ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Справа № 910/8659/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В.розглянувши матеріали касаційних скарг за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" та Публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" від прокуратури: Яговдік С.М. від позивача: Кривошей Д.А. від відповідача: Сабадашева С.С. від третьої особи: Стецик Н.В.на рішенняГосподарського суду міста Києва від 06.08.2013 рокута постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 рокуу справі№ 910/8659/13за позовомКиївської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері центрального регіону України в інтересах держави, в особі Міністерства оборони УкраїнидоПублічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор"простягнення грошових коштів у розмірі 235 620 грн.

ВСТАНОВИВ:

Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері центрального регіону України (далі Прокурор) в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України (далі позивач) звернулась до Публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (далі відповідач) з позовом про відшкодування коштів за банківською гарантією у розмірі 235 620 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року позовні вимоги були задоволені повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 року апеляційні скарги позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" (далі третя особа) залишені без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що третьою особою були порушені умови договору № 286/1/12/25 (далі Договір), який було укладено між позивачем (замовник) та третьою особою (постачальник) щодо строків постачання продукції та щодо порушення третьою особою умов Договору, які передбачають надання позивачу після постачання продукції відповідних документів (п.4.2 Договору).

Судом апеляційної інстанції, також взято до уваги, що у справі № 903/486/13 за позовом Прокурора до ТОВ "Золотий екватор" встановлений факт неналежного виконання постачальником (третьою особою) у даній справі зобов'язань за Договором.

Не погоджуючись з судовими рішеннями відповідач та третя особа звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В своїх касаційних скаргах відповідач та третя особа вказують на те, що при прийняті оскаржуваних рішень судами невірно застосовано діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі, а також вказують на те, що позивачем було пред'явлено вимоги, що не відповідали чинному законодавству, вимоги не містили підтверджень повноважень особи, що їх підписала.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, представника прокуратури та третьої особи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

27.11.2012 року між позивачем та третьою особою було укладено Договір, предметом якого є постачання третьою особою у 2012 році для потреб Міністерства оборони України продуктів нафтоперероблення рідких (далі продукція) згідно з специфікацією. Позивач повинен забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами, згідно з специфікаціями.

Згідно до специфікації № 1 та № 2 строк поставки продукції встановлений до 20.12.2012 року (п.1.1 Договору, т.1 а.с. 26- 31)

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що третя особа зобов'язана надати позивачу після постачання продукції наступні документи: рахунок - фактуру на відвантажену продукцію; акт прийому форми № 4; видаткову накладну; повідомлення форма № 280; копію паспорту якості на відвантажену продукцію, акт прийому - передачі (п.п. 4.2.1 - 4.2.6 Договору).

Договір з боку позивача підписаний Нагорничевським О.А.

21.11.2012 року відповідачем видано банківську гарантію № 06/01/154/1468 (далі Гарантія) в забезпечення виконання Договору (т.1 а.с. 25).

Згідно до зазначено Гарантії принципалом є третя особа, бенефіціаром є позивач, сума Гарантії 235 620 грн.; термін Гарантії по 01.02.2013 року включно.

Згідно умов Гарантії: відповідач зобов'язується безумовно та безвідклично виплатити позивачу суму в українських гривнях, що не перевищує 235 620 грн., у випадку невиконання (неналежного виконання) третьою особою своїх зобов'язань за Договором щодо номенклатури, кількості, якості та строків постачання товару (продукції); Гарант (відповідач) зобов'язується виплатити бенефіціару (позивач) будь - яку суму, що не перевищує гарантовану суму протягом 30 банківських днів, після отримання від бенефіціара (позивач) письмової вимоги, з посиланням на цю Гарантію, яка підписана уповноваженою особою та скраплена відбитком печатки бенефіціара, за умови, що у вимозі буде вказано, що сума яку бенефіціар вимагає сплатити, має бути виплачена бенефіціару, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) принципалом (третя особа) своїх зобов'язань у відповідності до Договору.

До матеріалів справи залучена копія вимоги позивача від 08.01.2013 року та докази отримання її відповідачем 14.01.2013 року (т.1 а.с.23-24).

У вказаній вимозі, яка підписана директором департаменту держаних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України Нагорничевським О.А. зазначено про те, що третя особа не виконала умови Договору щодо своєчасного надання документації, яке передбачено п.п. 4.2.1 -4.2.6 Договору (договорів).

До матеріалів справи залучена копія вимоги позивача від 15.01.2013 року та докази отримання її відповідачем 21.01.2013 року (т.1 а.с. 21-22).

У вимозі, яка підписана директором департаменту держаних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України Нагорничевським О.А., зазначено про те, що третя особа частково поставила продукцію, але в порушення п.4.2 та п. 4.3 Договору не надала документів, які підтверджують виконання умов Договору (договорів) та якість поставленої продукції.

З вимоги позивача від 15.01.2013 року, яка направлена на адресу відповідача вбачається, що позивач пропонує відповідачу виконати Гарантію, у тому числі, в зв'язку з недопоставкою (несвоєчасною поставкою) продукції, поставка якої передбачена Договором.

До матеріалів справи залучено копію довіреності від 09.01.2013 року № 220/24/д, яку видано Міністерством оборони України Нагорничевському О.А., умови якої свідчать про те, що він уповноважений здійснювати правочини, пов'язані з виконанням укладених договорів (т.1 а.с. 116).

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Враховуючи викладене, особа, яка підписала вимогу датовану 15.01.2013 року (в період дії Гарантії) мала відповідний обсяг прав щодо звернення до відповідача про виконання наданої відповідачем Гарантії.

Матеріали зібрані у справі свідчать про те, що третьою особою були неналежно виконані умови Договору щодо строків поставки продукції.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 190- 202) залучені копії рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2013 року та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року у справі № 903/486/13 за позовом Прокурора в інтересах держави, в особі Міноборони України до ТОВ "Золотий екватор" про стягнення 128 283 грн. пені за порушення строку поставки за Договором.

Згідно з рішенням Господарського суду Волинської області від 11.09.2013 року у справі № 903/486/13 (яке було залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 року) з ТОВ "Золотий екватор" підлягає стягненню 128 283 грн. - пені за порушення строку поставки за Договором (Договором № 286/1/12/25 від 27.11.2012 року).

Взаємовідносини між сторонами у даній справі регулюються нормами ГК України та ЦК України.

Відповідно до ст. 200 ГК України 1. Гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтверджені.

2.Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

3. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.

4. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що видача Гарантії, у даному випадку, є одностороннім правочином.

Доказів того, що Гарантію визнано недійсною в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до ст. 563 ЦК України - 1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

2. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

3. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

4. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

5. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Враховуючи те, що письмова вимога від 15.01.2013 року, з посиланням на Гарантію, яку надіслано на адресу відповідача підписано уповноваженою особою, вимогу надіслано в строк на який видана Гарантія, у вимозі вказано про неналежне виконання третьою особою умов Договору, що підтверджено зібраними у справі матеріалами, суди обґрунтовано прийшли до висновку про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційні скарги відповідача та третьої особи задоволенню не підлягають, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" та Публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 року прийняті у справі № 910/8659/13 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій