Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року Справа № 18/5007/24/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Круглікової К.С. (доповідач),

суддів: Нєсвєтової Н.М. ,

Черкащенка М.М.

розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України"

Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.05.2014р.

за скаргою Комунального підприємства

"Житомиртеплокомуненерго" Житомирської

міської ради

на дії Відділу примусового виконання рішень

Державної виконавчої служби України

у справі №18/5007/24/12 господарського суду

Житомирської області

за позовом Дочірньої компанії "Газ України"

Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України"

до Комунального підприємства

"Житомиртеплокомуненерго" Житомирської

міської ради

про стягнення 25 562 147,60 грн.

за участю представників сторін

позивача: Петренко А.С.,

відповідача: Борушевська А.А.,

ДВС України: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.05.2012, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.06.2012 у справі №18/5007/24/12, позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково: стягнуто з комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 21507011,09 грн. основного боргу; 1164198,78 грн. пені; 974597,83 грн. 3% річних; 1417397,56 грн. інфляційних; 64380,00грн.судового збору.

На виконання рішення господарського суду від 21.05.2012 видано наказ від 18.07.2012р.

КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради була подана до господарського суду Житомирської області скарга на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання неправомірними дій відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, які з врахуванням поданої заяви про уточнення скарги від 31.03.2014р., полягають у визнанні недійсною постанови про арешт коштів боржника від 03.02.2014р. ВП № 32276114 в частині накладення арешту на кошти КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, що знаходяться на р/р 26007055905883 відкритого ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 311744 та з р/р 26009301022079 ВАТ "Ощадбанк", МФО 311647 та зняттю арешту з коштів КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, що знаходяться на р/р 26007055905883 відкритого ПАТ "Приватбанк" МФО 311744 та з р/р 26009301022079 ВАТ "Ощадбанк", МФО 311647.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 15.04.2014 у справі №18/5007/24/12, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.05.2014, скаргу комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України задоволено частково. Знято арешт з коштів на рахунку комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Київська, 48, ід. код 35343771) № 26007055905883, відкритого ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 311744. В іншій частині скаргу залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішеннями судів, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 та ухвалу господарського суду Житомирської області від 15.04.2014 р. скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.09.2012 стягувач звернувся до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Житомирської області від 18 липня 2012р. по справі №18/5007/24/12.

12.09.2012 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим документом.

Постановою державного виконавця від 03.02.2014 виконавче провадження № 34351744 з примусового виконання наказу №18/5007/24/12 приєднано до виконавчого провадження №41851495, яке веде відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ.

Постановою державного виконавця від 03.02.2014 об'єднано виконавчі провадження №32446345, 32276114, 34351744 у зведене виконавче провадження №41851495, яке веде відділ примусового виконання рішення Державної виконавчої служби України.

На електронний запит, який надсилався до Державної податкової служби України, державною виконавчою службою отримано перелік рахунків комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго".

Постановою від 03.02.2014 державним виконавцем накладено арешт на кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках боржника - комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" в межах суми 57852472,69грн.

Як вбачається зі змісту скарги, скаржник посилається на те, що на арештованих рахунках № 26007055905883 (відкритий у ПАТ КБ "Приватбанк") та № 26009301022079 (відкритий у ВАТ "Ощадбанк") акумулюються кошти, якими проводиться виплата заробітної плати працівникам підприємства.

З наявних в матеріалах справи документів, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що поточний рахунок № 26007055905883 , відкритий в ПАТ КБ "Приватбанк" використовуються підприємством для виплати заробітної плати своїм працівникам. Згідно з довідкою ПАТ КБ "Приватбанк" №Э/ZR.0.0.0.0/2-199 від 03.04.2014 виплати на рахунок №29240057272884 для зарахування заробітної плати працівникам підприємства проводяться з розрахункового рахунку № 26007055905883.

Таким чином, накладення арешту на рахунок позивача - р/р 26007055905883, відкритого ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 311744, який призначений для виплати заробітної плати, дійсно унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати працівникам, які працюють на підприємстві.

Згідно зі ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження ", арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам. При цьому вимогами п.5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, передбачено складання акту опису і арешту майна при проведенні виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, що накладення арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, які працюють на підприємстві, що призводить до порушення їх конституційних прав, тому з зазначеного рахунку місцевий господарський суд правомірно зняв арешт.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не мав законних підстав для накладення арешту на грошові кошти, призначені для оплати праці та для здійснення нарахувань на заробітну плату працівників боржника.

Згідно з ч.3 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Також, колегія суддів погоджується з тим, що підстави для зняття арешту з коштів, що знаходяться на р/р №26009301022079, який відкритий у ВАТ "Ощадбанк", відсутні.

Таким чином, попередні судові інстанції надали належну оцінку вказаним доказам, а відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 21.05.2014, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 у справі № 18/5007/24/12 - без змін.

ГоловуючийК. Круглікова Судді:Н. Нєсвєтова М. Черкащенко