Історія справи

Постанова ВГСУ від 06.07.2016 року у справі №907/1146/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року Справа № 907/1146/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Попікової О.В., Самусенко С.С.,

за участю представників: позивача - ОСОБА_4 дов. № 19 від 14 липня 2016 року, ОСОБА_5 дов. № 776 від 31 жовтня 2012 року та відповідача - Оприск Л.Є. дов. б/н від 1 липня 2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 березня 2016 року у справі Господарського суду Закарпатської області за позовом ОСОБА_7 до Колективного підприємства "Агрошляхбуд", третя особа - Державний реєстратор Реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції, про визнання права на частку у статутному капіталі підприємства та зобов'язання державного реєстратора внести запис про зміну частки учасника підприємства у статутному капіталі,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року ОСОБА_7 (далі - позивач) звернулась до Колективного підприємства "Агрошляхбуд" (далі - відповідач), третя особа - Державний реєстратор Реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції, з позовом про визнання права на частку в статутному капіталі відповідача в розмірі 52, 86 % від загального розміру статутного капіталу, що становить 396449 гривень 77 коп., зобов'язання третьої особи внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміну частки учасника в статутному капіталі відповідача та зареєструвати її в розмірі 52, 86 % від загального розміру статутного капіталу підприємства, що становить 396449 гривень 77 коп. за рахунок відчужених на її користь часток наступних учасників підприємства:

- ОСОБА_8 - 7,43 % від загального розміру статутного капіталу відповідача, що складає 55725 гривень 44 коп.;

- ОСОБА_9 - 8,61 % від загального розміру статутного капіталу відповідача, що складає 64575 гривень 36 коп.;

- ОСОБА_10 - 1,81 % від загального розміру статутного капіталу відповідача, що складає 13574 гривні 79 коп.;

- ОСОБА_11 - 3,98 % від загального розміру статутного капіталу відповідача, що складає 29850 гривень 38 коп.;

- ОСОБА_12 - 4, 10 % від загального розміру статутного капіталу відповідача, що складає 30750 гривень 65 коп.;

- ОСОБА_13 - 4,84 % від загального розміру статутного капіталу відповідача, що складає 36298 гривень 93 коп.;

- ОСОБА_14 - 7,98 % від загального розміру статутного капіталу відповідача, що складає 59849 гривень 98 коп.;

- ОСОБА_15 - 5,64 % від загального розміру статутного капіталу відповідача, що складає 42299 гривень 85 коп.;

- ОСОБА_16 - 3,48 % від загального розміру статутного капіталу відповідача, що складає 26100 гривень 12 коп.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

За фізичною особою ОСОБА_7 визнано право на частку в статутному капіталі Колективного підприємства "Агрошляхбуд" в розмірі 52, 86 % від загального розміру статутного капіталу Колективного підприємства "Агрошляхбуд", що становить 396449 гривень 77 коп.

Державного реєстратора Реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції зобов'язано внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміну частки учасника Колективного підприємства "Агрошляхбуд" ОСОБА_7 в статутному капіталі Колективного підприємства "Агрошляхбуд" та зареєструвати її в розмірі 52, 86 % від загального розміру статутного капіталу підприємства, що становить 396449 гривень 77 коп. за рахунок відчужених на її користь часток наступних учасників підприємства: ОСОБА_8 - 7,43 % від загального розміру статутного капіталу Колективного підприємства "Агрошляхбуд", що складає 55725 гривень 44 коп.; ОСОБА_9 - 8,61 % від загального розміру статутного капіталу Колективного підприємства "Агрошляхбуд", що складає 64575 гривень 36 коп.; ОСОБА_10 - 1,81 % від загального розміру статутного капіталу Колективного підприємства "Агрошляхбуд", що складає 13574 гривні 79 коп.; ОСОБА_11 - 3,98 % від загального розміру статутного капіталу Колективного підприємства "Агрошляхбуд", що складає 29850 гривень 38 коп.; ОСОБА_12 - 4, 10 % від загального розміру статутного капіталу Колективного підприємства "Агрошляхбуд", що складає 30750 гривень 65 коп.; ОСОБА_13 - 4,84 % від загального розміру статутного капіталу Колективного підприємства "Агрошляхбуд", що складає 36298 гривень 93 коп.; ОСОБА_14 - 7,98 % від загального розміру статутного капіталу Колективного підприємства "Агрошляхбуд", що складає 59849 гривень 98 коп.; ОСОБА_15 - 5,64 % від загального розміру статутного капіталу Колективного підприємства "Агрошляхбуд", що складає 42299 гривень 85 коп.; ОСОБА_16 - 3,48 % від загального розміру статутного капіталу Колективного підприємства "Агрошляхбуд", що складає 26100 гривень 12 коп.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 березня 2016 року апеляційну скаргу Колективного підприємства "Агрошляхбуд" задоволено.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 грудня 2015 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 березня 2016 року та залишити в силі рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 грудня 2015 року.

Вказує на те, що, у порушення вимог ст. ст. 92, 99 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 28, ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що довіреності на представництво інтересів відповідача підписані виконуючим обов'язки начальника ОСОБА_17, діючого на підставі статуту, який не містить в собі відомостей щодо утворення рішенням загальних зборів учасників такого виконавчого органу.

Стверджує, що судом порушено ч. ч. 4, 5 ст. 89 Цивільного кодексу України, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31 березня 2016 року керівником відповідача є ОСОБА_18, а порушуючи апеляційне провадження, суд, у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не перевірив повноваження особи, яка видала довіреність від імені відповідача.

Зазначає, що позбавлена можливості вчинити дії, передбачені ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", оскільки на підприємстві відсутній керівник.

Представник Державного реєстратора Реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги Державний реєстратор Реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що розпорядженням Виноградівської райдержадмімінстрації № 218 від 16 червня 1993 року зареєстровано статут Виноградівського колективного підприємства "Агрошляхбуд", згідно якого підприємство є організацією громадян, які добровільно об'єдналися на основі членства та колективної власності для спільного ведення господарської діяльності.

3 серпня 1998 року зареєстровано нову редакцію статуту Колективного підприємства "Агрошляхбуд", яким визначено статутний фонд підприємства в сумі 25040 гривень 71 коп. та вказано, що доля паю кожного члена колективу встановлюється згідно Положення про підприємство (п. 5.2). Кількість членів підприємства, їх персональний склад, розмір частки кожного у статутному фонді підприємства статутом не визначений.

Наступна редакція статуту КП "Агрошляхбуд" зареєстрована 23 березня 2010 року, згідно якої підприємство створене на засадах угоди громадян шляхом об'єднання їх майна для спільного ведення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Діяльність підприємства здійснюється відповідно до Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про господарські товариства", вимог даного статуту та інших нормативно-правових актів (п. п. 1.1, 1.2). Учасниками підприємства є 22 фізичні особи (п. 3.1). Статутний фонд підприємства становить 750000 гривень, який складається із вкладів учасників, внесених грошима та майном. Визначено розмір частки у статутному капіталі кожного з учасників підприємства, порядок та строки внесення часток, наслідки невнесення часток тощо ( п. п. 9.1 - 9.9).

За договором купівлі-продажу частки від 10 червня 2014 року учасник підприємства ОСОБА_19 продав належну йому частку в статутному капіталі КП "Агрошляхбуд" в сумі 37424 гривень 27 коп, що складає 4,99 %, позивачу - ОСОБА_7

Рішенням загальних зборів учасників КП "Агрошляхбуд" від 26 червня 2014 року, оформленим протоколом № 5, ОСОБА_19 виключено із складу учасників підприємства та включено ОСОБА_7

14 липня 2014 року зареєстровано нову редакцію статуту КП "Агрошляхбуд", згідно якої ОСОБА_7 є одним із 22-х учасників підприємства, її частка становить 37424 гривні 27 коп., що складає 4,99 % статутного фонду. Статутний капітал підприємства становить 750000 гривень та складається із вкладів учасників, внесених грошима та майном.

Вищим органом підприємства є загальні збори учасників, до компетенції яких належить, зокрема, внесення змін до статуту, вирішення питання про відчуження частки учасником іншим особам, виключення учасника з підприємства тощо ( п. п. 12.1, 14.1статуту).

Рішенням загальних зборів від 20 березня 2015 року, оформленим протоколом № 1-15, учасниками підприємства по 5-му питанню порядку денного зборів прийнято рішення про продовження терміну роботи ОСОБА_18 на посаді начальника КП "Агрошляхбуд" до 20 березня 2020 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_18 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що загальні збори учасників підприємства, призначені на 29 вересня 2015 року, не відбулись.

Разом з тим, встановлено, що 9 учасників підприємства уклали з позивачем договори купівлі-продажу корпоративних прав, а саме:

27 березня 2015 року учасником КП "Агрошляхбуд" ОСОБА_8 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, за умовами якого ОСОБА_8 передав у власність ОСОБА_7 належні йому корпоративні права у КП "Агрошляхбуд" - частку у статутному капіталі в розмірі 7,43 % статутного капіталу, що складає суму 55725 гривень 44 коп.;

27 березня 2015 року між учасником КП "Агрошляхбуд" ОСОБА_9 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, за умовами якого ОСОБА_9 передав у власність ОСОБА_7 належні йому корпоративні права у КП "Агрошляхбуд" - частку у статутному капіталі в розмірі 8,61% статутного капіталу, що складає 64575 гривень 36 коп.;

27 квітня 2015 року між учасником КП "Агрошляхбуд" ОСОБА_10 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, за умовами якого ОСОБА_10 передав у власність ОСОБА_7 належні йому корпоративні права у КП "Агрошляхбуд" - частку у статутному капіталі в розмірі 1,81% статутного капіталу, що складає 13574 гривень 79 коп.;

21 вересня 2015 року між учасником КП "Агрошляхбуд" ОСОБА_11 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, за умовами якого ОСОБА_11 передав у власність ОСОБА_7 належні йому корпоративні права у КП "Агрошляхбуд" - частку у статутному капіталі в розмірі 3,98% статутного капіталу, що складає 29850 гривень 38 коп.;

21 вересня 2015 року між учасником КП "Агрошляхбуд" ОСОБА_12 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, за умовами якого ОСОБА_12 передав у власність ОСОБА_7 належні йому корпоративні права у КП "Агрошляхбуд" - частку у статутному капіталі в розмірі 4,10% статутного капіталу, що складає 30750 гривень 65 коп.;

23 вересня 2015 року між учасником КП "Агрошляхбуд" ОСОБА_13 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, за умовами якого ОСОБА_13 передала у власність ОСОБА_7 належні їй корпоративні права у КП "Агрошляхбуд" - частку у статутному капіталі в розмірі 4,84% статутного капіталу, що складає 36298 гривень 93 коп.;

23 вересня 2015 року між учасником КП "Агрошляхбуд" ОСОБА_14 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, за умовами якого ОСОБА_14 передала у власність ОСОБА_7 належні їй корпоративні права у КП "Агрошляхбуд" - частку у статутному капіталі в розмірі 7,98% статутного капіталу, що складає 59849 гривень 98 коп.;

25 вересня 2015 року між учасником КП "Агрошляхбуд" ОСОБА_15 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, за умовами якого ОСОБА_15 передав у власність ОСОБА_7 належні йому корпоративні права у КП "Агрошляхбуд" - частку у статутному капіталі в розмірі 5,64% статутного капіталу, що складає 42299 гривень 85 коп.;

25 вересня 2015 року учасником КП "Агрошляхбуд" ОСОБА_16 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, за умовами якого ОСОБА_16 передав у власність ОСОБА_7 належні йому корпоративні права у КП "Агрошляхбуд" - частку у статутному капіталі в розмірі 3,48% статутного капіталу, що складає 26100 гривень 12 коп.

Пунктом 1.3.4 вказаних договорів вказано, що статутний капітал підприємства на дату укладення договорів сформований повністю.

Відповідно до п. 1.5 вказаних договорів перехід права власності на придбану частину в статутному капіталі підприємства від продавця до покупця відбувається в момент підписання договору. Тобто, підписання цього договору сторонами одночасно означає факт передачі продавцем покупцеві своєї частки у статутному капіталі підприємства у розмірі, вказаному в договорі.

Всього за вказаними договорами передано у власність ОСОБА_7 частки у статутному капіталі КП "Агрошляхбуд" у розмірі 47,87 % від загального розміру статутного капіталу підприємства, що становить 359025 гривень 50 коп.

Згідно долучених до матеріалів справи копій нотаріально посвідчених заяв учасників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, адресованих загальним зборам учасників КП "Агрошляхбуд", загальні збори повідомлено про відчуження ними своїх часток у статутному капіталі підприємства на користь іншого учасника - ОСОБА_7 та заявлено вимоги внести відповідні зміни до статуту підприємства.

У заяві від 28 вересня 2015 року, зареєстрованій за вх. № 21 від 28 вересня 2015 року, підпис про реєстрацію ОСОБА_13, адресованій загальним зборам КП "Агрошляхбуд", позивач просить внести зміни до статуту підприємства у зв'язку з відчуженням учасниками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 своїх часток у статутному капіталі КП "Агрошляхбуд" на її користь. В додатку вказано, що до заяви додаються 9 копій нотаріально посвідчених заяв учасників.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач є учасником підприємства, згідно статуту йому належить частка у розмірі 4,99 % статутного капіталу, що становить 37424 гривні 27 коп., та за договорами купівлі-продажу, укладеними в період з 27 березня 2015 року по 25 вересня 2015 року, 9 учасників продали позивачу свої частки у статутному капіталі підприємства, у зв'язку з чим позивач та вказані учасники звернулися до загальних зборів із заявами про внесення змін до статуту; скликані на 29 вересня 2015 року збори не відбулись та не розглянули вказаних заяв.

При цьому, враховуючи, що керівник підприємства не обраний, а головний інженер ОСОБА_17, який призначив себе виконуючим обов'язки начальника підприємства наказом № 76 від 30 вересня 2015 року, не є належною посадовою особою, призначення останнього не відповідає нормам законодавства та положенням статуту, позивач позбавлений права надати документи для проведення реєстрації змін до установчих документів, пов'язаних із зміною складу засновників, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що встановлені у справі обставини свідчать про те, що ні позивач, ні учасники, які продали свої частки ОСОБА_7, не повідомляли відповідача про відчуження часток та не зверталися до останнього чи до загальних зборів із заявами про вихід з числа учасників та про внесення змін до статуту підприємства у зв'язку з відчуженням часток; до порядку денного зборів, які скликалися на 29 вересня 2015 року, це питання не вносилося; жодних рішень з цього та інших питань загальні збори не приймали; головний інженер ОСОБА_17 правомірно, згідно з наказом на підставі п. 15 розділу ІІ Посадової інструкції, приступив до виконання обов'язків начальника підприємства. Враховуючи відсутність доказів звернення позивача та інших учасників до відповідача чи до загальних зборів із заявами про відчуження на користь позивача часток, відсутність рішення загальних зборів відповідача про внесення змін до статуту у зв'язку з укладенням позивачем та іншими учасниками договорів-купівлі продажу часток, суд дійшов висновку про безпідставність та недоведеність заявлених позовних вимог, а тому у позові відмовив повністю.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх прийнятими за неповного з'ясування усіх істотних обставин справи та надання їм належної правової оцінки у сукупності з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

За п. 1 ч. 2 наведеної норми суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 57 Господарського кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, - статут (положення) суб'єкта господарювання.

