ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2014 року м. Київ К/9991/46107/11
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Очаківська ОДПІ)
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.11.2009
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011
у справі № 2-а-5059/09/1470
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1)
до Очаківської ОДПІ
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов подано про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.09.2009 № 0001792302, згідно з яким СПД ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 10288,25 грн.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.11.2009, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011, позов задоволено частково; оспорюване рішення визнано протиправним та скасовано в частині накладення на позивача 9896 грн. штрафу; в решті позову відмовлено.
На вказані судові акти Очаківською ОДПІ подано касаційну скаргу, в якій заявник зазначає про неправильне застосування судами положень пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та просить частково скасувати оскаржувані судові акти та повністю відмовити у позові СПД ОСОБА_1
Переглянувши справу у межах касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити касаційні вимоги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що працівниками державної податкової адміністрації у Миколаївській області було проведено перевірку належного позивачеві кіоску за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, оформлену актом від 16.08.2009.
Під час цієї перевірки податковим органом було виявлено:
здійснення позивачем розрахункової операції на суму 18 грн. без використання РРО та без видачі розрахункового документа встановленого зразка;
незабезпечення позивачем відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в денному звіті РРО (сума невідповідності склала 60,45 грн.)
Наведені обставини стали підставою для застосування до СПД ОСОБА_1 штрафу в загальній сумі 392,25 грн. за оспорюваним рішенням.
Рішення судів в частині висновків щодо правомірності застосування штрафу у вказаній сумі учасниками спору у касаційному порядку не оскаржується. А відтак з огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції, визначені у частині другій статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційного суду відсутні підстави для надання правового аналізу зазначеному рішенню у відповідній частині.
Причиною для звернення Очаківської ОДПІ із розглядуваними касаційними вимогами став висновок судів про незаконне накладення на СПД ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 9896 грн. за оспорюваним рішенням за порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Так, приймаючи рішення про задоволення позову в цій частині, суди послалися на те, що чинним законодавством не врегульовано порядку ведення суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами обліку товарних запасів, що виключає можливість притягнення таких суб'єктів господарювання до відповідальності за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Подання ж позивачем Книги обліку доходів і витрат було розцінено судами як належний доказ дотримання позивачем вимог наведеної норми Закону.
Втім Вищий адміністративний суд України не може погодитися із зазначеними висновками попередніх судових інстанцій.
Так, відповідно до вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Наведені норми Закону дають підстави для висновку про те, що обов'язок ведення обліку товарних запасів не міг бути покладений на суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03.07.1198 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (який діяв на час виникнення спірних відносин).
Натомість суб'єкти господарювання, які перебували на загальній системі оподаткування, відповідно до вимог пункту 12 статті 3 та статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» були зобов'язані вести облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством.
Облік надходження товару від постачальника здійснюється на підставі накладних, товарно-транспортних накладних. Відповідні документи не були надані СПД ОСОБА_1 контролюючому органові під час проведення перевірки.
Посилання судів на наявність у позивача Книги обліку доходів і витрат не є спростуванням наведеного висновку податкового органу.
Так, згідно з пунктом 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1269 (далі - Порядок) книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що суб'єктом підприємницької діяльності до книги обліку доходів і витрат заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Таким чином, законодавчо встановлена форма книги обліку доходів і витрат не передбачає здійснення обліку даних товарних запасів, що перебувають у реалізації. А відтак власне факт ведення суб'єктом господарювання Книги обліку доходів і витрат не може вважатися доказом виконання вимог пункту 12 статті 3 названого Закону.
Оскільки ані під час перевірки, ані у ході розгляду цієї справи позивачем не було представлено накладних, товарно-транспортних накладних або інших документів бухгалтерського обліку, на підставі яких здійснюється облік товарів, то слід погодитися із законністю застосування до СПД ОСОБА_1 штрафу в порядку статті 21 названого Закону.
З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне змінити оскаржувані рішення попередніх судових інстанцій та відмовити у задоволенні розглядуваної частини позовних вимог.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити.
2. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.11.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 у справі № 2-а-5059/09/1470 змінити в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.09.2009 № 0001792302 в частині застосування до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 штрафу у сумі 9896 грн.
У цій частині позову відмовити.
3. В решті постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.11.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 у справі № 2-а-5059/09/1470 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько