ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2017 року Справа № 910/18640/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Плюшка І.А.,
розглянувши касаційну скаргуВійськової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України)на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 21.11.2016 Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017у справі№ 910/18640/16господарського судуміста Києваза позовомВійськової частини А0215доПублічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Росінтек-Україна"простягнення 7 955 грн.,за участю представників: від позивача: Матієнко О.Б. від відповідача: Печерський П.М.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.04.2017 касаційну скаргу Військової частини А0215 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Плюшка І.А. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2017.
1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову
Військова частина А0215 звернулась до господарського суду із позовом до ПАТ "Банк Михайлівський" про стягнення 7 955 грн. заборгованості за гарантією забезпечення виконання договору про закупівлю №104/07-Г, з яких 4974,20 грн. основного боргу, 2724,87 грн. інфляції та 255,93 грн. 3 % річних.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства та гарантійного листа №24-05-1816 від 25.07.2014 "Гарантія забезпечення виконання договору про закупівлю 104/07-Г" не виконав взяті на себе гарантійні зобов`язання щодо виплати позивачу 4 974,20 грн. гарантії забезпечення виконання ТОВ "Росінтек-Україна" договору про закупівлю №95/14 від 29.07.2014.
2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.11.2016 (суддя: Плотницька Н.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 (судді: Отрюх Б.В. - головуючий, Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.), у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що позивачем при зверненні до відповідача із вимогами №350/129/138/3073/пс від 04.12.2014 та №350/129/138/138/пс від 20.01.2015 порушено правила, встановлені ч.2 ст.563 ЦК України, та умови гарантійного листа №24-05-1816 від 25.07.2014, а саме до таких вимог не додано вказані в гарантії документи.
Враховуючи додаткову угоду №1 від 30.12.2014 про зміни умов договору від 29.07.2014 №95/14 про закупівлю товарів, відповідно до умов якої замовником прийнято рішення про зменшення обсягу закупівлі до 0 одиниць, 0,00 грн., суди дійшли висновку, що у ТОВ "Росінтек-Україна" перед позивачем фактично відсутні зобов`язання за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 29.07.2014 №95/14.
Апеляційний господарський суд врахував, що з 23.05.2016 у ПАТ "Банк Михайлівський" запроваджено тимчасову адміністрацію, а тому не можуть бути задоволені вимоги позивача в силу норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів
Військова частина А0215, не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм законодавства, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Скаржник вказує, що позивачем при направленні вимоги до гаранта, виконано обов`язкові її умови, зокрема, надано всі необхідні документи.
Факт невиконання ТОВ "Росінтек-Україна" своїх зобов`язань за договором закупівлі підтверджується наказом господарського суду міста Києва у справі №910/12157/15 від 27.07.2015.
4. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
29.07.2014 між ТОВ "Росінтек-Україна" як постачальником та Військовою частиною А0215 як замовником укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №95/14.
За умовами договору постачальник зобов`язався у 2014 році поставити замовнику товар відповідно до специфікації у строк до 01.10.2014, а замовник - прийняти і оплатити товар.
Згідно п.11.6 договору постачальником внесено забезпечення виконання умов договору в розмірі 4 974,20 грн. Вид надання забезпечення виконання договору про закупівлю - гарантія (безвідклична, безумовна банківська гарантія, оформлена відповідно до вимог постанови Правління НБУ від 15.12.2014 №639).
25.07.2014 ПАТ "Банк Михайлівський" надав Військовій частині А0215 гарантійний лист №24-05-1816 "Гарантія забезпечення виконання договору про закупівлю № 104/07-Г".
Відповідно до умов гарантії відповідач як гарант зобов`язався виплатити Військовій частині А0215 як бенефіціару будь-яку суму в межах загальної суми цієї гарантії, що становить 4 974,20 грн., після одержання гарантом викладеної на українській мові та підписаної уповноваженою особою письмової вимоги бенефіціара.
Гарант має право відмовити бенефіціарові, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії; подані гарантові по закінчення строку дії гарантії.
Письмова вимога бенефіціара повинна бути відправлена на поштову адресу гаранта разом із: копією(ями) засвідченою(ними) бенефіціаром відповідного(них) документа(ів), яка(і) підтверджують, що принципал - ТОВ "Росінтек-Україна" не виконав свої зобов`язання за договором; карткою із зразками підпису посадової особи бенефіціара, яка підписала вимогу і посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством.
Термін банківської гарантії до 31.01.2015 включно.
Судами встановлено, що 04.12.2014 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №350/129/138/3073/пс від 04.12.2014 про сплату 4 974,20 грн. та зазначив, що ТОВ "Росінтек-Україна" не виконало зобов`язання щодо поставки товару, у зв`язку з чим у гаранта виник обов`язок щодо виплати позивачеві гарантії у розмірі 4974,20 грн. Вимогу підписано тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини А 0215 Сідаш В.В.
Позивачем до вимоги №350/129/138/3073/пс від 04.12.2014 додано засвідчену копію повідомлення №129/138/1499/пс; засвідчену копію доповіді про порушення строків постачання; засвідчену копію картки із зразками підписів; засвідчену копію гарантії.
ПАТ "Банк Михайлівський" відмовлено Військовій частині А0215 у задоволенні вимоги, оскільки вимогу підписано не уповноваженою особою та не надано всіх належним чином оформлених документів, передбачених гарантією, а саме: картку із зразками підпису посадової особи бенефіціара, що підписала вимогу, що посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством; копії документів, посвідчені бенефіціаром, які підтверджують, що принципал не виконав зобов`язання за договором закупівлі, яким крім іншого є: договір від 27.09.2014 №95/14, що повинен містити предмет, який відповідає умовам гарантії та строки виконання поставки товарів, що є простроченими, як вказано у вимозі.
20.01.2015 Військова частина А0215 повторно звернулася до відповідача з листом-вимогою №350/129/138/138/пс від 20.01.2015 про сплату 4 974,20 грн.
Дану вимогу підписано уповноваженою особою - командиром військової частини А0215 Байдак Ю.А.
До листа №350/129/138/138/пс від 20.01.2015 додано: лист Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області щодо підтвердження підпису та печатки уповноваженої особи; засвідчену копію договору від 29.07.2014 № 95/14.
03.02.2015 гарант у своєму листі від №24-05-1544 зазначив, що бенефіціар не дотримався умов гарантії та не надав банку всіх належним чином оформлених документів, передбачених гарантією, а саме: картку із зразками підпису посадової особи бенефіціара (оригінал), що підписала вимогу, що посвідчена нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством; копії документів, посвідчених бенефіціаром, які підтверджують, що принципал не виконав зобов`язання за договором.
Гарант у даному листі вказав, що відповідно до умов договору принципал повинен був поставити товар у термін до 01.11.2014, після відправлення бенефіціаром принципалу повідомлення про готовність виконання умов договору. Однак, позивачем надано копію такого повідомлення, але не надано доказів його відправлення, у зв`язку із чим не вбачається можливим зробити висновок, що строк виконання зобов`язань за договором настав і з боку принципала існує порушення.
Апеляційним господарським судом встановлено, що з 23.05.2016 ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію.
12.07.2016 рішенням Правління НБУ №124-рш оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський".
З 13.07.2016 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" .
5. Норми права, на які звертається увага при вирішенні спору
За ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
За ст.560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Відповідно до ст.561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Згідно ст.563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.
За ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Відповідно до п.3 ст.46 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Виходячи зі змісту статей 39, 40, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації складається план врегулювання (рішення Фонду, що визначає спосіб, економічне обґрунтування, строки та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку) у якому визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із способів передбачених у частині 2 статі 39 даного Закону. Фонд складає реєстр активів і зобов'язань, які підлягають відчуженню. Під час відчуження зобов'язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, при цьому зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, мають найвищий пріоритет і не можуть бути відчужені частково. Під час ліквідації банку уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості передбаченій статтею 52 даного Закону. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із встановлених судами обставин, обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем при зверненні до відповідача із вимогою від 04.12.2014 № 350/129/138/3073/пс порушено встановлені ст.563 Цивільного кодексу України правила та умови гарантійного листа, а саме - до вимоги не додано документи, вказані в гарантії.
Додана позивачем до вимоги від 04.12.2014 копія картки із зразками підписів засвідчена неналежною особою.
До листа-вимоги від 20.01.2015 позивачем додано лише лист Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області щодо підтвердження підпису та печатки уповноваженої особи та засвідчену копію договору від 29.07.2014 №95/14.
Оскільки позивачем не надано оригіналу картки із зразками підпису посадової особи бенефіціара, що підписала вимогу, який посвідчено нотаріально або іншим способом, передбаченим законодавством, та доказів порушення принципалом зобов`язань за договором закупівлі, суди дійшли висновку про відсутність обов`язку у гаранта сплачувати заявлену суму.
Апеляційним господарським судом правильно враховано, що ПАТ "Банк Михайлівський" знаходиться в процедурі ліквідації, а тому задоволення вимог кредиторів відбувається у передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" порядку з дотриманням принципів черговості.
Касаційна інстанція вважає помилковими висновки господарських судів попередніх інстанцій з приводу того, що оскільки зобов`язання, за яке відповідач несе відповідальність, фактично припинило своє існування, виконання договору про закупівлю не може бути простроченим.
Судами не враховано, що в рішенні господарського суду міста Києва від 09.07.2015 у справі №910/12157/15 досліджено вказані обставини та встановлено факт порушення ТОВ "Росінтек-Україна" умов договору шляхом невиконання зобов`язань щодо своєчасної поставки товару. У зв`язку з цим Військовою частиною А0215 нараховано, а судом стягнуто з ТОВ "Росінтек-Україна" пеню та штраф за прострочення поставки товару. У ТОВ "Росінтек-Україна" існують зобов`язання щодо сплати саме вказаних сум до моменту виконання рішення суду в зазначеній справі.
Проте такі помилкові висновки судів попередніх інстанцій у даній справі не вплинули на правильність висновків щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки у гаранта не виникло обов`язку виплачувати спірну суму з наведених вище підстав.
За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийнято із повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим для задоволення касаційної скарги правові підстави відсутні.
Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Військова частина А0215 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 у справі №910/18640/16 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: М. Малетич
І. Плюшко