ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Справа № 915/1042/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Гольцової Л.А.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю "Ман Хендлінг"

на рішення господарського суду Миколаївської

області від 20.08.2013 року

та постанову Одеського апеляційного господарського

суду від 12.11.2013 року

у справі № 915/1042/13

господарського суду Миколаївської області

за позовом Комунального підприємства

"Міжнародний аеропорт Миколаїв"

до Товариства з обмеженою

відповідальністю "Ман Хендлінг"

за участю третьої особи без

самостійних вимог на предмет

спору на стороні позивача Управління з питань майна комунальної

власності Миколаївської обласної

державної адміністрації

про розірвання договору оренди нерухомого

майна

за участю представників:

позивача - Тіщенко Г.В.

відповідача - Климовича А.В.

третьої особи - Панкул І.В.

В С Т А Н О В И В:

В червні 2013 року Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Миколаїв" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ман Хендлінг" про розірвання укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна № 01/2007-юр від 20 березня 2007 року, зі змінами, внесеними додатковими угодами від 05.01.2009 року та від 01.08.2009 року.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив розірвати укладений між сторонами договір оренди нерухомого майна № 01/2007-юр від 20 березня 2007 року.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.08.2013 року (суддя Бездоля Д.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 року (судді: Мацюра П.Ф., Разюк Г.П., Лисенко В.А.), позов задоволено повністю, розірвано договір від 20.03.2007 року № 01/2007-юр оренди нерухомого майна, що належить до комунальної (спільної) власності територіальних громад сіл, селищ та міст Миколаївської області, укладений між Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Миколаїв" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ман Хендлінг"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ман Хендлінг" на користь Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" судовий збір в сумі 1 147 грн.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Ман Хендлінг" просить скасувати судові акти попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно пунктів 2, 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23 березня 2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Проте, постанова апеляційного та рішення місцевого господарських судів не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не грунтуються на всебічному, повному, об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.03.2007 року між сторонами укладено договір № 01/2007-юр оренди нерухомого майна, що належить до комунальної (спільної) власності територіальних громад сіл, селищ та міст Миколаївської області, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 565, за яким позивач за актом прийому - передачі від 20.03.2007 року передав відповідачу в строкове платне користування до 20.03.2033 року частину аеровокзалу, позначеного на плані літ. А-2, б/блоки, загальною площею 5 724,7 кв. м., яка входить до складу комплексу будівель та споруд позивача, розташованого за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, село Баловне, Київське шосе, будинок 9, згідно плану, що є невід'ємною частиною цього договору. В оренду передані приміщення на першому поверсі: № 18 (3,4 кв. м.), № 19 (84,1 кв. м.), № 20 (36,1 кв. м.), № 21 (28,3 кв. м.), № 22 (6,9 кв. м.); на другому поверсі: № 92 (19,7 кв. м.), № 93 (15,5 кв. м.), № 94 (3 кв. м.), № 95 (16 кв. м.), № 96 (17,5 кв.м.), № 97 (0,6 кв. м.), № 98 (5 кв. м.), № 99 (9,6 кв. м.), № 100 (1,7 кв. м.), №101 (1,7 кв. м.), № 102 (19,8 кв. м.).

Відповідно до п. 1.2. договору приміщення на першому поверсі, площею 158,8 кв. м., передано в оренду як кімнати відпочинку пасажирів та екіпажів, а на другому поверсі, площею 110,1 кв. м., як зали по обслуговуванню пасажирів та екіпажів.

05.01.2009 року та 01.08.2009 року між сторонами підписано додаткові угоди до цього договору.

Розділом 3 договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, яка затверджена рішенням Миколаївської обласної ради від 05.03.2004 року № 15 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області" зі змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - січень 2007 року - 2 160,81 грн.; нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством; орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Якщо індекс інфляції у будь - якому місяці становить менше 1, вважати його рівним 1; орендна плата у повному обсязі перераховується відповідачем позивачу щомісяця не пізніше 20 числа поточного місяця; вартість невідокремлюваних поліпшень об'єкта, здійснених відповідачем з дозволу позивача, зараховується в рахунок орендної плати, про що сторони щомісяця укладають відповідні акти; вартість поліпшень об'єкта, що підлягає зарахуванню, за кожний наступний місяць визначається шляхом її коригування на індекс інфляції за період до місяця, в якому відбувається актування цих поліпшень.

В розділі 5 договору встановлені обов'язки орендаря: використовувати об'єкт відповідно до його призначення та умов цього договору; своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату; протягом місяця після укладення договору застрахувати об'єкт (не менше ніж його балансову вартість) на користь позивача в порядку, визначеному законодавством та надати позивачу копію страхового полісу; укласти з позивачем розрахунок про відшкодування витрат на утримання об'єкта, надання комунальних послуг та податку на землю; щомісяця до 5 числа наступного місяця відповідач відшкодовує позивачу сплату на утримання об'єкта, надання відповідачу комунальних послуг та податку на землю згідно розрахунків та виставлених рахунків.

Пунктом 5.7. договору передбачено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Розділом 6 договору орендарю надано право використовувати об'єкт оренди відповідно до його призначення та умов договору; за згодою орендодавця вносити зміни до складу об'єкта, проводити його реконструкцію, у тому числі капітальну, технічне переоснащення, що зумовлює підвищення його вартості.

Зміни і доповнення або розірвання договору допускаються за взаємною згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною, оформлюються додатковими угодами, що підписуються сторонами; за ініціативи однієї із сторін договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України (пп. 10.3., 10.4. договору).

Також в пункті 10.5. цього ж договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору, поліпшення об"єкта, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю орендодавця. Питання компенсації орендодавцем збільшення вартості орендованого майна в результаті зазначених невідокремлюваних поліпшень вирішуються відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань за вищевказаним договором щодо сплати орендних платежів з січня 2011 року, загальний розмір яких склав 193 959,83 грн., та невиконанням умов пунктів 5.5., 5.8. - 5.9. договору щодо страхування об"єкта оренди, відшкодування витрат на його утримання, сплати комунальних послуг, податку на землю, тощо.

Також Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Миколаїв" послалось на норми статті 651 ЦК України і статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якими передбачено можливість розірвати договір оренди за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти позову, стверджував про належне виконання обов"язку щодо сплати орендних платежів шляхом зарахування вартості здійснених ним поліпшень об'єкта оренди (дозвіл КП "МАМ" від 21.03.2007 року) в рахунок орендної плати, що передбачено п. 3.8 договору, та наявність договорів страхування орендованого майна.

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору, місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, встановив факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Ман Хендлінг" умов договору оренди нерухомого майна № 01/2007-юр від 20 березня 2007 року щодо обов"язку своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендні платежі, комунальні послуги тощо, згідно визначеного розділом 3 графіку, а також здійснювати страхування об"єкта оренди, невиконання яких є наслідком до застосування статей 651, 782 ЦК України і частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

При цьому, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що починаючи з січня 2011 року відповідачем не внесено орендних платежів, з 2010 року не сплачено вартість електроенергії, з 2011 року - вартість послуг з водопостачання, за 2011 рік, 2013 рік - податку на землю.

Також суди попередніх інстанцій зазначили про відсутність заяв, передбачених статтею 601 ЦК України, щодо зарахування вартості невідокремлюваних поліпшень в рахунок орендної плати, та доказів введення об'єкта реконструкції в експлуатацію; відсутність доказів страхування об'єкту оренди, а надані відповідачем договори страхування не засвідчені належним чином згідно вимог діючого законодавства, що є порушенням п.5.5. договору.

Крім того, апеляційним господарським судом відхилені клопотання ТОВ "Ман Хендлінг" про залучення в якості доказу витягу з аудиторського звіту від 21.02.2013 року №12/10/2 та призначення судово-бухгалтерської експертизи на предмет дослідження питань взаєморозрахунків сторін за договором.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з наступних підстав.

З приписів статті 651 Цивільного кодексу України вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною.

Статтею 782 цього ж Кодексу передбачено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як зазначалось вище, підставою звернення до суду за захистом порушених прав КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" стало невиконання відповідачем свого зобов'язання за договором щодо своєчасної сплати орендних платежів з січня 2011 року, тобто, більш, ніж за три місяці, несплатою комунальних платежів, податку на землю та відсутності доказів страхування об"єкта оренди.

Заперечуючи проти позову та в касаційній скарзі, ТОВ "Ман Хендлінг" послалось на пункт 6.2. договору оренди нерухомого майна № 01/2007-юр від 20 березня 2007 року, яким товариству надавалось право на здійснення ремонту та реконструкції об"єкта оренди за згодою наймодавця, в підтвердження чого відповідач надав договір підряду на виконання будівельних робіт № 1 від 21.03.2007 року, дозвіл на здійснення поліпшень орендованого нерухомого майна (а.с. 128-133) та докази (щомісячні акти здачі - прийняття робіт, підписані сторонами у справі і рахунки - фактури для оплати), що підтверджують надання позивачем і прийняття відповідачем послуг по оренді.

Крім того, про зарахування вартості здійснених невідокремлюваних поліпшень орендованого майна в рахунок орендної плати сторони домовились в пункті 3.8. договору і таке зарахування проводилось з моменту укладення договору та ці розрахунки (без зауважень) неодноразово перевірялись контролюючими органами.

Проте, судами попередніх інстанції не надано належної оцінки зазначеним доказам ТОВ "Ман Хендлінг".

Згідно норм частин 1, 3 статті 778 кодексу України наймач, за згодою наймодавця, може поліпшити річ, яка є предметом найму, та має право на зарахування вартості поліпшення у рахунок плати за користування річчю.

Відтак, судами попередніх інстанцій в повному обсязі не перевірені обставини виконання сторонами умов пункту 3.8. договору оренди та вищезазначених приписів цивільного законодавства про зарахування вартості ремонту орендованих приміщень в рахунок орендної плати.

При цьому, клопотання відповідача щодо призначення у справі судової експертизи з метою з"ясування питань здійснення сторонами взаєморозрахунків за цим договором відхилено без відповідного мотивування.

Також, спростовуючи доводи щодо відсутності доказів страхування об"єкта оренди, передбачених пунктом 5.5. договору, відповідач послався на договори страхування майна юридичної особи (позивача) в оренді за 2009 - 2013 роки, укладені між відповідачем та ЗАТ "Страхова компанія "Крона", які не прийняті судами попередніх інстанцій з підстав неналежного оформлення копій цих договорів.

Разом з тим, всупереч вимогам статті 36 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено право суду витребувати у сторін оригінали документів, необхідних для правильного вирішення спору, господарські суди дійшли до сумнівного висновку про неналежність та недопустимість вищевказаних доказів.

Крім того, посилаючись на порушення відповідачем умов договору щодо оплати орендних платежів, електроенергії, водопостачання та податку на землю, господарські суди не встановили суму боргу та період, за який він утворився.

Також, задовольняючи позов, зокрема, з підстав відсутності сертифікації ТОВ "Ман Хендлінг" на відповідність вимогам авіаційним правилам України, господарські суди вийшли за межі заявлених позивачем вимог, чим порушили чинне процесуальне законодавство.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарських судів попередніх інстанцій про розірвання спірного договору оренди з підстав, передбачених статтями 651, 782 Цивільного кодексу України та статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", є передчасними.

В зв"язку з викладеним, судові інстанції припустились порушення вимог частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до частини 1 статті 43 цього ж Кодексу.

Згідно статті 11110 цього ж Кодексу підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вимоги статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова, прийняті у даній справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та, дотримуючись норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ман Хендлінг" задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 20.08.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 року у справі № 915/1042/13 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області в іншому складі суду.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіЛ.А. Гольцова С.С. Самусенко