Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2015 р. м. Київ К/800/26823/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Малиніна В.В.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції (далі - відділ ДВС), третя особа - відрите акціонерне товариство «Трест «Сєвєродонецькхімбуд» (далі - ВАТ «Трест «СХБ»), про визнання незаконною постанови,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - Управління) на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року Управління звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження від 27 січня 2014 року ВП №41800658; зобов'язати відділ ДВС витребувати виконавчі документи у голови ліквідаційної комісії ВАТ «Трест «СХБ» та відновити виконавче провадження за виконавчим листом №812/9198/13-а.

Позов обґрунтовано тим, що внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) запису про рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Трест «СХБ» щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації не є підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не є припиненням юридичної особи в розумінні Цивільного і Господарського кодексів України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з врахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконанні у відділі ДВС знаходилось виконавче провадження ВП №41800658 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом у справі №812/9198/13-а, про стягнення з ВАТ «Трест «СХБ» на користь Управління борг у сумі 2368 грн 41 коп.

27 січня 2014 року державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 49, частин другої і третьої статті 67 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з внесенням до Єдиного державного реєстру відомостей про рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Трест «СХБ» щодо припинення юридичної особи шляхом ліквідації.

Пунктом 3 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV) встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Згідно з частинами першою і другою статті 104 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті реорганізації або ліквідації; юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, ліквідація юридичної особи в розумінні пункту 3 частини першої статті 49 Закону №606-XIV означає не проведення процедури припинення юридичної особи, а факт відсутності її існування.

Як встановлено судом першої інстанції, в Єдиному державному реєстрі немає запису про державну реєстрацію припинення ВАТ «Трест «СХБ».

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи, як складової процедури державної реєстрації припинення юридичної особи, врегульованої статтями 34-36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», не свідчить про припинення юридичної особи в установленому законом порядку та не є підставою для закінчення виконавчого провадження за пунктом 3 частини першої статті 49 Закону №606-XIV.

За приписами частин другої і третьої статті 67 Закону №606-XIV (діє в редакції Закону України від 4 листопада 2010 року №2677-VI) в разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

Правила цієї статті кореспондуються з пунктом 7 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції Закону України від 2 жовтня 2012 року №5405-VI), який визначає окремою підставою для закінчення виконавчого провадження факт визнання боржника банкрутом.

Відповідно до частини четвертої статті 49 Закону №606-XIV (доповненою згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року №4212-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 2 жовтня 2012 року №5405-VI) постанова про закінчення виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

За змістом статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників, а якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів - за рішенням суду в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку: якщо юридична особа припиняється за рішенням її учасників і в неї достатньо майна для задоволення вимог кредиторів, то виконавчі дії за виконавчим документом здійснюються до моменту ліквідації (державної реєстрації припинення юридичної особи) і виконавче провадження підлягає закінченню за пунктом 3 частини першої статті 49 Закону №606-XIV. Якщо здійснюється судова процедура банкрутства, то закінчення виконавчого провадження відбувається за пунктом 7 частини першої статті 49 Закону №606-XIV після прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про встановлення статтею 67 Закону №606-XIV спеціальної підстави для закінчення виконавчого провадження є необґрунтованим, оскільки цією нормою регулюється порядок звернення стягнення на майно у разі реорганізації або ліквідації юридичної особи.

Таким чином, оскаржувана постанова державного виконавця від 27 січня 2014 року про закінчення виконавчого провадження, на момент прийняття якої ВАТ «Трест «СХБ» не було визнано банкрутом і не ліквідовано, є незаконною.

В силу частини 1 статті 51 Закону №606-XIV у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає поновленню шляхом визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження від 27 січня 2014 року ВП №41800658 та зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження за виконавчим листом №812/9198/13-а.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у даній справі скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити частково.

Визнати незаконною постанову відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 27 січня 2014 року ВП №41800658.

Зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції відновити виконавче провадження за виконавчим листом №812/9198/13-а.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.В. Малинін

О.П. Стародуб