Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року Справа № 916/487/15-г

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Вовк І.В. і Прокопанич Г.К.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Одеса (далі - ФОП ОСОБА_2.),

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 та

додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2016

зі справи № 916/487/15-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь", м. Москва, Російська Федерація (далі - Товариство),

до ФОП ОСОБА_2

про стягнення 12 180 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням подальшої зміни розміру позовних вимог) про стягнення з ФОП ОСОБА_2 12 180 грн. компенсації у зв'язку з порушенням відповідачем авторських прав позивача на зображення персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2" мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.12.2015 (колегія суддів у складі: Степанова Л.В. - головуючий, Зайцев Ю.О. і Оборотова О.Ю.) у позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 (колегія суддів у складі: Таран С.В. - головуючий, Будішевська Л.О. і Мишкіна М.А.): апеляційну скаргу Товариства задоволено частково; рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2015 скасовано; позов задоволено; з ФОП ОСОБА_2 стягнуто на користь Товариства 12 180 грн. компенсації та 1 827 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 (колегія суддів у складі: Таран С.В. - головуючий, Будішевська Л.О., Мишкіна М.А.) з ФОП ОСОБА_2 стягнуто на користь Товариства 2 009,70 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 2 251,20 грн. витрат на проведення судової експертизи.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ФОП ОСОБА_2 просить скасувати постанову та додаткову постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Скаргу мотивовано порушенням апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин та висновків.

Майнові авторські права на зображення "ІНФОРМАЦІЯ_2" з мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1" Товариство набуло на підставі таких правочинів:

- авторського договору - замовлення від 01.04.2008 № ОК-2/2008 (з додатками), укладеного товариством з обмеженою відповідальністю студією "Анімаккорд" (далі - Студія) (замовник) та ОСОБА_9 (автор), відповідно до якого автор зобов'язався створити та передати замовнику сценарії восьми серій дитячого телевізійного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1";

- акта здачі-приймання робіт до даного авторського договору від 23.09.2008, підписаного Студією та ОСОБА_9, відповідно до умов якого автор-виконавець створив та передав виключне право на сценарії восьми серій дитячого телевізійного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1" ("ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_6", "ІНФОРМАЦІЯ_7, "ІНФОРМАЦІЯ_8", "ІНФОРМАЦІЯ_9", "ІНФОРМАЦІЯ_10") у повному об'ємі замовнику;

- ліцензійного договору про надання права використання творів образотворчого мистецтва від 09.06.2008 № ЛД-1/2008, укладеного Студією (ліцензіат) та ОСОБА_9 (ліцензіар), за умовами якого:

ліцензіар має виключні права на використання створених одноособовою творчою працею ліцензіара оригінальних малюнків, що зображують персонажів ймовірного до виробництва анімаційного аудіовізуального твору, під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1", про депонування яких ліцензіару видано свідоцтво Російського авторського товариства № 13631, а ліцензіат зацікавлений у використанні творів і бажає придбати на умовах даного договору право на використання творів;

ліцензіар надає ліцензіату на термін дії договору за оплачувану ліцензіатом винагороду право використання творів у встановлених договором межах, на умовах виключної ліцензії, тобто без збереження за ліцензіаром права видачі ліцензій на використання творів способами, передбаченими договором, іншим особам (пункт 1.1);

право використання творів засобами, передбаченими договором, надаються ліцензіаром ліцензіату на території всіх країн світу, на термін з дати укладення договору до 09.06.2019 включно (пункт 2.1);

ліцензіар надає ліцензіату право використовувати твори як разом, так і окремо способами, встановленими договором (пункт 2.2);

ліцензіат має право видавати субліцензії без попередньої згоди ліцензіара, реєструвати твори або їх частини, назви та персонажів як торговельні марки (пункти 2.5 - 2.7);

якщо треті особи порушують виключне право ліцензіара, а таке порушення буде зачіпати права ліцензіата, то названі особи зобов'язуються разом захищати свої права. Відмова ліцензіара від захисту своїх прав, як і його бездіяльність не є перешкодою для самостійного вжиття ліцензіатом доречних заходів захисту його прав в передбаченому законом порядку (пункт 2.10).

В абзаці другому вступної частини ліцензійного договору від 09.06.2008 № ЛД-1/2008 зазначено, що ліцензіар володіє винятковим правом використання створених одноосібною творчою працею малюнків "ІНФОРМАЦІЯ_2" і "ІНФОРМАЦІЯ_11", які використовуються при створенні персонажів аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Також Студію зазначено автором в першій серії аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1" під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3", а саме: для сповіщення третіх осіб про свої права Товариство використало знак охорони авторського права (латинська літера "с", обведена колом).

Отже, первинним власником аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_1", а також його частини - персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2" є Студія на підставі виконання договорів на створення аудіовізуального твору автором-виконавцем (сценаристом) та режисером - постановником;

- договору про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір мультиплікаційний серіал "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 08.06.2010 № 010601-МиМ (з додатками), укладеного Студією (правовласник) та Товариством (набувач), відповідно до умов якого правовласник передав Товариству виключне право на аудіовізуальний твір - серіал "ІНФОРМАЦІЯ_1", а набувач зобов'язався виплатити правовласнику визначену даним договором винагороду. Згідно з пунктом 2 додатку № 1 до даного договору одночасно з передачею права на аудіовізуальний твір передаються в повному обсязі виключні права на всі юридично значущі охоронювані елементи аудіовізуального твору (включно, але не обмежуючись, із назвою аудіовізуального твору та його окремих серій, графічним зображенням, мальованими зображеннями персонажів аудіовізуального твору, їх іменами, текстом), незалежно від того чи поіменовані вказані елементи безпосередньо в таких додатках до договорів.

27.05.2014 представником Товариства в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_12", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, придбано дитячий блокнот із зображенням персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2". Реалізація товару підтверджується товарним чеком від 27.05.2014, в якому зазначено інформацію про суб'єкта господарської діяльності - ОСОБА_2; відомості про реалізований товар - блокнот "ІНФОРМАЦІЯ_1", 1 одиниця; вартість товару - 4 грн. за одиницю; дата продажу товару - 27 .05.2014.

Факт продажу також підтверджується відеофіксацією від 27.05.2014 у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_12".

08.12.2014 Товариство направило ФОП ОСОБА_2 листа щодо припинення порушення авторського права та мирового врегулювання спору, який отриманий останньою 13.12.2014, однак даний лист залишений без відповіді.

За клопотанням Товариства у справі призначено судову експертизу; на вирішення експерти поставлено таке питання: який розмір доходу (упущеної вигоди) Товариство - правовласник об'єкта інтелектуальної власності могло б реально отримати за звичайних обставин за надання ліцензії ФОП ОСОБА_2 на використання твору (зображення персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2") у спосіб розповсюдження блокнотів?

За висновком експерта від 03.06.2015 № 11/594-7185, в якому у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують об'єм продажу та виробництва (дрібносерійне виробництво чи великосерійне виробництво продаж), надано 2 варіанти розміру доходу (упущеної вигоди), який Товариство могло б реально отримати за звичайних обставин за надання ліцензії ФОП ОСОБА_2 на використання товару (зображення персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2") у спосіб розповсюдження поліграфічної продукції:

- поліграфічних товарів (блокнотів) при дрібносерійному виробництві (до 100 виробів), продажі 100 000 російських руб. (34 484 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 27.05.2014), а при великосерійному (більше 100 виробів) 450 000 + 12-13% російських руб. (155 178 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 27.05.2014).

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив з того, що наданий Товариством оригінал товарного чека від 27.05.2014 не тільки не містить інформації стосовно місця придбання товару та продавця товару, а й не містить підпису суб'єкта господарювання чи його працівника, у зв'язку з чим чек від 27.05.2014 не є належним доказом придбання даного товару саме у ФОП ОСОБА_2

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано та зазначено таке.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових документів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно зі статтею 3 названого Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів" (пункт 15 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових документів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

Форма та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов'язковим, визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України 01.12.2000 № 614 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296, але форма і зміст товарного чека "на теперішній час" законодавчо не встановлена.

Товарний чек від 27.05.2014 містить інформацію про реалізований товар (найменування блокнот "ІНФОРМАЦІЯ_1"), про кількість (1 шт.) та вартість товару (4 грн. за одиницю), дату проведення операції (27.05.2014) та відомості про особу господарювання, яка здійснила продаж цього товару (СПД ОСОБА_2, ІН НОМЕР_1).

Факт продажу блокноту із зображенням персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2" підтверджується відеофіксацією, що була здійснена представником Товариства.

Зазначені дані в їх сукупності дають можливість ідентифікувати, хто саме та коли продав відповідний товар.

Крім того, станом на 27.05.2014 у приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_12", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, господарську діяльність здійснював лише один суб'єкт господарювання - ФОП ОСОБА_2

Оскільки з боку ФОП ОСОБА_2 мало місце використання зображення персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2" шляхом продажу товару з відповідним зображенням за відсутності необхідного дозволу Товариства, позовні вимоги про стягнення 12 180 грн. компенсації є обґрунтованими.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь Товариства компенсації за порушення його майнових авторських прав на аудіовізуальний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1".

За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон): право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, встановивши, що виключні майнові авторські права на аудіовізуальний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" та його складові частини належать Товариству, тоді як з боку ФОП ОСОБА_2 мало місце використання зображення персонажу "ІНФОРМАЦІЯ_2" з аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" шляхом продажу відповідного товару з таким зображенням за відсутності необхідного дозволу позивача, дійшов обґрунтованого висновку щодо порушення відповідачем майнових авторських прав позивача, а тому й правомірно задовольнив позов.

Крім того, суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, правомірно поклав судові витрати на ФОП ОСОБА_2 З огляду на наведене відсутні й підстави для скасування додаткової постанови апеляційної інстанції щодо розподілу судових витрат.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній постанові апеляційного суду. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних у ній доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, постанова та додаткова постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ним фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 зі справи № 916/487/15-г залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Вовк

Суддя Г. Прокопанич