Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 10.12.2014 року у справі №910/11251/13 Постанова ВГСУ від 10.12.2014 року у справі №910/1...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВГСУ від 10.12.2014 року у справі №910/11251/13
Постанова ВГСУ від 29.07.2015 року у справі №910/11251/13

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року Справа № 910/11251/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київна постанову та ухвалувід 21.10.2014 р. Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 р. господарського суду м. Києвау справі№ 910/11251/13 господарського суду м. Києва

за заявою товариства з обмеженою відповідальність "УніКредит Лізинг", м. Київ до боржникатовариства з обмеженою відповідальність "Аляска ЛД", м. Київпровизнання банкрутомліквідатор арбітражний керуючий Гусар І.О.

в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "ОТП Банк"Кузьменко Я.Л., довір.,ТОВ "Аляска ЛД"Карпунов І,О., довір.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.06.2013 року, що винесена у справі № 910/11251/13, прийнято до розгляду заяву про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальність "Аляска ЛД" (далі - Боржник Товариство) за заявою товариства з обмеженою відповідальність "УніКредит Лізинг" (далі - Кредитор) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.07.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Боржника, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном, з призначенням розпорядником майна арбітражного керуючого Струця М.П., а справу призначено до розгляду в судовому засіданні тощо.

Постановою господарського суду м. Києва від 19.12.2013 року Боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Гусара І.О.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.09.2014 року (суддя - М.В. Пасько) затверджені звіт та ліквідаційний баланс Боржника, ухвалено ліквідувати юридичну особу Боржника, а провадження у справі припинено.

Не погодившись із цією ухвалою суду, публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі-Банк) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 16.09.2014 року та передати справу для подальшого розгляду до господарського суду м. Києва на стадію ліквідаційної процедури.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 року (головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 16.09.2014 року (в постанові помилково вказано - від 11.08.2014 року) - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду м. Києва від 16.09.2014 року, так і постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 року та передати справу для подальшого розгляду до господарського суду м. Києва на стадію ліквідаційної процедури.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема норм ст.ст. 41, 46, 98 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників скаржника та ліквідатора Боржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Банку підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника та припиняючи провадження у справі про банкрутство останнього, місцевий суд встановив, що процедура банкрутства Боржника порушена та здійснена відповідно до норм Закону про банкрутство за загальною процедурою. Згідно ж звіту та ліквідаційного балансу, поданих ліквідатором за результатами проведення дій у ліквідаційній процедурі, майна у Боржника виявлено не було, тому визнані у справі кредиторські вимоги не були задоволені та вважаються погашеними, у зв'язку з чим і поданий звіт, і ліквідаційний баланс підлягають затвердженню. Підтримуючи ці висновки, апеляційний суд вказав, що звіт ліквідатора був схвалений комітетом кредиторів Боржника на засіданні 08.08.2014 року.

Однак суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними висновками судів, оскільки вони є передчасними, зробленими всупереч дійсних обставин справи та з порушенням норм діючого законодавства.

Так, як правомірно зазначив скаржник, з посиланням на норми ч. 9 ст. 41 Закону про банкрутство, на засіданні комітету кредиторів Боржника, що відбулось 08.08.2014 року, на протокол та рішення за результатами проведення якого послались суди попередніх інстанцій (т. 5 а.с. 154-156), на порядку денному не ставились питання про затвердження звіту ліквідатора за результатами проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Товариства - лише інформація ліквідатора про хід ліквідаційної процедури -відповідно до норм ч. 9 ст. 41 Закону про банкрутство, а також питання щодо шляхів подальшого провадження у справі про банкрутство Товариства. Отже, за змістом порядку денного зборів комітету кредиторів, що відбулись 08.08.2014 року, передбачалось подальше проведення ліквідаційної процедури стосовно Товариства та не повідомлялось кредиторів останнього про її завершення із затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Товариства (ст. 46 Закону про банкрутство).

Отже висновок судів про схвалення комітетом кредиторів Боржника звіту ліквідатора у розумінні ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство суперечить цій нормі та дійсним обставинам справи.

Також, касаційний суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні в першій інстанцій, коли була винесена оскаржувана ухвала - 16.09.2014 року, за клопотанням ліквідатора до справи було долучено копію листа начальника Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 30.07.2014 року № 46/8418 із повідомленням про направлення до райвідділу міліції Дніпропетровської області матеріалів щодо можливих шахрайських дій з боку директора Товариства (т. 5 а.с. 184-186). При цьому слід зазначити, що наявність такого листа, викладених в ньому обставин не були предметом розгляду на засіданні комітету кредиторів Боржника 08.08.2014 року та не відображені у звіті ліквідатора, на що суди попередніх інстанцій уваги не звернули, не з'ясувавши також обставини, коли був отриманий ліквідатором вказаний лист від 30.07.2014 року, та обставини надання у справу копії цього листа лише в день, коли судом вирішувалось питання про затвердження звіту ліквідатора Боржника та припинення провадження у справі про банкрутство останнього.

З'ясування вказаних обставин, на думку касаційного суду, має значення в контексті викладеної в копії згаданого листа інформації - щодо наявності матеріалів звернення арбітражного керуючого Товариства про можливі шахрайські дії з боку директора Товариства, встановлених судами обставин - про визнання у складі кредиторських вимог Банку вимог на суму 90 млн. грн., що забезпечені заставою майна Боржника, а також викладеної в скарзі інформації стосовно виявленого та вилученого в результаті досудового розслідування майна (рибної продукції) за тією ж адресою, за якою мало зберігатись майно, що було передано Боржником Банку в заставу за укладеним договором застави. З'ясування ж та встановлення судами перелічених обставин, виходячи з приписів ст.ст. 42-46 Закону про банкрутство може мати значення та впливати на погашення вимог кредиторів у даній справі про банкрутство (дотримання їх прав у даній справі), а відповідно на висновки у звіті ліквідатора та показники у ліквідаційному балансі Боржника. Окрім цього, у вже згаданому протоколі зборів комітету кредиторів від 08.08.2014 року, поряд з іншим, було уповноважено ліквідатора Боржника "звернутись до правоохоронних органів для отримання інформації щодо ходу розслідування кримінального провадження по заявах розпорядника майна" (т. 5 а.с. 156).

При цьому суд касаційної інстанції враховує, що визначений постановою про визнання Боржника банкрутом максимальний строк ліквідаційної процедури - до 16.12.2014 року (передбачений нормами ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство) на момент винесення місцевим судом оскаржуваної ухвали не закінчився.

Крім викладеного колегія суддів звертає увагу на те, що апеляційним судом не було надано правову оцінку і тому, що у матеріалах справи відсутнє доповнення до звіту ліквідатора, на подання якого в судовому засіданні 16.09.2014 року міститься посилання і в протоколі судового засідання від 16.09.2014 року (т. 5 а.с. 189-190), і в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції. У матеріалах справи є тільки клопотання ліквідатора про долучення документів до матеріалів справи - згаданої копії листа Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

У зв'язку із викладеним касаційний суд зазначає про передчасність та невідповідність наведеним нормам законодавства висновків у винесених судами попередніх інстанцій оскаржуваних рішеннях про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу Боржника та припинення провадження у справі про банкрутство останнього.

За таких обставин та виходячи з повноважень касаційного суду, передбачених нормами п. 3 ст. 1119 ГПК України оскаржувані ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як незаконні - з передачею справи на новий розгляд до місцевого суду в іншому складі суду. Суду ж першої інстанції при новому розгляді справи слід усунути недоліки, викладені в даній постанові, розглянувши справу та ухваливши рішення відповідно до норм законодавства (ч. 1 ст. 11112 ГПК України).

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст. 1, 37, 41, 42-46, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 16.09.2014 р. у справі № 910/11251/13 скасувати.

3. Справу № 910/11251/13 передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 12.12.2014 року.

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати