Історія справи
Постанова ВАСУ від 19.01.2016 року у справі №521/60/15-а
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" січня 2016 р. м. Київ К/800/27026/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 4 березня 2015 року і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року, -
у с т а н о в и л а :
У січні 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси (далі - УПФ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що бездіяльність відповідача щодо розгляду його заяви від 22 вересня 2014 року і неприйняття рішення щодо проведення перерахунку розміру основної та додаткової пенсії за шкоду здоров'ю у відповідності до положень статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є незаконними та такими що порушують права, а тому просив про задоволення позову.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 4 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права просить ухвалені ними судові рішення скасувати та задовольнити позов.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суди виходили з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проте, до такого висновку суди дійшли в порушення норм матеріального і процесуального права з таких підстав.
У відповідності зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судами встановлено, що листом № 273/Г-1 від 2 жовтня 2014 року УПФ надало відповідь на звернення ОСОБА_4 від 22 вересня 2014 року та відмовило у перерахунку пенсії.
Проте, Преамбулою до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) встановлено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
В свою чергу, за правилами статті 5 Закону № 1058-ІV виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, а також порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Частиною 5 статті 45 Закону № 1058-ІV передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Водночас, постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
У справі, яка розглядається суди встановили, що управління ПФУ на підставі поданої ОСОБА_4 заяви рішення щодо перерахунку пенсії не приймало, що свідчить про бездіяльність відповідача.
Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що відповідно до вимог статті 45 Закону № 1058-ІV підставою для повідомлення про відмову у перерахунку пенсії може бути виключно рішення, прийняте з цього питання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13.
Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
п о с т н о в и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 4 березня 2015 року і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року скасувати, ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_4 від 22 вересня 2014 року про перерахунок пенсії.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси розглянути заяву ОСОБА_4 про перерахунок пенсії від 22 вересня 2014 року і прийняти рішення згідно вимог статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
В.В. Тракало