Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року Справа № 903/166/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу Волинського обласного центру зайнятостіна ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 06.05.2015 року у справі за позовомВолинського обласного центру зайнятостідо третя особа:Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-2" Державна фінансова інспекція Українипростягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.05.2015 року Волинському обласному центру зайнятості відмовлено у відновленні строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Волинської області від 31.03.2015 року, а скаргу повернуто без розгляду.

Ухвала апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 22.06.2015 року порушено касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, і просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати до апеляційного суду для здійснення апеляційного провадженя.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відновленні строку апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд виходив з того, що наведені відповідачем причини пропуску строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, не можна визнати поважними, а тому підстав для відновлення цього строку немає.

Проте, погодитись з наведеним апеляційним господарським судом обґрунтуванням відмови у відновленні строку апеляційного оскарження судового рішення, не можна.

Згідно ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої ст. 91 цього Кодексу.

За цією нормою право суду відновити пропущений процесуальний строк не пов'язується лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, не допускаючи при цьому обмеження суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України.

За наявними у справі матеріалами, у судовому засіданні, яке відбулось 31.03.2015 року було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення, що зобов'язувало суд в силу приписів ст. 85 Господарського процесуального кодексу України повідомити учасників спору, коли буде складено повне рішення.

Відсутність повного тексту рішення, із зазначенням обставин, які суд визнав встановленими, норм матеріального та процесуального права, якими суд керувався при прийнятті рішення, виключає можливість підготувати та подати належно оформлену і мотивовану скаргу, яка б відповідала вимогам, зазначеним у ст. 94 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення надано позивачу за його письмовим зверненням від 17.04.2015 року лише 21.04.2015 року, а апеляційна скарга датована 24.04.2015 року, зареєстрована судом 27.04.2015 року, тобто подана без зволікань.

Постановляючи про відмову у відновленні строку на апеляційне оскарження судового рішення апеляційний господарський суд наведене вище належним чином не врахував, як і те, що обмеження суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п.8 ч.3 ст.129 Конституції України, не допускається, а тому його висновок про те, що позивач безпідставно не скористався свої правом на своєчасне апеляційне оскарження судового рішення не можна визнати обґрунтованим, а відмову у відновленні процесуального строку правомірною.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 06.05.2015 року скасувати, справу направити до Рівненського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко