ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року Справа № 34/5005/4591/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгрупп", м. Кривий Рігна ухвалувід 28.07.2016 господарського суду Дніпропетровської області та постановувід 22.03.2017 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 34/5005/4591/2012 господарського суду Дніпропетровської областіпро банкрутство комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради ліквідаторЛевченко В.В., м. Дніпроголова комітету кредиторів публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Дніпрообленерго", м. Дніпро за участю 1. Прокуратури Дніпропетровської області; 2. Дніпропетровської міської ради;В судовому засіданні взяли участь представники:

ПП "Цесія" - Амбразевич О.С.,

ТОВ "Регіонінвестгрупп " - Бакуліна М.С.,

Дніпропетровська міська рада - Старожук Д.І.,

ГПУ- Збарих С.М.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Дніпропетровської області (суддя Примак С.А.) ухвалою від 28 липня 2016 року у справі № 34/5005/4591/2012, з поміж іншого, задовольнив скаргу прокуратури Дніпропетровської області та визнав неправомірними дії ліквідатора КЖЕП "Південне" Дніпропетровської міської ради арбітражного керуючого Барановського О.М. щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нерухомого майна, а саме:

- нежитлового приміщення № 5 поз. 14, 16, 19 в будинку № 18б по вул. Макарова в місті Дніпропетровськ;

- нежитлового приміщення № 361 в будинку № 71 блок № 3 по вул. Робочій в місті Дніпропетровськ;

- нежитлового приміщення № 390 в будинку № 73 блок № 4 по вул. Робочій в місті Дніпропетровськ;

- нежитлового приміщення № 3 в будинку № 1 корп. № 3 по провул. Джинчарадзе в місті Дніпропетровськ;

- нежитлового приміщення № 269 в будинку № 4 ж/м Червоний Камінь в місті Дніпропетровськ;

- нежитлового приміщення № 155 в будинку № 4 блок № 3 по вул. Савкіна в місті Дніпропетровськ;

- нежитлового приміщення № 67 в будинку № 99 по вул. Робочій в місті Дніпропетровськ;

- нежитлового приміщення № 68 в будинку № 89 по вул. Робочій в місті Дніпропетровськ;

- нежитлового приміщення № 157 в будинку № 8 по вул. Савкіна в місті Дніпропетровськ;

- нежитлового приміщення № 16 в будинку № 60 по вул. Запорізьке шосе в місті Дніпропетровськ;

- нежитлового приміщення № 201 в будинку № 38 по вул. Героїв Сталінграду в місті Дніпропетровськ;

- нежитлового приміщення № 601 в будинку № 40 блок № 7 по вул. Запорізьке шосе в місті Дніпропетровськ;

- нежитлового приміщення № 561 в будинку № 48 корп. 3 по вул. Запорізьке шосе в місті Дніпропетровськ;

Зазначеною ухвалою місцевий суд визнав неправомірними дії ліквідатора арбітражного керуючого Барановського О.М. щодо продажу з відкритих торгів зазначеного майна, визнав недійсними результати біржових торгів, проведених 27 грудня 2012 року з продажу спірного майна та визнав недійсними договори купівлі-продажу, укладених в результаті проведення оскаржуваного аукціону, а саме, договори № 5640 від 30.07.2013 року, № 602 від 16.05.2013 року, № 533 від 15.05.2013 року, № 605 від 16.05.2013 року, № 640 від 22.05.2013 року, № 608 від 17.05.2013 року, № 603 від 16.05.2013 року, № 532 від 15.05.2013 року, № 609 від 17.05.2013 року, № 610 від 17.05.2013 року, № 604 від 16.05.2013 року, № 617 від 18.05.2013 року, № 740 від 31.05.2013 року.

Постановою від 22 березня 2017 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Чус О.В. - головуючий, Кощеєв І.М., Пархоменко Н.В.) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року у справі № 34/5005/4591/2012 залишив без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, скаржник товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгрупп" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 березня 2017 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року у справі № 34/5005/4591/2012 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги прокуратури в повному обсязі.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 4-5, 35, 43, 115 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 74, 78, 136, 219 Господарського кодексу України, ст. 203 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22-30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" (далі по тексту Закон про банкрутство).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі по тексту Закон про банкрутство) (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Оскільки провадження у даній справі порушено 25.05.2012 року, а постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури прийнята 21.06.2012 року, то суди дійшли вірного висновку щодо розгляду даної справи із застосуванням положень Закону, в редакції, що діяла до 19.01.2013 року.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута, особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута, кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів, особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом або договором, оспорює правомірність віднесення активів або коштів до ліквідаційної маси.

Прокуратурою Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради подано до місцевого суду скаргу на дії ліквідатора банкрута, якою прокурор просив визнати неправомірними дії ліквідатора банкрута КЖЕП "Південне" арбітражного керуючого Барановського О.М. щодо включення до ліквідаційної маси банкрута зазначеного нерухомого майна, визнати неправомірними дії ліквідатора арбітражного керуючого Барановського О.М. щодо продажу з відкритих торгів зазначеного майна, визнати недійсними результати біржових торгів, проведених 27 грудня 2012 року з продажу нерухомого майна та визнати недійсними договори купівлі-продажу, укладених в результаті проведення оскаржуваного аукціону.

Задовольняючи скаргу прокуратури, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що дії ліквідатора по включенню спірного майна до складу ліквідаційної маси є незаконними, що виключає саму по собі реалізацію такого майна.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів, з огляду на наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, КЖЕП "Південне" Дніпропетровської міської ради було зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 08.08.1997 року.

Наказом комітету комунальної власності міської ради від 17.02.2004 року № 14-КВ затверджено нову редакцію Статуту КЖЕП "Південне" Дніпропетровської міської ради.

Згідно із пунктом 1.1 Статуту комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Південне" Дніпропетровської міської ради (надалі - підприємство) створено на базі і є правонаступником обласного житлово-комунального підприємства "Південне", затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради № 267-12/ХХІІІ від 13.07.2000 року та перереєстрованого виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 06.11.2000 року, реєстраційний № 04052092Ю0020776.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Статуту підприємство засновано на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровськ. Власником підприємства є територіальна громада міста Дніпропетровськ в особі Дніпропетровської міської ради. Органом управління майном підприємства є комітет комунальної власності міської ради.

Згідно з пунктом 1 наказу комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради № 23-КВ від 26.02.2004 року "Про зміну форми правового режиму майна, закріпленого за житлово-комунальними підприємствами" за КЖЕП "Південне" Дніпропетровської міської ради закріплено майно на праві господарського відання.

Частиною 1 статті 136 Господарського кодексу України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 327 Цивільного кодексу України закріплено, що у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1, 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

За приписами пункту 3.2 Статуту майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади м. Дніпропетровська і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

Пунктом 3.4 Статуту зазначено, що відчуження та списання майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Дніпропетровська і закріплене за підприємством на праві господарського відання, здійснюється в порядку, що встановлений чинним законодавством, за згодою власника із погодженням з органом управління майном.

Судами встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 року № 40/14 вирішено припинити юридичну особу КЖЕП "Південне" Дніпропетровської міської ради шляхом ліквідації.

Також, рішенням Дніпропетровської міської ради від 28.03.2012 року № 41/22, зокрема, вирішено організацію дій, пов'язаних з виконанням цього рішення та подальшої ліквідації підприємства покласти на голову комісії з питань припинення юридичних осіб ОСОБА_13

Як встановлено судами обох інстанцій, Дніпропетровською міською радою 02.03.2011 року прийнято рішення № 16/9, яким вирішено провести реорганізацію комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих Департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради шляхом передачі з їх балансу на баланс Комунального підприємства "Бюро з обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради окремо розташованих нежитлових будівель і споруд, призначених для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру. Також, цим рішенням зобов'язано попередніх балансоутримувачів у 4-х місячний строк з дати прийняття цього рішення оформити відповідно до чинного законодавства України передачу нерухомого майна та внести відповідні зміни до бухгалтерського обліку (пункт 3 рішення).

Суди звернули увагу, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2011 року у справі № 9/5005/14871/2011, яке в силу ст. 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим до виконання на всій території України, зобов'язано КЖЕП "Південне" Дніпропетровської міської ради передати шляхом підписання ліквідаційною комісією КЖЕП "Південне" Дніпропетровської міської ради в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_13 авізо та актів приймання-передачі зі свого балансу на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради об'єкти нерухомого комунального майна.

До того ж, надавши преюдиціального значення постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 року у справі № 804/53/15 та вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.04.2016 року у справі № 201/17998/15-к (провадження № 1-кп/201/62/2016), що набрав законної сили 23.05.2016 року відносно ОСОБА_13, судами встановлено протиправність дій голови ліквідаційної комісії КЖЕП "Південне" щодо невиконання обов'язку зняти обтяження та передати майно комунального підприємства на баланс комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, а також умисне невиконання рішень Господарського суду Дніпропетровської області щодо яких його було зобов'язано передати майно Комунального підприємства на баланс Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради.

Згідно із статтею 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, здійснює наступні повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута відповідно до законодавства; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 26 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Однак, суди встановили, що в порушення вимог Закону про банкрутство, арбітражний керуючий включив нерухоме майно, зокрема, нежитлові приміщення до складу ліквідаційної маси без достатніх правових підстав.

Крім зазначеного, суди також встановили, що Господарським судом Дніпропетровської області у даній справі 04.07.2013 року була винесена ухвала за результатами розгляду скарги КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, відповідно до якої заявнику було відмовлено в задоволенні скарги на дії ліквідатора щодо включення нерухомого майна до ліквідаційної маси.

При цьому, критично оцінюючи всі докази в сукупності, враховуючи конкретні обставини справи, судами встановлено, що розгляд скарги відбувався господарським судом за участю іншого суб'єктного складу, вказана скарга мала інше обґрунтування, ніж скарга подана прокурором Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської міської ради. До того ж, заява прокуратури Дніпропетровської області містить також доводи щодо невідповідності вимогам законодавства дій арбітражного керуючого, що стосуються реалізації майна на відкритих біржових торгах та визнання недійсними результатів торгів і договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

В зв'язку з викладеним, колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи правові підстави та обсяг вимог, що викладені у скарзі прокурора, що була предметом розгляду в оскаржуваних ухвалі та постанові, вважає, що мотивація ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2013 не має в даному випадку преюдиціального значення для правовідносин, що склалися та не є перешкодою для розгляду господарським судом заяви прокуратури Дніпропетровської області.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що дії ліквідатора арбітражного керуючого Барановського О.М. щодо включення нерухомого майна до ліквідаційної маси є незаконними.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що встановлення судами факту незаконного включення майна до ліквідаційної маси виключає можливість реалізації такого майна.

До того ж, ліквідатором проведено державну реєстрацію права господарського відання на нежитлові приміщення за КЖЕП "Південне" лише у 2013 року, тобто після реалізації нерухомого майна на біржових торгах.

Враховуючи встановлений судами попередніх інстанцій факт того, що спірні об'єкти комунального нерухомого майна не належали підприємству-банкруту, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірними висновки судів про наявність фактичних та правових підстав для визнання оспорюваних договорів купівлі-продажу недійсними на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 203, ст. 215 ЦК України, оскільки спірне комунальне майно було відчужено не його власником, а особою, у даному випадку ліквідатором, яка не мала для цього необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Суд касаційної інстанції вважає, що при зверненні в інтересах Дніпропетровської міської ради до господарського суду у справі про банкрутство зі скаргою на дії ліквідатора щодо включення до ліквідаційної маси підприємства - банкрута комунального нерухомого майна, а також - з вимогою про визнання дій ліквідатора арбітражного керуючого Барановського О.В. щодо продажу з відкритих біржових торгів спірного нерухомого майна неправомірними, про визнання недійсними результатів біржових торгів, а також про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених за результатами вказаних біржових торгів, прокуратурою Дніпропетровської області не порушені правила об'єднання вимог і суди попередніх інстанцій правомірно розглянули їх в одному провадженні в межах справи про банкрутство № 34/5005/4591/2012.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом уповноваженим управляти майном) банкрута, особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів, особою, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вимоги прокурора, що викладені в скарзі і в доповненнях до скарги, в даному випадку, об'єднані підставами виникнення і є взаємопов'язаними.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 березня 2017 року у справі 34/5005/4591/2012 прийняті за результатами повного розгляду усіх обставин, що мають значення для справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а також Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Доводи касаційної скарги не спростовують правомірності висновків судів попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі 34/5005/4591/2012 слід залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгрупп" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгрупп" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 березня 2017 року у справі № 34/5005/4591/2012 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляко

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич