ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року Справа № 925/1336/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддівБакуліної С.В., Ходаківської І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиГолови ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства "Черкаситорф" Державного підприємства "Київторф" Фесенко Є.М.на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі№ 925/1336/16Господарського судуЧеркаської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"доДочірнього підприємства "Черкаситорф" Державного підприємства "Київторф"прозобов'язання вчинити діїв засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився- відповідача:Фесенко Є.М.ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Черкасиобленерго" подано до Господарського суду Черкаської області позов про зобов'язання ДП "Черкаситорф" ДП "Київторф": 1) відключити усі розподільчі пристрої, які встановлені у трансформаторній підстанції "Ірдинь" СКТП-1800 кВа, 35/10 кВ (смт. Ірдинь); 2) надати доступ уповноваженим представникам ПАТ "Черкасиобленерго" для здійснення опломбування усіх розподільчих пристроїв, що встановлені у трансформаторній підстанції "Ірдинь" СКТП-1800 кВа, 35/10 кВ (смт. Ірдинь) у відключеному стані.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.11.2016р. (суддя Пащенко А.Д.) позов задоволено повністю.

Вирішено зобов'язати Відповідача відключити усі розподільчі пристрої, які встановлені у трансформаторній підстанції "Ірдинь" СКТП-1800 кВа, 35/10 кВ (смт. Ірдинь) та надати доступ уповноваженим представникам Позивача для здійснення опломбування усіх розподільчих пристроїв, що встановлені у трансформаторній підстанції "Ірдинь" СКТП-1800 кВа, 35/10 кВ (смт. Ірдинь) у відключеному стані; стягнути з Відповідача на користь Позивача 2756 грн судового збору.

Рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №5 від 01.10.2009р., що призвело до виникнення заборгованості, яку Відповідачем не сплачено, наслідком чого у відповідності до чинного законодавства є відключення розподільчих пристроїв, які встановлені у трансформаторній підстанції "Ірдинь" СКТП-1800 кВа, 35/10 кВ (смт. Ірдинь).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 р. (судді: Власов Ю.Л., Хрипун О.О., Корсакова Г.В.) рішення Господарського суду Черкаської області від 23.11.2016р. залишено без зміни.

Голова ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства "Черкаситорф" Державного підприємства "Київторф" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Заявник вважає, що господарські суди не врахували, що між позивачем та відповідачем всупереч Правил користування електричною енергією екологічна броня не була погоджена; позивач не визначив у який спосіб має відбутися обмеження споживання, а обраний позивачем спосіб захисту в частині зобов'язання відповідача відключити усі розподільчі прилади не відповідає закону.

Заявник вважає, що судами не взято до уваги обставини порушення провадження у справі про його банкрутство.

Також заявник стверджує, що судом порушено ст. 27 ГПК України, оскільки не взято до уваги клопотання про залучення у справу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.03.2017 у складі колегії: головуючий, суддя - Яценко О.В., судді - Бакуліної С.В., Ходаківська І.П. касаційна скарга Голови ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства "Черкаситорф" Державного підприємства "Київторф" Фесенко Є.М. прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 13.04.2017.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.10.2009р. між Позивачем (постачальник) та Відповідачем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №5 (далі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 750 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії визначається згідно додатків до договору. Приєднана потужність у точці підключення становить 700 кВт.

Відповідно до п.2.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до п.2.3.3 договору, споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Згідно п.4, 5 додатку №3 "Порядок розрахунків" до договору, розрахунковим періодом за активну і реактивну електричну енергію та інші платежі вважається період часу з 05 числа поточного місяця по 05 число наступного місяця, за який визначається обсяг спожитої електроенергії. Споживач здійснює оплату вартості обсягу активної електричної енергії з січня по червень один раз за фактичними показниками споживання електричної енергії з 05 числа, протягом п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку, а за липень - грудень двома платежами протягом розрахункового місяця 05 числа і 15 числа розрахункового місяця по 33% вартості заявленого обсягу на розрахунковий період та остаточним 05 числа місяця розрахунком протягом 5 банківських днів після отримання рахунку за фактичними показниками розрахункових засобів обліку.

Відповідно до п.2.3.5 договору, споживач зобов'язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.

Відповідно до п.6.1.3 договору, у разі не виконання умов договору в частині несплати споживачем відповідних платежів, встановлених додатком "Порядок розрахунків", постачальник має право обмежити або припинити електропостачання на об'єкти споживача з повідомленням останнього не пізніше ніж за три робочих дні.

Відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток 2 до договору) споживач несе відповідальність за трансформаторну підстанцію "Ірдинь" СКТП-1800 кВа, 35/10 кВ.

Відповідно до акта звірки розрахунків за надані послуги постачання електричної енергії станом на 30.05.2016р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 8772813,53 грн за спожиту активну електроенергію та 1041858,20 грн за спожиту реактивну електроенергію. Вказаний акт підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

Листом №4628/03-01-03-03 від 13.07.2016р. Позивач, керуючись умовами договору та нормами ПКЕЕ, звернувся до Відповідача з повідомленням про припинення постачання електричної енергії та про необхідність 19.07.2016р. до 11-00 год. підготувати виробництво до повної зупинки у зв'язку з припиненням постачання електричної енергії у зв'язку з порушенням строків оплати виставлених рахунків за спожиту активну електроенергію.

19.07.2016р. представникам Позивача не було забезпечено Відповідачем безперешкодний доступ до власних електричних установок для відключення трансформаторної підстанції "Ірдинь" СКТП-1800кВа, 35/10 кВ, про що складено акт про не допуск.

Листом щодо припинення постачання електричної енергії від 20.10.2016р. №6878/03-01-03-02 Позивач повторно звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, а в разі несплати, Позивач зазначив, що Відповідач повинен самостійно припинити споживання електричної енергії.

27.10.2016р. Позивачем складено акт про не допуск свого персоналу для виконання робіт, пов'язаних із здійсненням робіт на ПЛ-35 кВ "Білозір'я - Ірдинь" з відгалуженням на ПС 35/10 кВ "Ірдинь-2".

Касаційна інстанція за встановлених обставин погоджується з правовими висновками господарських судів, керуючись наступними мотивами.

Згідно ч.2 ст.24 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальникам надано право обмежувати споживачів в електроспоживанні (до припинення електропостачання) за умови неповної оплати спожитої електроенергії.

Відповідно до ч.8 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", встановлено обов'язок споживача обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити у разі неповної оплати спожитої електроенергії.

Відповідно до ч.10 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", споживач забезпечує в установленому законом порядку безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, яке здійснює передачу енергії, до власних енергетичних установок для здійснення контролю за рівнем споживання енергії, відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку.

Відповідно до п.7.3. Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996р. №28, обмеження в споживанні електричної енергії внаслідок відключення споживача має проводитися за умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності та якості електропостачання інших споживачів та субспоживачів. У разі відсутності технічної можливості виконання умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності і якості електропостачання інших споживачів та субспоживачів (унаслідок застосування відповідної схеми електропостачання) споживач, електропостачання якого має бути обмежене або припинене, зобов'язаний надати доступ до власних електроустановок уповноваженим представникам електропередавальної організації або постачальника електричної енергії для вибіркового відключення струмоприймачів з наступним пломбуванням пристроїв їх підключення.

Згідно з п.п. 2, 3 Порядку обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністерств України від 28.01.2004р. №93, енергопостачальники, електропередавальні організації або Держенергонагляд не пізніше ніж за 3 робочих дні до дати обмеження або припинення електропостачання відповідно до своїх функціональних обов'язків надсилають споживачам письмове попередження, в якому зазначаються підстава, дата і час, з якого буде запроваджено обмеження або припинення електропостачання. Споживачі після отримання попередження про обмеження або припинення електропостачання повинні вжити заходів до усунення причин, що викликали необхідність застосування щодо них таких дій. У разі неможливості усунення зазначених причин споживачі зобов'язані: вжити заходів до запобігання травматизму або загрозі життю працюючих та населення, загибелі тварин, пошкодженню обладнання, виникненню негативних екологічних і техногенних наслідків; протягом доби здійснити з власних електроустановок обмеження електроспоживання до рівня технологічної броні електропостачання; після безпечного завершення технологічного процесу виробництва (з використанням технологічної броні електропостачання) здійснити з власних електроустановок обмеження електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю його припинити.

Відповідно до п. п. 5, 7 вказаного Порядку письмові вимоги енергопостачальників, електропередавальних організацій та приписи Держенергонагляду щодо обмеження або припинення електропостачання є обов'язковими для виконання. Приписи щодо обмеження або припинення електропостачання діють до повного усунення причин, що викликали це обмеження або припинення

Судом встановлено, що Позивач виконував умови згідно договору про постачання електричної енергії №5 від 01.10.2009р., та поставляв Відповідачу електричну енергію, за яку останній розраховувався не своєчасно та не в повному об'ємі, у зв'язку з чим станом на 30.05.2016р. утворилася заборгованість Відповідача за активну електричну енергію в сумі 8772813,53 грн та за реактивну електроенергію в сумі 1041858,20 грн, що підтверджується актом звірки розрахунків за договором станом на 30.05.2016р.

Несплата Відповідачем вартості спожитої електроенергії є порушенням умов договору, вказаних норм чинного законодавства, та є підставою для припинення постачання Позивачем електроенергії.

Як вірно встановлено місцевим судом, Відповідач зобов'язаний був вчинити дії, передбачені п.3 Порядку обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання, тобто обмежити власне електроспоживання або припинити його повністю, та згідно з приписами п.7.3. Правил користування електричною енергією, надати доступ представникам Позивача для здійснення опломбування електроустановок у відключеному стані.

Відповідач не забезпечив представникам Позивача безперешкодний доступ до власних електричних установок для відключення трансформаторної підстанції "Ірдинь" СКТП-1800кВа, 35/10 кВ, про що складено акт про не допуск від 19.07.2016р. та доступ до ПЛ-35 кВ "Білозір'я - Ірдинь", про що складено акт про не допуск від 27.10.2016р.

Згідно акту про відмову від 22.06.2004р., що знаходиться у матеріалах справи, у Відповідача відсутні об'єкти, перерив електропостачання яких може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, що свідчить про можливість повного відключення усіх розподільчих пристроїв, які встановлені у трансформаторній підстанції "Ірдинь" СКТП-1800кВа, 35/10 кВ.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції визнає правомірними висновки про наявність підстав для задоволення вимог позову.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильності правових висновків судів як першої, так і апеляційної інстанції, зводяться до вимог встановити інші обставини та надати оцінку доказам, зокрема щодо обставин не погодження між сторонами екологічної броні, порушення щодо заявника справи про банкрутство, що за приписами ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за процесуальні межі касаційного перегляду справи.

Щодо твердження про порушення норм процесуального права, що полягає у не залученні до участі у справі третьої особи за клопотанням заявника, то суд касаційної інстанції зазначає, що суд апеляційної інстанції вирішив питання про залучення до участі у справі третіх осіб відповідно до ухвали від 17.01.2017, частково задовольнивши клопотання; вирішення питання впливу судового рішення на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, стосується таких осіб, тому саме вони можуть оскаржити судове рішення з підстав не залучення їх до участі у справі, а не заявник, прав та обов'язків якого питання впливу судового рішення на права і обов'язки певних осіб, а, відтак, залучення таких осіб до участі у справі, не стосується.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Голови ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства "Черкаситорф" Державного підприємства "Київторф" Фесенко Є.М. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі № 925/1336/16 Господарського суду Черкаської області залишити без зміни.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіС.В. Бакуліна І.П. Ходаківська