Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року Справа № 925/1280/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддівБакуліної С.В., Ходаківської І.П.розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 у справі№ 925/1280/16Господарського судуЧеркаської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доВідділу комунального майна Уманської міської радипрозобов'язання вчинити діїв засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився- відповідача:Коломієць Н.В.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Відділу комунального майна Уманської міської ради про зобов'язання відповідача продовжити дію договору оренди нежитлових приміщень та зобов'язання управління містобудування та архітектури надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.11.2016 р. (суддя Чевгуз О.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд дійшов висновку, про безпідставність вимог позивача про наявність у нього переважного права на укладення договору оренди на новий термін, оскільки власник майна не має наміру у подальшому здавати спірне майно у оренду, а планує використовувати його за призначенням у виробничій діяльності, про що він повідомив і позивача і відповідача листами, відтак, орендоване майно необхідне для потреб його власника, тому у позові щодо зобов'язання Відділу комунального майна Уманської міської ради продовжити дію договору оренди нежитлового приміщення належить відмовити. Також суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Управління містобудування та архітектури надати умови та обмеження земельної ділянки, оскільки ця вимога є похідною від основної вимоги про зобов'язання відповідача продовжити дію договору оренди нежитлового приміщення і за умови відсутності у позивача права орендувати спірне приміщення відсутнє також і право на його реконструкцію.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 р. (судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.) рішення Господарського суду Черкаської області від 24.11.2016 р. залишено без зміни.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Заявник вважає, що господарські суди неправильно застосували ст.ст. 762, 776 Цивільного кодексу України, оскільки не врахували, що в оренду передано майно не придатне до використання, при цьому кошти за оренду сплачуються.

Ухвалою від 23.03.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Яценко О.В., суддів - Бакуліної С.В., Ходаківська І.П. касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 06.04.2017.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.09.2013 між Відділом комунального майна Уманської міської ради Черкаської області (орендодавець, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар, позивач) укладено договір оренди нежитлових приміщень №25/2013 (далі - Договір), відповідно до умов якого, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно міської комунальної власності: нежитлове приміщення споруди каналізаційно-насосної станції по вул. Островського у м. Умань, яке перебуває на балансі Комунального підприємства "Уманьводоканал", площею 187,4 м2 (п. 1.1. Договору).

Актом приймання-передавання споруди від 19.11.2013 підтверджується факт передачі в оренду вказаного нежитлового приміщення.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що власником орендованого майна залишається Уманська міська рада, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Цей Договір діє з 20.09.2013 до 14.09.2016 включно (п. 8.1. Договору).

Відповідно до п. 8.4. Договору, його дія припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Суд дійшов правильного правового висновку, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором оренди (найму).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 та ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено; у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У відповідності до п. 5.1. Договору сторони домовились, що орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору в п'ятнадцятиденний термін звільнити об'єкт і повернути його в належному стані балансоутримувачу по акту та відшкодувати збитки останньому у разі втрати (повної або часткової) орендованого майна або погіршення його стану з вини орендаря.

Комунальне підприємство "Уманьводоканал", як балансоутримувач орендованого майна, звернулось до Відділу комунального майна Уманської міської ради з листом від 28.04.2015 №336, відповідно до якого просило припинити дію договору №25/2013 про передачу ФОП ОСОБА_4 каналізаційно-насосної станції по вул. Островського, у зв'язку з виробничою необхідністю.

Орендодавець - Відділ комунального майна Уманської міської ради, листом від 12.05.2015 №132 повідомив позивача, що згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та у зв'язку з тим, що власник планує використовувати будівлю по вул. Островського у м. Умань для власних потреб, договір оренди комунального майна після закінчення строку дії продовжено не буде, а також наголосило на необхідності повернути орендоване майно за актом здачі-приймання балансоутримувачу.

27.04.2016 Комунальне підприємство "Уманьводоканал" на звернення позивача повідомило останньому про те, що орендоване приміщення каналізаційно-насосної станції по вул. Островського, 13 буде використовуватись власником за призначенням у виробничій діяльності.

Таким чином, суди дійшли правильних правових висновків, що наявність заперечень орендодавця щодо продовження дії договору оренди на новий строк через намір власника використовувати орендоване майно для власних потреб, про що позивач був попереджений у строк який перевищує три місяці до закінчення строку дії договору оренди, не дає підстав для задоволення вимог позову про зобов'язання продовжити дію договору оренди.

Крім того, вимога щодо зобов'язання Управління містобудування та архітектури надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не можуть бути задоволені, оскільки є похідною від основної вимоги про зобов'язання відповідача продовжити дію договору оренди нежитлових приміщень, і за умови відсутності у позивача права орендувати спірне приміщення відсутнє також і право на його реконструкцію.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скарги слід відхилити, як такі, що зводяться до намагання встановити інші обставини, що пов'язано із твердженням про передачу в оренду майна, що непридатне до використання та сплату орендної плати, заперечити правові висновки суду апеляційної та першої інстанцій на підставі інших обставин, що виходить за межі касаційного перегляду справи, визначені нормами процесуального закону.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 у справі № 925/1280/16 Господарського суду Черкаської області залишити без змін.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіС.В. Бакуліна І.П. Ходаківська