Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" лютого 2016 р. м. Київ К/800/45680/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Єрьоміна А.В.,

Цуркана М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції у Волинській області до Військової частини 1141 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Державна фінансова інспекція у Волинській області (надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до Військової частини 1141 внутрішніх військ МВС України (надалі - відповідач), в якому просила:

- виконати пункт 2 вимоги щодо відшкодування збитків завданих внаслідок завищення підрядником (ТзОВ «Оріон Будінвест 2») вартості виконаних робіт в загальній сумі 3234,31 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи;

- виконати пункт 3 вимоги щодо відшкодування зайво компенсований військовослужбовцям та утриманий із грошового забезпечення податок з доходів фізичних осіб в загальній сумі 37352,68 грн., шляхом проведення відповідного перерахунку нарахованого податку з доходів фізичних осіб;

- виконати пункт 4 вимоги щодо відшкодування збитків спричинених покриттям у 2011-2013 роках за рахунок загального фонду кошторису видатків пов»язаних із наданням платних послуг перерахувати в дохід державного бюджету кошти в загальній сумі 411923,94 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року, позов було задоволено частково. Зобов'язано військову частину 1141 повністю виконати пункти 2, 4 листа-вимоги Державної фінансової інспекції у Волинській області від 17.01.2014 року №03-080-14-14/286, а саме: пункт 2 - відшкодувати збитки завдані в/ч 1141 внаслідок завищення підрядником (ТзОВ «Оріон Будінвест 2») вартості виконаних робіт в загальній сумі 3234,31 грн., в тому числі, шляхом проведення претензійно-позовної роботи; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвих грошових виплатах шкоду у порядку та розмірах встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України; пункт 4 - для забезпечення відшкодування збитків спричинених покриттям у 2011-2013 роках за рахунок загального фонду кошторису видатків пов'язаних із наданням платних послуг перерахувати в дохід Державного бюджету України кошти в загальній сумі 411923,94 грн.; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвих грошових виплатах шкоду у порядку та розмірах встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з даними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить змінити постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року в частині відмови у задоволенні позову щодо виконання Військовою частиною № 1141 внутрішніх військ МВС України п. 3 вимоги від 17 січня 2014 року № 03-080-14-14/286, зобов'язати Військову частину № 1141 внутрішніх військ МВС України виконати п. 3 вимоги від 17 січня 2014 року № 03-080-14-14/286 та скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року.

Заслухавши суддю доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання пункту 1.1.6.1 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ у Волинській області на ІІІ квартал 2013 року було проведено планову ревізію в/ч 1141 за період з 01 липня 2011 року по 01 вересня 2013 року, якою виявлено ряд фінансових порушень та недоліків, що викладені у акті ревізії від 13 грудня 2013 року №080-23/21.

З метою усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, керуючись частиною сьомою статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» позивачем направлено на адресу військової частини лист-вимогу від 17 січня 2014 року №03-080-14-14/286 щодо відшкодування та усунення виявлених порушень із встановленням терміну інформування до 16 лютого 2014 року.

Станом на 14 березня 2014 року пункти 2, 3, 4 листа-вимоги від 17 січня 2014 року №03-080-14-14/286 виконані не були.

Незгода з вищенаведеними обставинами, обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що позивачем законно прийнято пункт 2 листа-вимоги Державної фінансової інспекції у Волинській області про відшкодувати збитків завдані в/ч 1141 внаслідок завищення підрядником (ТзОВ «Оріон Будінвест 2») вартості виконаних робіт в загальній сумі 3234,31 грн., в тому числі, шляхом проведення претензійно-позовної роботи; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвих грошових виплатах шкоду у порядку та розмірах встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України та пункт 4 - для забезпечення відшкодування збитків спричинених покриттям у 2011-2013 роках за рахунок загального фонду кошторису видатків пов'язаних із наданням платних послуг перерахувати в дохід Державного бюджету України кошти в загальній сумі 411923,94 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з даним висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Згідно із Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (пункт 1 цього Положення).

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-ХІІ, (який чинний на момент правовідносин) згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії.

При цьому оскаржувана вимога вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов Інспекції до підконтрольної установи про зобов'язання вчинити дії.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 15 квітня та 7 жовтня 2014 року (№№ 21-40а14, 21-368а14, відповідно).

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що позиція судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову є помилковою.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 231, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції у Волинській області - задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року - скасувати.

В задоволені позову Державної фінансової інспекції у Волинській області до Військової частини 1141 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Головуючий суддя Кравцов О.В.

Судді Єрьомін А.В.

Цуркан М.І.