Історія справи
Постанова ВГСУ від 13.01.2015 року у справі №б22/069-10/8
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2015 року Справа № Б22/069-10/8 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Панової І.Ю., суддів - Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,за участю представників:
ПАТ "Банк "Київська Русь" - Толстореброва І.М.,
Уповноваженої особи учасників ТОВ "Гаян-Агро" Гладкої Л.Д. - Шевченка Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу уповноваженої особи учасників ТОВ "Гаян-Агро" Гладкої Л.Д. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 та ухвалу господарського суду Київської області від 21.07.2014 у справі №Б22/096-10/8 за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаян-Агро", -
в с т а н о в и в:
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2014 (суддя Скутельник П.Ф.) затверджено звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаян-Агро" - арбітражного керуючого Щербаня О.М. та ліквідаційний баланс ТОВ "Гаян-Агро" станом на 21.07.2014, припинено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гаян-Агро" та інше.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 (колегія суддів: Доманська М.Л. - головуючий, Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу уповноваженої особи учасників ТОВ "Гаян-Агро" Гладкої Л.Д. залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 21.07.2014 залишено без змін.
Уповноважена особа учасників ТОВ "Гаян-Агро" Гладка Людмила Дмитрівна звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 та ухвалу господарського суду Київської області від 21.07.2014, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 25, 26, 41 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В судовому засіданні представник уповноваженої особи учасників ТОВ "Гаян-Агро" Гладкої Л.Д. уточнив вимоги касаційної скарги та просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 та ухвалу господарського суду Київської області від 21.07.2014 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2010 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Гаян-Агро" за заявою ПАТ "Банк "Київська Русь" .
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.04.2010 визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора ПАТ "Банк "Київська Русь" у сумі 1 069950,36 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено у справі розпорядника майна - арбітражного керуючого Фоменка А.В. тощо.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2010 затверджено реєстр вимог кредиторів Боржника та зобов'язано розпорядника майна боржника організувати проведення загальних зборів кредиторів.
Постановою господарського суду Київської області від 03.08.2010 ТОВ "Гаян-Арго" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Фоменка А.В., зобов'язано ліквідатора банкрута у 10-денний термін подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом, зобов'язано ліквідатора банкрута подати господарському суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.05.2011 припинено повноваження ліквідатора банкрута Фоменка А.В., призначено ліквідатором арбітражного керуючого Гусара І.О., продовжено строк ліквідаційної процедури на шість місяців.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2012 припинено повноваження ліквідатора у справі арбітражного керуючого Гусара І.О. та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Щербаня О.М.; зобов'язано ліквідатора банкрута виконати вимоги п.п. 6- 8 резолютивної частини постанови господарського суду Київської області від 03.08.2010 та до завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст.ст. 25-32 Закону про банкрутство.
Ухвалами суду від 05.08.2013 та від 11.11.2013 продовжено строк ліквідаційної процедури.
21.07.2014 ліквідатор банкрута надав суду звіт з доданими документами, в тому числі і ліквідаційний баланс станом на 21.07.2014.
Затверджуючи звіт та ліквідаційний баланс банкрута, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ліквідатором банкрута вчинено належні дії по виявленню активів боржника для задоволення вимог кредиторів, оскільки у боржника відсутнє ліквідне майно та кошти для задоволення вимог кредиторів, відновлення його платоспроможності неможливе, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника підлягають затвердженню, а боржник - ліквідації.
Однак, з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитися не можна з таких підстав.
Згідно статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.
Тобто, ліквідатор зобов'язаний вчинити всі можливі дії щодо з'ясування обсягів активу та пасиву боржника шляхом запитів до відповідних органів, у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, бюро технічної інвентаризації, реєстраційних відділень МВС України тощо.
Згідно з п. 1 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Як встановили суди попередніх інстанцій, ліквідатором з метою розшуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, вжиття заходів щодо захисту майна боржника, здійснення нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника, забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів та формування ліквідаційної маси було направлено запити до Переяслав-Хмельницької ОДПІ, Управління Пенсійного фонду України у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Інспекції Держтехнагляду по Переяслав-Хмельницькому району, Київської регіональної митниці, Переяслав-Хмельницького РЕВ ДАІ при ДАІ ГУМВС України в Київській області, Комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації" та інші.
Згідно довідки Переяслав-Хмельницького міського відділу Головного управляння МВС України в Київській області від 23.12.2010 № 2890, заява ліквідатора банкрута, зареєстрована за від 16.12.2010 № 2890 по факту викрадення свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 551184, оригіналів статутних документів та печатки банкрута розглянута та на підставі п. 2 ст. 6 КПК України відмовлено в порушенні кримінальної справи.
Відповідно до акту Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 04.12.2009 № 27 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, банкрут не має заборгованості з ПДВ на дату складення акту.
Згідно довідки Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 11.06.2010 № 1523/290/19-025, станом на 07.06.2010 банкрут не має заборгованості із сплати податків і обов'язкових платежів.
Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області від 20.09.2011 № 9940/7, останній звіт до управління банкрут подав за вересень 2009 року (з нарахованим фондом оплати праці за серпень 2008 року); перевірка банкрута проводилась 18.05.2007 (акт № 12), порушень не виявлено, станом на 01.09.2011 боргу перед управлінням ПФУ банкрут не має.
Згідно довідки Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.09.2011 № 13/01/18214, станом на 30.06.2011 банкрут серед власників, які володіють 10% і більше пакету акцій емітентів відсутній.
Відповідно до довідки Інспекції Держтехнагляду по Переяслав-Хмельницькому району від 16.06.2010 № 264-1, за банкрутом трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні машини, тракторні причепи на обліку не перебувають.
Відповідно до довідки Київської регіональної митниці від 15.09.2011 № 40/6-41/11692 згідно пошуку, проведеного по базі даних електронних копій облікових карток суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності Київської регіональної митниці, станом на 15.09.2011 банкрут не перебуває на обліку в Київській регіональній митниці, інформація про переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України банкрутом та подання ним митним органам документів і відомостей, необхідних для переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України в Київській регіональній митниці відсутня.
Відповідно до довідки Переяслав-Хмельницького РЕВ ДАІ при ДАІ ГУМВС України в Київській області від 27.07.2010 № 327 за банкрутом було зареєстровано 18.04.2006 автомобіль ВАЗ 21101, державний номерний знак АІ5331АК та 08.06.2006 автомобіль ЗІЛ 431412 державний знак АІ3997АМ; 18.07.2008 автомобіль ВАЗ 21101 було знято з обліку.
Відповідно до довідки ВДАІ по обслуговуванню Переяслав-Хмельницького району при УДАІ МВС України в Київській області від 07.10.2010, автомобіль ЗІЛ 431412, державний знак АІ3997АМ на обліку вилучених ВДАІ по обслуговуванню Переяслав-Хмельницького району не значиться.
Згідно довідки Комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації" від 29.12.2012 № 1233, за Банкрутом нерухомого майна на території Переяслав-Хмельницького району не зареєстровано.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно ліквідаційного балансу станом на 21.07.2014 у банкрута відсутні будь-які активи, за рахунок яких можна провести розрахунки з кредитором ПАТ "Банк "Київська Русь", а з поданого звіту вбачається, що вимоги ініціюючого кредитора, які включені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів, не задоволені та вважаються погашеними, у зв'язку з тим, що ліквідатором не виявлено майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.
На засіданні комітету кредиторів ТОВ "Гаян-Агро" від 17.07.2014 було вирішено: погодити відсутність майнових активів, які підлягають включенню до ліквідаційної маси, погодити дії і звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ „Гаян-Агро" та доручено арбітражному керуючому Щербаню О.М. звернутися до суду з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ „Гаян-Агро".
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за результатом дій, направлених на пошук майна (активів) банкрута, ліквідатором встановлено відсутність ліквідного майна (активів) банкрута, а будь-яка документація щодо майна (активів) банкрута ліквідатору не передавалась.
Однак, такий висновок судів попередніх інстанцій колегія суддів Вищого господарського суду України вважає передчасним з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, у власності ТОВ "Гаян-Агро" знаходилось майно, зокрема, нежитлові будівлі (бувші корівники) в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району, які відповідно до договору іпотеки №7343 від 26.12.2005р. були передані в іпотеку ПАТ "Банк "Київська Русь" в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів ТОВ "Гаян-Агро" від 17.07.2014, на якому було погоджено відсутність майнових активів, які підлягають включенню до ліквідаційної маси боржника, ліквідатор доповів, що при здійсненні ліквідаційної процедури майно банкрута, яке підлягає включенню до ліквідаційної маси, не було виявлено, будівлі корівників (будівельні конструкції), які знаходяться в с. Циблі, Переяслав-Хмельницького району, Київської області знаходяться в непридатному для подальшого використання стані, вартість демонтажу будівельних матеріалів перевищує вартість їх реалізації, в зв'язку з чим ліквідатор запропонував вважати аварійні будівлі такими, що не підлягають включенню до ліквідаційної маси, а іншого майна від попереднього ліквідатора отримано не було.
Отже, суд першої інстанції, розглянувши звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута, взявши до уваги протокол засідання комітету кредиторів від 17.07.2014 та врахувавши пояснення ліквідатора в судовому засіданні, дійшов висновку про те, що будівлі бувших корівників в с. Циблі знаходяться в непридатному для подальшого використання стані та є неліквідними, а також зазначив, що відповідні документи щодо вказаних будівель ліквідатору не передавались.
При цьому, суд першої інстанції не перевірив чи була проведена ліквідатором відповідно до вимог Закону інвентаризація зазначеного майна банкрута, чи здійснив ліквідатор належним чином з залученням компетентних осіб оцінку наявного у боржника майна та не з'ясував наявність документів, які б підтверджували, що будівлі знаходяться в непридатному для подальшого використання стані, а вартість демонтажу будівельних матеріалів перевищує вартість їх реалізації.
Крім того, посилаючись на відсутність у ліквідатора правовстановлюючих документів на вказані будівлі, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи наявні договори застави та іпотеки, в яких містяться посилання на відповідні правовстановлюючі документи.
Також суд першої інстанції не надав оцінки довідці Переяслав-Хмельницького РЕВ ДАІ при ДАІ ГУМВС України в Київській області від 27.07.2010 № 327, відповідно до якої за банкрутом було зареєстровано 18.04.2006 автомобіль ВАЗ 21101, державний номерний знак АІ5331АК та 08.06.2006 автомобіль ЗІЛ 431412 державний знак АІ3997АМ; а 18.07.2008 автомобіль ВАЗ 21101 було знято з обліку, та довідці ВДАІ по обслуговуванню Переяслав-Хмельницького району при УДАІ МВС України в Київській області від 07.10.2010, автомобіль ЗІЛ 431412, державний знак АІ3997АМ на обліку вилучених ВДАІ не значиться.
Суд першої інстанції не перевірив чи вчинив ліквідатор належні дії щодо розшуку та поверненню банкруту вказаного рухомого майна.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені порушення суду першої інстанції та належним чином не перевірив доводи заявника апеляційної скарги відносно того, що ліквідатором при реалізації своїх прав та обов'язків не проведено належних дій, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" по виявленню та розшуку рухомого та нерухомого майна для включення його до ліквідаційної маси банкрута.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, що призвело до прийняття передчасного та необґрунтованого рішення.
Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Однак, в порушення вказаних норм процесуального права суд апеляційної інстанції не розглянув належним чином апеляційну скаргу уповноваженої особи учасників ТОВ "Гаян-Агро" Гладкої Л.Д. та не надав належної правової оцінки викладеним в апеляційній скарзі доводам.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про можливість затвердження звіту ліквідатора та завершення ліквідаційної процедури ТОВ "Гаян-Агро" зроблені без дослідження в повному обсязі всіх суттєвих обставин справи, а тому відсутні законні підстави для затвердження звіту, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження по справі.
З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 та ухвала господарського суду Київської області від 21.07.2014 прийняті з порушенням норм ст.43 ГПК України, тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на розгляд до господарського суду Київської області .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу уповноваженої особи учасників ТОВ "Гаян-Агро" Гладкої Л.Д. задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 та ухвалу господарського суду Київської області від 21.07.2014 у справі №Б22/096-10/8 скасувати.
Справу №Б22/096-10/8 передати на розгляд до господарського суду Київської області.
Головуючий: Панова І.Ю. Судді: Білошкап О.В. Погребняк В.Я.