Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2015 р. м. Київ К/800/62658/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.Суддів -Розваляєвої Т.С. Голяшкіна О.В.при секретарі -Гуловій О.І.за участю представника:позивача - Марченко О.М. директор ТОВ "Трубіжводексплуатація" - Батенко М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза касаційною скаргоюДержавної фінансової інспекції в Київській областінапостанову Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014р.у справі№ 810/2213/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Трубіжводексплуатація" доБаришівської об'єднаної державної фінансової інспекції Київської областіпровизнання протиправною та скасування вимоги

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом про визнання неправомірною та скасування вимоги Баришівської об'єднаної державної фінансової інспекції «Про усунення порушень виявлених позаплановою ревізією фінансово-господарської діяльності ТОВ «Трубіжводексплуатація» №10-16/438 від 7 березня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувана вимога є протиправною, оскільки відповідачем при визначені сум завищення витрат не було враховано фактичних обставин виконання робіт за бюджетні кошти. Роботи були виконані у повному об'ємі відповідно до розробленої замовником проектно-кошторисної документації, а відповідні розбіжності в актах приймання виконаних робіт мали місце у зв'язку із використанням засобів і техніки, що перевищують стандарти ДБН. Звертав увагу, що усі роботи підтверджені належними документами первинного бухгалтерського обліку, крім того, всі роботи здійснені за тією ціною, що встановлена у договорах і фактичного їх завищення або понесення замовником будь-яких додаткових витрат не відбулось.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014р., позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Баришівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 7 березня 2014 року №10-16/438.

На постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014р. надійшла касаційна скарга Державної фінансової інспекції в Київській області, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 10 січня 2014 року по 6 лютого 2014 року посадовими особами Баришівської об'єднаної державної фінансової інспекції проведено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності ТОВ «Трубіжводексплуатація» за період з 1 січня 2010 року по 1 листопада 2013 року. Результати ревізії оформлені актом ревізії від 12 лютого 2014 року №10-25-3.

Ревізією встановлено, що ТОВ «Трубіжводексплуатація» безпідставно включено в акти приймання виконаних робіт витрати, які не підтверджені первинними документами на суму 874761,49 грн., у тому числі за 2010 рік на суму 229173,71 грн., за 2011 рік на суму 524053,57 грн., за 2012 рік 114493,81 грн., за період січень-жовтень 2013 року на суму 7040,40 грн., що є порушенням пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктів 1.2, 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та які оплачені Управлінням водних ресурсів у м. Києві та Київській області (869111,09 грн.), Великодимерською сільською радою (8694,00 грн.), Коржівською сільською радою (5953,40 грн.).

У зв'язку із зафіксованими в акті ревізії порушеннями, що полягають у невідповідності даним в актах приймання виконаних робіт та із даними подорожніх листів, документів первинного бухгалтерського обліку та звітності, Баришівською об'єднаною державною фінансовою інспекцією було надіслано на адресу відповідача вимогу про усунення виявлених позаплановою ревізією фінансово-господарської діяльності ТОВ «Трубіжводексплуатація» порушень від 7 березня 2014 року №10-16/438.

Вказаною вимогою позивача зобов'язано повернути зайво отримані кошти внаслідок безпідставного включення до актів приймання виконаних будівельних робіт витрат, які не підтверджені первинними документами, на загальну суму 874761,49 грн.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку щодо неправомірності дій відповідача.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення) Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфініспекція утворена шляхом реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління України відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування (пункт 1 цього Порядку).

За правилами пункту 2 зазначеного Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

За змістом частини шостої статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" порядок проведення Держфінінспекцією державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, за правилами пунктів 45, 46 Порядку проведення інспектування у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з пунктом 50 цього Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2013 року, 13 травня 2013 року, 20 травня 2014 року та від 20 січня 2015 року (справи №№ 21-40а14, 21-89а14, 21-93а14, 21-603а14 відповідно).

Таким чином, оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Київській області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014р. скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубіжводексплуатація" до Баришівської об'єднаної державної фінансової інспекції Київської області про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: