Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/58055/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

при секретарі судового засідання: Мосійчук І.М.

розглянувши касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року по справі № 810/2574/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС СІТІ» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРС СІТІ» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби та просило визнати протиправними дії відповідача щодо складання Акту №42/22-00/38085164 від 23.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АРС СІТІ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за жовтень-грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року»; визнати неправомірними дії відповідача по формуванню в Акті висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій; визнати протиправними дії податкового органу щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість позивачеві за жовтень-грудень 2012 року, січень-квітень 2013 року; зобов'язати поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби щодо вжиття заходів з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС СІТІ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, оформлених Актом від 23 травня 2013 року № 42/22-00/38085164 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АРС СІТІ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за жовтень, грудень 2012 року, січень - лютий 2013 року»; визнано протиправними дії щодо формування у вищезазначеному Акті висновків про нереальність господарських операцій із зазначеними у цьому акті платниками податків за період жовтень, грудень 2012 року, січень - лютий 2013 року; визнано протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «АРС СІТІ» за жовтень, грудень 2012 року, січень - лютий 2013 року; зобов'язано податковий орган поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «АРС СІТІ» за жовтень, грудень 2012 року, січень - лютий 2013 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області ДПС здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «АРС СІТІ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за жовтень-грудень 2012, січень-лютий 2013.

За результатами вказаних заходів складено Акт №42/22-00/38085164 від 25.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АРС СІТІ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за жовтень-грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року», у зв'язку з тим, що Товариство не знаходиться за податковою адресою, згідно «АІС Податковий блок» стан платника податків - 3 (прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). Висновки даного Акту свідчать про те, що господарські операції між ТОВ «АРС СІТІ» та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджується, що в свою чергу порушує ст. 185 ПК України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

До висновків, викладених в Акті, податковий орган дійшов у зв'язку з тим, що на його адресу надійшов Акт від 22.03.2013 року №164/22-2/38182778 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Престиж Строй 2012» за фінансово-господарськими взаємовідносинами з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.05.2012 року по 31.12.2012 року», складений ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, згідно висновкам якого зустрічну звірку провести неможливо через відсутність ТОВ «Престиж Строй 2012» за податковою адресою та у зв'язку з ненаданням первинних документів. Також, у висновках зазначеного акту вказано на наявність ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Престиж Строй 2012».

Частково задовольняючи адміністративний позов, суди виходили з того, що відповідач у ході здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки Товариства та наступного використання результатів цієї звірки діяв не у спосіб, встановлений законодавством, без дотримання встановленої законом процедури вчинення дій, що, в свою чергу, призвело до порушення прав позивача.

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується лише частково з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

В Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява №803/02). «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік. заява № 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України»).

За таких обставин, обґрунтованими та правомірними є висновки судів щодо наявності підстав для задоволення позову у частині визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «АРС СІТІ» за жовтень, грудень 2012 року, січень - лютий 2013 року та зобов'язання поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «АРС СІТІ» за жовтень, грудень 2012 року, січень - лютий 2013 року.

Так, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (надалі також - Порядок; в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 2.10.3 пункту 2.10 Порядку співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Отже, інформація, що міститься в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА», може вплинути на права платника податків у сфері публічно-правових відносин.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку. У свою чергу такі факти встановлені під час розгляду даної справи апеляційним судом.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо складання Акту №42/22-00/38085164 від 23.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АРС СІТІ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за жовтень-грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року» та визнання неправомірними дій відповідача по формуванню в Акті висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій, колегія суддів не може погодитись із висновками судів про наявність підстав для задоволення позову у цій частині, з огляду на таке.

Так, відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Під час проведення перевірок органи державної податкової служби мають право вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пп. 20.1.8. п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками.

Таким чином, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Відповідно до пункту 3 розділу 1, пункту 7 розділу 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації № 984 від 22 грудня 2010 року та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, тобто, він не є обов'язковим до виконання та не тягне сам по собі для платника податків правових наслідків.

Так само і діяльність працівників контролюючого органу з проведення перевірки суб'єкта господарювання є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом перевірки вимог чинного законодавства. Тому як, власне, акт перевірки, так і дії посадових осіб податкового органу з проведення перевірки та зі складення цього акта не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання, не змінюють стану його суб'єктивних прав.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, рішення судів є помилковими у відповідній частині.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

З урахуванням викладеного, рішення судів слід змінити лише у відповідній помилковій частині. У той же час, в іншій частині оскаржувані рішення є законними та такими, що підлягають залишенню без змін із наведених вище мотивів.

Керуючись ст.ст. 160, 210-232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Київській області задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року по справі №810/2574/13-а змінити, скасувавши в частині задоволення позовних вимог про:

- визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби щодо вжиття заходів з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС СІТІ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, оформлених Актом від 23 травня 2013 року № 42/22-00/38085164 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АРС СІТІ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за жовтень, грудень 2012 року, січень - лютий 2013 року»;

- визнання протиправними дії щодо формування у вищезазначеному Акті висновків про нереальність господарських операцій із зазначеними у цьому акті платниками податків за період жовтень, грудень 2012 року, січень - лютий 2013 року.

Прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у зазначеній частині.

В решті ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року по справі №810/2574/13-а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.