Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року Справа № 911/3724/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"на ухвалу та постанову Господарського суду Київської області від 12.12.2016 Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017у справі911/3724/15 Господарського суду Київської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доПриватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія"простягнення грошових коштівза участю представників сторін:

позивача: Оніщук В.М.

відповідача: Тронь І.В.

третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" про стягнення заборгованості за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/179к від 17.05.2006.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.12.2016 у справі № 911/3724/15 (суддя Ярема В.А.) зупинено провадження у справі № 911/3724/15 до вирішення Господарським судом Київської області справи № 911/3725/15.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 у даній справі (колегія суддів у складі: головуючого судді Шапрана В.В., суддів Андрієнка В.В., Сітайло Л.Г.) ухвалу Господарського суду Київської області від 12.12.2016 у справі № 911/3545/15 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від .12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017, відмовити Приватному акціонерному товариству "Сільпо Рітейл" у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважаючи, що судами попередніх інстанцій не визначено, з'ясування яких саме обставин у ході розгляду справи № 911/3725/15 унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені судом самостійно та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі виходячи із предмету та підстав позову. .

До Вищого господарського суду України від Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" надійшов відзив на касаційну скаргу, в яких відповідач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалася передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення суду, який розглядає іншу справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Як свідчать матеріал справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом спору у справі № 911/3724/15 є стягнення з відповідача як з поручителя за договором поруки № 10-0604/179к/П-02 від 17.05.2006 заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором № 10-0604/179к від 17.05.2006.

Предметом спору у справі № 911/3725/15 Господарського суду Київської області є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" заборгованості за кредитним договором № 10-0604/179к від 17.05.2006.

Під час розгляду справи № 911/3725/15 Товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія" подало зустрічний позов про внесення змін до кредитного договору № 10-0604/179к від 17.05.2006 в частині строків (термінів) повернення траншів (та процентів за ними) наданих Товариству з обмеженою відповідальністю "Експансія", шляхом продовження строків (термінів) повернення таких траншів та строків (термінів) сплати нарахованих за ними процентів на користь не раніше, ніж до настання 16.09.2025.

Отже, оскільки у обох справах предметом спору є заборгованість за кредитним договором № 10-0604/179к від 17.05.2006, та враховуючи, що у справі № 911/3725/15 буде встановлено обставини щодо строків (термінів) повернення траншів та строків сплати нарахованих за ними процентів на користь банку, суди вірно виходили з того, що вказані справи є взаємопов'язаними.

Зупиняючи провадження у справі № 911/3724/15, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у даній справі суд самостійно не може встановити обставини, які є предметом розгляду у справі № 911/3725/15, а саме розглянути зміни до графіку платежів по кредитному договору № 10-0604/179к від 17.05.2006, оскільки зазначене не є предметом позову у справі № 911/3724/15 і відповідач у даній справі не є стороною зазначеного кредитного договору та не може заявити зустрічний позов з відповідними вимогами, натомість у разі задоволення зустрічного позову у справі № 911/3725/15 та внесення відповідних змін до кредитного договору № 10-0604/179к від 17.05.2006, заявлені до стягнення суми як у справі № 911/3725/15 (щодо позичальника), так і у справі № 911/3724/15 (щодо поручителя) підлягатимуть коригуванню в залежності від продовжених строків (термінів) повернення траншів та строків (термінів) сплати нарахованих за ними процентів.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлені судами обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із позицією судів попередніх інстанцій у цій справі щодо застосування ч. 1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 12.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 у справі № 911/3724/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир