Історія справи

Постанова ВГСУ від 12.04.2016 року у справі №15/74-б
Ухвала КГС ВП від 28.02.2018 року у справі №15/74-б
Постанова ВГСУ від 27.09.2016 року у справі №15/74-б
Постанова ВГСУ від 08.12.2015 року у справі №15/74-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року Справа № 15/74-б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" на постанову та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 року (в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СМД-Інвест", Приватного підприємства "Інжиніринг Ремейк Агрегат" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К")у справі Господарського суду № 15/74-б міста Києваза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон"про визнання банкрутомрозпорядник майна Огейчук Т.В.в судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Легіон": Хом'як В.П. (довіреність від 18.08.2015 року),а також особисто розпорядник майна ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" Огейчук Т.В.

ВСТАНОВИВ :

ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2011 року порушено провадження у справі №15/74-б про банкрутство ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" (далі - боржника) за заявою ТОВ "Пері Україна" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, строк якої неодноразово продовжувався судом (том 1, а.с. 1 - 3).

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 07.06.2011 року визнано вимоги ініціюючого кредитора на суму 10 199 919, 93 грн., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Огейчук Т.В. (том 2, а.с. 8 - 9).

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 22.05.2013 року (суддя Хоменко М.Г.) затверджено реєстр вимог кредиторів боржника (том 17, а.с. 102 - 130). Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року зазначену ухвалу скасовано з переданням справи на розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з передчасністю затвердження місцевим господарським судом реєстру вимог кредиторів боржника без належного з'ясування розміру грошових вимог усіх кредиторів, заявлених у дану справу про банкрутство (том 18, а.с. 136 - 142).

За результатами подальшого розгляду справи на стадії розпорядження майном ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 року (суддя Пасько М.В.) визнано кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон": Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Т.О.В." на суму 378 360, 33 грн. (четверта черга); Київський міський центр зайнятості на суму 3 265 грн. (третя черга); Подільську міжрайонну дирекцію Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 3 039, 62 грн. (друга черга); Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" на суму 1 565 279, 82 грн. (четверта черга); Приватне підприємство "Інжиніринг Ремейк Агрегат" на суму 119 769, 44 грн., з яких 88 000 грн. (четверта черга) та на суму 31 769, 44 грн. (шоста черга); фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 на суму 160 410 грн., з яких 160 285 грн. (четверта черга) та 125 грн. (перша черга); Товариство з обмеженою відповідальністю "Цемлайн" на суму 81 045, 52 грн., з яких 80 920, 52 грн. (четверта черга) та 125 грн. (перша черга); Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Києва на суму 48 827, 48 грн. (друга черга); Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на суму 234 267 082, 40 грн., з яких 164 744 018, 16 грн. (перша черга) та на суму 69 523 064, 24 грн. (четверта черга); Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" на суму 2 729 970, 19 грн., з яких 2 727 970, 19 грн. (четверта черга) та на суму 2 000 грн. (шоста черга); Товариство з обмеженою відповідальністю "Хілті (Україна) ЛТД" на суму 101 028, 46 грн. (четверта черга); Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВК "Метал-Сервіс" на суму 3 891 284, 05 грн., з яких 3 608 746, 28 грн. (четверта черга) та 282 537, 77 грн. (шоста черга); Товариство з обмеженою відповідальністю "СМД-Інвест" на суму 3 753 073, 72 грн. (четверта черга); Товариство з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" на суму 18 313 648, 45 грн. (четверта черга); Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" на суму 174 504, 50 грн. (четверта черга) (пункт 1 резолютивної частини ухвали); затверджено реєстр вимог кредиторів станом на 16.07.2015 року на загальну суму 265 590 588, 98 грн. (пункт 2 резолютивної частини ухвали); відмовлено у визнання кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон": Товариству з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" на суму 8 221 919, 62 грн.; Товариству з обмеженою відповідальністю "Петромакс" гірниче та будівельне обладнання" на суму 270 091 339 грн.; Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Контакт-Моком" на суму 2 753 073, 72 грн.; Приватному підприємству "Інжиніринг Ремейк Агрегат" на суму 42 840, 08 грн.; Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на суму 1 497 988, 17 грн.; Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві на суму 3 442, 93 грн.; Товариству з обмеженою відповідальністю "ГЕРЦ строй" на суму 104 485, 05 грн. (пункт 3 резолютивної частини ухвали); зобов'язано розпорядника майна боржника Огейчук Т.В. провести збори кредиторів, про час і місце проведення яких у встановленому законом порядку повідомити кредиторів, надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника (пункти 4, 5 резолютивної частини ухвали); зобов'язано розпорядника майна Огейчук Т.В. надати суду письмовий висновок по суті поданої заяви представника ОСОБА_9 про заміну кредитора у справі №15/74-б (пункт 6 резолютивної частини ухвали); вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - ухвалено не розглядати та вважати погашеними (пункт 7 резолютивної частини ухвали); призначено у справі підсумкове засідання (пункт 8 резолютивної частини ухвали) (том 21, а.с. 184 - 197).

Не погоджуючись з ухвалою попереднього засідання в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", розпорядник майна боржника Огейчук Т.В. звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 16.07.2015 року в частині визнання ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 69 523 064, 24 грн. та відмовити у визнанні кредиторських вимог на спірну суму, мотивуючи припиненням правовідносин поруки, що склалися між боржником, як поручителем, та банком-кредитором, правонаступником якого є ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ".

Також, з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про розгляд по суті та затвердження реєстру вимог кредиторів у даній справі звернувся боржник, в якій просив апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення в частині визнання та включення до реєстру вимог ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", ТОВ "СМД-Інвест", ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат", ПАТ "Енергомашспецсталь" та ТОВ "Епіцентр К" та відмовити у визнанні спірних кредиторських вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи неповнотою дослідження судом першої інстанції обставин справи та неправильним застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального та процесуального права.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Гарник Л.Л., суддів: Доманської М.Л., Остапенка О.М.) апеляційну скаргу розпорядника майна Огейчук Т.В. задоволено, апеляційну скаргу боржника задоволено частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 року скасовано в частині визнання вимог ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на суму 69 523 064, 24 грн., визнання вимог ТОВ "СМД-Інвест" на суму 47 912, 86 грн., віднесення вимог ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" на суму 26 513, 20 грн. до шостої черги задоволення, затвердження реєстру вимог кредиторів боржника станом на 16.07.2015 року на суму 69 570 977, 10 грн.; вимоги ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" на суму 69 523 064, 24 грн. відхилено; вимоги ТОВ "СМД-Інвест" на суму 47 912, 86 грн. відхилено, вимоги ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" на суму 26 513, 20 грн. віднесено до четвертої черги задоволення; ухвалу суду першої інстанції від 16.07.2015 року в частині розгляду решти вимог ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ", ТОВ "СМД-Інвест", ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат", ПАТ "Енергомашспецсталь" та ТОВ "Епіцентр К" до боржника залишено без змін (том 23, а.с. 136 - 149).

Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2015 року касаційні скарги ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" та ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 року скасовано в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "СМД-Інвест", ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" та ТОВ "Епіцентр К"; в решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 року залишено без змін; справу №15/74-б передано до суду апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд в іншому складі суду у скасованій частині (том 24, а.с. 93 - 105).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Разіної Т.І., суддів: Верховця А.А., Михальської Ю.Б.) апеляційну скаргу ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 року у справі №15/74-б прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 08.02.2016 року (том 24, а.с. 114 - 117).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 року за клопотанням боржника продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів; розгляд апеляційної скарги боржника на ухвалу суду першої інстанції від 16.07.2015 року відкладено на 15.02.2016 року; зобов'язано ТОВ "СМД-Інвест" надати суду документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника (оригінали для огляду в судовому засіданні), а в разі відсутності доказів - обґрунтоване письмове пояснення з посиланням на норми чинного законодавства; зобов'язано ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" надати в наступне судове засідання довідки вартості виконаних підрядних робіт форми КБ-3 (згідно пункту 5.4. договору підряду №1/09 від 29.09.2008 року); зобов'язано ТОВ "Епіцентр К" надати в судове засідання рішення суду, яким підтверджується застосування до боржника цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування завданих збитків (том 24, а.с. 155 - 159).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Разіної Т.І., суддів: Верховця А.А., Михальської Ю.Б.) апеляційну скаргу ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" задоволено частково; ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 року скасовано в частині визнання вимог ТОВ "СМД-Інвест" на суму 47 912, 86 грн., віднесення вимог ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" на суму 26 513, 20 грн. до шостої черги задоволення, затвердження реєстру вимог кредиторів боржника станом на 16.07.2015 року на суму 265 590 588, 98 грн.; в зазначеній частині прийнято нове рішення, яким вимоги ТОВ "СМД-Інвест" на суму 47 912, 86 грн. відхилено, вимоги ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" на суму 26 513, 20 грн. віднесено до четвертої черги задоволення, затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" на суму 265 542 676, 12 грн.; ухвалу суду першої інстанції від 16.07.2015 року у даній справі в частині розгляду решти вимог ТОВ "СМД-Інвест", ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" та ТОВ "Епіцентр К" до боржника залишено без змін (том 24, а.с. 171 - 182).

Не погоджуючись з прийнятою постановою в частині відмови у задоволенні його апеляційної скарги, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 15.02.2016 року в оскаржуваній частині та ухвалу попереднього засідання суду першої інстанції від 16.07.2015 року в частині розгляду вимог спірних кредиторів, прийняти у справі нове рішення про відмову у визнанні кредиторських вимог ТОВ "СМД-Інвест", ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" та ТОВ "Епіцентр К" в повному обсязі, обґрунтовуючи порушенням апеляційним судом положень статей 611, 623 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 1 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, та статей 41, 32, 41, 43, 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що полягало у невиконанні судом апеляційної інстанції вказівок Вищого господарського суду України згідно Постанови від 08.12.2015 року щодо дослідження на предмет належності, достатності та допустимості доказів, наданих ТОВ "СМД-Інвест", ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" та ТОВ "Епіцентр К" на підтвердження конкурсної правової природи їх грошових вимог до боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника боржника - Хом'яка В.П. та розпорядника майна боржника Огейчук Т.В., дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційних скарг, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 15 статті 11 Закону про банкрутство передбачено, що після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 6 статті 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, чи інших кредиторів розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою, яка може бути оскаржена в установленому порядку, визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Частиною 2 статті 15 Закону про банкрутство передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, про що виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені). Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Отже, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами, оскільки відповідно до статті 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори одночасно зі заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 11112 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Статтею 11128 ГПК України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою суду від 15.02.2011 року порушено справу про банкрутство ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" за загальною процедурою згідно із Законом про банкрутство в редакції до набрання чинності Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, введено процедуру розпорядження майном боржника, оголошення про що опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" №111 (4509) від 21.06.2011 року; ухвалою суду від 07.06.2011 року розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Огейчук Т.В. (том 1, а.с. 1 - 3, том 2, а.с. 8 - 9, 15 - 16).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 21.07.2011 року з дотриманням визначеного законодавством про банкрутство строку для подання грошових вимог конкурсними кредиторами до господарського суду звернулося ТОВ "СМД-Інвест" зі заявою про визнання кредитором боржника з вимогами на суму 3 753 073, 72 грн., з яких 3 017 339 грн. заборгованості за договором підряду №07/07-9 від 07.07.2009 року та нарахованих на суму основного боргу 573 294, 41 грн. інфляційних втрат та 162 440, 31 грн. - 3% річних (том 7, а.с. 54 - 65).

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 08.07.2011 року до господарського суду звернулося ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" з вимогами до боржника на суму на суму 162 609, 52 грн., з яких 120 094, 69 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення розрахунків, а також 42 514, 83 грн. пені (том 2, а.с. 68 - 96).

Також, судами встановлено обставини виникнення у боржника грошових зобов'язань на суму 1 565 279, 82 грн. перед ТОВ "Епіцентр К", що становлять витрати кредитора на оплату вартості робіт третіх осіб по усуненню впродовж гарантійного періоду дефектів, виявлених на збудованому боржником об'єкті за договором будівельного підряду, на підтвердження яких надано копії належно засвідчених договору будівельного підряду №71/ГП від 01.02.2008 року, акта технічного огляду підлоги гіпермаркету "Епіцентр" у місті Макіївка від 16.01.2010 року, платіжних документів про перерахування на користь третіх осіб грошових коштів на суму заявлених до боржника кредиторських вимог (том 6, а.с. 74 - 213).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою попереднього засідання місцевого господарського суду від 16.07.2015 року визнано ТОВ "СМД-Інвест" кредитором боржника з вимогами на суму 3 753 073, 72 грн. з віднесенням їх до четвертої черги задоволення; визнано частково вимоги ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" на суму 119 769, 44 грн., з яких 88 000 грн. у четверту чергу задоволення та на суму 31 769, 44 грн. у шосту чергу задоволення; визнано ТОВ "Епіцентр К" кредитором боржника з вимогами на суму 1 565 279, 82 грн. з віднесенням їх до четвертої черги задоволення; відмовлено ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" у визнанні грошових вимог на суму 42 840, 08 грн. інфляційних втрат, 3% річних та пені у зв'язку з їх нарахуванням з порушенням положень частини 2 статті 625 ЦК України та частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (том 21, а.с. 184 - 197).

Матеріалами справи підтверджуються обставини скасування ухвали суду першої інстанції від 16.07.2015 року за результатами її апеляційного перегляду апеляційним судом у засіданні від 30.09.2015 року в частині визнання вимог до боржника ТОВ "СМД-Інвест" на суму 47 912, 86 грн., віднесення вимог ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" на суму 26 513, 20 грн. до шостої черги задоволення реєстру вимог кредиторів із прийняттям в цій частині власного рішення про відхилення вимог ТОВ "СМД-Інвест" до боржника на суму 47 912, 86 грн., віднесення вимог ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" на суму 26 513, 20 грн. до вимог четвертої черги задоволення, в частині розгляду решти вимог спірних кредиторів ухвалу попереднього засідання від 16.07.2015 року залишено без змін (том 23, а.с. 136 - 149).

Скасовуючи результат розгляду судом апеляційної інстанції кредиторських вимог ТОВ "СМД-Інвест", ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" та ТОВ "Епіцентр К" з переданням справи в цій частині на новий апеляційний розгляд, Вищий господарський суд України у Постанові від 08.12.2015 року зазначив, що апеляційним судом не досліджено спірних кредиторських вимог на предмет їх конкурсної правової природи як таких, що виникли до моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство (вимоги ТОВ "Епіцентр") та не перевірено належності та достатності доказів, наданих кредиторами на їх підтвердження (вимоги ТОВ "СМД-Інвест" та ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат") та викладено резолютивну частину постанови у спосіб, який не відповідає вимогам закону про банкрутство щодо судового рішення про затвердження реєстру вимог кредиторів (частини судового рішення, яке переглядалося в апеляційному порядку) (том 24, а.с. 93 - 105).

В ході нового апеляційного розгляду спірних вимог ТОВ "СМД-Інвест" судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження грошових вимог до боржника на загальну суму 3 017 339 грн. кредитором надано копію договору підряду №07/07-9 від 07.07.2009 року з додатком №1 та копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1 від 03.08.2009 року, №2 від 03.09.2009 року та №3 від 08.10.2009 року, підписаних сторонами договору (том 15, а.с. 217 - 228).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказівок суду касаційної інстанції згідно постанови від 08.12.2015 року, апеляційний суд ухвалою від 08.02.2016 року зобов'язав ТОВ "СМД-Інвест" надати оригінали документів, які підтверджують грошові вимоги до боржника, для їх огляду в судовому засіданні, а в разі відсутності таких доказів надати письмове пояснення з посиланням на норми чинного законодавства (том 24, а.с. 155 - 159). Однак вимоги суду кредитором виконано не було.

Повторно розглядаючи грошові вимоги ТОВ "СМД-Інвест" у засіданні від 15.02.2016 року, суд апеляційної інстанції встановив, що спірним кредитором не надано суду документів, витребуваних ухвалою від 08.02.2016 року, при цьому, прийняв до уваги пояснення розпорядника майна боржника в засіданні апеляційного суду про те, що оригінали документів, якими ТОВ "СМД-Інвест" обґрунтовує спірні кредиторські вимоги, були предметом дослідження суду першої інстанції у попередньому засіданні від 16.07.2015 року, хоча даний факт не було відображено як в протоколі судового засідання від 16.07.2015року, так в самій ухвалі попереднього судового засідання, яка була предметом апеляційного перегляду.

Відтак, апеляційний суд порушив принцип оцінки доказів відповідно до статті 43 ГПК України, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, та вийшов за межі власної компетенції згідно статті 11112 ГПК України, яка зобов'язує суди першої та апеляційної інстанції виконувати вказівки касаційного суду, а не надавати їм власну оцінку, як необґрунтованим (том 24, а.с. 177).

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що обов'язок подання належних та достатніх доказів на обґрунтування грошових вимог відповідно до статті 14 Закону про банкрутство, в редакції яка застосовується до боржника у даній справі, покладається на самого конкурсного кредитора, відповідно до статей 875 - 882 ЦК України визначено порядок виконання та підтвердження виконання робіт за договором підряду. Відтак, кредитор ТОВ "СМД-Інвест", який заявив грошові вимоги на суму понад 3,7 млн. грн. за договором підряду, зобов'язаний підтвердити такі вимоги належними доказами виконання робіт саме за договором будівельного підряду, а неподання кредитором таких доказів може мати наслідком відмову у визнанні його вимог до боржника.

Колегія суддів касаційного суду не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції за результатами розгляду кредиторських вимог ТОВ "СМД-Інвест" та вважає їх прийнятими з порушенням вимог статей 43, 11112 ГПК України , статті 14 Закону про банкрутство та статей 875 - 882 ЦК України щодо обґрунтування кредитором наявності грошових вимог до боржника за договором будівельного підряду певними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами нового апеляційного розгляду спірних вимог ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат", суд апеляційної інстанції погодився в цілому з висновками місцевого господарського суду про визнання ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" конкурсним кредитором боржника з вимогами на суму 119 769, 44 грн., з яких 88 000 грн. основного боргу та 31 769, 44 грн. інфляційних втрат, 3% річних та пені, однак, визначив черговість задоволення його вимог на суму інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 26 513, 20 грн. у четверту чергу, з огляду на їх правову природу як таких, що нараховані на суму грошового зобов'язання згідно частини 2 статті 625 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог статті 11112 ГПК України, апеляційний суд в порядку підготовки справи до розгляду ухвалою від 08.02.2016 року зобов'язав ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" надати в судове засідання від 15.02.2016 року довідки вартості виконаних підрядних робіт форми КБ-3 у відповідності до пункту 5.4. договору підряду №1/09 від 29.09.2008 року, однак, витребуваних документів спірним кредитором апеляційному суду надано не було (том 24, а.с. 155-159).

Розглядаючи вимоги ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" по суті у засіданні від 15.02.2016 року, суд апеляційної інстанції встановив обставини підписання бухгалтером кредитора Шелиною Є.А. та головним бухгалтером боржника Диденко А.Б. акта звірки взаємних розрахунків станом на 15.12.2008 року, в якому відображено наявність у боржника грошових зобов'язань перед кредитором на суму 102 500 грн. згідно документа про надання послуг №ОУ-0000091 від 15.12.2008 року, та дійшов висновку, що ненадання спірним кредитором довідок форми КБ-3 не свідчить про непідтвердження його вимог до боржника належними доказами (том 2, а.с. 79).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає передчасними висновки апеляційного суду про розгляд кредиторських вимог ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" до боржника з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 88, 91, 96, 98, 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 року (в редакції, чинній на момент укладення між боржником та спірним кредитором договору підряду №1/09 від 29.09.2008 року), приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду. Передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі, підписання якого є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами. Оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Положеннями Наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури №237/5 від 21.06.2002 року "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" (в редакції, чинній на момент виконання підрядних робіт спірним кредитором) передбачено, що для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва складається довідка за формою № КБ-3. Довідка складається щомісячно фахівцями будівельного підприємства, якщо підприємством у звітному періоді виконувались будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи, незалежно від форми власності цього підприємства та джерел фінансування цих робіт. У разі складання актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) у довідці вартість виконаних підрядних робіт за період з початку року визначається як сума вартості робіт згідно з актами за попередні періоди.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 5.4. договору підряду №1/09 від 29.09.2008 року боржник та кредитор погодили, що остаточні розрахунки за фактично виконані підрядні роботи здійснюються замовником по фактичному об'єму виконаних робіт на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, які подає підрядник після виконаних робіт (том 2, а.с. 73 - 74).

Матеріалами справи підтверджуються обставини надання кредитором-підрядником в обґрунтування грошових вимог до боржника-замовника належно засвідченої копії акта №ОУ-0000091 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.12.2008 року, підписаного представниками сторін договору підряду, тоді як доказів складення підрядником довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 кредитором до заяви з грошовими вимогами до боржника не додано.

Відтак, висновки суду апеляційної інстанції про визнання ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" конкурсним кредитором боржника з грошовими вимогами, що виникли зі спірного договору підряду, без дослідження довідок форми КБ-3, які мали складатися кредитором-підрядником та відображати вартість фактично виконаних ним будівельних робіт за замовленням боржника, є передчасними, оскільки не узгоджуються із встановленим законодавством порядком визначення вартості виконаних підрядних робіт на об'єкті будівництва та принципом обов'язковості цивільно-правового договору, з огляду на обставини погодження сторонами підрядних правовідносин конкретного переліку документів, на підставі яких замовником (боржником) здійснюються остаточні розрахунки за виконані кредитором підрядні роботи.

Колегія суддів касаційного суду не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції за результатами розгляду кредиторських вимог ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" та вважає їх прийнятими з порушенням вимог статей 43, 11112 ГПК України, статті 14 Закону про банкрутство та статей 875 - 882 ЦК України щодо обґрунтування кредитором наявності грошових вимог до боржника за договором будівельного підряду певними доказами.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з результатом розгляду апеляційним судом грошових вимог ТОВ "Епіцентр К" на суму 1 565 279, 82 грн., що заявлені у дану справу як збитки, завдані кредитору-замовнику неналежним виконанням боржником зобов'язань за договором будівельного підряду, без надання на їх підтвердження рішення суду про застосування до боржника цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування завданих кредитору збитків, так як провадження у даній справі здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, якими не передбачено вирішення господарським судом в межах справи про банкрутство спорів щодо заявлених кредиторами вимог до боржника.

При цьому, колегія суддів касаційного суду зазначає про необґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції про можливість встановлення розміру кредиторських вимог ТОВ "Епіцентр К" до боржника на підставі первинної документації та висновку судової будівельної-технічної експертизи щодо розміру збитків, завданих кредитору-замовнику неналежною якістю виконаних боржником будівельних робіт, оскільки такі висновки зроблено без урахування правової позиції Верховного Суду України, викладеної у Постанові №15/090 від 20.05.2015 року у справі №5016/1284/2012(5/45), що не узгоджується з вимогами статті 11128 ГПК України.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав та свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права, у зв'язку з чим суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність та обґрунтованість рішення у справі.

Пунктами 1, 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 року роз'яснено про те, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Також, колегія суддів касаційного суду зазначає, що резолютивна частина постанови апеляційного суду від 15.02.2016 року, якою частково скасовано ухвалу попереднього засідання від 16.07.2015 року, змінено розмір визнаних судом першої інстанції вимог спірних кредиторів та частково змінено черговість їх задоволення, не відповідає вимогам статті 15 Закону про банкрутство про прийняття господарським судом за результатами розгляду у попередньому засіданні реєстру вимог кредиторів ухвали, яка за змістом повинна включати усі визнані вимоги кредиторів з визначенням черговості їх задоволення, оскільки зазначене рішення є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішень на зборах (комітеті) кредиторів.

Отже, приймаючи власне рішення в частині вимог трьох спірних кредиторів, апеляційний суд мав би викласти у новій редакції резолютивну частину ухвали попереднього засідання суду першої інстанції від 16.07.2015 року із визначенням суми визнаних вимог кожного із кредиторів боржника та черговості їх задоволення у реєстрі вимог кредиторів, а також зазначити у мотивувальній частині постанови про те, що в решті конкурсних вимог ухвала попереднього судового засідання не переглядалася як така, що не оскаржувалася в апеляційному порядку.

З огляду на викладене та враховуючи межі перегляду справи касаційним судом відповідно до статей 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України, дійшла висновку про скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року з переданням справи в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ "СМД-Інвест", ПП "Інжиніринг Ремейк Агрегат" та ТОВ "Епіцентр К" на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції в іншому складі суду.

При новому апеляційному розгляді справи апеляційному суду належить врахувати викладене, дослідити правову природу спірних кредиторських вимог, як вимог що випливають з договорів будівельного підряду, та подані кредиторами документи на їх підтвердження на предмет їх відповідності положенням законодавства про банкрутство, цивільного законодавства, що регулює будівельний підряд, та процесуального права, а також з огляду на встановлене, з урахуванням висновків Верховного Суду України у Постанові №15/090 від 20.05.2015 року у справі №5016/1284/2012(5/45), прийняти обґрунтоване рішення про наявність (відсутність) правових підстав для визнання та включення до реєстру вимог кредиторів на стадії розпорядження майном таких конкурсних вимог з визначенням черговості їх задоволення в порядку статті 31 Закону про банкрутство.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року у справі №15/74-б скасувати.

Справу №15/74-б в частині розгляду кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СМД-Інвест", Приватного підприємства "Інжиніринг Ремейк Агрегат" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" передати на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Куровський

Н.Г. Ткаченко