Історія справи

Постанова ВГСУ від 17.02.2014 року у справі №15/5005/9875/2012
Постанова ВГСУ від 11.06.2015 року у справі №15/5005/9875/2012
Постанова ВГСУ від 04.12.2014 року у справі №15/5005/9875/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 15/5005/9875/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Ю.М. (головуючий),

Вовк І.В. (доповідач),

Могил С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕД-МАР" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року у справі № 15/5005/9875/2012 за позовом публічного акціонерного товариства "Модуль" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕД-МАР", третя особа: Кам'янець-Подільське бюро технічної інвентаризації, про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача про визнання недійсними договору купівлі - продажу від 24.12.2010 року, укладеного між сторонами, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Бунякіною О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3439, а також договору про зміну договору купівлі-продажу від 28.12.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Бунякіною О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 349, у зв'язку з суперечністю вимогам закону, зокрема, ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", оскільки залізнична колія, яка є предметом спірного договору купівлі-продажу, є нерухомим майном, яке не було зареєстроване у встановленому законом порядку, до того ж, під час укладення цього договору нотаріусом не було витребувано у продавця правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно.

У додаткових поясненнях від 18.12.2012 року № 1017 позивач звертає увагу на те, що спірний договір було укладено представником позивача Михалюк І.І. з перевищенням повноважень без наступного схвалення правочину позивачем, до того ж укладення цього договору не було направлено на реальне настання господарських наслідків, а має на меті блокування діяльності позивача і за своєю суттю є фіктивним та укладеним внаслідок змови представника позивача Михалюк І.І. з відповідачем.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2013 року в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2014 року постанову апеляційного господарського суду залишено без змін.

У травні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2013 року у зв'язку з існуванням істотних обставин, які не були відомі відповідачу на момент прийняття судового рішення, і які мають істотне значення для розгляду справи, та полягають в тому, що обслуговуючий банк позивача - ПАТ "Промінвестбанк" листом від 10.04.2014 року № 29/88-1 повідомив, що за його замовленням було проведено оцінку з визначення ринкової вартості під'їзної колії, невід'ємною частиною якого є вловлюючий тупик, що розташована на станції Кам'янець-Подільський Південно-Західної залізниці Жмеринської дистанції залізничних перевезень, що служить для подачі вагонів на колії, які знаходяться на території ВАТ "Модуль". Відповідно до звіту про оцінку майна від 04.04.2014 року, доданого до вказаного листа, було встановлено правовий статус спірного майна саме як нерухомого, а також визначено дійсну ринкову вартість цього майна, яка складає 2 193 645 грн. Таким чином, спірний правочин не був направлений на реальне настання господарських наслідків та є фіктивним, оскільки майно було продане за ціною, вдвічі нижчою за його ринкову вартість.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2014 року (суддя Бєлік В.Г.), прийнятим за результатами розгляду заяви про перегляд рішення від 13.08.2013 року за нововиявленими обставинами, зазначене рішення господарського суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено у повному обсязі. Договір купівлі - продажу від 24.12.2010 року, що укладений між відкритим акціонерним товариством "Модуль" (в зв'язку із приведенням діяльності товариства у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства" відкрите акціонерне товариство "Модуль" 15.03.2011 року змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Модуль") та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕД-МАР", який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Бунякіною О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3439 визнано недійсним. Договір про зміну договору купівлі-продажу від 28.12.2010 року, що укладений між Відкритим акціонерним товариством "Модуль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕД-МАР", який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Бунякіною О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3496 визнано недійсним.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року (судді Чус О.В., Євстигнеєв О.С., Орєшкіна Е.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2013 року залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2014 року розгляд справи було відкладено на 04.12.2014 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ "Модуль" (продавець), правонаступником якого є ПАТ "Модуль", та ТОВ "Ед-Мар" (покупець) 24.12.2010 року було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за реєстровим № 3439, відповідно до умов якого продавець передає майно у власність покупця, а покупець приймає майно і зобов'язується сплатити за нього обговорену грошову суму.

