ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2014 р. м. Київ К/9991/11257/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившева Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012

у справі № 2а-0870/740/11

за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про стягнення фінансових санкцій у розмірі 14 803,00 грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012, відмовлено у задоволенні позовних вимог Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області (надалі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі - відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_4) про стягнення фінансових санкцій у розмірі 14 803,00 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність факту порушення відповідачем порядку використання ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012 і задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких обґрунтовує законність оскаржуваних судових рішень.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, на підставі частини першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що повноважними особами Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації у Запорізькій області 25.11.2010 проведено перевірку господарської одиниці - магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, з питань дотримання вимог законодавства України при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

За результатами перевірки складено акт, в якому зроблено висновки про порушення відповідачем вимог ст.15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: перевіркою встановлено факт реалізації однієї пляшки горілки «Карат» 0,25 л. за ціною 14,50 грн. та однієї пачки сигарет «Бонд» за ціною 8,00 грн. без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

На підставі абз. 5 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та висновків акта перевірки позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.11.2010 № 080712/0832-08 на суму 14 803,00 грн.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (відповідно до част. 11 та 17 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачу було видано ліцензії НОМЕР_2 та НОМЕР_3, дата реєстрації 18.11.2009, на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, строк дії яких визначено з 25.11.2009 до 25.11.2010.

Статтею 252 Цивільного кодексу України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що в даних конкретних правовідносинах, передумовою яких є отримання дозвільного документа, фізична особа-підприємець має право здійснювати реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів з 25.11.2009, тобто з дня, визначеного початком терміну дії ліцензії. Відтак, 25 листопада 2009 року є першим днем річного строку, на який видається ліцензія на право роздрібної торгівлі.

Відповідно до статті 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений роками спливає у відповідні місяць та число останнього дня строку.

Правовий аналіз наведених норм дає підстави колегії суддів Вищого адміністративного суду України дійти висновку про те, що суб'єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами до дати, зазначеної в ліцензіях на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. При цьому, останнім днем реалізації права на торгівлю буде дата, що передує даті, зазначеній у таких ліцензіях.

Враховуючи, що ліцензії, які видані відповідачу, «дійсні до 25.11.2010», то термін дії таких ліцензії спливає о 23:59 24.11.2010 та не охоплює 25.11.2010.

Отже, колегія суддів вважає правильними висновки податкового органу про те, що 25.11.2010 роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами відповідачем здійснювалась без наявності ліцензій, внаслідок чого позивачем на законних підставах винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.11.2010 № 080712/0832-08 на суму 14 803,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій обставини справи встановили повно та всебічно, однак, з урахуванням доводів касаційної скарги, неправильно застосували вищевказані норми матеріального права, що є підставою, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування попередніх судових рішень та прийняття нового рішення про задоволення позову про стягнення суми фінансових санкцій.

Частиною 6 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що у матеріалах справи немає відомостей про понесення позивачем будь-яких судових витрат, передбачених част. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав вирішувати питання щодо розподілу судових витрат немає.

Керуючись ч. 2, 4 ст. 94, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області задовольнити.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012 у справі № 2а-0870/740/11 скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України суму фінансових санкцій у розмірі 14 803,00 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот три гривні 00 копійок).

3. Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна