ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 910/13623/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Плюшка І.А.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Гарант Інвест"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.02.2017у справі№ 910/13623/16господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Класика Будівництва"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Строй-Гарант Інвест"простягнення авансу у сумі 590 000 грн.,за участю представників: від відповідача:Генкіна А.А., Чорній М.С.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.04.2017 касаційну скаргу ТОВ "Строй-Гарант Інвест" у справі №910/13623/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Плюшка І.А. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2017.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ТОВ "Класика будівництва" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Строй-Гарант Інвест" про стягнення авансу в розмірі 590 000 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не приступив у передбачені договором будівельного підряду №КБ-04/09ЕМ від 04.09.2015 строки до виконання робіт. Листом №КБ 04/07/16 від 04.07.2016 позивач звернувся до відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку та повернення перерахованого позивачем авансу. У зв`язку з неповерненням відповідачем авансу в розмірі 590 000 грн. позивач звернувся з цим позовом до господарського суду.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.10.2016 (суддя Шкурдова Л.М.) у справі №910/13623/16 в задоволенні позову відмовлено.

Місцевий господарський суд виходив із того, що за змістом ч.4 ст.849 ЦК України та умов договору позивач має право на повернення невикористаної суми авансу.

Судом встановлено, що "Робочий проект електропостачання будівельних механізмів СГІ-НП-793-14-ЕП.1" 24.12.2015 відповідачем подано до департаменту технічних приєднань Структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі" ПАТ "Київенерго" на затвердження.

Також відповідачем надано проект плану прокладання тимчасових КЛ-10кВ для живлення КТП-10/0,4кВ до структурного відокремленого підрозділу "Київські електричні мережі" ПАТ "Київенерго". Останній листом повідомив відповідача про необхідність усунення зауважень у наданому проекті, які направлені відповідачем позивачу.

Судом першої інстанції відзначено, що видаткова накладна №4 від 02.02.2016 підтверджує закупівлю кабелю АПвЭгаПу 15 кВ 1х120 (г)/35 на суму 355 284,00 грн. та платіжне доручення №496 від 20.10.2015 є підтвердженням проведення оплати кабелю згідно договору.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що під час дії договору відповідачем були понесені витрати на виконання його умов, зокрема виготовлено проекти та закуплено матеріал.

У зв`язку з тим, що позивач має право на повернення лише невикористаної частини авансу, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для повернення позивачу суми авансу в заявленому ним розмірі 590 000 грн.

3. Стислий виклад суті постанови апеляційного господарського суду та мотиви її прийняття

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 (судді: Яковлєв М.Л. - головуючий, Разіна Т.І., Тищенко А.І.) рішення місцевого господарського суду від 04.10.2016 у справі №910/13623/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Строй-Гарант Інвест" 590 000 грн. авансу.

Постанову мотивовано ч.4 ст.849 ЦК України, за якою замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Наведеною нормою врегульований випадок, коли одностороння відмова замовника від договору підряду не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку підрядника. Замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Враховуючи положення п.13.4 договору суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зобов`язання сторін за договором будівельного підряду №КБ-04/09ЕМ від 04.09.2015 припинилися з 10.07.2016 у зв`язку із одностороннім розірванням позивачем договору у відповідності до п.6.2.5 договору.

Суд звернув увагу, що відповідно до п.3.4 договору авансовий платіж носить цільовий характер і може використовуватися підрядником лише для закупівлі матеріалів, виробів, устаткування та послуг, що є необхідними для виконання відповідного стану (частини) робіт.

Апеляційний господарський суд відхилив як докази видаткову накладну та платіжне доручення, оскільки встановив, що за ними закупався кабель інший, ніж погоджений сторонами в договорі. Ідентифікувати, за який саме кабель здійснено оплату, неможливо.

Апеляційна інстанція дійшла висновку, що позов ТОВ "Класика будівництва" до ТОВ "Строй-Гарант Інвест" про стягнення авансу в розмірі 590 000,00 грн. є підставним.

4. Підстави, з яких оскаржено постанову апеляційного господарського суду

ТОВ "Строй-Гарант Інвест", не погоджуючись із постановою, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Скаржник зазначає, що позивачем порушено вимоги чинного законодавства щодо встановлення та зміни цільового призначення земель, посилається на п.6.3.15 договору та вказує, що оскільки позивач не надав вихідні дані відповідачу, останній мав право не виконувати роботи.

Скаргу мотивовано ст.612 ЦК України та ст.220 ГК України, за якими прострочення не настає, якщо зобов`язання не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

04.09.2015 між ТОВ "Класика будівництва" як замовником та ТОВ "Строй-Гарант Інвест" як підрядником укладено договір будівельного підряду №КБ-04/09ЕМ.

Відповідно до п.1.1 договору замовник доручив, а підрядник зобов`язався на свій ризик виключно власними силами та засобами, відповідно до чинного законодавства, будівельних норм та правил, у встановлені терміни, в порядку та на умовах визначених цим договором, за плату виконати комплекс проектно-кошторисних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт.

Згідно п.4.1 договору загальний строк виконання робіт складає 60 днів з дня підписання цього договору. Термін виконання окремого етапу (частини) робіт визначається в календарному графіку, викладеному в додатку №3 до договору.

Відповідно до додатку №3 до договору відповідач мав виконати будівельні роботи у вересні - жовтні 2015 року.

За п. 6.2.5 договору замовник має право у будь-який час, до закінчення робіт, в односторонньому порядку відмовитися від цього договору, виплативши підряднику плату за фактично виконану частину робіт без відшкодування підрядникові будь-яких збитків.

Відповідно до п.13.4 договору у випадку односторонньої відмови замовника від договору договір вважається розірваним через 5 днів з дня здачі відповідного повідомлення на пошту для відправлення цінним листом на адресу підрядника.

Згідно п.13.5 договору у разі визнання договору недійсним, неукладеним чи іншого припинення договору сторони проводять між собою необхідні розрахунки протягом 10 банківських днів з дати такого розірвання (припинення) договору чи набрання законної сили судовим рішенням про визнання договору недійсним чи неукладеним. Під час цих розрахунків підрядник повинен повернути замовнику невикористану на виконання етапу (частини) робіт суму авансового платежу (авансових платежів).

Відповідно до п.3.4 договору авансовий платіж носить цільовий характер і може використовуватися підрядником лише для закупівлі матеріалів, виробів, устаткування та послуг, що є необхідними для виконання відповідного стану (частини) робіт.

За п.3.3 договору під документальним підтвердженням вартості використаних матеріалів та устаткування сторони розуміють надання замовнику документів (рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної, сертифікатів відповідності, тощо), що підтверджують закупівлю необхідних будівельних матеріалів, виробів, устаткування та послуг.

На виконання умов укладеного сторонами договору будівельного підряду №КБ-04/09ЕМ від 04.09.2015 позивачем перераховано відповідачу аванс в розмірі 590 000,00 грн. за відповідними платіжними дорученнями.

04.07.2016 позивачем направлено відповідачу лист №КБ 04/07/16 від 04.07.2016, в якому позивач повідомив відповідача про односторонню відмову від договору будівельного підряду №КБ-04/09ЕМ від 04.09.2015 на підставі п.6.2.5 договору.

Відповідачем на підтвердження виконання робіт за договором до матеріалів справи долучено видаткову накладну №4 від 02.02.2016 на закупівлю кабелю АПвЭгаПу 15 кВ 1х120 (г)/35 на суму 355 284,00 грн.; платіжне доручення №496 від 20.10.2015 на суму 370 620,00 грн.

6. Норми права, на які звертається увага при вирішенні спору

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно п.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

7. Норми права та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки апеляційного господарського суду щодо скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення позову мотивованими та законними.

Як вбачається із встановлених судами умов договору, зокрема, з п.6.2.5, сторони узгодили право замовника розірвати договір в односторонньому порядку, що не ставиться в залежність від порушення договірних зобов`язань стороною.

Позивач таким правом скористався та надіслав відповідачу лист про розірвання договору до закінчення виконання робіт, яким відмовився від договору підряду в односторонньому порядку, не вимагаючи передачі виконаних підрядних робіт за договором.

Враховуючи п.13.4 договору, слід вважати, що зобов`язання сторін за договором будівельного підряду №КБ-04/09ЕМ від 04.09.2015 припинилися з 10.07.2016.

В п.6.2.5 договору також встановлено обов`язок замовника, який відмовляється від договору, виплатити підряднику плату за фактично виконану частину робіт без відшкодування будь-яких збитків.

Пунктом 13.5 договору передбачено, що у разі припинення договору сторони проводять між собою необхідні розрахунки протягом 10 банківських днів з дати такого розірвання (припинення) договору, зокрема, підрядник повертає замовнику невикористану суму авансового платежу.

Апеляційний господарський суд дослідив надані відповідачем на підтвердження виконання робіт видаткову накладну та платіжне доручення та встановив розбіжності в назві купленого товару із назвою зазначеного в договорі підряду. Зокрема, у видатковій накладній №4 від 02.02.2016 у графі товар зазначено "Кабель АПвЭгаПу 15 кВ 1х120 (г)/35" на суму 355 284,00 грн., в той час, як в протоколі до договору № КБ -КБ-04/09ЕМ від 04.09.2015 сторонами погоджено, що закупівлі підлягає інший вид (товщина) кабелю, а саме - АПвЭгаПу 15 кВ 1х120 (г)/50.

У призначенні платіжного доручення №496 від 20.10.2015 на суму 370 620,00 грн. зазначено: "оплата за кабель, згідно рахунку №10 від 20.10.2015…", що не дає змоги ідентифікувати за який саме кабель здійснено оплату та на виконання якого договору.

Як встановлено судами, структурним відокремленим підрозділом "Київські електричні мережі" ПАТ "Київенерго" не затверджено проект плану прокладання тимчасових КЛ-10кВ для живлення КТП-10/0,4кВ у зв`язку з необхідністю усунути зауваження.

За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція звертає увагу, що апеляційною інстанцією встановлено, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження виконання та вартості відповідних робіт саме за укладеним сторонами договором.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції прийнято із повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим для задоволення касаційної скарги правові підстави відсутні.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Строй-Гарант Інвест" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 у справі №910/13623/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: М. Малетич

І. Плюшко