Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 року Справа № 916/2358/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Ковтонюк Л.В., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Одеського приватного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов - дошкільний заклад "Мрія" та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 року у справі №916/2358/15 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон", Юридичного департаменту Одеської міської ради в особі Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи: Одеський приватний навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов - дошкільний заклад "Мрія", Одеська міська рада, про витребування майна та скасування запису про державну реєстрацію,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про витребування у відповідача нежитлової будівлі літ. "К", що знаходиться за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5, загальною площею 98,5 кв.м. (реєстраційний номер майна у реєстрі прав власності на нерухоме майно 20893763), на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, а також скасування запису про державну реєстрацію права власності на вказане майно за ТОВ "Камертон".

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що спірна нежитлова будівля є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси згідно з свідоцтвом про право власності, індексний номер 28391042 від 21.10.2014 року та підлягає витребуванню від відповідача з огляду на положення ст.388 Цивільного кодексу України. Крім того, позивач зазначає, що незаконність переходу права власності на спірну будівлю до відповідача, обумовлює й необхідність скасування реєстраційного запису про державну реєстрацію права власності на вказане майно за ТОВ "Камертон".

Рішення господарського суду Одеської області від 06.07.2016 року (Щавинська Ю.М.) в задоволенні позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відмовлено в повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 року (судді: Величко Т.А., Бєляновський В.В., Поліщук Л.В.) рішення суду залишено без змін.

У касаційних скаргах позивач та третя особа (Одеський приватний навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов - дошкільний заклад "Мрія") вважають, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просять прийняті ними судові рішення скасувати, а позовні вимоги - задовольнити.

У відзиві на касаційні скарги відповідач ТОВ "Камертон" вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційні скарги без задоволення.

Відзиви на касаційні скарги від відповідача Юридичного департаменту Одеської міської ради та Одеської міської ради до суду не надходили.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.01.2017 року розгляд касаційних скарг було відкладено на 08.02.2017 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.02.2017 року було продовжено строк розгляду касаційних скарг на п'ятнадцять днів та їх розгляд відкладено на 22.02.2017 року.

У судовому засіданні 22.02.2017 року було оголошено перерву до 01.03.2017 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.03.2017 року розгляд касаційних скарг відкладено на 09.03.2017 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.03.2017 року розгляд касаційних скарг відкладено на 20.03.2017 року.

У судовому засіданні 20.03.2017 року було оголошено перерву до 03.04.2017 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.03.2017 року продовжено строк розгляду касаційних скарг на п'ятнадцять днів.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача ТОВ "Камертон" і третьої особи НВК "Мрія", дослідивши доводи касаційних скарг та відзиву на них, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23.02.2007 року (враховуючи ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26.10.2007 року про виправлення описки) за ТОВ "Оздоровчий комплекс "Вікторія" визнано право власності на будівлі, розташовані у м. Одесі, Гагарінське плато, 5: трансформаторну підстанцію (літера "Ж"); трансформаторну підстанцію (літера "Ж1"); трансформаторну підстанцію (літера "Ж3"), бойлерну (літера "К"), адміністративний корпус (літера "Ч").

В подальшому, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 18.12.2007 року нежитлову будівлю бойлерної "літ. К" загальною площею 98,5 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5, ТОВ "Оздоровчий комплекс "Вікторія" відчужено на користь ТОВ "Камертон".

27.12.2007 року право власності на нежитлову будівлю бойлерної "літ. К" загальною площею 98,5 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5 на підставі вказаного договору купівлі-продажу від 18.12.2007 року зареєстроване за ТОВ "Камертон".

Разом з тим, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №168 від 31.07.2014 року "Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м.Одеси", затверджено перелік об'єктів нерухомого майна, що підлягають реєстрації за територіальною громадою м. Одеси; внесено зміни до рішень виконавчого комітету Одеської міської ради № 70 від 28.02.2013 року та № 106 від 12.06.2014 року, у зв'язку зі зміною технічних даних об'єктів; Департаменту комунальної власності Одеської міської ради доручено в тримісячний термін вжити заходи щодо реєстрації за територіальною громадою м. Одеси об'єктів нерухомого майна, у тому числі, щодо нежитлової будівлі загальною площею 191,0 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 5/1А.

21.10.2014 року реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області на підставі вказаного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 191,0 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 5/1А.

26.09.2014 року між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Одеським приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов - дошкільний навчальний заклад "Мрія" укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлову будівлю загальною площею 191,0 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/1А. Характеристика об'єкта оренди наводиться у технічному паспорті, який виданий КП "БТІ" Одеської міської ради 23.01.2014 року.

Предметом даного судового розгляду є вимоги особи, яка вважає себе власником до набувача нерухомого майна про витребування такого майна та скасування запису про державну реєстрацію у зв'язку з вибуттям спірного майна з володіння поза її волею без відповідної правової підстави.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суди попередніх інстанцій з посиланням на норми ст.ст. 387, 388 ЦК України виходили з недоведеності позивачем права власності саме на майно, щодо якого ним заявлені вимоги про витребування - не житлової будівлі загальною площею 98,5 кв.м., оскільки за визначеними у свідоцтві про право власності (індексний номер 28391042 від 21.10.2014 року) ознаками - літерація, площа, адреса об'єкту, належний територіальній громаді м. Одеси об'єкт не відповідає фактично наявному майну. При цьому, без попереднього визнання такого права за територіальною громадою суд визнав вимоги про його витребування саме на користь позивача передчасними.

Проте, суд касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Так, за висновком місцевого господарського суду, добросовісність набуття ТОВ "Камертон" права власності на спірне приміщення позивачем у справі не спростована, оскільки ним не доведено, що ТОВ "Камертон" знало або могло знати станом на день придбання майна про відсутність у ТОВ "Оздоровчий комплекс "Вікторія" відповідних повноважень.

Разом з тим, господарський суд першої інстанції відхилив посилання позивача на факт тотожності будівлі, щодо якого ним заявлені вимоги, з будівлею, яка перейшла до відповідача на підставі договору купівлі-продажу від 18.12.2007 року, що свідчить про суперечливість висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Крім того, статтею 375 ЦК України передбачено, що право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, право давати дозвіл на будівництво на своїй земельній ділянці таких споруд іншим особам має власник земельної ділянки.

В порушення наведених вимог закону суд першої інстанції не встановив та в рішенні не зазначив, хто є власником земельної ділянки, на якій знаходиться спірна споруда.

Апеляційний господарський суд на вказані порушення не звернув увагу, тим самим припустившись тих же порушень, що і суд першої інстанції.

До того ж, ухвалою господарського суду Одеської області від 01.04.2016 року у справі №916/2358/15 було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Згідно наданого до суду висновку, фактична площа об'єкту дослідження - нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5 (5/1 А), складає 98,6 кв.м. Нежитлова будівля на момент проведення експертизи є одноповерховою будівлею з вбудованою у об'єм основного поверху антресоллю і не може бути віднесена з урахуванням її поверховості до двоповерхової будівля з підвалом.

Згідно вказаного висновку, відповідно до вимог ДБН В.2.2-15-2005 (5), Інструкції (3), ДБН В.2.2-9-2009 (7) для віднесення нежитлової будівлі за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5 (5/1А) до двоповерхової будівлі з підвалом наявність перекриття між поверхами є обов'язковою.

Відповідно до висновків проведеної експертизи, оскільки наявні сліди перемикання конструкцій до стін не помітні по всьому периметру основного приміщення вищевказаної нежитлової будівлі, неможливо встановити наявність перекриття між поверхами, крім того, зазначені ознаки можуть свідчити про розташування проходів та площадок обслуговування обладнання та етажерок. Таким чином, встановити як наявність перекриття станом на січень 2014 року, так і дату демонтування двотаврових балок неможливо. Фактично, існуюча будівля не відповідає за поверховістю та загальною площею (різниця загальної площі складає 92,4 кв.м) будівлі, зазначеній у технічному паспорті нежитлової будівлі площею 191,0 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/1 А від 23.01.2014 року, але відповідає за конфігурацією.

Також, згідно з експертним висновком, бойлерна літ. "К" за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5, зазначена у технічному паспорті БТІ від 12.08.2007 року, та нежитлова будівля літ. "К" за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5, що зазначена у технічному паспорті від 04.12.2012 року, є тотожними об'єктами нерухомості. В свою чергу, бойлерна літ. "К" за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5, зазначена у технічному паспорті БТІ від 12.08.2007 року, не може бути тотожним об'єктом нерухомості не житловій будівлі площею 191,0 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/1, яка зазначена у технічному паспорті від 23.01.2014 року, за поверховістю та за загальною площею будівлі.

При цьому, суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові з огляду на приписи ст.ст. 30, 31 ГПК України відхилив клопотання про виклик в судове засідання експерта та працівників БТІ, що не відповідає матеріалам справи.

Так, у протоколі судового засідання апеляційного господарського суду від 06.10.2016 року (а.с. 31, т.4) містяться відомості про участь у судовому засіданні експерта - ОСОБА_5 (посвідчення НОМЕР_1, дата видачі 13.07.2012 року) та надання останнім апеляційному господарському суду пояснень. Зазначена обставина також підтверджується наявним у матеріалах справи CD-R диском, яким фіксувалось проведене 06.10.2016 року судове засідання (а.с. 104, т.4).

Проте, у прийнятій постанові правової оцінки таким обставинам апеляційним господарським судом не було наведено.

До того ж, суд касаційної інстанції звертає увагу судів на правовий висновок Верхового Суду України наведений у постанові від 16.09.2015 року № 6-1203цс15, відповідно до якого набуття права власності на майно на підставі рішення суду в справі, де дійсні власники не були учасниками процесу, не може впливати на право власності дійсного власника, якого не було залучено до вирішення такого спору.

Водночас, вирішуючи спір про витребування майна в порядку ст.ст. 387, 388 ЦК України, судам слід мати на увазі, що відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (ст. 387 ЦК України) та від особи ,яка набула його безвідплатно в особи, яка не мала право його відчужувати (ч. 3 ст. 388 ЦК України).

Якщо майно відчужено за відплатним договором, то відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею (було загублене, викрадене, вибуло з володіння іншим шляхом).

Якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову.

Виходячи з положень зазначених норм, право витребувати майно із чужого незаконного володіння має лише власник цього майна.

Розглядаючи такі спори, суди мають встановити дійсного власника майна, для чого необхідно перевірити та дослідити всі докази, якими сторони обгрунтовують свої вимоги і заперечення, з урахуванням рівності прав сторін щодо надання доказів та їх дослідження, при цьому суди не повинні надавати перевагу одним доказам над іншими, дотримуючись вимог ст. 43 ГПК України.

За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Одеського приватного навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов - дошкільний заклад "Мрія" та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 року та рішення господарського суду Одеської області від 06.07.2016 року скасувати, і справу № 916/2358/15 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді Л.Ковтонюк

Л.Стратієнко