Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Справа № 912/1175/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А.,суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін від позивача Бутенка Б.А.;від відповідача Петевої І.В.;розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "ТрейдСервіс"на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 рокуу справі№ 912/1175/14 Господарського суду Кіровоградської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро"доПриватного підприємства "ТрейдСервіс"простягнення 64460,38 грн за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро"доПриватного підприємства "ТрейдСервіс"простягнення 67656,10 грн,та за зустрічним позовом Приватного підприємства "ТрейдСервіс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро"провизнання договору недійсним та стягнення 101322,94 грн,ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (надалі - ТОВ "Седна-Агро") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом (з урахуванням заяви про збільшеня позовних вимог) до Приватного підприємства "ТрейдСервіс" (надалі - ПП "ТрейдСервіс") про стягнення заборгованості у сумі 64460,38 грн за договором поставки насіння в кредит № 015-КС від 13.05.2013 року, з яких 40138,75 грн - основного боргу, 3720,00 грн - пені, 7917,78 грн -30% річних, 3050,55 грн - збитків від інфляції, 9633,30 грн - 0,1% за кожний день користування товарним кредитом, а також судовий збір та послуги адвоката (справа № 912/1175/14).

У травні 2014 року ТОВ "Седна-Агро" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з іншим позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) до ПП "ТрейдСервіс" про стягнення 67656,10 грн заборгованості за договором поставки засобів захисту рослин в кредит № 013-КС від 29.04.2013 року, з яких: основний борг за поставлений товар в сумі - 44566,96 грн, суму пені за весь час прострочення грошового зобов'язання в розмірі 3597,51 грн, 30 % річних від простроченої суми в розмірі - 7948,79 грн, суму інфляційних збитків в розмірі - 1871,81 грн, 0,1 % за кожен день користування товарним кредитом від вартості переданого, але неоплаченого товару в розмірі - 9671,03 грн, витрати на оплату судового збору у розмірі 1827,00 грн, а також сплачені позивачем витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3800,00 грн (справа № 912/1416/14).

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 02.07.2014 року справи були об'єднані в одне провадження відповідно до ст. 58 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

У грудні 2014 року ПП "ТрейдСервіс" звернулося до суду із зустрічним позовом до ТОВ "Седна-Агро", у якому просило визнати недійсним договір поставки насіння в кредит № 015-КС від 13.05.2013 року на підставі ст. 230 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), посилаючись на те, що ТОВ "Седна-Агро" свідомо замовчувало обставини відсутності у нього дійсного сертифіката на насіння соняшника станом на травень 2013 року, а також стягнути з ТОВ "Седна-Агро" 101322,94 грн, з яких: 80277,50 грн - збитки у зв'язку з вчиненням цього договору, що становить подвійний розмір виплаченої покупцем суми за товар, 12243,68 грн - суму попередньої оплати непоставленого товару за договором № 010-КС від 28.02.2013 року та 8801,76 грн - суму попередньої оплати здійсненої на підставі рахунку № 3687 від 18.06.2013 року.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2014 року (судді: Кабакова В.Г. (доповідач), Тимошевська В.В., Шевчук О.Б.) позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково. Стягнуто з ПП "Трейдсервіс" на користь ТОВ "Седна - Агро" заборгованість в сумі 82 790,49 грн, з яких: 64904,75 грн - основна заборгованість, 3720,00 грн - пеня, 4090,72 грн - інфляційні, 9633,30 грн - 0,1% за кожний день користування товарним кредитом, 441,72 грн - 3% річних, а також судовий збір в сумі 2291,06 грн, оплати послуг адвоката 5 392,20 грн. В іншій частині позовних вимог за первісним позовом відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Седна - Агро" на користь ПП "Трейдсервіс" 1254,60 грн витрат на експертизу, 2936,00 грн. витрат на послуги адвоката. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 року (судді: Антонік С.Г. (доповідач), Чоха Л.В., Чимбар Л.О.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2014 року у справі № 912/1175/14 скасовано частково. Прийняти нове рішення. Первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "Трейдсервіс" на користь ТОВ "Седна - Агро" 64904,75 грн основного боргу, 3720,00 грн пені, 8359,50 грн процентів річних, 4090,72 грн інфляційних втрат, 2243,56 грн. витрат на судовий збір, 5280,40 грн витрат на послуги адвоката. Стягнуто з ТОВ "Седна - Агро" на користь ПП "Трейдсервіс" 1 254,60 грн. витрат на експертизу та 3 072,00 грн витрат на послуги адвоката.

ПП "Трейдсервіс", не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Представник ТОВ "Седна - Агро" надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 року у справі № 912/1175/14 - без змін.

В судовому засіданні 01.07.2015 року відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва.

Представник ПП "Трейдсервіс" заявив клопотання про оголошення повного тексу постанови. Суд клопотання відхилив, оскільки виходячи з вимог ст.ст. 85, ч. 1 ст. 1115 ГПК України суд одразу після виходу з нарадчої кімнати зобов'язаний оголосити лишу вступну й резолютивну частини рішення (постанови). Проголошення повного тексту рішення (постанови) є правом суду, а не обов'язком.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ст.ст. 1115, 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що в квітні - червні 2013 року ТОВ "Седна - Агро" поставило ПП "Трейдсервіс" засоби захисту рослин на суму 40899,70 грн:

- на підставі видаткової накладної № 2726 від 29.04.2013 року та довіреності від 29.04.2013 року № ТС0050 - "Прима" в кількості 35 л. та "Гнастар Голд" в кількості 7 кг на загальну суму 23641,30 грн (т. 2 а.с. 20 - 21);

- на підставі видаткової накладної № 3051 від 08.05.2013 року та довіреності від 08.05.2013 № ТС0052 - "Клінік, в.р." в кількості 200 л на суму 10999,20 грн (т. 2 а.с. 24 - 25);

- на підставі видаткової накладної № 3215 від 14.05.2013 року та довіреності від 14.05.2013 року № ТС0054 - "Пантера" в кількості 40 л на суму 6259,20 грн (т. 2 а.с. 28 - 31).

Надану ТОВ "Седна - Агро" накладну № 4496 від 18.06.2013 року на суму 17603,52 грн (т. 2 а.с. 36) на підтвердження своїх позовних вимог суди відхилили, як неналежний доказ поставки товару, оскільки в ній відсутній печатка ПП "Трейдсервіс" та підпис особи, яка одержала вантаж.

Як вбачається з матеріалів справи, всі вищевказані накладні як підставу поставки товару містять посилання на договір № 013-КС від 29.04.2013 року.

Зважаючи на висновки судового експерта про те, що в наданому на дослідження договорі поставки в кредит № 013-КС від 29.04.2013 року (договір складається лише із двох аркушів) один із двох аркушів підлягав заміні, а також беручи до уваги те, що між сторонами всього укладалось 4 договори, проте ТОВ "Седна - Агро" не надало для огляду всіх чотирьох оригіналів договорів, суди дійшли висновку про недоведеність позивачем за первісним позовом факту поставки товару на підставі договору поставки в кредит № 013-КС від 29.04.2013 року. Проте, оскільки матеріалами справи підтверджується здійснення поставки товару за видатковими накладними № 3051 від 08.05.2013 року, № 3215 від 14.05.2013 року та № 2726 від 29.04.2013 року, суди дійшли висновку про укладення договору у спрощений спосіб відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).

Суди встановили, що згідно з накладною від 13.05.2013 року № 38 покупець повернув продавцю товар "Прима" в кількості 35 л на суму 5134,50 грн, а також сплатив 10999,20 грн за видатковим касовим ордером від 10.05.2013 року (т. 2 а.с. 111). Заборгованість ПП "Трейдсервіс" за отриманий товар за видатковими накладними № 3051 від 08.05.2013 року, № 3215 від 14.05.2013 року та № 2726 від 29.04.2013 року становить 24766,00 грн ( 40899,70 грн - 5134,50 грн - 10999,20 грн).

Ухвалюючи рішення про стягнення з ПП "Трейдсервіс" на користь ТОВ "Седна - Агро" заборгованості в сумі 24766,00 грн з урахуванням 441,72 грн - 3% річних, нарахованих за період прострочення з 01.10.2013 року по 05.05.2014 року та 1040,17 грн - збитків від інфляції, нарахованих за період з 01.10.2013 року по 31.03.2014 року, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що неналежне виконання зобов'язання з оплатити товару після його прийняття є порушенням вимог ст.ст. 526, 625, 692 ЦК України підставою для задоволення первісних вимог позивача про стягнення цієї суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

ПП "Трейдсервіс" у своїй скарзі просить скасувати судові рішення повністю та направити справу на новий розгляд, проте не вказує, які, на його думку, порушення норм матеріального або процесуального права допустив суд, ухвалюючи рішення про стягнення заборгованості за видатковими накладними № 3051 від 08.05.2013 року, № 3215 від 14.05.2013 року та № 2726 від 29.04.2013 року в сумі 24766,00 грн з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Під час розгляду справи судом касаційної інстанції не було виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду в цій частині та направлення справи на новий розгляд.

Що стосується правовідносин сторін за договором поставки насіння в кредит № 015-КС від 13.05.2013 року, Вищий господарський суд України враховую такі обставини.

Суди встановили і це підтверджується матеріалами справи, що 13.05.2013 року між сторонами було укладено договір поставки насіння в кредит № 015-КС та специфікацію № 1 до договору, за умовами яких постачальник (ТОВ "Седна-Агро") зобов'язалось продати та поставити покупцеві (ПП "ТрейдСервіс") товар - "Трістан" в кількості 50 п.од. на суму 80277,50 грн, а покупець зобов'язався прийняти зазначений товар і оплачувати його вартість не пізніше як до 30.09.2013 року.

Відповідно до п. 1.3 договору № 015-КС одночасно з товаром постачальник повинен передати покупцеві за його вимогою копії документів, що підтверджують якість товару (сертифікати аналізу фірми-виробника). Аналогічні положення містяться і у п. 6.1 договору № 015-КС.

Згідно з п. 5.4 договору № 015-КС товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за якістю в момент підписання накладних на товар. Покупець має право висунути претензії щодо якості товару протягом 15 календарних днів з моменту підписання накладної на відповідну партію товару, згідно якісних показників, що зазначені в сертифікаті на даний товар, якщо такий сертифікат надається покупцю. Претензії покупця розглядаються постачальником і можуть бути визнані обґрунтованими тільки при умові дотримання покупцем інструкцій виробника, інших нормативних документів по правильному транспортуванню, зберіганню та застосуванню товару, а також дотримання вимог встановлених пунктом 2.2.3 цього договору. При виявленні можливих недоліків покупець зобов'язаний викликати уповноваженого представника постачальника та двохсторонньою комісією скласти відповідний акт невідповідності. У випадку виникнення спору сторони можуть ініціювати звернення до належної експертної (спеціалізованої) установи щодо надання відповідного висновку.

Суди встановили, що відповідно до видаткової накладної № 3741 від 23.05.2013 року та товарно-транспортної накладної від 24.05.2013 року ТОВ "Седна-Агро" поставило, а ПП "Трейдсервіс" прийняло насіння "Трістан" на суму 80277,50 грн. Продаж насіння супроводжувався сертифікатом на насіння України серія ГР № 014894 № 05-16-61, виданого 29.11.2012 року Держнасінінспекцією Старобешівського району Донецької області на насіння соняшника Трістан (номер партії ИА 05-16-034/105-12, врожаю 2012 року), що належить ТОВ "Сингента". Строк сертифіката закінчився 29.03.2013 року.

Також ТОВ "Седна-Агро" надало сертифікат на насіння серія ГН № 029147, дійсний до 08.04.2014 року, виданий 08.12.2013 року Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області на насіння соняшника "Трістан" (номер партії ИА 05-16-034/105-12, врожаю 2012 року), що належить ТОВ "Сингента" (т. 3 а.с. 2, 3). Тобто сертифікат виданий та на партію насіння, з якої здійснювалася поставка відповідно до видаткової накладної № 3741 від 23.05.2013 року.

Покупець товар оплатив частково, перерахував за нього грошові кошти в сумі 40138,75 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 24.05.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі (ч. 4 ст. 268 ГК України).

Невиконання продавцем обов'язку із передачі документів (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару, тягне за собою наслідки, передбачені ст. 666 ЦК України. Так, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. У випадку, якщо приналежності чи документи не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи те, що у специфікації сторони визначили чіткий строк оплати товару - до 30.09.2013 року, і матеріалами справи підтверджується факт приймання товару ПП "Трейдсервіс" за видатковою накладною № 3741 від 23.05.2013 року з частковою оплатою його вартості, а також зважаючи на наявність нового сертифікат серіі ГН № 029147, дійсного до 08.04.2014 року, на насіння партії ИА 05-16-034/105-12 врожаю 2012 року, що було придбано покупцем, та відсутність доказів відмови ПП "Трейдсервіс" від договору у зв'язку з ненаданням продавцем сертифікату якості або поставки товару неналежної якості та повернення отриманого товару, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення первісного позову в частині стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 40138,75 грн за договором № 015-КС. Обґрунтованим та законним є і висновок суду апеляційної інстанції щодо стягнення з ПП "Трейдсервіс" відповідно до ст.ст. 549, 625 ЦК України та 3720,00 грн пені (п. 7.2 договору) за період з 01.10.2013 року по 28.05.2014 року, 7917,78 грн - 30% річних (п. 7.2 договору) за період з 01.10.2013 року по 28.05.2014 року та 3050,55 грн інфляційні за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року у зв'язку з простроченням ним виконання грошового зобов'язання в сумі 40138,75 грн за договором № 015-КС. Постанова суду апеляційної інстанції щодо відмови в стягненні 9633,30 грн 0,1% за кожен день користування товарним кредитом не оскаржується сторонами, тому не перевіряється.

Вищий господарський суд України вважає, що ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору поставки № 015-КС, господарський суд першої інстанції, місцевий господарський суд, з яким погодилася й апеляційна інстанція, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову як в частині визнання договору недійсним, так і в частині відшкодування збитків, передбачених ч. 2 ст. 230 ЦК України, оскільки встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК України, і сам по собі факт невиконання продавцем обов'язку із передачі документів, що стосуються товару, не свідчить про навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину та не дає покупцю право вимагати визнання договору недійсним на підставі ст. 230 ЦК України. За таких обставин покупець мав право застосувати правові наслідки, встановлені в ст. 666 ЦК України, або звертатися з позовом про розірвання договору. Доводи касаційної скарги, які зводяться до доведеності наявності обставин обману щодо сертифікації насіння, які впливають на вчинення правочину, та умислу в діях продавця, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки такі обставини судами не були встановлені, і доводи позивача в обґрунтування зустрічного позову мотивовано відхилені судами. Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним.

З рішеннями судів про відмову в задоволенні зустрічного позову про повернення 12243,68 грн - суми сплаченої за непоставлений товар за договором № 010-КС від 28.02.2013 року та 8801,76 грн - суми попередньої оплати, здійсненої на підставі рахунку № 3687 від 18.06.2013 року, Вищий господарський суд України також погоджується з таких підстав.

Суди встановили, що 28.02.2013 року сторони уклали договір поставки ЗЗР по векселю 2013 № 010-КС та підписали специфікації до нього (т. 3 а.с. 149-151), відповідно до яких погодили поставку ЗЗР "Євро-Лайтинг" на суму 36898,56 грн та "Примекстра TZ Голд" на суму 195933,60 грн, всього на суму 232832,16 грн.

На виконання вимог цього договору ТОВ "Седна-Агро" поставило ПП "ТрейдСервіс" згідно з накладною № 1501 від 09.04.2013 року засоби захисту рослин "Примекстра TZ Голд" та "Євро-лайтинг " на загальну суму 232832,16 грн (т. 3 а.с. 152). Відповідно до видаткової накладної від 23.05.2013 року № 2 (т. 3 а.с. 14) ПП "ТрейдСервіс" повернуло продавцю частину товару засоби захисту рослин "Примекстра TZ Голд" на суму 37009,68 грн.

Разом з тим, суди встановили, що в цей же день ТОВ "Седна-Агро" поставило ПП "ТрейдСервіс" інші засоби захисту рослин "Євро-лайтинг" (10 л) на суму 37418,40 грн відповідно до накладної № 3740 від 23.05.2013 року (т. 3 а.с. 213), яка містить підпис директора Тетевої І.В. та печатку ПП "ТрейдСервіс".

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, оскільки судами встановлено, що продавець передав покупцеві товар у кількості, яка передбачено договором, і доводи позивача за зустрічним позовом про поставку товару в меншій кількості, ніж це встановлено договором, не підтвердилися, Вищий господарський суд України вважає, що судові рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову про повернення сплаченої за договором поставки № 010-КС грошової суми в розмірі 12243,68 грн відповідають фактичним обставинам справи та постановлені з дотриманням вимог матеріального й процесуального закону, а передбачених ст. 11110 ГПК України підстав для скасування оскаржуваних рішень у цій частині суд касаційної інстанції не вбачає.

Щодо доводів касаційної скарги, які зводяться до необхідності вирішувати питання про достовірність доказу у справі - видаткової накладної № 3740 від 23.05.2013 року (т. 3 а.с. 213; т. 4 а.с. 44 (оригінал накладної)), яка була предметом оцінки в судах попередніх інстанцій, то слід виходити з того, що Вищий господарський суд України позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання заявника касаційної скарги на порушення судом апеляційної інстанції норм ст. 41 ГПК України у зв'язку з відхиленням клопотання про призначення комплексної судової експертизи для з'ясування питання справжності підпису директора та печатки ПП "ТрейдСервіс" на видатковій накладній № 3740 від 23.05.2013 року, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. В даному випадку така потреба відсутня, оскільки, як правильно зауважив суд апеляційної інстанції, саме припущення відповідача за первісним позовом щодо виготовлення накладної не є достатнім для сумніву в проведені господарської операції за видатковою накладною № 3740. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, крім накладної № 3740, на підтвердження доставки товару (засоби захисту рослин "Євро-лайтинг") ПП "ТрейдСервіс" за адресою: Кіровоградська обл., Голованівський район, м. Глованівськ, вул. Леніна, буд. 40, представником ТОВ "Седна-Агро" надано оригінал товарно-транспортної накладної від 24.05.2013 року, яка містить печатку та підпис директора ПП "ТрейдСервіс". Ці докази позивач за зустрічним позовом не оспорює.

Посилання ПП "ТрейдСервіс" на те, що суд апеляційної інстанції взагалі не відобразив в протоколах судового засідання про розгляд та вирішення клопотання про призначення комплексної судової експертизи, суд касаційної інстанції не бере до уваги, оскільки відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 811 ГПК України в протоколі судового засідання повинні зазначатися усні заяви і клопотання учасників судового процесу, а результати розгляду таких клопотань (з викладенням стислого змісту останніх) мають відображатися у відповідних рішеннях та ухвалах господарського суду. В постанові суду апеляційної інстанції викладені мотиви, за якими суд відхилив клопотання.

Щодо доводів касаційної скарги про відсутність довіреності на отримання товару за накладною № 3740 від 23.05.2013 року, суд касаційної інстанції зауважує, що відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99, довіреність на отримання цінностей видається на строк не більше 10 днів і є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей. В даному випадку у графі "отримував (ла)" зазначено прізвище директора Тетевої Ірини Василівни, тому довіреність не є обов'язковою. В будь-якому випадку відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати факт здійснення господарської операції та договірних відносин (висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 29 квітня 2015 року у справі N 903/679/14).

Оскільки у касаційній скарзі не зазначено, в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при прийнятті постанови апеляційного господарського суду в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічного позову про стягнення 8801,76 грн суми попередньої оплати, здійсненої на підставі рахунку № 3687 від 18.06.2013 року, і обов'язкових підстав для його скасування в цій частині, Вищий господарський суд України не вбачає, тому в цій частині постанова суду також залишається без змін.

Твердження заявника касаційної скарги про те, що апеляційний суд вирішив справу лише в частині первісного рішення і не прийняв жодного рішення з приводу заявлених вимог відповідачем у зустрічному позові, не відповідають дійсності, оскільки, як вбачається зі змісту мотивувальної частини постанови апеляційної інстанції, всі позовні вимоги було розглянуто судом і прийнято відповідне рішення. Відсутність в резолютивній частині висновків за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду в частині зустрічного позову є опискою. Такий недолік може бути виправлений в порядку ст. 89 ГПК України, та не може бути підставою для скасування оскарженого судового акту.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

При цьому, судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо таке порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права призвело до прийняття неправильного судового рішення. Законне, обґрунтоване та правильне по суті й справедливе рішення суду не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань.

Отже, враховуючи те, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом апеляційної інстанції з достатньою повнотою, доводи касаційної скарги про порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не знайшли свого підтвердження, Вищий господарський суд України відхиляє касаційну скаргу та залишає без змін постанову апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "ТрейдСервіс" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 року у справі № 912/1175/14 - без змін.

Справу передати до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для виправлення описки в порядку ст. 89 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Гончарук П.А.Суддя Кондратова І.Д.СуддяСтратієнко Л.В.