Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/29408/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Підприємства «Авто-Сигнал» Рівненської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2011

у справі № 2а-9341/08/1770

за позовом Підприємства «Авто-Сигнал» Рівненської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів

до Державної податкової інспекції в м. Рівне

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Підприємство «Авто-Сигнал» Рівненської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів звернулося до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне від 12.12.2008 № 0002711742/0/17-123.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2011, в задоволенні позову відмовлено.

Підприємство «Авто-Сигнал» Рівненської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: ч.ч. 1, 2 ст. 638, ч. 3 ст. 1012, ч. 1 ст. 1014 Цивільного кодексу України, п.п. 8.1.1 та п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 12.12.2008 № 0002711742/0/17-123 податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 456172,5 грн., в тому числі: в сумі 152057,5 грн. основного платежу та в сумі 304115 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки позапланової виїзної перевірки за період: 01.07.2004 по 31.03.2007, викладені в акті від 01.12.2008 № 1622/17-100/31541973, про порушення:

- п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4, п. 12.1 ст. 12, п. 7.1 ст. 7 Закону № 889-IV, що полягали в неправильному обчисленні частини доходу, одержаного з джерелом його походження з України, від операцій з продажу рухомого майна (автомобілів) за посередництвом, що включається до загального місячного оподатковуваного доходу;

- п. 1.15, п. 12.3 ст. 12, п. 7.1 ст. 7, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 п.п. «а» п. 19.2 ст. 19, п.п. «а» п.п. 20.3.1 п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (далі - Закону № 889-IV), що полягали в нездійсненні позивачем як податковим агентом утримання та сплати (перерахування) до бюджету податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 152057,5 грн..

Висновки податкового органу про вказані порушення обґрунтовуються тим, що об'єкт оподаткування за операціями з відчуження рухомого майна за посередництвом необхідно визначати виходячи із доходу, до якого включається вартість такого майна, розрахована за звичайними (ринковими) цінами.

В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує на те, що податковим органом судам попередніх інстанцій не надано доказів отримання ним доходу від продажу автомобілів за посередництвом на підставі договору комісії в іншій сумі, ніж зазначено в актах технічного стану та оцінки транспортного засобу.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що при оподаткуванні операцій з купівлі-продажу транспортних засобів об'єкт оподаткування необхідно визначати виходячи із звичайної (ринкової) ціни, розрахованої відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 24.11.2003 за № 1074/8395 (далі - Методика товарознавчої експертизи), а не з ціни, визначеної актами технічного стану та оцінки транспортного засобу (номерного агрегату).

Суд касаційної інстанції не може погодитися з такою позицією судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач здійснював відчуження транспортних засобів за посередництвом як комісіонер, на якого відповідно до ч. 1 ст. 1011 Цивільного кодексу України покладено обов'язок за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Позивач обчислював базу оподаткування виходячи з вартості відчужуваних транспортних засобів, визначеної в договорах щодо відчуження транспортних засобів, на підставі довідок-рахунків. При цьому таку вартість визначено актами технічного стану та оцінки транспортного засобу.

Виходячи з положень п. 1.15, п. 12.3, п.п. 8.1.1 та п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, абз. «а» п. 19.2 ст. 19, абз. «а» п.п. 20.3.1, п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону № 889-IV позивач є податковим агентом, на якого покладено обов'язок щодо утримання та сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб від імені та за рахунок платника податку.

Згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 889-IV об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Згідно з п.п. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889-IV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11-12 цього Закону.

Відповідно до підпункту «ж» п. 1.3 ст. 1 Закону № 889-IV дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України.

Стаття 12 Закону № 889-IV визначає порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна.

Відповідно до п. 12.1 ст. Закону № 889-IV дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Згідно з п. 7.1 ст. 7 Закону № 889-IV передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.

Згідно із Законами України «Про судову експертизу», «;Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національним стандартом N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 N 1440, та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи й оцінки майна, розроблена Методика товарознавчої експертизи.

У відповідності до п. 1.3 вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.

Згідно з абз. «а» п. 1.4. Методики остання застосовується з метою визначення ринкової вартості КТЗ (колісних транспортних засобів), їх складників у разі відчуження.

Враховуючи викладене, оцінка транспортного засобу за правилами Методики є підтвердженням певної оціночної вартості транспортного засобу, яка є обов'язковою для застосування суб'єктами цивільно-правових відносин при визначенні ціни транспортних засобів за операціями з їх відчуження лише у випадках, передбачених законодавством України або відповідними договорами між сторонами.

У договорах про відчуження транспортних засобів за посередництвом сторони не передбачали обов'язку визначення вартості вказаних транспортних засобів за правилами Методики. Законом України № 889-IV не передбачено вимог щодо визначення бази оподаткування під час продажу рухомого майна

виходячи із звичайної (ринкової) ціни, розрахованої відповідно до Методики товарознавчої експертизи.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій помилково визнали доводи податкового органу про необхідність обчислення доходу від продажу рухомого майна виходячи із звичайної (ринкової) ціни, розрахованої відповідно до Методики товарознавчої експертизи.

Оскільки обставини у справі встановлені повно і правильно, але суди допустили порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, такі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову повністю.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Підприємства «Авто-Сигнал» Рівненської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.06.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2011 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне від 12.12.2008 № 0002711742/0/17-123 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 456172,5 грн., в т.ч. в сумі 152057,5 грн. основного платежу та в сумі 304115 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства «Авто-Сигнал» Рівненської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун