАТ "Родовід Банк" до боржника в розмірі 9629152 грн. 87 коп.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_7 та апеляційну скаргу ПАТ "Родовід Банк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.2016 у справі №918/110/15 - залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Родовід Банк" просить частково скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 та ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.2016 в частині відмови у задоволенні кредиторських вимог АТ "Родовід Банк" у розмірі 23048831,45 грн. у справі У 918/110/15 та включенні їх до реєстру вимог кредиторів з підстав порушення вимог матеріального права, та прийняти нове рішення, яким затвердити грошові вимоги АТ "Родовід Банк" у розмірі 23109136,58 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, предметом касаційного оскарження є постанова апеляційного суду та ухвала суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні кредиторських вимог АТ "Родовід Банк" у розмірі 23048831,45 грн. Проте, з оскаржуваних судових рішень вбачається, що частину цієї суми судами було задоволено в розмірі 59087 грн. 13 коп. (4 черга вимог); 12837651 грн. 93 коп.(вимог забезпечених заставою (позачергові)); судові витрати - 1218грн. 00 коп. (1 черга вимог), а в інші частині кредиторські вимоги банку було відхилено. Отже, суд касаційної інстанції у даному випадку переглядає правомірність як визнання , так і відхилення кредиторських вимог АТ "Родовід Банк" судами попередніх інстанцій у відповідних сумах.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється Законом ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено таке.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.02.2015 прийнято до розгляду заяву ТОВ "Планета смаку (Україна)" про порушення справи про банкрутство ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/".
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.03.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Сокольвака М.В.
03.03.2015 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення оголошення №15301 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/", де зазначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника, а саме: 04.04.2015.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
В частині 4 даної статті закріплено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Відповідно до ст.1 Закону грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
Виходячи зі змісту вказаних норм, суд при розгляді відповідних заяв зобов'язаний перевірити їх обґрунтованість та наявність документів, що підтверджують відповідні вимоги. До того ж, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що із заявами з грошовими вимогами до боржника звернувся, зокрема, ПАТ "Родовід Банк" з грошовими вимогами до боржника в розмірі 23109136,58 грн., з яких, основний борг - 15274951 грн. 40 коп. (підтверджено кредитним договором №22.11/211-КЛТ - 05 від 04.10.2005р. з додатковими угодами, договором іпотеки №22.1/211-3-05 від 04.10.2005р. з додатковими угодами, договором застави №22.1/211-3.1-05 від 04.10.2005р. з додатковими угодами, рішенням господарського суду Київської області від 17.06.2013р. у справі № 911/1113/13, ухвалою господарського суду Київської області від 16.01.2015р. у справі №911/1113/13, наказом господарського суду Київської області від 02.07.2013р. у справі №911/1113/13 та наказом господарського суду Київської області від 23.02.2015р. у справі №911/1113/13); штраф пеня - 7 832 967 грн. 18 коп. Судові витрати - 1218 грн.
31.10.2016 ПАТ "Родовід Банк" надано суду уточнене пояснення щодо сум заборгованості, з яких вбачається, що загальна сума заборгованості боржника перед ПАТ "Родовід Банк " складає 22 525 891,90 грн., яка складається з: 14561445,27 грн. - сума заборгованості згідно наказу, виданого господарським Київської області від 02.07.2013р.; штрафні санкції за період з 17.06.2013р. по 03.03.2015р. в розмірі 7 964 447,66 грн., з яких 3 803 257,21 грн. - пеня, 597 733,28 грн. - три відсотки річних та 3 563 457,17 грн. - сума інфляційних втрат.
Боржником та розпорядником майна вимоги ПАТ "Родовід Банк" до боржника визнані частково, а саме в розмірі 12 896 739 грн. 06 коп. та 1218 грн. 00 коп. - судового збору.
Розглянувши подані у даній справу заяви ПАТ "Родовід Банк" з кредиторськими вимогами до боржника та, дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції, висновок якого підтримав апеляційний господарський суд, визнав заявлені вимоги частково в розмірі 59087,13 грн. - вимоги 4 черги; 12837651,93 грн. - вимоги забезпечені заставою та 1218грн. судового збору - вимоги 1 черги. В решті заявлених вимог в розмірі 9629152,87 грн. господарські суди дійшли до висновку про їх відхилення.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Родовід Банк" звернулося із позовом до ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/" про стягнення 17 138 236, 94 грн., з яких 11 833 302, 14 грн. заборгованість по сплаті кредиту за договором №22.1/211-КЛТ-05 від 04.10.2005р., 3 163 002,10 грн. пені, 623 703, 74 грн. 3% річних та 33 729, 39 грн. інфляційних втрат за порушення строків по сплаті кредиту; 807 702, 60 грн. заборгованість по платі процентів за користування кредитом, 528 664, 22 грн. грн. пені, 103 488, 36 грн. 3% річних та 44 644, 39 грн. інфляційних втрат за порушення строків по сплаті процентів. Нарахування штрафних санкцій здійснювалось за період з 01.03.2010р. по 01.04.2013р.
Рішенням господарського суду Київської області від 17.06.2013 у справі №911/1113/13 позовні вимоги задоволено частково, провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/" 59 834,67 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом припинено, стягнуто з ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/" на користь ПАТ "Родовід Банк": 11 833 302,14 грн. заборгованості по сплаті кредиту, 937 797,36 грн. пені, 623 703,74 грн. 3% річних та 29 892,60 грн. коп. інфляційних втрат; 747 867,93 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 194519,90 грн. пені, 103 488,36 грн. 3% річних та 32 395,11 грн. інфляційних втрат; 58 478,13 грн. судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Виконання даного рішення розстрочене строком на 18 місяців: з липня 2013 року по грудень 2014 року включно, шляхом сплати ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/" протягом липня 2013 року-листопада 2014 року до 28 числа кожного місяця по 100 000,00 грн. та сплатою у грудні 2014 року 12 861 445,27 грн.
Листом від 02.02.2015 ПАТ "Родовід Банк" повідомив ТОВ "Мерідіан Плюс /Україна/", що станом на 30.01.2015 заборгованість боржника перед банком з врахуванням здійснених погашень становить 12837651,93 грн., а саме: 10857376,73 грн. заборгованість по сплаті кредиту; 937 797,36 грн. пені по сплаті кредиту; 623 703,74 грн. 3% річних по сплаті кредиту; 29 892,60 грн. інфляційні втрати по сплаті кредиту; 194 519,90 грн. пені по сплаті процентів; 103 488,36 грн. 3% річних по сплаті процентів; 32 395,11 грн. інфляційні втрати по сплаті процентів; 58 478,13 грн. судовий збір.
Тобто, судами попередніх інстанцій встановлено, що заявником фактично підтверджено суму боргу ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/" перед банком в розмірі 12837651,93 грн.
Крім того, судами встановлено, що матеріалами справи підтверджується погашення боржником кредитної заборгованості у відповідності до рішення суду без порушення строків сплати, на умовах погоджених з банком в розмірі 975925грн. 41 коп. - заборгованості по сплаті кредиту та 747 925 грн. 41 коп. заборгованості по сплаті процентів за користуванням кредитом, про що представник банку в судових засіданнях не заперечив.
За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, встановивши, що заборгованість згідно наказу, виданого господарським Київської області від 02.07.2013, становить 12 837 651,93 грн., дійшли обґрунтованого висновку про відмову у визнанні грошових вимог ПАТ "Родовід Банк" до боржника у розмірі 1 723 850,82 грн. за даним наказом.
Крім цього, як вбачається з розрахунків заявлених вимог, ПАТ "Родовід Банк", нарахував боржнику за період з 17.06.2013 по 03.03.2015 заборгованість в розмірі 7964447,66 грн., з яких 3803257,21 грн. - пеня, 597733,28 грн. - три відсотки річних та 3563457,17 грн. - сума інфляційних втрат.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як передбачено ст.549 ЦК України як один із видів забезпечення виконання (зобов'язання передбачена неустойка (штраф, пеня). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Крім того, у відповідності до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази досягнення між сторонами домовленості про збільшення встановленої Законом позовної давності та пояснень про поважність причин пропуску строків позовної давності ПАТ "Родовід Банк". У наявному у матеріалах справи повідомленні боржника та розпорядника майна про часткове визнання вимоги ПАТ "Родовід Банк" до боржника, зазначено про застосування встановлених законом строків позовної давності.
Відповідно до п.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Тому, господарським судом Рівненської області правомірно відмовлено у визнанні пені в розмірі 3 803 257,21 грн.
Крім того, як вже було зазначено вище, прострочення виконання грошового зобов'язання у ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/" перед ПАТ "Родовід Банк" згідно кредитного договору виникло 01.01.2015 у зв'язку із виконанням боржником рішення господарського суду Київської області від 17.06.2013 у справі №911/1113/13, виконання якого розстрочене строком на 18 місяців: з липня 2013 року по грудень 2014 року включно, шляхом сплати ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/" протягом липня 2013 року-листопада 2014 року до 28 числа кожного місяця по 100000,00 грн. та сплатою у грудні 2014 року 12 861 445,27 грн.
Таким чином, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, нарахування пені повинно було припинитися 17.12.2013.
Як вбачається із розрахунків банку, останнім нараховані три проценти річних від суми простроченої кредитної заборгованості з 17.06.2013р. по 03.03.2015р. в розмірі 597733 грн. 28 коп. та інфляційні витрати від суми простроченої заборгованості за кредитом з 17.06.2013р. по 03.03.2015р. в розмірі 3 563 457 грн. 17 коп. Тобто, вказані суми нараховані без врахування того, що рішенням господарського суду Київської області від 17 червня 2013 року у справі №911/1113/13 розстрочено сплату заборгованості.
Таким чином, встановивши, що вищезазначені суми нараховані ПАТ "Родовід Банк" на суму боргу, яку було стягнуто згідно рішення господарського суду Київської області від 17.06.2013р. у справі №911/1113/13, виконання якого розстрочене строком на 18 місяців: з липня 2013 року по грудень 2014 року включно, шляхом сплати ТОВ "Мерідіан плюс /Україна/" протягом липня 2013 року - листопада 2014 року до 28 числа кожного місяця по 100 000,00 грн. та сплатою у грудні 2014 року 12 861 445,27 грн. та яке виконувалось боржником у відповідності до графіку погашень, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про відхилення зазначених вимог.
За таких обставин, господарський суд Рівненської області, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про часткове визнання грошових вимог ПАТ "Родовід Банк" до боржника в розмірі 59087,13 грн. (4 черга); 12837651,93 грн. (вимоги забезпечені заставою) та 1218грн. (судовий збір, 1 черга) та відхилення решти заявлених вимог в розмірі 9629152,87 грн. При цьому зазначили, що із наданих ПАТ "Родовід Банк" розрахунків суми боргу при поданні заяви з грошовими вимогами та уточненого розрахунку від 01.11.2016, сума заявленої вимоги суттєво відрізняються, однак заявником ПАТ "Родовід Банк" в розумінні ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не обґрунтовано та документально не підтверджено суму заявленого боргу.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відтак, твердження, зазначені в касаційній скарзі, про помилковість висновків місцевого та апеляційного господарських судів, порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні. Крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що відповідно ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних ухвали та постанови суду апеляційної інстанції в частині кредиторських вимог ПАТ "Родовід Банк" у даній справі колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 1117, 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 та ухвалу господарського суду Рівненської області від 01.11.16 в частині кредиторських вимог ПАТ "Родовід Банк" по справі №918/110/15 залишити без змін.
Головуючий Куровський С.В.
Судді Катеринчук Л.Й.
Ткаченко Н.Г.