ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 908/2110/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Ковтонюк Л.В. Карабаня В.Я.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на ухвалу та постановуГосподарського суду Запорізької області від 19.12.2016 Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2017у справі№ 908/2110/16 Господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"про за участю від позивача: від відповідача:стягнення 86189671,72 грн., Безпалюк О. П., Ясиненко Д. В.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" про стягнення 86189671,72 грн. заборгованості за договором № 3-1-2014/059-ПР купівлі-продажу природного газу від 23.12.2014, з яких: 11883728,03 грн. 7 % штрафу, 42875060,68 грн. пені, 2466195,15 грн. 3 % річних, 28964687,86 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ПАТ НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" 23.12.2014 укладено договір купівлі-продажу природного газу № 3-1-2014/059-ПР. Відповідно до п. 6.1. договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється відповідачем до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки. На час звернення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до суду позивачем свої зобов'язання виконано в повному обсязі та поставлено в 2015 році природного газу в розмірі 22622,94 тис.куб.м. на загальну суму 184976068,70 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Через невиконання належним чином відповідачем грошового зобов'язання та прострочення оплати за поставлений в 2015 році природний газ, в порядку ст. 611, 625 ЦК України та умов договору, позивачем нараховано: 42875060,68 грн. пені; 11883728,03 грн. 7% штрафу; 2466195,15 грн. 3% річних; 28964687,86 грн. інфляційних втрат, що загалом становить 86189671,72 грн.

Відповідачем 19.12.2016 заявлено клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Клопотання обґрунтовано тим, що позивачем поставлено відповідачу природний газ у січні-березні 2015 року за договором № 3-1-2014/059-ПР купівлі-продажу природного газу від 23.12.2014 вартістю 184976068,70 грн. У позовній заяві зазначено, що відповідачем перераховано на поточний рахунок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в якості оплати природного газу 184976068,70 грн. Заборгованість за природний газ, поставлений позивачем за договором, погашено ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" 29.12.2015. Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730-V III від 03.11.2016 (далі - Закон) 30.11.2016 набрав чинності. Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. Виходячи з фактичних обставин справи, які не тільки не оскаржуються, а доводяться ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у позовній заяві, заборгованість за природний газ погашено ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" до набрання чинності Законом. Пунктом 1.2. договору передбачено, що газ, який постачається за договором, використовується ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" виключно для власних потреб. ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" є кінцевим споживачем. Відповідно до звітів про використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теплової енергії за січень-березень 2015 року відповідачем сумарно витрачено 22,62 млн. куб.м. природного газу на виробництво електричної та теплової енергії. ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" весь поставлений позивачем на виконання договору природний газ використало для виробництва електричної та теплової енергії, а також погасило заборгованість за використаний газ до набрання чинності Законом, то відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних на погашену заборгованість не нараховуються.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.12.2016 у справі № 908/2110/16 (суддя Науменко А.О.) припинено провадження у справі № 908/2110/16.

Ухвалу мотивовано тим, що ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" основну суму боргу погашено до подання даного позову і набрання чинності Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", тому предмет реструктуризації в розумінні Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" відсутній, заборгованість для врегулювання погашена.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2017 у справі № 908/2110/16 (у складі колегії суддів: Колядко Т.М. - головуючого, Скакун О.А., Ломовцева Н.В.) ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.12.2016 у справі № 908/2110/16 залишено без змін.

Постанову мотивовано тим, що місцевий господарський суд правомірно застосувавши до спірних правовідносин Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" встановив відсутність підстав для нарахування 3 % річних, інфляційних втрат, штрафу та пені, заявлених позивачем за прострочення виконання зобов'язань з оплати за поставлений природний газ, тому суд дійшов до висновку про відсутність предмета спору та припинив провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.12.2016 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2017 у справі № 908/2110/16, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.12.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2017 у справі № 908/2110/16, а справу передати на розгляд по суті до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права судом першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" 23.12.2014 укладено договір купівлі-продажу природного газу № 3-1-2014/059-ПР (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом відповідно до УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки.

Позивачем обов'язки за договором протягом січня-березня 2015 року виконано належним чином та поставлено відповідачу природний газ в розмірі 22622, 94 тис. куб. м. на загальну суму 184976068, 70 грн., що підтверджується актами-приймання передачі газу.

Відповідачем зобов'язання з оплати поставленого протягом спірного періоду природного газу виконано, однак з порушенням передбаченого п. 6.1 договору строку, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" про стягнення 86189671,72 грн., а саме: 11883728,03 грн. 7 % штрафу, 42875060,68 грн. пені, 2466195,15 грн. 3 % річних та 28964687,86 грн. інфляційних втрат.

Відповідачем 19.12.2016 заявлено клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" дійшов до помилкового висновку щодо задоволення клопотання відповідача та припинення провадження у справі на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, припиняючи провадження по даній справі, безпідставно вважав, що предмет спору відсутній.

Суди, посилаючись на відсутність предмету спору, фактично ухилилися від вирішення господарського спору по суті, порушивши при цьому вимоги ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зазначені порушення норм процесуального права (з врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, передбачених ч. 2 ст. 1115, ч. 2 ст. 1117 ГПК України) є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень і передачі справи на розгляд по суті до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України, приймаючи ухвалу про припинення провадження у справі за відсутністю предмета спору суди в даному випадку, порушили вимоги ст. 124 Конституції України, яка є нормою прямої дії і відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Викладені порушення норм процесуального закону відповідно до ч. 2 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду з направленням справи на розгляд по суті до місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України отже до набрання чинності цим Законом.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.12.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2017 у справі № 908/2110/16 Господарського суду Запорізької області задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.12.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2017 у справі № 908/2110/16 Господарського суду Запорізької області скасувати, а справу передати на розгляд по суті до Господарського суду Запорізької області в іншому складі суддів.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді:Ковтонюк Л.В. Карабань В.Я.