Предметом цього договору є під'їзна залізнична колія ВАТ "Модуль" (інвентарний номер 1-000102, номер згідно технічного паспорту - 64), розташована на станції Кам'янець-Подільський Південно-Західної залізниці Жмеринської дистанції залізничних перевезень, що служить для подачі вагонів на колії, які знаходяться на території ВАТ "Модуль", починається від рамної рейки стрілочного переводу № 93 і слідує до стрілочного переводу № 3. Межею залізничної колі є граничний стовпчик стрілочного переводу № 93. Пікетаж на колії розбито від стику рамних рейок стрілочного переводу № 93. Загальна довжина 1435 м, корисна довжина 1204 м, ширина 1520 мм, детальне схематичне місце розташування якої зазначено на плані, що є невід'ємним додатком цього договору. Під'їзна залізнична колія, яка є предметом цього договору, обліковується на балансі основних засобів ВАТ "Модуль", що підтверджується довідкою по основним засобам ВАТ "Модуль" від 23.12.2010 року № 1158 станом на 23.12.2010 року.

Під час вирішення спору по суті господарськими судами встановлено, що позивачем було передано, а відповідачем прийнято предмет договору та здійснено оплату його вартості.

Предметом судового розгляду в даній справі є вимоги продавця до покупця про визнання недійсним укладеного між ними договору купівлі-продажу під'їзної залізничної колії, невід'ємною частиною якої є вловлюючий тупик, у зв'язку з відчуженням нерухомого майна, не зареєстрованого у встановленому законом порядку, укладенням правочину представником продавця з перевищенням повноважень без наступного схвалення правочину та його фіктивністю.

Приймаючи переглянуте за нововиявленими обставинами рішення про відмову в позові про визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним, суди виходили з того, що позивачем не доведено обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2013 року за нововиявленими обставинами та задовольняючи позов, виходив з наявності передбачених ст. 112 ГПК України нововиявлених обставин, які полягають у тому, що згідно із звітом про оцінку майна, виконаним суб'єктом оціночної діяльності Глазиріним В.Ф. реальна ринкова вартість майна, яке є предметом спірного договору купівлі-продажу станом на 24.12.2010 року становила 2 193 645 грн., тоді як спірним договором вартість під'їзної колії, невід'ємною частиною якого є вловлюючий тупик, визначена в сумі 1 065 000 грн. на підставі довідки про балансову вартість за основними фондами. Ця обставина є істотною обставиною, і вона не могла бути відома суду, проте існувала на момент розгляду справи.

Проте, висновок судів обох інстанцій є передчасним та таким, що зроблений за неповного з'ясування обставин, що мають значення для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до вимог статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За змістом п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 № 17 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

У п. 5 цієї ж постанови зазначено, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, позивач зазначав, що такими обставинами є встановлення у звіті про оцінку майна від 04.04.2014 року правового статусу спірного майна саме як нерухомого, а також дійсної ринкової вартості цього майна, яка складає 2 193 645 грн.

Розглядаючи заяву ПАТ "Модуль" суди обох інстанцій не врахували, що поданий заявником в якості обґрунтування нововиявлених обставин звіт про оцінку майна за своїм змістом є новим доказом у справі, який повинен був надаватися під час розгляду спору по суті, оскільки обставини дійсної ринкової вартості майна могли бути відомі заявнику на час розгляду справи та могли бути встановлені, зокрема, відповідними судовими експертизами, призначеними судом під час розгляду справи.

До того ж, суди не звернули увагу на вимоги статті 112 ГПК України, за якою підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами можуть бути істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, та не навели оцінки обставинам щодо можливості з'ясування заявником ринкової вартості майна на час розгляду справи.

Крім того, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Водночас, суди попередніх інстанцій, вказавши у своїх рішеннях, що посилання позивача на встановлення в звіті правового статусу спірного майна як нерухомого є безпідставним у зв'язку з відсутністю в оцінювача повноважень з визначення правового статусу предмета оцінки, проте реальна ринкова вартість під'їзної залізничної колії та вловлюючого тупика, що є предметом спірного договору є нововиявленою обставиною, оскільки вона не могла бути відома суду на момент розгляду справи, проте існувала, та є істотною обставиною, не обгрунтували яким чином наведена обставина впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2013 року, яке було переглянуто за нововиявленими обставинами, виходячи з правових підстав заявленого позову.

Отже, суди обох інстанцій належним чином не дослідили обставин, на які посилався позивач при зверненні із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і, зокрема, не встановили наявності одночасно трьох умов, які є необхідними ознаками існування нововиявлених обставин, тим самим порушивши вимоги ст. 43 ГПК України.

З огляду на викладене, оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення попередніх інстанцій за результатами розгляду справи за нововиявленими обставинами, підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, доводи і заперечення сторін, та в залежності від встановленого вирішити спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕД-МАР" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2014 року скасувати, і справу № 15/5005/9875/2012 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя Є.Борденюк

Судді І.Вовк

С.Могил