ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року Справа № 13/491 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівДемидової А.М. Кролевець О.А. (доповідач у справі) Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. у справі № 13/491 господарського суду міста Києваза позовомДочірнього підприємства "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління Подільського району міста Києва"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Василенко В'ячеслав Віталійовичпростягнення 423 072,74 грн.за участю представників:

позивача: Власенко С.А.

відповідача: Пєняєва О.І.

третьої особи: не з'явився

в с т а н о в и в :

Дочірнє підприємство "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі - "ДП "Нафтогазобслуговування" НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління Подільського району міста Києва" (надалі - "КП "ШЕУ Подільського району міста Києва") про стягнення 423 072,74 грн., з яких 42 562,58 грн. завданих внаслідок ДТП збитків, 10 768,33 грн. пені, 2 979,38 грн. штрафу, 1 745,07 грн. інфляційних втрат, 885,50 грн. 3% річних, 5 818,80 грн. додаткових витрат, пов'язаних з проведенням відновлювальних робіт, 358 313,08 грн. неодержаного доходу. Позовні вимоги обґрунтовані нормами статей 22, 625, 1166, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України та статей 173, 174, 193, 224, 225, 231 ГК України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2013 р. (судді Курдельчук І.Д., Котков О.В., Спичак О.М.) позов задоволено частково, стягнуто з КП "ШЕУ Подільського району міста Києва" на користь ДП "Нафтогазобслуговування" НАК "Нафтогаз України" 22 880,85 грн., 3% річних в розмірі 475,80 грн., інфляційні втрати в розмірі 971,81 грн., в іншій частині в задоволенні позову відмовлено; також судом здійснено розподіл судових витрат.

Позиція суду першої інстанції мотивована доведеністю заявлених вимог про стягнення з КП "ШЕУ Подільського району міста Києва" 22 880,85 грн., що становлять різницю між матеріальним збитком, завданим власнику автомобіля внаслідок ДТП, та виплаченим страховим відшкодуванням, а також 3% річних в розмірі 475,80 грн., інфляційних втрат в розмірі 971,81 грн. та обґрунтованістю застосування до спірних правовідносин положень чинного законодавства, зазначених позивачем в якості нормативного обґрунтування позову. Відмовляючи в іншій частині позову, суд виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. (судді Тарасенко К.В., Рєпіна Л.О., Сулім В.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ДП "Нафтогазобслуговування" НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалась передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.01.2011 р. в місті Києві по проспекту Московському сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "МАЗ 5551" (державний реєстраційний номер АА 8291 СЕ), що належить КП "ШЕУ Подільського району міста Києва" та перебував під керуванням водія Василенка В'ячеслава Віталійовича (надалі - "Василенко В.В."), автомобіля марки "Skoda" (державний реєстраційний номер 577-67 КТ), автобуса марки "Богдан" (державний реєстраційний номер 07947 КА) та автомобіля марки "ГАЗ 3302-418" (державний реєстраційний номер АА 3209 ІК), що належить ДП "Нафтогазобслуговування" НАК "Нафтогаз України" та перебував під керуванням механіка з ремонту автомобілів Хаменушка Юрія Леонідовича. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "ГАЗ 3302-418" (державний реєстраційний номер АА 3209 ІК) отримав пошкодження.

Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, постановою Оболонського районного суду міста Києва від 11.02.2011 р. у справі № 3-577/2011 визнано Василенка В.В. та притягнуто його до адміністративної відповідальності.

Поряд з цим господарськими судами з'ясовано, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "МАЗ 5551" (державний реєстраційний номер АА 8291 СЕ) Василенка В.В. була застрахована на підставі Договору страхування цивільно-правової відповідальності від 30.11.2010 р. (Поліс ВЕ 3272688), укладеного відповідачем з ТДВ СТДВ "Глобус". Ліміт відповідальності ТДВ СТДВ "Глобус" за вказаним договором становить: за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 50 000,00 грн.; за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) - 100 000,00 грн. Франшиза за вказаним договором становить 510,00 грн.

Відповідно до Звіту № 008/11 від 28.01.2011 р. про визначення вартості заподіяного власнику транспортного засобу "ГАЗ 3302-418" (державний реєстраційний номер АА 3209 ІК) внаслідок ДТП матеріального збитку вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить 55 093,39 грн.

В той же час, згідно із Висновком № 1297/11-18 експертного автотоварознавчого дослідження від 25.02.2011 р., складеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, матеріальний збиток, заподіяний пошкодженням автомобіля "ГАЗ 3302-418" (державний реєстраційний номер АА 3209 ІК) внаслідок ДТП, складає 72 370,85 грн.

Судами встановлено, що відновлювальний ремонт автомобіля "ГАЗ 3302-418" (державний реєстраційний номер АА 3209 ІК) було здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосхід" на підставі Договорів про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів № 9/09 від 10.01.2011 р. та № 45/09 від 11.07.2011 р. В ході ремонту автомобіля було встановлено нові деталі, які не мали фізичного зносу, у зв'язку із чим фактична вартість відновлювального ремонту, згідно Актів виконаних робіт № ЮМЛ-000170 від 12.05.2011 р. та № ЮМЛ-С0170 від 08.09.2011 р., склала 92 052,58 грн.

ТДВ СТДВ "Глобус" 30.03.2011 р. здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 49 490,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосхід".

Наведене стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з КП "ШЕУ Подільського району міста Києва" як особи, якій на час дорожньо-транспортної пригоди належав автомобіль "ГАЗ 3302-418" (державний реєстраційний номер АА 3209 ІК), завданих позивачу збитків в розмірі 42 562,58 грн., що складає різницю між вартістю відновлювального ремонту в сумі 92 052,58 грн. та виплаченим страховим відшкодуванням в сумі 49 490,00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди втілено у статті 1166 ЦК України, у відповідності до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

В той же час, ч. 1 ст. 1172 ЦК України закріплює, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

При цьому, згідно з приписами ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі.

Місцевим господарським судом, з метою встановлення вартості матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП автомобілю "ГАЗ 3302-418" (державний реєстраційний номер АА 3209 ІК), та вартості відновлювального ремонту було призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи № 6694/12-54 від 13.09.2012 р., проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, вартість матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля "ГАЗ 3302-418" (державний реєстраційний номер АА 3209 ІК) внаслідок ДТП, складає 72 370,85 грн., а вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу - 67 352,46 грн.

З огляду на вказані норми законодавства, встановлені судами факти належності відповідачу автомобіля "ГАЗ 3302-418" (державний реєстраційний номер АА 3209 ІК), який було застраховано у ТДВ СТДВ "Глобус", наявності вини водія зазначеного автомобіля у скоєнні ДТП, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про стягнення з КП "ШЕУ Подільського району міста Києва" на користь ДП "Нафтогазобслуговування" НАК "Нафтогаз України" збитків в розмірі 22 880,85 грн., що становлять різницю між визначеними судовим експертом матеріальними збитками, завданими власнику автомобіля внаслідок ДТП, та виплаченим позивачу страховим відшкодуванням.

Крім того, колегія суддів зазначає, що мотивованим є висновок господарських судів першої та апеляційної інстанцій про застосування до спірних правовідносин норм ст. 625 ЦК України, рівно як і про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 475,80 грн. та збитків від інфляції в сумі 971,81 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованих на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 231 ГК України пені в розмірі 10 768,33 грн. та штрафу в розмірі 2 979,38 грн., колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про їх необґрунтованість з огляду на відсутність між сторонами господарських відносин та недоведеність умов, за наявності яких можливо застосування вказаної норми законодавства.

Також, позивачем було заявлено до стягнення додаткові витрати, пов'язані з проведенням відновлювальних робіт, в сумі 5 818,80 грн. Втім, належних та допустимих в розумінні ст. ст. 32 - 34 ГПК України доказів на підтвердження необхідності понесення вказаних витрат позивачем та підстав для покладення їх саме на відповідача господарському суду не надано. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій щодо недоведеності вимог в цій частині.

Що стосується позовних вимог про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 358 313,08 грн., пов'язаних з неможливістю використання пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу, колегія суддів відзначає наступне.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. При цьому, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Колегія суддів зазначає, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

При цьому, збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру. Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Тобто упущена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний доход.

У відповідності до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарськими судами встановлено недоведення позивачем факту заподіяння йому збитків у вигляді втраченої вигоди саме в сумі 358 313,08 грн. З огляду на дане, колегія суддів погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій щодо недоведеності вимог в даній частині.

Твердження, викладені в касаційній скарзі, даних висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст. ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. у справі № 13/491 залишити без змін.

Головуючий суддяА. Демидова СуддіО. Кролевець О. Попікова