За ч. 4 ст. 57 Господарського кодексу України статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Проте, встановивши, що згідно ст. 1 статуту відповідача Колективне підприємство "Агрошляхбуд" є підприємством, створеним на засадах угоди громадян України шляхом об'єднання їх майна для спільного ведення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку, місцевий та апеляційний господарські суди не дослідили організаційну форму відповідача як суб'єкта господарювання та не навели переконливих доводів щодо підставності застосування до врегулювання спірних правовідносин саме норм, що регулюють діяльність товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно ч. 1 ст. 72 Господарського кодексу України підприємства в Україні здійснюють свою діяльність відповідно до вимог статей 62 - 71 цього Кодексу, якщо інше щодо підприємств окремих видів не передбачено цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

За ч. 3, 4 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно ст. 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Однак, судами попередніх інстанцій не з'ясовано, які органи управління підприємством власник визначив у статуті, їх статутні повноваження та чи визначений статутом підприємства такий орган управління як головний інженер, який обсяг повноважень визначено останньому установчими документами відповідача, чи надано статутом відповідача право директору підприємства самостійно визначати інші, ніж це зазначено у статуті, органи управління підприємством.

Згідно абз. 12, 13 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про органи управління юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Таким чином, у відповідності до вимог закону відомості про органи управління юридичною особою, осіб, які входять до цього органу або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи, зокрема, з правом підпису документів від її імені, підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру.

Але, у порушення вимог наведеної норми, суди попередніх інстанцій не перевірили та не з'ясували, який обсяг повноважень головного інженера ОСОБА_17 як особи, що входить до органу управління відповідача, визначено згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру.

Предметом позову у даній справі є вимога про визнання права на частку в статутному капіталі Колективного підприємства "Агрошляхбуд" в розмірі 52,86% від загального розміру статутного капіталу підприємства.

Право учасника відповідача продати або іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього підприємства визначено, як встановлено судами, п. 11.1 статуту підприємства.

Судами встановлено, що згідно п. 11.5 статуту КП "Агрошляхбуд" при передачі частки (її частини) іншій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю чи частково.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

ОСОБА_7 зазначає, що набула право власності на долі у статутному фонді відповідача на підставі договорів купівлі-продажу корпоративних прав, укладених з 9 учасниками підприємства.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом наведених норм право на звернення до господарського суду з позовом закон пов'язує з наявністю суб'єктивного матеріального права та інтересу, що порушуються або не визнаються, та на захист яких подано позов.

Таким чином, суд має з'ясувати, у який спосіб позивач набув право власності та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України.

Водночас, відсутність права та охоронюваного законом інтересу у заявника або недоведеність факту його порушення є підставою для відмови у позові.

Крім того, з права власності на частку у статутному фонді господарського товариства витікають корпоративні права власника такої частки, що регулюються нормами корпоративного права.

Проте, місцевий господарський суд на зазначене уваги не звернув, не з'ясував у позивача про захист якого саме права - власності чи корпоративного - він просив суд, та відповідності заявленої вимоги заявленому способу захисту, не з'ясував, який порядок внесення змін до статутних документів господарського товариства та не визначив коло належних відповідачів та не навів переконливих доводів, у чому саме полягає порушення суб'єктивного права позивача господарським товариством та органом державної реєстраційної служби у взаємозв'язку з предметом позову.

Враховуючи, що вказані обставини мають істотне значення для юридично правильного вирішення спору, прийняті у справі судові рішення визнати законними та обгрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді господарському суду необхідно врахувати наведене, зобов'язати позивача уточнити позовні вимоги, більш ретельно перевірити доводи сторін, повно встановити дійсні обставини справи, надати їм належну правову оцінку і прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 березня 2016 року та рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 грудня 2015 року.

Справу передати до Господарського суду Закарпатської області на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий Т. Козир

Судді О. Попікова

С. Самусенко