Історія справи
Постанова ВГСУ від 10.02.2015 року у справі №917/1766/14
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2015 року Справа № 917/1766/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегават Сервіс"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014у справі№ 917/1766/14господарського суду Полтавської областіза позовомГайворонської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегават Сервіс"прозобов'язання передати товарза участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)
ВСТАНОВИВ:
Гайворонська міська рада звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегават Сервіс" про стягнення 57911,76грн. за непоставлений товар за договором № МС - 00000000139 від 24.04.2014, а саме: світильник ЖКУ 70Вт Helios 21 Helval - 90 шт., лампи GE натрієві LU 70/90/T12 27-70 шт., лампи GE натрієві LU 100/T/E40-20 шт.
Позов вмотивований приписами статей 509, 525, 526, 546 Цивільного кодексу України та 193, 199, 231, 232 Господарського кодексу України, оскільки, всупереч умовам договору поставки № МС - 00000000139 від 24.04.2014, відповідач не виконав зобов'язання щодо поставки та передачі товару, вартість якого сплачена позивачем.
23.09.2014 позивач подав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив суд зобов'язати передати Гайворонській міській раді товар за договором поставки № МС - 00000000139 від 24.04.2014, а саме: світильник ЖКУ 70Вт Helios 21 Helval - 90 шт., лампи GE натрієві LU 70/90/T12 27-70 шт., лампи GE натрієві LU 100/T/E40-20 шт. на загальну суму 57 911,76 грн. (з врахуванням ПДВ).
У відзиві на позов відповідач вказав, що сторонами не було узгоджено істотних умов договору, а саме ціни, кількості та асортименту товару, тому на момент звернення з позовом до суду право позивача не порушено, оскільки у відповідача не виникло обов'язку на поставку товару, відтак позов про витребовування неузгодженого сторонами товару є передчасним та не підлягає задоволенню.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.10.2014 (суддя Киричук О.А.) заяву про зміну предмету позову та позов задоволено; зобов'язано відповідача передати позивачу товар за договором поставки №МС - 00000000139 від 24.04.2014, а саме: світильник ЖКУ 70Вт Helios 21 Helval - 90 шт., лампи GE натрієві LU 70/90/T12 27-70 шт., лампи GE натрієві LU 100/T/E40-20 шт. на загальну суму 57911,76 грн.; стягнуто з відповідача "Мегават Сервіс" на користь позивача 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 (судді: Черленяк М.І. - головуючий, Ільїн О.В., Хачатрян В.С.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегават Сервіс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволення позовних вимог. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме, статей 261, 525, 526, 629, 662, 671, 693, 712 Цивільного кодексу України, оскільки судами не досліджувалось, що заявка на поставку товару не оформлялась, ціна, кількість та асортимент товару сторонами не узгоджувалась, платіж за договором поставки відповідач не отримував, а тому не міг усвідомлювати обсяг своїх зобов'язань з поставки неузгодженого сторонами товару. Окрім цього відповідач вказує, що в порушення частини 5 статті 261, частини 2 статті 693 цього Кодексу, звернувшись з позовною заявою до закінчення дії договору поставки, позивач діяв не у межах строків позовної давності, оскільки обов'язок виконання зобов'язань за договором поставки виникає після закінчення дії цього договору.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу відхилив її доводи, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень; сторони не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 22.04.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегават Сервіс" (постачальник) та Гайворонською міською радою (покупець) укладено договір поставки №МС-00000000139, згідно з умовами якого постачальник передає, а покупець приймає електротехнічну продукцію - в подальшому по договору - товар (пункт 1.1. договору).
Згідно з пунктом 1.2. цього договору ціна, кількість та асортимент товару вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 1.4. договору сторони визначили, що сума договору складає 57911,76 грн. у тому числі ПДВ 9651,96 грн.
Відповідно до розділу 2 договору "Умови поставки та порядок розрахунків", асортимент, кількість, ціна та строки поставки товару визначається сторонами окремо, в кожному конкретному випадку та оформлюються замовленням покупця. Замовлення покупця може бути здійснено в усній або письмовій формі, в тому числі може бути здійснено і по факсу. У замовленні обов'язково вказується найменування, кількість та асортимент товару.
Згідно з пунктом 2.3 договору, доставка товару проводиться постачальником автомобільним транспортом або, за узгодженням сторін, шляхом самовивозу покупцем. Товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем по кількості та якості після підписання відповідних накладних на товар (пункт 2.5. договору).
Відповідно до пункту 2.6. договору датою поставки товару вважається виконання умов, зазначених в пунктах 2.1. - 2.5. договору поставки.
Пунктом 2.8. цього договору визначено, що покупець здійснює розрахунок за поставлений товар протягом 20 (двадцяти) календарних днів, з дня підписання супровідних документів на прийнятий товар. Розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі (перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника), шляхом внесення покупцем грошових коштів безпосередньо до каси постачальника (готівкова форма розрахунку) чи в будь-який інший спосіб, не заборонений діючим законодавством.
Відповідно до пункту 4.1.1. договору постачальник зобов'язаний протягом 3-х (трьох) днів від дня отримання замовлення розглянути його та повідомити покупця про прийняте замовлення чи про відмову в його прийнятті. Покупцеві на його прохання може бути направлено рахунок за прийняте замовлення.
Згідно з пунктом 8.1 договору він вступає в силу з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня календарного року у якому він був укладений. Вказаний договір підписано представниками сторін, а також скріплено печатками підприємств.
Судами досліджено, що позивач отримав від відповідача рахунок-фактуру №МС-000000725 від 24.04.2014 та видаткову накладну №МС-0000477 від 24.04.2014, з яких вбачається, що Гайворонська міська рада має сплатити кошти в розмірі 57911,76 грн. у тому числі ПДВ в розмірі 9651,96 грн. за світильник ЖКУ 70Вт Helios 21 Helval - 90 шт., лампи GE натрієві LU 70/90/T12 27 - 70 шт., лампи GE натрієві LU 100/T/E40-20 шт., видаткова накладна складена на замовлення рахунку-фактури №МС-000000725 від 24.04.2014, умовою продажу є безготівковий розрахунок.
Позивачем здійснено оплату за рахунком-фактурою №МС-000000725 від 24.04.2014 у розмірі 57911,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням №75 від 29.04.2014 та листом Управління державної казначейської служби України у Гайворонському районі Кіровоградської області вих.№02-7/3378 від 08.10.2014, в якому повідомлено, що платіжне доручення від 29.04.2014 №75 на суму 57911,76 грн. 28.05.2014 оплачено з рахунку 35415006036814 Гайворонської міської ради на рахунок 26006300177888 ТОВ "Мегават Сервіс" в ПАТ "Банк Форум".
10.06.2014 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №02-22/407 з вимогою виконати зобов'язання за договором поставки та поставити замовлений товар до 23.06.2014 в порядку і на умовах визначених договором.
Вказана вимога отримана відповідачем 16.06.2014, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, однак залишена відповідачем без відповіді.
Гайворонська міська рада звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегават Сервіс" про зобов'язання передати Гайворонській міській раді товар за договором поставки № МС - 00000000139 від 24.04.2014, а саме: світильник ЖКУ 70Вт Helios 21 Helval - 90 шт., лампи GE натрієві LU 70/90/T12 27-70 шт., лампи GE натрієві LU 100/T/E40-20 шт. на загальну суму 57 911,76 грн. (з врахуванням ПДВ).
Господарські суди попередніх інстанцій визначили законними та обґрунтованими позовні вимоги щодо зобов'язання передати Гайворонській міській раді товар за договором поставки № МС - 00000000139 від 24.04.2014, оскільки позивач виконав свої договірні зобов'язання за договором поставки, здійснив оплату за товар, докази передачі відповідачем обумовленого товару відсутні; також суд апеляційної інстанції, встановивши порушення відповідачем зобов'язання по поставці товару, відхилив твердження скаржника про звернення позивача не у межах строку позовної давності, як жодним чином не обґрунтоване.
Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у встановлений строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений законом або договором.
За приписами статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.
Статтею 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Разом з тим відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Судами попередніх інстанцій встановлено та доводами касаційної скарги не спростовано, що позивач здійснив замовлення на товар та сторонами узгоджено ціну, кількість, асортимент товару, при цьому направлення відповідачем позивачу рахунку-фактури з переліком товару підтверджує його узгодження сторонами. Відтак, посилання скаржника на неузгодження товару, що підлягає поставці та неотримання ним платежу від позивача за договором поставки безпідставне.
Разом з цим судами достовірно встановлено, що позивач виконав свої договірні зобов'язання за договором поставки, здійснив оплату за товар, що підтверджується платіжним дорученням та листом Управління державної казначейської служби України у Гайворонському районі Кіровоградської області, натомість, відповідач не виконав обумовленого договором господарського зобов'язання передати товар, що є підставою для його господарсько-правової відповідальності за частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання передати товар за переліком визначеним у рахунку-фактурі №МС-000000725 від 24.04.2014 та у видатковій накладній №МС-0000477 від 24.04.2014.
Щодо посилання скаржника на звернення Гайворонської міської ради з позовною заявою не у межах строків позовної давності, а саме, до закінчення дії договору поставки, слід зазначити, що відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Оскільки, судами попередніх інстанцій не встановлено та з матеріалів справи не вбачається заяви відповідача про застосування позовної давності, здійсненої до прийняття рішення, доводи відповідача про порушення частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України безпідставні.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди попередніх інстанцій в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно розглянули у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізували спірні правовідносини, правильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Доводи скаржника про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків суду, фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом, та не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 1117 Господарського процесуального кодексу України; підстав для скасування постанови апеляційного суду з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегават Сервіс" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного у справі № 917/1766/14 Господарського суду Полтавської області та рішення Господарського суду Полтавської області від 09.10.2014 залишити без змін.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач