Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року Справа № 908/2032/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Картере В.І., Губенко Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.12.2016у справі№ 908/2032/16 господарського суду Запорізької областіза позовом1. ОСОБА_4; 2. ОСОБА_5; 3. ОСОБА_6;доПублічного акціонерного товариства "Світлотехніка"провизнання недійсним рішення наглядової ради, оформлене протоколом засідання наглядової ради б/н від 05.01.2016в судовому засіданні взяли участь представники:

- ОСОБА_4 ОСОБА_7,

- ОСОБА_5 ОСОБА_7,

- ОСОБА_6 ОСОБА_7,

- ПАТ "Світлотехніка" Зіменко І.А.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.10.2016 у справі №908/2032/16 (суддя Зінченко Н.Г.) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ПАТ "Світлотехніка" про визнання недійсним рішення наглядової ради, оформлене протоколом засідання наглядової ради б/н від 05.01.2016.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.12.2016 (судді: Склярук О.І., Геза Т.Д.. Дучал Н.М.) вказане рішення скасовано, і прийнято нове рішення, яким позов задоволений.

Відповідач, не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Ознайомившись з матеріалами справи та встановленими судами першої та апеляційної інстанції обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність надання їм юридичної оцінки, дотримання судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом даного спору є вимога позивачів про визнання недійсними рішення наглядової ради, оформлене протоколом засідання наглядової ради б/н від 05.01.2016.

В обґрунтування підстав позову, позивачі посилаються на те, що оспорювані ними рішення наглядової ради приймалися неуповноваженим складом наглядової ради, оскільки рішення загальних зборів від 18.05.2015 про обрання нових членів наглядової ради було скасовано.

Місцевий господарський суд, розглядаючи дану справу, встановив наступні обставини:

- позивачі є акціонерами відповідача, з наступними частками: позивач 1 - ОСОБА_4 475888 простих акцій, позивач 2 - ОСОБА_5 - 1 проста акція, позивач 3 - ОСОБА_6 28 747 простих акцій (сукупно 32,2194%);

- 09.08.2013 рішенням загальних зборів акціонерів відповідача, оформленим протоколом від 09.08.2013 б/н, було обрано наглядову раду відповідача у складі трьох осіб з терміном повноважень 3 роки, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11;

- рішенням загальних зборів відповідача від 18.05.2015 було вирішено припинити з 18.05.2015 повноваження членів наглядової ради та обрати до складу наглядової ради нових членів, а саме: ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13;

- 05.01.2016 було проведено засідання наглядової ради відповідача, на якому було вирішено, зокрема, провести річні загальні збори акціонерів за підсумками роботи у 2015 році, про визначення дати, місця та часу проведення зборів, про затвердження порядку денного загальних зборів акціонерів, тощо;

- рішенням господарського суду Запорізької області від 11.01.2016 у справі №908/3731/15 скасовано рішення загальних зборів учасників відповідача в частині п. 8 (затвердження нової редакції статуту відповідача та покладення повноважень з державної реєстрації нової редакції статуту на голову зборів відповідача) та в частині пункту 13 (щодо обрання членів наглядової ради відповідача у новому складі).

Встановивши наведені обставини, місцевий господарський суд у даній справі відмовив у позові з тих підстав, що на момент проведення засідання наглядової ради від 05.01.2016 та прийняття оспорюваних позивачами рішень, склад наглядової ради був повноважним, оскільки рішення про їх обрання до складу наглядової ради було скасовано лише 11.01.2016. При цьому, суд зазначив, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 27.04.2016 у справі №6-62цс16, визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства не може слугувати єдиною підставою для висновку про недійсність договору, укладеного виконавчим органом товариства в той період коли рішення загальних зборів учасників товариства було дійсне. Крім того, суд зазначив, що позивачі не довели порушення їхніх прав оспорюваним ним рішенням наглядової ради від 05.01.2016.

Апеляційний господарський суд не погодився із такими висновками суду першої інстанції та зазначив, що скасування в судовому порядку рішення загальних зборів від 18.05.2015, на яких було вирішено обрати нових членів наглядової ради, свідчить про те, що така рада не була обрана в порядку, встановленому статутом відповідача, та як наслідок, не мала повноважень на управління товариством.

Отже, за встановлених судами попередніх інстанцій однакових обставин справи, суди прийшли до кардинально різних висновків відносно наявності підстав для задоволення позову чи відмови у позові. При цьому, причиною різних висновків судів попередніх інстанцій є питання наявності повноважень членів наглядової ради відповідача станом на 05.01.2016 приймати рішення, зокрема, про скликання загальних зборів учасників відповідача, у тому випадку, якщо рішення загальних зборів про обрання цих членів наглядової ради в наступному (в даному випадку 11.01.2016) було скасовано.

Відносно даного питання колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". (ст. 115 ГПК України).

Згідно з ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі «Совтрансавто-Холдинг проти України» від 02.10.2003 року, рішення у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.11.1999 року право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 §1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Як вказувалося вище, рішення загальних зборів акціонерів відповідача від 18.05.2016, зокрема, в частині призначення нових членів наглядової ради відповідача, було визнано недійсним рішенням господарського суду Запорізької області у справі №908/3731/15, внаслідок порушення відповідачем порядку скликання та проведення, а також у зв'язку із порушенням прав позивачів у вказаній справі, які є ідентичними позивачам у даній справі.

Згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові останнього від 27.04.2016 № 6-62цс16, у разі визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, воно є недійсним з моменту його прийняття.

Відповідно до ч.2 ст. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

В той же час, виходячи із наведеного, визнаний недійсним акт (рішення загальних зборів) не зумовлює настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, оскільки є недійсним з моменту його прийняття.

Виходячи з наведеного, є вірним висновок апеляційного господарського суду про те, що оспорювані позивачами рішення наглядової ради від 05.01.2016 не можуть вважатися правомірними, законними, оскільки прийняті нечинним складом ради, адже рішення загальних зборів про їх обрання від 18.05.2015 було визнано недійсним у судовому порядку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що посилання місцевого господарського суду на постанову Верховного Суду України у справі №6-62цс16 (в якій висловлено позицію про те, що визнання недійсним рішення загальних зборів не є автоматичною підставою для визнання недійсним договору, укладеного на підставі такого рішення), в обґрунтування свого висновку про те, що при прийнятті 05.01.2016 наглядовою радою рішень, які оспорюються у даному спорі, склад ради був повноважний, оскільки рішення про його обрання на той час не було скасовано у судовому порядку, в даному випадку є неправомірним, виходячи з наступного. У вказаній постанові Верховного Суду України йдеться мова про визнання недійсним договору, укладеного виконавчим органом товариства з третьою особою, який діяв на підставі рішень загальних зборів, які в наступному були скасовані, і позиція Верховного Суду України, викладена в зазначеній постанові, спрямована на захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі й укладають із юридичними особами договори різних видів. До того ж, у вказаній постанові висловлена позиція про те, що договір може бути визнаний з таких підстав недійсним, якщо буде встановлено, що сама третя особа діяла недобросовісно і нерозумно (тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства). Отже, висновок Верховного Суду України про відсутність значення дійсності чи недійсності рішень загальних зборів має значення для вирішення спорів, предметом яких є визнання недійсним правочину.

В даному випадку, предметом спору не є визнання недійсним правочину, а є визнання недійсними рішень наглядової ради, призначення членів до якої було визнано недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.

Відповідно до п.39 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. При вирішенні спорів, пов'язаних з порядком скликання і роботи наглядової ради товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства. У випадку їх неврегульованості в установчих документах застосовується аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів товариства (обов'язковість повідомлення усіх членів наглядової ради про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення).

Згідно із ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить обрання членів наглядової ради товариства.

В той же час, оскільки судовим рішення визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів відповідача про призначення до складу наглядової ради нових членів наглядової ради, то відповідно й прийняті рішення такою наглядовою радою не можуть вважитися дійсними та законними, оскільки прийняті неуповноваженими статутом товариства та законом на те особами, а відтак, висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання недійсними рішень наглядової ради відповідача від 05.01.2016 є правомірним.

Відносно порушення прав позивачів оспорюваними ними рішеннями наглядової ради, колегія суддів зазначає, що права позивачів як акціонерів відповідача безумовно порушені такими рішеннями, оскільки на засіданні наглядової ради вирішувалися питання господарської діяльності товариства, зокрема, про скликання річних загальних зборів, затвердження порядку денного загальних зборів, тощо, що безпосередньо впливає як на діяльність самого товариства, так і на права його акціонерів.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Таким чином, застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятої у справі постанови апеляційного господарського суду.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді касаційної інстанції. При цьому, в частині встановлення нових обставин та переоцінки доказів, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 908/4804/14).

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 908/2032/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: В.І. Картере

Н.М. Губенко