ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Справа № 916/2767/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівКорсака В.А., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Київ в особі філії "Октябрьск" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Миколаївна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 рокуу справігосподарського суду Одеської областіза позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Київ в особі філії "Октябрьск" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. МиколаївдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Марінсервіс", м. Одесапро стягнення 24 619, 22 грн.

за участю представників

позивача: Бабич В.О.,

відповідача: Савченко Т.В.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Октябрьск" (далі за текстом - ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Октябрьск") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Марінсервіс" (далі за текстом - ТОВ "Марінсервіс") про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 8 048, 59 грн. та штрафу у розмірі 16 570, 63 грн., що разом складає 24 619, 22 грн. за прострочення виконання зобов'язання за Договором № 148-В-АМПУ-15 від 30.12.2015 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.11.2016 року залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року позов задоволено частково: присуджено до стягнення з ТОВ "Марінсервіс" на користь ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Октябрьск" штраф у розмірі 221, 13 грн. та судовий збір, в решті позову - відмовлено.

Вищевказані судові акти мотивовано тим, що в укладеному сторонами Договорі № 148-В-АМПУ-15 від 30.12.2015 року передбачено нарахування постачальнику пені у розмірі 0,1 % від вартості партії товару, зазначеної у замовленні, за кожний день порушення строку, при цьому, у наданому судам замовленні на партію товару № 01 від 18.01.2016 року замовником не визначено вартість такої партії товару, що свідчить про відсутність правових підстав для нарахування відповідачу пені у розмірі 8 048, 59 грн.; водночас, відповідачем було допущено порушення власного зобов'язання щодо поставки товару понад 30 календарних днів після отримання замовлення, враховуючи, що умовами Договору № 148-В-АМПУ-15 від 30.12.2015 року не передбачено визначення розміру штрафу в залежності від вартості всієї партії замовлення, а також те, що ТОВ "Марінсервіс" було порушено зобов'язання щодо поставки понад тридцяти календарних днів лише щодо частини замовленого товару, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків про правомірність та обґрунтованість нарахування відповідачу до сплати штрафу у розмірі 221, 13 грн.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Октябрьск" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 23.11.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачем відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 23.11.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року - скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а представник відповідача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.12.2015 року за результатами проведення процедури державних закупівель ДП "Адміністрація морських портів України" (покупець) та ТОВ "Марінсервіс" (постачальник) укладено Договір № 148-В-АМПУ-15 (далі за текстом - Договір), відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 1.4 якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар: проводи та кабелі електронні та електричні, інші за кодом ДК 016:2010 27.32.1 (проводи та кабелі), а покупець - прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначені в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Покупець має право перерозподілити орієнтовну кількість товару, зазначену у Специфікації, між відокремленими підрозділами (філіями) ДП "Адміністрація морських портів України", перелік яких визначений у додатку № 3 до цього Договору, в межах загальної кількості відповідного найменування товару шляхом зазначення необхідної кількості у замовленні.

Відповідно до п. п. 5.1, 5.3, 5.4 Договору поставка товару здійснюється впродовж терміну дії цього Договору окремими партіями протягом п'яти робочих днів на підставі отриманих замовлень покупця постачальником на умовах DDP. Датою поставки товару вважається дата передачі постачальником покупцю товару. Право власності, а також ризик випадкового знищення, загибелі або пошкодження товару переходить від постачальника до покупця після підписання сторонами видаткової (та/або товарно-транспортної) накладної.

Положеннями п. 6.3 Договору визначено зобов'язання постачальника, до яких, зокрема, належить обов'язок забезпечити поставку товару у строки та порядку, встановленими цим договором; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, встановленим цим Договором; при передачі товару надати покупцю документи, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 7.2.2 Договору за порушення строку поставки партії товару, встановленого цим Договором, постачальник сплачує пеню у розмірі 0, 1 % від вартості партії товару, зазначеної у замовленні, за кожний день порушення строку, а за порушення строку поставки такої партії понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості такої партії товару.

Згідно з п. 10.1 Договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 01.03.2016 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

18.01.2016 року ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Октябрьск" складено замовлення на партію товару № 01, у відповідності до якого начальником філії "Октябрьск" було зроблено замовлення на поставку товару для забезпечення виробничих потреб останнього. ТОВ "Марінсервіс" вказане замовлення отримано 28.01.2016 року.

Судами також встановлено, що видаткові накладні, які відповідно до умов Договору підтверджують перехід права власності, складені постачальником за наступними датами: видаткова накладна № 23 від 03.02.2016 року на суму 44 912, 28 грн., видаткова накладна № 45 від 19.02.2016 року на суму 160 662 грн., видаткова накладна № 55 від 26.02.2016 року на суму 27 990 грн., видаткова накладна № 65 від 09.03.2013 року на суму 2 632, 50 грн.

17.05.2016 року ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Октябрьск" подано до ТОВ "Марінсервіс" претензію про перерахування на розрахунковий рахунок заявника штрафних санкцій у розмірі 24 328, 50 грн. у зв'язку з порушенням строків поставки товару відповідно до Договору №148-В-АМПУ-15 від 30.12.2015 року.

13.06.2016 року ТОВ "Марінсервіс" відмовлено у задоволенні претензії позивача, з огляду на відсутність фактів порушення строків поставки товару, що на думку відповідача свідчить про відсутність правових підстав для нарахування штрафних санкцій.

Вказані обставини стали підставою звернення ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Октябрьск" до господарського суду з позовом до ТОВ "Марінсервіс" про стягнення 8 048, 59 грн. пені та 16 570, 63 грн. штрафу.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В силу приписів ч. 4 ст. 267 Господарського кодексу України у разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем було порушено строк поставки товару, який відповідно до п. 5.1 Договору №148-В-АМПУ-15 від 30.12.2015 року становить п'ять робочих днів після отримання замовлення, ДП "Адміністрація морських портів України" з посиланням на умови Договору нараховано відповідачу до сплати пеню у розмірі 8 048, 59 грн. та штраф у розмірі 16 570, 63 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Так, згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у такому розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Вирішуючи питання про правомірність нарахування відповідачу до сплати пеню у розмірі 8 048, 59 грн., господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що положеннями укладеного сторонами Договору передбачено нарахування постачальнику пені у розмірі 0, 1 % від вартості партії товару, зазначеної у замовленні, за кожний день порушення строку.

Водночас, судами встановлено відсутність у наданому замовленні на партію товару № 01 від 18.01.2016 року визначеної замовником вартості такої партії товару.

Відтак, судами попередніх інстанцій правомірно відзначено про наявність у Специфікації до Договору №148-В-АМПУ-15 від 30.12.2015 року ста двадцяти семи позицій товару, при цьому, у замовленні на партію товару № 01 від 18.01.2016 року вказано 23 найменувань товару, а тому не вбачається можливим та правомірним самостійно визначити вартість товару за відповідним замовленням.

Незважаючи на те, що чинним законодавством та умовами Договору передбачено можливість нарахування постачальнику пені у випадку прострочення поставки товару, господарські суди попередніх інстанцій, з огляду на встановлені обставини справи, дійшли правомірних висновків про відсутність правових підстав для нарахування відповідачу пені у розмірі 8 048, 59 грн.

Поряд з цим, оскільки відповідачем було допущено порушення власного зобов'язання щодо поставки товару понад 30 календарних днів після отримання замовлення, що підтверджується складанням 09.03.2016 року видаткової накладної № 6 на суму 3 159 грн., та враховуючи, що умовами Договору №148-В-АМПУ-15 від 30.12.2015 року не передбачено визначення розміру штрафу в залежності від вартості всієї партії замовлення, на відміну від порядку встановлення розміру пені, приймаючи до уваги, що ТОВ "Марінсервіс" було порушено зобов'язання щодо поставки понад тридцять календарних днів лише щодо частини замовленого товару, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірними висновки господарських судів попередніх інстанцій про необхідність часткового задоволення вимог щодо стягнення штрафу у розмірі 7 % та обґрунтованість нарахування відповідачу до сплати штрафу в сумі 221, 13 грн.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що доводи ДП "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Октябрьск", викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм, не спростовують законних висновків господарських судів попередніх інстанцій та вже були предметом розгляду в апеляційному господарському суді і обгрунтовано ним відхилені.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 року у справі № 916/2767/16 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіВ.А. Корсак В.О. Швець